Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Транспортно-експедиторські послуги

Казанова Марина, Товстоп’ят Юрій, Чернишова Наталія
Податковий кодекс Серпень, 2014/№ 16
Друк

Суть транспортно-експедиторських послуг

 

Транспортно-експедиторські послуги — це близький родич послуг перевезення вантажів. Можна сказати, навіть старший родич, бо транспортно-експедиторські послуги охоплюють більш широке коло заходів, які експедитор зобов’язується здійснити відповідно до договору транспортного експедирування, у тому числі й перевезення вантажу. Тобто послуга перевезення та послуга транспортного експедирування відносяться одна до одної приблизно так, як зображено на схемі нижче.

 

img 1

 

Та законодавство схем не малює, а оперує чіткими, сухими поняттями, які ми також наведемо, щоб праця наших законописців не була марною. Визначення транспортно-експедиторських послуг можна знайти в спеціальному нормативному документі — Законі № 1955. Так, транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (абз. 3 ст. 1 Закону № 1955) (більше про такий договір ви можете дізнатися на с. 27). Тобто на плечі експедитора лягає обов’язок не просто перевезти вантаж, як у випадку з перевізником, а ще й організувати таке перевезення. Вантажовідправники не рідко віддають перевагу транспортно-експедиторським послугам замість послуг перевезення саме тому, що в такому випадку їм не потрібно самим здійснювати страхування вантажу, оформлювати товарно-транспортні документи, укладати окремі договори з іншими можливими учасниками процесу тощо. За них максимально все може зробити експедитор. Детальний перелік послуг, які експедитор може надавати відповідно до договору транспортного експедирування, наведений у ч. 3 ст. 8 Закону № 1955. Це:

— забезпечення оптимального транспортного обслуговування, а також організація перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів);

— фрахтування національних, іноземних суден та залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів;

— здійснення робіт, пов’язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

— ведення обліку надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об’єктів;

— організація охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

— організація експертизи вантажів;

— здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

— надання в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження;

— забезпечення виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

— здійснення страхування вантажів та своєї відповідальності;

— забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

— забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

— здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

— оформлення документів та організація роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

— надання підготовленого транспорту, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

— надання інших допоміжних та супутніх перевезенням транспортно-експедиторських послуг, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Експедитором при цьому, як не важко здогадатися, є суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (абз. 4 ст. 1 Закону № 1955). Експедиторами можуть бути як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці. Виконувати обов’язки експедитора може безпосередньо перевізник. У такому разі на нього поширюються законодавчі норми, встановлені для експедиторів, зокрема Закону № 1955 (ч. 2 ст. 2 Закону № 1955) та гл. 65 ЦК (ч. 2 ст. 929 ЦК).

Нерідко для виконання своїх зобов’язань за договором транспортного експедирування експедитори залучають третіх осіб — спеціалізовані підприємства, з якими вони укладають відповідні договори. При цьому у відношеннях з такими особами експедитор може виступати або від свого імені, або від імені клієнта, залежно від того, що прописано в договорі. Та майте на увазі, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов’язків за договором транспортного експедирування інших осіб саме експедитор, а не третя сторона відповідає перед клієнтом за порушення договору (ч. 2 ст. 932 ЦК).

Клієнтом при цьому Закон № 1955 називає споживача послуг експедитора (юридичну або фізичну особу), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору (абз. 5 ст. 1 Закону № 1955).

Майте на увазі, що транспортному експедитору може знадобитися ліцензія для виконання ним певних його зобов’язань. Так, якщо експедитор самостійно (без залучення третіх осіб) здійснює перевезення небезпечного вантажу (який вантаж є небезпечним, див. на с. 21), йому необхідно отримати ліцензію на надання послуг з перевезення небезпечних вантажів річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом (п. 25 ч. 3 ст. 9 Закону про ліцензування). Сама ж транспортно-експедиторська діяльність ліцензування не вимагає.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються ЦК, ГК, Законом № 1955, Законом про транспорт, Законом про ЗЕД, Законом про транзит вантажів, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом № 1955, застосовуються норми міжнародного договору (ч. 2 ст. 3 Закону № 1955).

 

Договір транспортного експедирування

 

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 9 Закону № 1955, абз. 1 ч. 1 ст. 929 ЦК). Такий договір, як і договір перевезення, укладається виключно у письмовій формі.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

Зауважте, що зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про ЗЕД.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

У договорі транспортного експедирування мають бути визначені такі істотні умови:

1) відомості про сторони договору:

для юридичних осіб — резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в ЄДРПОУ;

для юридичних осіб — нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб — громадян України: прі-звище, ім’я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів — для тих, хто отримав його до набрання чинності ПК);

для фізичних осіб — іноземців та осіб без громадянства: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

2) вид послуги експедитора;

3) вид та найменування вантажу;

4) права, обов’язки сторін;

5) відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

6) розмір плати експедитору;

7) порядок розрахунків;

8) пункти відправлення та призначення вантажу;

9) порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

10) строк (термін) виконання договору;

11) усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нагадаємо, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору. На деяких з цих умов зупинимося більш детально.

 

Права та обов’язки сторін

Оскільки права та обов’язки сторін належать до істотних умов договору транспортного експедирування, вони обов’язково мають бути прописані в такому договорі. Та не залишає це питання без уваги і законодавство. Воно виділило загальні права й обов’язки сторін, на які необхідно орієнтуватися при укладанні договору. Тобто права та обов’язки сторін, зазначені в договорі, не можуть іти у розріз із тими, що визначені законодавчо. При цьому у сторін є можливість зазначати в договорі інші права та обов’язки, не встановлені нормативними документами. Які саме законодавчо встановлені права та обов’язки мають сторони договору транспортного експедирування, пропонуємо дізнатися з таблиці, наведеної нижче.

