Через важливість наслідків установленої облікової політики як для підприємства, так і для зовнішніх користувачів звітності, прийнята підприємством політика у сфері бухгалтерського обліку та її зміни мають розкриватися для користувачів фінансової інформації. Потреба в цьому обумовлена призначенням фінансової звітності про діяльність підприємства, що полягає в наданні користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ч. 1 ст. 3 Закону про бухоблік). Інакше кажучи, зацікавлені користувачі фінансової звітності повинні мати можливість зрозуміти та оцінити ті чи інші дані, уключені до неї.
Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності не передбачено законодавством, розкривають облікову політику у Примітках до річної фінансової звітності (форма № 5). Більше того, згідно з вимогами п. 2 наказу № 302, зазначені підприємства наводять також інформацію, розкриття якої обумовлене:
— п. 6 розд. IV НП(С)БО 1 — про облікову політику (облікова політика освітлюється шляхом опису принципів оцінки статей звітності та методів обліку щодо окремих статей звітності);
— п. 20 П(С)БО 6 — про виправлення помилок, що мали місце в попередніх періодах;
— п. 21 П(С) БО 6 — про зміст і суму змін в облікових оцінках, що істотно впливають на поточний період або, як очікується, істотним чином впливатимуть на майбутні періоди;
— п. 23 П(С)БО 6 — про зміст події, що сталася після дати балансу, і оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування неможливості провести таку оцінку;
— п.п. 36.1 П(С)БО 7 — про вартість (первісну або переоцінену), за якою основні засоби відображено в балансі;
— п.п. 36.1 П(С)БО 8 — про вартість (первісну або переоцінену), за якою нематеріальні активи відображено в балансі;
— п.п. 13.1 П(С) БО 10 — перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
Конкретизовані вимоги про розкриття зміни облікової політики підприємства, у свою чергу, містить п. 22 П(С)БО 6. Так, особливому опису підлягають:
— причини та суть зміни облікової політики;
— сума коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;
— факт повторного надання порівняльної інформації у фінансовій звітності або недоцільність її перерахунку.
Ті самі підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої звітності встановлено законодавчо, разом з інформацією, що міститься у Примітках до річної фінансової звітності (форма № 5), наводять усю іншу інформацію, розкриття якої передбачено нормами відповідних П(С)БО.
Розкриватися положення облікової політики підприємства та її зміни можуть двома способами:
1) в описовій формі;
2) додатком до фінансової звітності копії розпорядчого документа про встановлення або зміну облікової політики.
Ці варіанти запропоновано Мінфіном у п. 3.5 Методрекомендацій № 635 і закріплено на нормативному рівні для підприємств державного, комунального секторів економіки в п. 4 розд. II Положення № 1213.
Без сумніву, крім тих відомостей про сформовану облікову політику, що підлягають обов’язковому розкриттю, вся інша інформація, що розцінюється підприємством як суттєва і така, що дає повнішу та об’єктивнішу картину про фінансовий стан і результати його діяльності, може бути наведена за самостійним рішенням такого господарюючого суб’єкта.
