Транзитні перевезення

Правові засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом територією України визначені в Законі про транзит вантажів і Законі № 1955.

Згідно зі ст. 1 Закону про транзит вантажів:

— транзит вантажів — перевезення транспортним засобом транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України;

— транзитні послуги (роботи) — безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, яка здійснюється на підставі договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;

— учасники транзиту — вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності (перевіз-ники, порти, станції, експедитори, морські агенти і ін.), які в установленому порядку надають (виконують) транспортні послуги (роботи).

Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалювальні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, прийняті до перевезення учасниками транзиту на підставі укладених договорів (контрактів).

Вантажі, а також транспортні засоби та контейнери вважаються транзитними через територію України в тому випадку, якщо транзит цих вантажів є частиною повного маршруту перевезення, який починається та закінчується за межами території України. Причому в цьому випадку не має значення, чи здійснювався транзит з організацією операцій з їх перевантаження, складування, поділу на партії, заміни транспортного засобу або ж без здійснення таких операцій.

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною на мові міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладної може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦІМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading).

Митне оформлення транзиту підакцизних вантажів будь-яким видом транспорту, крім транзиту вантажів авіаційним транспортом у межах одного пункту пропуску, здійснюється виключно за умови представлення органам доходів і зборів митної декларації (МД).

Транзит вантажів через територію України може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів здійснюється одним видом транспорту без здійснення його перевантаження на інший вид транспорту та лише за єдиним транспортним документом протягом всього шляху прямування. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов’язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту (наприклад, залізничного) на інший вид транспорту (наприклад, морський), переробкою, сортуванням, упаковкою, накопиченням, обміром, формуванням партії транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо.

Транзит вантажів нерозривно пов’язаний з необхідністю надання вантажовласнику комплексу послуг, який складається з операцій, пов’язаних з підготовкою та відправленням вантажу, проведенням взаєморозрахунків з іншими учасниками транзиту, контролем за проходженням та отриманням вантажу. Ці супутні послуги будуть транспортно-експедиторськими.

Переходячи до податкового обліку зауважимо, що транзитні послуги можуть надаватися як за договором перевезення так і за договором транспортного експедирування. Для кожного з договорів передбачені свої особливості оподаткування.

В обкладанні податком на прибуток транзитних послуг за договором перевезення жодних особливостей не передбачено. Так, перевізник, який безпосередньо надає послуги з транзитних перевезень, відображає доходи від їх реалізації у складі доходів від операційної діяльності (п. 135.4 ПК), а їх собівартість — у складі витрат операційної діяльності (п.п. 138.1.1 ПК) у періоді визнання доходів (п. 138.4 ПК). Де відображати такого роду доходи та витрати в Декларації? Відповідь є банально очевидною: для цього призначені рядки 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), з нього:» та 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» відповідно.

Для транзитних перевезень, а також послуг, пов’язаних з транзитом, установлені особливі правила обкладення ПДВ. Так, згідно з п. 197.8 ПК послуги перевезення (переміщення) пасажирів і вантажів транзитом через митну територію України, а також послуги, пов’язані з такими транзитними перевезеннями (переміщенням), звільняються від оподаткування — пільгуються.

Таким чином, щодо транзиту діє ПДВ-пільга, яка, як роз’яснювалося в УПК № 610, застосовується до всього маршруту транзитного перевезення в цілому, без поділу його на відрізки «в межах» і «за межами» митної території України.

Зверніть увагу на таке: якщо транзитне перевезення здійснюється перевізником-нерезидентом, то воно під ПДВ-пільгу не підпадає, оскільки (через постачальника-нерезидента) не є об’єктом оподаткування (хоча УПК № 610 про це чомусь мовчить). Тому правила ст. 208 ПК для замовника такого перевезення резидента не працюють і виписувати, скажімо «пільгову» податкову накладну в одному примірнику замовнику-резиденту в цьому випадку з транзитних послуг нерезидента не потрібно.

Ще одна особливість «транзитного» випадку в тому, що послуги, пов’язані з транзитними перевезеннями, згідно з п. 197.8 ПК також пільгуються. Причому, як роз’яснювалося в УПК № 610, ПДВ-пільга в цьому випадку також стосується і сторонніх учасників, залучених до транзитного перевезення, якщо вони, припустимо, «окремо» надають послуги, пов’язані з транзитом. Щоправда, говорити про ПДВ-пільгу за «пов’язаними з транзитом послугами», звичайно ж, доречно, якщо місце їх постачання, визначене за правилами п.п. «а» п.п. 186.2.1 ПК (тобто «за місцем фактичного надання»), виявляється на митній території України (інакше такі послуги просто не будуть об’єктом обкладення ПДВ).

Експедитор-посередник не відображає ні доходи від транзитних перевезень і пов’язаних з ними послуг, отриманих від третіх осіб (пп. 136.1.19, 153.4.1 ПК), ні витрати на їх придбання (пп. 139.1.2, 153.4.2 ПК). Доходи від транспортно-експедиторських послуг, наданих власними силами, і винагорода експедитора відображаються у складі доходів від операційної діяльності (п. 135.4 ПК), а їх собівартість — у складі витрат операційної діяльності (п.п. 138.1.1 ПК). У Декларації для їх відображення призначені рядки 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), з нього:» та 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Під ПДВ-пільгу також підпадають і звільняються від оподаткування (пільгуються) і транспортно-експедиторські послуги, пов’язані з транзитом (якщо, звичайно, з урахуванням правил п.п. «ж» п. 186.3 ПК місце їх постачання знаходиться на митній території України, тобто їх замовником є резидент). А ось якщо транспортно-експедиторські послуги, пов’язані з транзитом, замовить нерезидент, то експедиторські послуги випадатимуть з об’єкта обкладення ПДВ, і ПДВ-пільга до них (як до «необ’єкта») не застосовуватиметься.