 

Права

Обов’язки

1

2

Експедитор

— обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;

— відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування;

— отримувати відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;

— притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов’язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування;

— не приступати до виконання обов’язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов’язків, передбачених договором транспортного експедирування

— надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку;

— за необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, попередньо отримавши згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим

Клієнт

— визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту;

— вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу;

— давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору;

— змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування

— своєчасно надавати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов’язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу;

— у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування

 

Розмір плати експедитору

Що стосується розміру плати експедитору, то він встановлюється в договорі за погодженням обох сторін. Платою при цьому вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування (ч. 8 ст. 9 Закону № 1955). Така плата може бути встановлена як у фіксованому розмірі, так і у відсотках до обсягу послуг, наданих експедитором. Якщо раптом в договорі цього визначено не буде, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ч. 1 ст. 931 ЦК). Розумну плату у такому випадку необхідно визначати, виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦК). Зауважте, що у плату не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на сплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Відшкодування таких витрат клієнтом може бути передбачене у договорі. Але для такого відшкодування експедитор повинен надати клієнту документи, які підтверджують його витрати (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

 

Відповідальність сторін

Найбільш ретельно, на нашу думку, необхідно визначити в договорі міру відповідальності обох сторін, особливо експедитора. Річ у тім, що при виконанні транспортно-експедиторських послуг, як і при виконанні послуг перевезення, завжди існує ризик втрати, псування вантажу, його несвоєчасної доставки. І якщо відповідальність перевізника за такі порушення визначена на законодавчому рівні (див. с. 5), то експедитор несе відповідальність більшою мірою в обсязі, визначеному в договорі. Єдине про що стосовно відповідальності експедитора говорить законодавство, це те, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування (ч. 1 ст. 14 Закону № 1955). Але зверніть увагу, що про матеріальний обсяг відповідальності навіть тут не сказано. Тож якщо питання відповідальності експедитора не будуть прописані безпосередньо в договорі, притягти його до відповідальності за втрату, недостачу, псування вантажу чи його несвоєчасну доставку тощо буде вельми складно. Хіба що тягар відповідальності як на перевізника можна буде накласти на нього, якщо він самостійно буде виконувати послуги перевезення, не залучаючи для цього третіх осіб (про таку відповідальність див. на с. 5).

Те ж саме і з відповідальністю клієнта. Якщо вона не буде прописана в договорі, порушення з його боку можуть залишитися непокараними.

Зверніть увагу, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв’язку із розірванням договору.

 

Облік

 

ПДВ

На відміну від звичайного перевезення, транспортно-експедиторські послуги передбачають надання цілого комплексу послуг з організації та забезпечення перевезення. Це і безпосередньо послуги перевезення, і послуги, що є допоміжними транспортній діяльності (наприклад, такі як завантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів тощо), ну і, звичайно ж, безпосередньо послуги з організації всього цього процесу (винагорода експедитора).

Оскільки для кожного виду послуг, які можуть надаватися в межах договору транспортного експедирування, застосовуються свої правила обкладення ПДВ, то для правильного їх ПДВ-обліку слід окремо виділяти:

— послуги перевезення;

— послуги міжнародного перевезення;

— послуги транзитного перевезення;

— послуги із завантаження, розвантаження та інші, пов’язані з перевезенням послуги;

— послуги експедитора (експедиторська винагорода як плата за належне виконання договору транспортного експедирування).

Тому, в першу чергу, наведемо загальну характеристику таких послуг.

 

Загальні правила ПДВ-обліку послуг, що надаються в межах договору транспортного експедирування. Порядок обкладення ПДВ послуг перевезення, послуг з міжнародних і транзитних перевезень детально розглянуто на с.15, с.23 і с.40 відповідно. Тому зараз увагу звернемо на правила ПДВ-обліку послуг, допоміжних транспортній діяльності, і експедиторської винагороди.

 

Послуги, допоміжні транспортній діяльності: навантаження, розвантаження і т. п. Місце постачання таких послуг визначається за місцем їх фактичного надання (пп. «а», «в» п.п. 186.2.1 ПК). Так, якщо послуги фактично надаються на території України, то вони обкладаються ПДВ за ставкою 20 %, за межами України — не об’єкт обкладення ПДВ.

 

ПОСТАЧАЛЬНИК ПОСЛУГИ

ЗАМОВНИК ПОСЛУГИ

НА ЯКІЙ ТЕРИТОРІЇ ФАКТИЧНО НАДАЄТЬСЯ ПОСЛУГА

МІСЦЕ ПОСТАЧАнНЯ ПОСЛУГИ

ПОРЯДОК ОПОДАТКУВАННЯ

Резидент

Резидент/Нерезидент

На території України

Місце постачання послуг — територія України

Послуга обкладається ПДВ

За межами території України

Місце постачання послуг — за межами території України

Послуга не обкладається ПДВ

Нерезидент

Резидент

На території України

Місце постачання послуг — територія України

Послуга обкладається ПДВ.

У цьому випадку резидент — отримувач послуг на підставі ст. 208 ПК зобов’язаний нарахувати ПДВ за ставкою 20 %

За межами території України

Місце постачання послуг — за межами території України

Послуга не обкладається ПДВ

 

Експедиторська винагорода. Послуги транспортного експедирування виділені окремим п.п. «ж» в п. 186.3 ПК. Зазначимо, що сюди потрапляє тільки експедиторська винагорода — плата за належне виконання договору транспортної експедиції. Вартість перевезення та інших послуг до експедиторської винагороди не включається. Згідно з п.п. «ж» п. 186.3 ПК місцем постачання транспортно-експедиторських послуг є місце реєстрації отримувача послуг. Так, якщо замовником послуг транспортного експедирування є резидент, то винагорода експедитора обкладається ПДВ. А ось якщо транспортно-експедиторські послуги замовить нерезидент, то послуги експедитора не є об’єктом обкладення ПДВ.

Окремо варто звернути увагу на порядок обкладення ПДВ експедиторської винагороди за організацію транзитних перевезень вантажів. Транзитні перевезення на підставі п. 197.8 ПК звільнені від оподаткування. Причому пільга ця застосовується до всього маршруту транзитного перевезення (відповідь на запитання № 11 УПК № 610). У п. 197.8 ПК зазначено, що під звільнення потрапляють і послуги, пов’язані з такими транзитними перевезеннями. Оскільки транспортно-експедиторські послуги згідно з КВЕД розглядаються як допоміжні транспортним послугам, то від оподаткування звільняється як саме перевезення, так і експедиторська винагорода.

 

ЕКСПЕДИТОР

ЗАМОВНИК

ПОРЯДОК ОПОДАТКУВАННЯ

Транспортне експедирування звичайних і міжнародних перевезень

Резидент

Резидент

Експедиторська винагорода обкладається за ставкою 20 %

Нерезидент

Експедиторська винагорода не обкладається ПДВ (місце постачання послуги — за межами України). Проте, операцію з надання послуги нерезиденту слід показати за рядком 4 декларації з ПДВ

Нерезидент

Резидент

Резидент — отримувач послуг зобов’язаний на підставі ст. 208 ПК нарахувати податкові зобов’язання на такі послуги за ставкою 20 %.

При цьому резидент—платник ПДВ у день виникнення ПЗ виписує податкову накладну (ПН) із зазначенням суми податку. Така ПН складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг (п. 208.2 ПК). У наступному звітному (податковому) періоді він має право відобразити податковий кредит за такою ПН (п. 198.1 ПК).

Резидент—неплатник ПДВ зобов’язаний подавати Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678

Транспортне експедирування транзитних перевезень

Резидент

Резидент

Звільняється від обкладення ПДВ на підставі п. 197.8 ПК. У декларації з ПДВ такі послуги показують за рядком 5

Нерезидент

Не об’єкт обкладення (місце постачання послуги — за межами України). Операцію з надання послуги нерезиденту відображають за рядком 4 декларації з ПДВ

Нерезидент

Резидент

Не обкладається ПДВ (у декларації отримувача-резидента така операція не відображається)

 

Експедирування внутрішніх перевезень. Якщо експедитор самостійно виконує роботи, надає послуги. Якщо весь комплекс послуг експедитор виконує самостійно (без залучення третіх осіб), то такі послуги обкладаються ПДВ за загальними правилами залежно від виду послуги та місця її постачання. Так, у разі організації перевезення вантажу по Україні для замовника-платника ПДВ експедитор на дату першої події (отримання оплати від замовника або оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення) нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму експедиторських послуг. На підтвердження виникнення податкових зобов’язань експедитор виписує на ім’я замовника податкову накладну, в якій окремими рядками відображає (відповідь на запитання № 2 УПК № 610):

— вартість експедиторських послуг (винагорода);

— вартість послуг перевезення.

 

Якщо експедитор придбаває послуги/роботи у третіх осіб. Для надання послуг замовнику експедитор може залучати третіх осіб (перевізників та ін. осіб). У цьому випадку транспортно-експедиторські послуги виступатимуть нічим іншим, як посередницькою операцією (експедитор купує відповідні послуги для замовника, а потім йому їх передає). А це означає, що для оподаткування таких послуг потрібно керуватися «посередницькими» правилами, тобто п. 189.4 ПК.

При цьому нагадаємо, що головна особливість посередницьких правил полягає в тому, що передача товарів/послуг у межах посередницьких договорів вважається їх постачанням (п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПК). А це означає, що дата збільшення податкових зобов’язань і податкового кредиту експедитора визначається за правилом першої події. Так, за датою першої події (отримання грошових коштів від замовника або оформлення документів, що підтверджують факт перевезення) експедитор нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевезення і на суму наданих експедиторських послуг.

Придбаваючи послуги в посередника (перевізника або третьої особи) експедитор також за першою подією (перерахування оплати або отримання послуги) відображає податковий кредит на підставі отриманої від постачальника податкової накладної.

Проілюструємо зазначене на прикладі.

Приклад 1. Експедитор (платник ПДВ) організовує для замовника (платник ПДВ) перевезення по території України. Для виконання доручення експедитор укладає договір з перевізником (платник ПДВ). Вартість перевезення — 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). За організацію перевезення замовник виплачує експедитору винагороду 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

Покажемо, як відображатиметься ця операція в ПДВ-обліку сторін. Для наочності, припустимо, що замовником отримуються послуги для використання в оподатковуваних операціях.

 

ЗМІСТ ОПЕРАЦІЇ

ЗАМОВНИК — ПЛАТНИК ПДВ

ЕКСПЕДИТОР — ПЛАТНИК ПДВ

ПЕРЕВІЗНИК (АБО ТРЕТЯ ОСОБА) — ПЛАТНИК ПДВ

1. Замовник перераховує експедитору передоплату за послуги перевезення і експедиторську винагороду — 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 1200 грн.)

ПК = 1200 грн. (за наявності ПН експедитора)

ПЗ = 1200 грн.

На підтвердження виникнення ПЗ експедитор виписує на ім’я замовника ПН, в якій окремими рядками зазначає (запитання № 2 УПК № 610):

— вартість послуг перевезення;

— вартість послуг експедиції

 —

2. Отримано від перевізника послуги перевезення

 —

ПК = 1000 грн. (за наявності ПН перевізника)

ПЗ = 1000 грн. На підтвердження виникнення ПЗ виписує на ім’я експедитора ПН

3. Оплачено послуги перевізнику

 —

 —

 —

 

 

Увага! Усе зазначене стосується випадку, коли посередник (перевізник чи інша особа) є платником ПДВ.

 

Якщо ж посередник — неплатник ПДВ, то, за роз’ясненнями податківців, до бази обкладення ПДВ експедитора включається тільки експедиторська винагорода. А ось на вартість придбаних без ПДВ послуг при їх передачі замовнику експедитор ПДВ не нараховує (відповідь на запитання № 1 УПК № 610). Це справедливо. Адже інакше, якщо прямо керуватися нормами в п. 189.4 ПК експедитор, отримуючи послуги від перевізника без ПДВ, не мав би права на податковий кредит. Проте при передачі їх замовнику має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. На щастя, податківці стали на бік експедиторів. Щоправда, за такого підходу податківців у невигідному становищі опиняється замовник. Адже в цьому випадку саме він не отримає податковий кредит за послугами перевезення.

Розберемо цю ситуацію на прикладі.

Приклад 2. Експедитор (платник ПДВ) організовує для замовника (платник ПДВ) перевезення по території України. Для перевезення вантажу експедитор залучає перевізника — неплатника ПДВ. Вартість перевезення — 6000 грн. За організацію перевезення замовник виплачує експедитору винагороду 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

Покажемо, як відображатиметься ця операція в ПДВ-обліку сторін.

 

ЗМІСТ ОПЕРАЦІЇ

ЗАМОВНИК –ПЛАТНИК ПДВ

ЕКСПЕДИТОР—ПЛАТНИК ПДВ

ПЕРЕВІЗНИК — НЕПЛАТНИК ПДВ

1. Замовник перераховує експедитору передоплату за послуги перевезення та експедиторську винагороду — 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.)

ПК = 200 грн. (за наявності ПН експедитора)

ПЗ = 200 грн. (ПЗ тільки в частині експедиторської винагороди). На підтвердження виникнення ПЗ виписує на ім’я замовника ПН

 —

2. Отримано від перевізника послуги перевезення

 —

 —

(придбання послуг без ПДВ у декларації не відображає)

 —

3. Оплачено послуги перевізнику

 —

 —

 —

 

 

Важливо! Якщо першою подією є передоплата, то на момент її отримання експедитор може ще і не знати, у кого отримуватимуться послуги: у платника чи неплатника ПДВ. У цій ситуації експедитору безпечніше відобразити податкові зобов’язання виходячи з усієї суми передоплати і надалі за необхідності відкоригувати їх. При цьому коригування, що зменшує ПДВ, експедитору вдасться здійснити тільки за умови, що замовником є платник ПДВ.

Тепер розглянемо ситуацію, коли експедитор купує для замовника-платника ПДВ безПДВшні послуги (наприклад, з місцем постачання за межами території України) або звільнені від обкладення ПДВ послуги (наприклад, послуги транзитного перевезення).

При передачі таких послуг замовнику експедитор застосовує ті самі правила оподаткування, що й виконавець. Так, якщо послуги звільнені від оподаткування, то експедитор має скласти окрему податкову накладну з відміткою «без ПДВ».

Розглянемо приклад.

Приклад 3. Замовник (платник ПДВ) замовив експедитору (платник ПДВ) організацію транзитного перевезення. Таке перевезення звільнене від обкладення ПДВ на підставі п. 197.8 ПК. Вартість перевезення — 6000 грн. Винагорода експедитора — 1000 грн. У цьому випадку винагорода експедитора також на підставі п. 197.8 ПК звільняється від обкладення ПДВ як послуга, пов’язана з транзитним перевезенням.

Покажемо, як відображатиметься ця операція в ПДВ-обліку сторін.

 

ЗМІСТ ОПЕРАЦІЇ

ЗАМОВНИК —ПЛАТНИК ПДВ

ЕКСПЕДИТОР — ПЛАТНИК ПДВ

ПЕРЕВІЗНИК (АБО ТРЕТЯ ОСОБА) — ПЛАТНИК ПДВ

1. Замовник перераховує експедитору передоплату за послуги перевезення та експедиторську винагороду — 7000 грн.

(отримання послуг відображає за ряд. 11.2 декларації)

ПЗ — ні

(на «пільгові» послуги виписується ПН на ім’я замовника з відміткою «без ПДВ»), у якій окремими рядками виділяється:

— вартість перевезення (6000 грн.);

— вартість винагороди (1000 грн.).

Вартість перевезення та експедиторської винагороди відображається за ряд. 5 декларації)

 —

2. Отримано від перевізника послуги транзитного перевезення

 —

 —

(отримання послуги відображає за рядком 11.2 декларації)

ПЗ — не виникає. Але на ім’я перевізника виписується «пільгова» ПН

3. Оплачено послуги перевізнику

 —

 —

 

Експедирування міжнародних перевезень. Міжнародні перевезення обкладаються ПДВ за ставкою 0 % на всій протяжності дороги (п.п. 195.1.3 ПК, п.п. «е» п. 185.1 ПК).

 

Якщо експедитор самостійно надає послуги перевезення. На дату першої події (отримання оплати від покупця або здійснення перевезення) в експедитора виникають податкові зобов’язання з ПДВ:

— на вартість міжнародного перевезення (з нарахуванням ПДВ за ставкою 0 %);

— на вартість експедиторської винагороди (обкладається ПДВ за правилами п.п. «ж» п. 186.3 ПК (див. таблицю на с. 31).

При цьому, за роз’ясненнями податківців (запитання № 8 УПК № 610), на дату виникнення податкових зобов’язань з міжнародного перевезення експедитор виписує 2 податкові накладні:

— одну на вартість послуги міжнародного перевезення з нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою;

— другу — на експедиторську винагороду.

Водночас зазначимо: згідно з п. 13 Порядку № 10 при одночасному постачанні товарів/услуг, до яких застосовується як нульова ставка, так і ставка 20 % складається одна податкова накладна.

Якщо експедитор для міжнародного перевезення залучає третю особу. У цьому випадку діють «посередницькі» правила. Так, якщо перевізником є платник ПДВ, то експедитор на дату першої події (отримання грошових коштів від замовника або оформлення документа, що підтверджує факт перевезення) нараховує податкові зобов’язання з ПДВ:

— за ставкою 0 % — на вартість міжнародного перевезення;

— за ставкою 20 % — на суму експедиторської винагороди (якщо замовником є резидент).

Якщо перевізником є неплатник ПДВ (у тому числі нерезидент), податкові зобов’язання в експедитора на вартість перевезення не виникають (тобто при передачі таких послуг замовнику на вартість міжнародного перевезення ПДВ експедитор не нараховує). Базою обкладення ПДВ є тільки експедиторська винагорода.

Розглянемо приклади.

Приклад 4. Замовник (платник ПДВ) замовив експедитору (платник ПДВ) організацію міжнародного перевезення. Вартість перевезення — 6000 грн. Перевезення здійснюватиме третя особа — перевізник (платник ПДВ), з яким експедитор уклав договір. Винагорода експедитора — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

 

ЗМІСТ ОПЕРАЦІЇ

ЗАМОВНИК — ПЛАТНИК ПДВ

ЕКСПЕДИТОР-ПЛАТНИК ПДВ

ПЕРЕВІЗНИК (АБО ТРЕТЯ ОСОБА) — ПЛАТНИК ПДВ

1. Замовник перерахував експедитору передоплату за послуги перевезення та експедиторську винагороду-7200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.)

ПК за ставкою 0 % із суми 6000 грн. (за наявності ПН).

ПК = 200 грн. (із суми експедиторської винагороди за наявності ПН)

ПЗ на вартість перевезення (6000 грн.) за ставкою 0 % (ряд. 2.2 декларації);

ПЗ = 200 грн. (на суму експедиторської винагороди; ряд. 1 декларації).

На підтвердження виникнення ПЗ виписує на ім’я замовника 2 податкові накладні (відповідь на запитання № 8 УПК № 610):

— одну на вартість перевезення;

— другу — на суму експедиторської винагороди*

 —

2. Отримано від перевізника послуги міжнародного перевезення

 —

ПК за ставкою 0 % з вартості перевезення (за наявності ПН перевізника). Відображається за ряд. 10 декларації

ПЗ за ставкою 0 % на вартість перевезення (ряд. 2.2 декларації). На підтвердження виникнення ПЗ виписує на ім’я експедитора ПН з нарахуванням ПДВ за ставкою 0 %

3. Оплачено послуги перевізнику

 —

 —

 —

* Згідно з п. 13 Порядку № 10 при одночасному постачанні товарів/послуг, до якої застосовується як нульова ставка, так і ставка 20 % допускається складання однієї податкової накладної.

 

Приклад 5. Замовник (платник ПДВ) замовив експедитору (платник ПДВ) організувати міжнародне перевезення вантажів. Вартість перевезення — 6000 грн. Перевезення здійснюватиме третя особа — нерезидент. Крім міжнародного перевезення нерезидент також виконує навантажувально-розвантажувальні роботи на території України (місце постачання — територія України; послуга оподатковується за ставкою 20 %) на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). Винагорода експедитора — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

Покажемо, як відображатиметься ця операція в ПДВ-обліку сторін.

 

ЗМІСТ ОПЕРАЦІЇ

ЗАМОВНИК-ПЛАТНИК ПДВ

ЕКСПЕДИТОР-ПЛАТНИК ПДВ

ПЕРЕВІЗНИК (АБО ТРЕТЯ ОСОБА) — НЕРЕЗИДЕНТ

1. Замовник перерахував експедитору передоплату за послуги міжнародного перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи та експедиторську винагороду в сумі 9600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.)

ПК = 600 грн. (за наявності ПН експедитора)

ПЗ = 600 грн.

На підтвердження виникнення ПЗ виписує на ім’я замовника ПН, в якій окремими рядками зазначає:

 — вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;

— вартість експедиторської винагороди

 —

2. Отримано від перевізника послуги

 —

ПЗ = 400 грн.

На вартість навантажувально-розвантажувальних робіт експедитор виписує собі ПН.

У наступному звітному (податковому) періоді на підставі виписаної ПН відображає ПК (п. 198.1 ПК).

 —

3. Оплачено послуги перевізнику

 —

 —

 —

 

Податок на прибуток

У цьому підрозділі до вашої уваги представлений порядок податкового обліку як у клієнта, так і в експедитора. Далі — «згідно з придбаними квитками».

Податковий облік у клієнта. Доцільно окремо розглянути випадки, коли клієнтом експедитора виступають продавець та покупець продукції (товарів).

У першому випадку жодних «заморочок» для клієнта не передбачено. Так, він сміливо може скористатись положеннями п.п. «е» п.п. 138.10.3 ПК, віднісши таким чином понесені витрати до витрат на збут.

Якщо ми заговорили про збутові витрати, то нагадаємо, що в податковому обліку їх відносять до інших. Як наслідок — відображати такі витрати в обліку потрібно в тому звітному періоді, в якому їх здійснили згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім доведення господарського спрямування витрат, неабияке значення має їх документальне підтвердження. Коли ми говорили про податковий облік перевезень, то згадували важливість у цьому плані ТТН. Цього разу без них також не обійтись (звісно, якщо ви хочете відобразити вартість доставки вантажу в податковому обліку). Проте не ТТН єдиними! На авансцену цього разу виходять також договори транспортного експедирування та складені на їх виконання акти наданих послуг.

Якщо ж ідеться про посередницьку схему виконання договору, то як документальне підтвердження згодяться також копії документів, отримані експедитором від безпосередніх виконавців робіт і послуг.

Посередницька схема кажете… в цьому випадку точно є якісь особливості податкового обліку, чи не так? Справді, своя специфіка передбачена, проте для клієнта вона не суттєва. Великою мірою, йому все одно, хто саме надає послуги та/або виконує роботи на його користь. Право на відображення в обліку податкових витрат він не втратить у будь-якому разі (звісно, якщо не поставиться до підтвердження витрат уже зовсім безвідповідально).

Отож, є витрати. Де відображати? Витрати на збут, до яких, як ми з’ясували, належать витрати на оплату послуг транспортного експедирування, показують в однойменному рядку 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Тепер про другий випадок (експедитор надає послуги покупцеві продукції (товарів)). Правду кажучи, чекати на якісь «сюрпризи» марно й цього разу. Отож, що за витрати відображати у цій ситуації? Відповідь на це питання залежить від того, щодо яких саме цінностей мають місце транспортно-експедиторські витрати. Тут можливими є два випадки. Зокрема, якщо експедитору доручено організувати доставку:

1) виробничих запасів, МШП, товарів.

У такому разі відповідно до п. 138.6 ПК собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Як бачите, про віднесення до податкових витрат на транспортне експедирування йдеться лише на етапі реалізації товарів.

У той же час можливим є варіант, коли придбані запаси чи МШП використовують і не для подальшої реалізації (або реалізації товарів, робіт, послуг, отриманих із їх використанням). Такі цінності можуть бути використані також в адміністративних, збутових цілях, у межах ведення іншої операційної діяльності. Тоді про відображення витрат у податковому обліку можна говорити в тому звітному періоді, в якому такі витрати здійснили згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку;

2) об’єктів основних засобів та інших необоротних активів.

У такому випадку витрати на транспортне експедирування можна включити до первісної вартості об’єкта як витрати на транспортування.

Ви, безумовно, пам’ятаєте, що витрати на придбання об’єктів основних засобів та інших необоротних активів відображають у податковому обліку поступово (в міру нарахування їх амортизації). Це саме можна сказати й про випадок, який розглядається.

У частині документального підтвердження транспортно-експедиторських витрат у ситуації, коли одержувачем таких послуг є покупець продукції, все стандартно. Тобто, у пригоді можуть стати ТТН, договори транспортного експедирування, акти наданих послуг, складені на виконання таких договорів, а також документи, які експедитору надають безпосередні виконавці робіт/послуг (при посередницькій схемі).

Що відображати покупцеві цінностей у декларації з податку на прибуток? Відповідь залежить від того, яким чином у подальшому розпоряджаються доставленими цінностями. Зокрема, залежноі від ситуації задіяними можуть бути такі рядки декларації:

05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)»;

06.1 «Адміністративні витрати»;

06.2 «Витрати на збут»;

06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати».

Тепер із вашого дозволу перейдемо до розгляду порядку податкового обліку в експедитора, адже із клієнтами ми вже розібрались.

Податковий облік в експедитора. Порядок його ведення залежить від того, йдеться про прямий чи про посередницький договір.

 

Облік при прямому договорі. Пам’ятаєте, який це договір? Такий, при якому експедитор самостійно виконує роботи, надає послуги, передбачені договором транспортного експедирування.

У цьому разі експедитор формує у податковому обліку доходи та витрати за загальновстановленими правилами.

Так, доходи він має відобразити за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Визнають такий дохід у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань. У декларації для таких доходів призначений рядок 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), з нього:».

Що ж до витрат, то вони включають собівартість виконаних робіт і наданих послуг та інші витрати. Перші визнають витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації робіт або послуг, в той час як другі — того звітного періоду, в якому їх здійснили згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. Різниться і порядок відображення витрат у податковій декларації. Залежно від того, про які витрати йдеться, їх можуть відображати в рядку 05.1 або рядках 06.1, 06.2, 06.4 відповідно.

На цьому про прямий договір — усе. Як бачите, нічого складного.

 

Облік при посередницькому договорі. Нагадаємо, в цьому випадку експедитор, виконуючи свої обов’язки за договором транспортного експедирування, може залучати для виконання окремих робіт або надання окремих послуг третіх осіб. Зрозуміло, що в такому разі між експедитором та клієнтом виникають відносини комісії* або доручення**, що не може не відобразитись на порядку ведення податкового обліку.

* За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента згідно зі ст. 1011 ЦК).

** За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (відповідно до ч. 1 ст. 297 ГК).

Специфічні облікові правила для такої ситуації передбачені п.п. 136.1.19 ПК. Відповідно до його вимог кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів не враховуються у складі податкових доходів. Саме на підставі цієї норми до доходів експедитора не включають кошти, отримані від клієнта та спрямовані на оплату робіт/послуг, виконаних/наданих третіми особами.

Але це зовсім не означає, що в обліку експедитора не знайдеться місця для податкових доходів! Якщо б усі кошти, які він отримував від клієнта, він витрачав на оплату робіт, послуг, наданих третіми особами, то навіщо тоді взагалі братись за таке експедирування? Але ж експедитори не такі «недалекі». Навіть якщо жодну із ланок транспортного експедирування вони не виконують власними силами, все одно винагороду за свої послуги вони отримають. В цій частині вони й повинні відобразити доходи.

Чим же є останні за своєю суттю? Нічим іншим, як доходом від надання послуг. Про порядок податкового обліку таких доходів ми говорили вище. При цьому, відмітьте, жодних особливостей для обліку винагороди експедитора не передбачено. Тобто, такі доходи:

— визначають на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розд. II ПК;

— визнають за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує надання послуг;

— визнають у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань;

— відображають у рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток.

А що ж можна сказати про витрати? Сума компенсації витрат, понесених експедитором на придбання у третіх осіб товарів/робіт/послуг для клієнта, не повинна включатись до податкових витрат. Пояснення тому наступне: платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів, не включають до складу витрат. На це вказує п.п. 139.1.2 ПК.

Тому в обліку експедитора відображають виключно ті витрати, які понесені ним у межах організації експедирування. Тобто, це витрати, пов’язані з отриманням доходу від реалізації власних послуг.

На цьому все. Далі до вашої уваги наступне питання.

Бухгалтерський облік за прямим договором

У бухгалтерському обліку реалізація транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедитором самостійно, тобто за прямим договором, відображається в загальному порядку, установленому для обліку реалізації послуг. Тобто всі кошти, отримані експедитором від клієнта (замовника експедиторських послуг), повністю належатимуть експедитору як плата за надані їм послуги.

Отже, доходи експедитора в такому разі визнаватимуться в тому звітному періоді, в якому вони мали місце, незалежно від моменту фактичного надходження грошових коштів.

Дохід від наданих транспортно-експедиторських послуг визнається на дату складання Акта наданих послуг (виконаних робіт) і відображається за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Пам’ятайте, що попередня оплата вартості послуг до доходу не включається (п.п. 6.3 П(С)БО 15). У свою чергу надходження попередньої оплати за послуги відображається проводкою Дт 31 — Кт 681.

Розрахунки із замовником транспортно-експедиторських послуг ведуться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Витрати експедитора у вигляді собівартості реалізованих послуг відображаються в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких послуг (п. 7 П(С)БО 16).

Крім того, якщо експедитор отримує вантаж від клієнта, він несе відповідальність за його збереження, тобто фактично отримує матеріальні цінності на відповідальне зберігання. Тому експедитору необхідно вести їх позабалансовий облік. Договірна вартість таких цінностей (з урахуванням ПДВ) відображається на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».

Приклад 1. За прямим договором перевезення вантажовласник-резидент доручає експедитору доставити доручений йому вантаж вартістю 18000 грн. (у тому числі ПДВ — 3000 грн.), по території України. Експедитор організовує перевезення і самостійно його здійснює.

Для виконання договору перевезення клієнт перерахував експедитору передоплату — 6000 грн. Собівартість експедиторських послуг склала 3700 грн.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Отримано вантаж на відповідальне зберігання

023

18000,00

2

Отримано кошти від клієнта для виконання договору транспортної експедиції

311

681

6000,00

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

1000,00

4

Підписано акт наданих послуг із замовником

361

703

6000,00

5000,00*

5

Списано раніше відображену суму податкових зобов’язань з ПДВ

703

643

1000,00

6

Списано собівартість послуги транспортної експедиції

903

23

3700,00

3700,00*

7

Відображено залік заборгованостей

681

361

6000,00

8

Списано із позабалансового обліку вартість переданого вантажоодержувачу вантажу

023

18000,00

* Згідно з п. 137.1 ПК дохід від надання послуг визнається за датою складання акта, що підтверджує їх надання, при цьому одночасно з «податковими» доходами визнаються і пов’язані з їх отриманням «податкові» витрати (п. 138.4 ПК).

 

Бухгалтерський облік при залученні третіх осіб

Для виконання зобов’язань, передбачених договором транспортної експедиції, експедитор може залучати третіх осіб. У свою чергу, відображення в бухгалтерському обліку розрахунків, при яких клієнт доручає експедитору на підставі договору транспортної експедиції придбати від свого імені або від імені клієнта і за його рахунок послуги сторонніх осіб (суб’єктів підприємницької діяльності), має свої особливості.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 9 Закону № 1955 за свої послуги (за належне виконання договору транспортної експедиції) експедитор отримує винагороду. Причому до неї не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортної експедиції, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортної експедиції.

Таким чином, слід відрізняти суми, які замовник дає (перераховує) експедитору:

1) для купівлі у третіх осіб відповідних послуг, що забезпечують перевезення;

2) для купівлі послуг у експедитора як безпосереднього виконавця таких послуг (наприклад, якщо експедитор сам здійснює перевезення);

3) як винагороду експедитора.

Отже, для розрахунків експедитора безпосередньо з клієнтом у частині купівлі послуг третіх осіб використовуватиметься субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», а для розрахунків експедитора з суб’єктами підприємницької діяльності, залученими для виконання послуг з такого договору (так званими третіми особами), — субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Після виконання договору транспортної експедиції на суму понесених витрат, що відшкодовуються клієнтом (замовником експедиторських послуг), експедитор здійснює залік взаємної заборгованості проводками за дебетом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (клієнт) і кредитом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (виконавець послуг).

Зверніть увагу, що витрати експедитора на залучення третіх осіб для виконання договору транспортної експедиції не можуть бути визнані власними витратами (п.п. 9.1 П(С)БО 16), а суми, отримані експедитором як відшкодування таких витрат, не визнаються доходами (п.п. 6.2
П(С)БО 15
), оскільки вони не відповідають визначенням доходів і витрат, наведеним у п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16.

У свою чергу, з доходами, отриманими експедитором як винагорода, у бухгалтерському обліку все інакше. Так, сума експедиторської винагороди відображається у складі доходу експедитора за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» у момент підписання Акта виконаних послуг (тобто за датою нарахування). Водночас авансова виплата клієнтом винагороди не змінює суму бухгалтерських доходів експедитора.

Одночасно з визнанням доходу експедитор відображає собівартість експедиторських послуг за дебетом субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Приклад 1. За договором транспортної експедиції вантажовласник-резидент доручає експедитору здійснити від його імені та за його рахунок комплекс робіт з перевезення вантажу на території України.

Для виконання договору клієнт перерахував експедитору передоплату за послугу перевезення — 6000 грн. і за навантажувально-розвантажувальні роботи — 4800 грн. Для виконання послуг перевезення та навантаження експедитор залучає третіх осіб.

Власні витрати експедитора на проведення експедиторських послуг склали 700 грн. Сума експедиторської винагороди від замовника — 3000 грн. (у тому числі ПДВ — 500 грн.).

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Отримано передоплату від замовника-резидента за виконання договору транспортної експедиції, у тому числі:

за послугу перевезення

311

685

6000,00

за навантажувально-розвантажувальні роботи

311

685

4800,00

2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ:

у частині вартості перевезення

643

641

1000,00

у частині навантажувально-розвантажувальних робіт

643

641

800,00

3

Перераховано передоплату третій особі за послугу перевезення

377

311

6000,00

4

Відображено податковий кредит за послугою перевезення

641

644

1000,00

5

Перераховано передоплату за навантажувально-розвантажувальні роботи

377

311

4800,00

6

Відображено податковий кредит у частині навантажувально-розвантажувальних робіт

641

644

800,00

7

Відображено залік податкових зобов’язань і податкового кредиту за придбаними для замовника послугами

644

643

1800,00

8

Відображено залік заборгованостей

685

377

10800,00

9

Підписано акт наданих послуг із замовником (нараховано суму винагороди)

361

703

3000,00

2500,00*

10

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

703

641

500,00

11

Списано на витрати собівартість експедиторської послуги

903

23

700,00

700,00*

12

Отримано суму експедиторської винагороди від замовника

311

361

3000,00

* Згідно з п. 137.1 ПК дохід від надання послуг визнається за датою складання Акта, що підтверджує їх надання, при цьому одночасно з «податковими» доходами визнаються і пов’язані з їх отриманням «податкові» витрати (п. 138.4 ПК).

 

Приклад 2. Між експедитором (резидент) і замовником (резидент) укладено договір транспортної експедиції, за якою експедитор зобов’язався організувати міжнародне перевезення вантажу з Харкова до Берліна. Організація перевезення включає:

1) перевезення вантажу з Харкова до Берліна — 50000 грн. (ПДВ — 0 грн.);

2) навантажувально-розвантажувальні роботи:

на території України на суму 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.);

за межами України — на суму 1000 грн. (без ПДВ).

Для здійснення зазначених послуг замовник перерахував експедитору кошти в сумі 51600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Для виконання зобов’язань експедитор залучає третіх осіб. Власні витрати експедитора на проведення експедиторських послуг склали 6300 грн.

Сума експедиторської винагороди від замовника — 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.).

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Отримано передоплату від замовника за договором транспортної експедиції

311

685

51600,00

2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

100,00

3

Перераховано оплату перевізнику за договором перевезення

377

311

50000,00

4

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

0,00

5

Перераховано оплату за навантажувально-розвантажувальні роботи

377

311

1600,00

6

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за «українськими» послугами)

641

644

100,00

7

Відображено залік заборгованостей

685

377

51600,00

8

Відображено залік податкових зобов’язань і податкового кредиту за придбаними для замовника послугами

644

643

100,00

9

Підписано акт наданих послуг із замовником (нараховано суму винагороди)

361

703

12000,00

10000,00*

10

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми винагороди

703

641

2000,00

11

Списано на витрати собівартість експедиторської послуги

903

23

6300,00

6300,00*

12

Отримано суму експедиторської винагороди від замовника

311

361

12000,00

* Згідно з п. 137.1 ПК дохід від надання послуг визнається за датою складання акта, що підтверджує їх надання, при цьому одночасно з «податковими» доходами визнаються і пов’язані з їх отриманням «податкові» витрати (п. 138.4 ПК).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць