Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Виплати по тимчасовій непрацездатності

ЧЕРНЫШОВА НАТАЛЬЯ, КАЗАНОВА МАРИНА, ТОВСТОПЯТ ЮРИЙ
Податковий кодекс Липень, 2014/№ 14
Друк
Цей найбільший розділ сьогоднішнього тематичного номера ми присвятимо лікарняним.

І це не дивно, адже цей вид соціальних виплат є наймасштабнішим: хворіти з числа застрахованих осіб можуть як чоловіки, так і жінки, а ще й їх діти, для догляду за якими під час хвороби одному з батьків теж надається лікарняний.

 

Виплата допомоги найманим працівникам

 

Законом визначено, що отримати лікарняні мають право як громадяни України, так і іноземці й особи без громадянства, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ. Та задля цього всі вони обов’язково мають бути застраховані у системі ЗДСС (абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2240) або добровільно сплачувати страхові внески до ФСС ТВП (ч. 2 ст. 4 Закону № 2240)*. Право на отримання лікарняних виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

* Більш детально про осіб, які підлягають обов’язковому та добровільному страхуванню, див. на с. 2 цього номера.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається ФСС ТВП застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків (ч. 1 ст. 35 Закону № 2240):

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві**;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;

4) догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) санаторно-курортного лікування.

** Про лікарняні, що виплачуються особі, яка тимчасово втратила працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, див. у матеріалі «Нещасний випадок на виробництві: розрахунок соціальних виплат та їх оподаткування» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 11 (83), с. 20.

Разом із тим, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається (ч. 1 ст. 36 Закону № 2240):

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Рішення про виплату працівнику лікарняних приймає комісія/уповноважений із соціального страхування*** на підставі наданого таким працівником ЛН (більше про ЛН пропонуємо вам дізнатися на с. 13 цього номера). Для цього відведено не більше 10 днів із дня звернення працівника. Рішення оформлюється протоколом. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

***Коли створюється комісія, а коли призначається уповноважений із соціального страхування, ви можете дізнатися із відповіді на запитання «Комісія із соцстраху vs уповноважений із соцстраху: коли хто?» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 9 (81), с. 54. Там же ви дізнаєтесь, як поводитись, якщо працівник захворів до створення такої комісії/призначення такого уповноваженого.

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника — виконавчою дирекцією відділення ФСС ТВП за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника (абз. 2 ч. 1 ст. 50 Закону № 2240).

Майте на увазі, що лікарняні виплачуються не лише за основним місцем роботи особи, але і за місцем роботи, на якому особа працює за сумісництвом. Тож якщо у вас працюють сумісники — будьте ласкаві виплатити їм лікарняні у разі їх тимчасової непрацездатності, підтвердженої ЛН (більше про нарахування лікарняних сумісникам див. на с. 23).

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується (ч. 2 ст. 52 Закону № 2240):

— у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, — застрахованим особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та господарювання або у фізичних осіб, а також членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів. Виплату такої допомоги роботодавець здійснює самостійно, але за рахунок коштів ФСС ТВП (про те, як отримати кошти від ФСС ТВП, див. у статті «Нещасний випадок на виробництві: розрахунок соціальних виплат та їх оподаткування» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 11 (83), с. 24);

— протягом 10 днів після призначення допомоги — добровільно застрахованим особам та особам, які забезпечують себе роботою самостійно.

 

Умови надання допомоги та оплати перших п’яти днів непрацездатності

 

Одразу роз’яснимо один момент. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства, а за час хвороби починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності виплачується допомога з ФСС ТВП. Коли ми будемо говорити «лікарняні», то матимемо на увазі обидва ці види виплат.

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, а також тривалість їх виплати прописані у ст. 35 Закону № 2240. Для вас ми все це виклали у таблиці, що наведена нижче.

Вид виплати

Додаткові обставини

Умови надання

Тривалість виплати

1

2

3

4

Лікарняні по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням

Загальний випадок

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця*. Починаючи з 6-го дня застрахованим особам виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності від ФСС ТВП

За весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності**

Застрахована особа — інвалід, який працює на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується ФСС ТВП починаючи з 1-го дня непрацездатності

За весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності

Застрахована особа працює на сезонних або тимчасових роботах

Як і в загальному випадку

Не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці лікарняні надаються у загальному порядку. При цьому така відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена на кількість днів тимчасової непрацездатності, підтверджених ЛН (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). Таким самим чином може бути перенесена додаткова відпустка «на дітей» (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки). Не допускається перенесення (продовження) у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю «навчальної», творчої відпустки, відпустки для підготовки та участі у змаганнях та соціальної відпустки (за винятком відпустки «на дітей»). У разі настання інших видів тимчасової непрацездатності щорічна відпустка не переноситься і не продовжується.

* Необхідно враховувати, що оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюється тільки за ті дні хвороби, які мали бути відпрацьовані за графіком роботи такого працівника (див. лист Мінсоцполітики від 19.01.2012 р. № 26/18/99-12). Тобто якщо, наприклад, працівник хворів з 25 червня 2014 року (четвер), а відповідно до графіку роботи підприємства субота і неділя є вихідними днями, то роботодавець має оплатити тільки перші 3 дні хвороби працівника (25, 26 і 27 червня). Інші 2 дні тимчасової непрацездатності роботодавцем не оплачуються.

** Зверніть увагу, що працівника не можна звільнити у період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (крім звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП) (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років

Загальний випадок

Допомога виплачується ФСС ТВП з 1-го дня тимчасової непрацездатності

За період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів

Дитина потребує стаціонарного лікування

За весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом з хворою дитиною

Застрахована особа працює на сезонних або тимчасових роботах

Не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років)

Загальний випадок

Допомога виплачується ФСС ТВП з 1-го дня тимчасової непрацездатності

Не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років

Загальний випадок

Допомога виплачується ФСС ТВП застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною з 1-го дня захворювання матері, коли за висновком лікаря вона не може здійснювати догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років*

За весь період захворювання матері (іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років)

Матері, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і не працює (не отримує заробітну плату (дохід)), у разі її тимчасової непрацездатності допомога по тимчасовій непрацездатності не виплачується (див., зокрема, лист ФСС ТВП від 04.12.2013 р. № 04-30-3449).

* У цьому випадку ЛН видається лікарем-педіатром на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує захворювання матері (лист Мінпраці від 07.12.2009 р. № 474/18/153-09).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, яка викликана карантином, накладеним органами СЕС

Загальний випадок

Допомога виплачується ФСС ТВП з 1-го дня карантину

За весь час відсутності на роботі у зв’язку з таким карантином

Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижче-оплачувану роботу

Загальний випадок

Допомога виплачується ФСС ТВП з 1-го дня переведення на легшу, нижчеоплачувану роботу

За час роботи на легшій нижчеоплачуваній роботі, але не більш як за 
2 місяці

Зауважте: ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення
(ч. 8 ст. 35 Закону № 2240).

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства

Загальний випадок

Допомога виплачується ФСС ТВП з 1-го дня тимчасової непрацездатності

За весь період перебування в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства з урахуванням часу на проїзд до цього
підприємства і назад

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування

Санаторно-курортне лікування застрахованої особи у загальному випадку

Допомога надається застрахованій особі ФСС ТВП з 1-го дня такого лікування, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад*

За весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до такого закладу і у зворотному напрямку)

Санаторно-курортне лікування застрахованої особи, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару такого закладу

Допомога надається застрахованій особі ФСС ТВП з 1-го дня такого лікування незалежно від тривалості щорічної відпустки

Санаторно-курортне лікування дитини-інваліда віком до 18 років

Допомога надається застрахованій особі ФСС ТВП з 1-го дня перебування у санаторно-курортному закладі за умови наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною

За весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад)

* Ураховуючи те, що стандартна тривалість щорічної відпустки становить 24 календарні дні, а путівка на санаторно-курортне лікування у більшості випадків надається на 21 календарний день, такий вид допомоги виплачується досить нечасто.

 

Майте на увазі: у разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом (ч. 11 ст. 35 Закону № 2240).

Та усе наведене вище матиме силу лише за умови, що працівник надав своєму роботодавцеві правильно оформлений ЛН. От про порядок видачі ЛН ми і поговоримо далі.

 

Порядок видачі листка непрацездатності

 

Загальні моменти

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку ЛН. У загальному випадку працівник має надати роботодавцеві оригінал ЛН, і лише у випадку роботи за сумісництвом подається його копія, завірена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, разом із довідкою про середню заробітну плату з основного місця роботи (абз. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 2240).

Основним документом, який визначає порядок і умови видачі ЛК, є Інструкція № 455. А от порядок заповнення ЛН встановлений Інструкцією № 532.

Листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів (абз. 1 п. 1 Інструкції № 532).

Видавати ЛН має лікуючий лікар (фельдшер) при пред’явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного. Таким правом наділені лікарі закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності, у тому числі стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Мінпраці та туберкульозних санаторно-курортних закладів, лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як ФО-П, а також фельдшери у місцевостях, де відсутній лікар, та на плаваючих суднах* (п. 1.4 Інструкції № 455). А от не мають права видавати ЛН лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік, будинків відпочинку, туристичних баз, зубопротезних поліклінік (відділень), санітарно-профілактичних закладів.

* Список таких фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров’я.

У загальних випадках (при амбулаторному лікуванні) ЛН видається переважно за місцем проживання чи роботи особи. Якщо тимчасова непрацездатність громадянина України настала під час його тимчасового перебування за межами країни, документи, що засвідчують таку непрацездатність, мають бути обміняні на ЛН згідно з рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи особи. Таке допускається у разі настання гострих захворювань і травм, загострення хронічних захворювань, оперативного втручання при невідкладному стані, лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон (п. 1.12 Інструкції № 455).

Зауважте: видача ЛН є абсолютно безплатною послугою незалежно від форми власності закладу охорони здоров’я, який його видає.

 

Нюанси видачі ЛН, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання чи травми

ЛН у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, ЛН може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня. Особам, направленим фельдшером здоровпункту під час робочої зміни до лікувально-профілактичного закладу, листок непрацездатності видається з моменту звернення до здоровпункту у разі визнання їх тимчасово непрацездатними.

У разі захворювання чи травми ЛН видається на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності МСЕК, що обраховується в календарних днях (п. 2.1 Інструкції № 455). Тимчасово непрацездатним особам, направленим на консультацію, обстеження, лікування в лікувально-профілактичні заклади за межі адміністративного району, листок непрацездатності видається за рішенням ЛКК на необхідну кількість днів з урахуванням проїзду (п. 2.8 Інструкції № 455).

У разі протезування у стаціонарах протезно-ортопедичних підприємств системи Міністерства праці та соціальної політики України ЛН видається на час протезування і проїзду до стаціонару і назад (п. 2.12 Інструкції № 455).

При направленні хворих на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів безпосередньо із стаціонарів, згідно з висновком ЛКК, ЛН продовжується лікуючим лікарем санаторно-курортного закладу на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого для направлення на МСЕК (п. 2.14 Інструкції № 455).

Тимчасово непрацездатному працівнику внаслідок професійного захворювання, яке включається до Переліку № 1662, або захворювання на туберкульоз ЛКК, а в разі її відсутності — лікуючий лікар з дозволу головного лікаря, може призначити тимчасове переведення на іншу роботу з видачею ЛН терміном до 2 місяців, починаючи з першого дня переведення працівника. Таке допускається, якщо хворий непрацездатний за своїм основним місцем роботи може повноцінно виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування. А от якщо працівник переводиться на легшу роботу у зв’язку із захворюванням, яке не є туберкульозом і не наведене у Переліку № 1662, ЛН не видається, а натомість видається висновок ЛКК (п. 2.13 Інструкції № 455).

 

Нюанси видачі ЛН, що засвідчує тимчасову непрацездатність у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною та дитиною у разі хвороби особи, яка за нею доглядає

Тут ми розглянемо порядок видачі ЛН у випадках тимчасової непрацездатності у зв’язку з:

1) доглядом за хворим членом сім’ї;

2) доглядом за хворою дитиною віком до 14 років;

3) дитиною віком до 3 років та дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною.

Одразу зазначимо, що ЛН не видається для догляду за (п. 3.15 Інструкції № 455):

1) хронічним хворим у період ремісії;

2) хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років*. Якщо дитина продовжує хворіти після закінчення відпустки, ЛН видається з дня, коли працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, повинна стати до роботи (п. 3.11 Інструкції № 455);

3) здоровою дитиною на період карантину;

4) хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні. У такому випадку видається довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу.

* Якщо мати працює на умовах неповного робочого часу в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно в усіх цих випадках особа не матиме права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Не допоможе навіть довідка, яка видається особі у зв’язку із доглядом за хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні. Річ у тім, що така довідка виступає лише як «алібі» обґрунтованої відсутності працівника на роботі, але права на отримання допомоги не дає.

Для догляду за хворим членом сім’ї ЛН видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, яка фактично здійснює догляд (п. 3.1 Інструкції № 455). Детальніше з умовами видачі ЛН пропонуємо ознайомитись у таблиці, наведеній нижче. Зазначимо, що їх дотримання доведеться враховувати комісії (уповноваженому) із соціального страхування при прийнятті рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Підстава для видачі ЛН

Строк, на який видається

1

2

При амбулаторному лікуванні

Догляд за дорослим членом сім’ї та хворою дитиною, старшою 14 років

У загальному випадку — до 3 днів. У виняткових випадках залежно від важкості перебігу захворювання — до 7 календарних днів

Догляд за хворою дитиною віком до 14 років

На період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більше 14 календарних днів*, а для догляду за дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, — на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування

Якщо в сім’ї хворіють двоє або більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один ЛН. У разі виникнення захворювання у дітей в різний час ЛН видається в кожному конкретному випадку окремо

При стаціонарному лікуванні

Догляд за хворою дитиною віком до 6 років

На весь період перебування особи в стаціонарі разом з дитиною

Догляд за важкохворою дитиною віком 6 — 14 років

На період, коли, за висновком ЛКК, дитина потребує індивідуального догляду

Догляд за дитиною віком до 14 років, інфікованою СНІД, або хворою на онкологічні та онкогематологічні захворювання та постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС

На весь період перебування дитини в стаціонарі

Догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років під час її перебування у санаторно-курортному закладі

На весь термін лікування дитини в санаторно-курортному закладі з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках**

Догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років під час її лікування у медичному центрі реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи

На весь термін лікування дитини в такому центрі з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках***

Догляд за дитиною віком до 3 років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, у випадку пологів або хвороби матері (іншої особи, яка фактично здійснює такий догляд)

На період, коли мати (інша особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною) за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною****

* Якщо дитина продовжує хворіти і після сплину цього терміну, особі, яка здійснює за нею догляд видається довідка про догляд за хворою дитиною.

** ЛН видається за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду за дитиною під час її лікування у санаторно-курортному закладі.

*** ЛН видається на підставі довідки-виклику з центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи та за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду під час лікування у такому центрі.

**** ЛН видається на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує пологи або захворювання матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років).

 

Нюанси видачі ЛН на період санаторно-курортного лікування

ЛН на період санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановлена ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем спостереження, видається на термін лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, але з урахуванням тривалості щорічної (основної та додаткової) відпустки*. Не стосується це доліковування в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу за направленням безпосередньо зі стаціонару та лікування в санаторно-курортних та спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах осіб, які віднесені до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У першому випадку ЛН продовжується на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, а у другому — на весь період лікування в зазначених закладах також з урахуванням часу проїзду в обох напрямках.

* Тобто якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, особа має надати довідку з місця роботи про тривалість щорічної відпустки.

Порядок заповнення листка непрацездатності

Як ми вже згадували, документом, який визначає порядок заповнення ЛН, є Інструкція № 532. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою, а зворотний бік бланка ЛН — за місцем роботи застрахованої особи. І хоча лицьовий бік заповнюється лікарем, а не роботодавцем, деяка інформація, яка там наведена, є вкрай важливою для обліку останнього. Тож, на що роботодавцеві необхідно в першу чергу звернути увагу при отриманні від працівника ЛН?

У першу чергу, звертаємо увагу на те, що підкреслено одразі під словами «Листок непрацездатності»: «Первинний» чи «Продовження листка № ». Якщо в ЛН підкреслено «Продовження листка № _» (зазначено номер попереднього ЛН), то цей і попередній ЛН підтверджують один страховий випадок. Це значить, що розраховувати заново середню заробітну плату для обліку лікарняних* та оплачувати перші 5 днів тимчасової непрацездатності за власний рахунок (якщо вони вже були оплачені за попереднім ЛН) не потрібно. Зазначимо, що у кінці бланку попереднього ЛН має бути підкреслено «Продовжує хворіти»**. А от якщо ЛН є первинним, обраховуємо лікарняні у загальному порядку як за окремий страховий випадок.

* Про розрахунок лікарняних див. на с. 17.

** Додатково про оплату двох ЛН підряд див. у статті «Лікарняні виникають: різні випадки бувають» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 3 (75), с. 38— 39 (з прикладом) та у відповіді на запитання «Один робочий день між двома листками непрацездатності: що робити?» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 15 (63), с. 48 — 49.

Потім звертаємо увагу на підкреслену причину тимчасової непрацездатності. Насамперед така інформація допоможе визначити, з якого фонду вимагати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності: ФСС ТВП чи ФСС НВ***.

**** Майте на увазі, що трудовий стаж працівника, зазначений у його трудовій книжці, не завжди тотожний його страховому стажу. Докладніше про страховий стаж див. на с. 17.

Також необхідно поглянути, чи не вимагає стан працівника його тимчасового переведення на іншу, легшу роботу. В такому випадку, нагадаємо, допомога виплачується ФСС ТВП з 1-го дня переведення на легшу нижчеоплачувану роботу (більше про це див. на с. 12).

Звичайно, не обійтися роботодавцеві без інформації про період тимчасової непрацездатності працівника. Її знаходимо у графі «Звільнення від роботи». Так, у першому стовпчику «З якого числа» арабськими цифрами позначається дата видачі ЛН, у другому стовпчику «До якого числа включно» літерами позначається дата продовження ЛН, а у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

У графі «Стати до роботи» знаходимо число і місяць, коли працівник має приступити до роботи. У разі продовження тимчасової непрацездатності в цій графі має бути підкреслено «Продовжує хворіти» та зазначено номер нового ЛН.

Тепер розглянемо, над чим при заповненні ЛН доведеться потрудитися безпосередньо роботодавцю. Детально порядок заповнення ми розглядати не будемо, бо все і так більш-менш зрозуміло із форми самого бланка. Тож окреслимо лише загальні моменти.

Перший розділ заповнюється табельником або уповноваженою особою, яка веде табель обліку робочого часу. Крім усього іншого, в цьому розділі вказується, з якого по яке число працівник не працював, які з цих днів були неробочими та з якого числа працівник став до роботи. По-хорошому період відсутності працівника на роботі має співпадати з періодом його тимчасової непрацездатності, зазначеним лікуючим лікарем на лицьовій стороні ЛН. Якщо ж днів відсутності працівника на роботі виявиться більше, ніж днів його тимчасової непрацездатності, то можна говорити про прогул працівника, який, звісно, не оплачується.

Другий розділ зворотної сторони ЛН заповнюється працівником відділу кадрів або уповноваженою особою. Така особа вказує тут страховий стаж працівника**** на день настання непрацездатності та зазначає, чи відноситься такий працівник до певної пільгової категорії осіб, які мають право на отримання лікарняних у повному розмірі незалежно від тривалості страхового стажу (більш детально про страховий стаж та його вплив на розмір лікарняних див. на с. 17).

**** Майте на увазі, що трудовий стаж працівника, зазначений у його трудовій книжці, не завжди тотожний його страховому стажу. Докладніше про страховий стаж див. на с. 17.

Заповнення третього розділу — це вже прерогатива комісії (уповноваженого) із соціального страхування. Тут вона у разі позитивного рішення про призначення лікарняних має зазначити відсоток оплати (залежно від страхового стажу, зазначеного у другому розділі) та кількість днів, що підлягають оплаті. У разі відмови від призначення лікарняних у цьому розділі вказується причина такої відмови. Якщо тимчасова непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, тут необхідно вказати ще й реквізити акта про нещасний випадок.

Четвертий і п’ятий розділи заповнює бухгалтерія підприємства. У четвертому розділі фактично відбувається розрахунок середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, необхідної для розрахунку лікарняних. А у п’ятому розділі обраховується сума лікарняних, належних до виплати. Власне про те, як розрахувати середньоденну (середньогодинну) заробітну плату та безпосередньо саму суму лікарняних, ми і поговоримо далі.

 

Розмір і розрахунок виплат по тимчасовій непрацездатності

 

Розмір виплат

На жаль, отримати лікарняні «по повній» працівник може не завжди. Для цього необхідно мати за плечима чималенький трудовий досвід, а разом із ним і страховий стаж. На це вказує ст. 37 Закону № 2240. Так, лікарняні виплачуються застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60 % середньої заробітної плати (доходу) — особам, які мають страховий стаж до 5 років;

80 % середньої заробітної плати (доходу) — особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

100 % середньої заробітної плати (доходу) — особам, які мають страховий стаж понад 8 років.

Та є такі особи, які удостоїлися права отримувати 100-відсоткові лікарняні незалежно від їх страхового стажу. До них відносяться:

— застраховані особи, віднесені до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— один із батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

— ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону № 3551;

— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону № 1584;

— донори, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону про донорство крові.

Важливо розуміти, що саме законодавець мав на увазі під поняттям «страховий стаж». Зміст цього поняття розкрито у п. 9 ст. 2 та в абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2240. Так, страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Винятком є період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримання виплат за окремими видами ЗДСС, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності). Такий період включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2240).

Що ж представляє собою цей пресловутий мінімальний страховий внесок? Щоб не витрачати зайвий час, представимо його розрахунок у вигляді формули:

СВmin = МЗП х ЄСВ %,

де СВmin — мінімальний страховий внесок;

МЗП  мінімальний розмір заробітної плати, законодавчо встановлений у конкретному місяці*;

ЄСВ %  розмір ЄСВ, встановлений на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

* В усіх місяцях 2014 року розмір МЗП складає 1218 грн.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за такою формулою:

ТП = ЄСВ : В,

де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

ЄСВ — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

 

Приклад 1. У травні 2014 року працівнику була нарахована заробітна плата у розмірі меншому, ніж МЗП — 1100 грн. (МЗП у цьому місяці — 1218 грн.). Сума ЄСВ, сплаченого у травні 2014 року, в частинні утримань склала 39,60 грн. (1100 грн. х 3,6 %), в частині нарахувань — 405,68 грн. (1100 грн. х 36,88 %**).

** Ставка ЄСВ у частині нарахувань, встановлена підприємству відповідно до його класу професійного ризику виробництва.

Оскільки МЗП у травні 2014 року дорівнювала 1218 грн., мінімальний страховий внесок у цьому місяці складає: 1218 грн. х 3,6 % + 1218 грн. х 36,88 % = 493,05 грн. Сума фактично сплаченого у травні ЄСВ — 445,28 грн. (39,60 грн. + 405,68 грн.). Як бачимо, сума сплачених за травень 2014 року страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, тому до страхового стажу цей місяць потрапить не повністю, а лише в частині: 445,28 грн. : 493,05 грн. = 0,9.

 

Дані про страховий стаж конкретної особи містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру ЗДСС. Страховий стаж до впровадження такої системи обчислюється у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше*.

* Тобто відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658.

При всьому цьому сума допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувався ЄСВ у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (ч. 2 ст. 37 Закону № 2240). Така максимальна величина бази нарахування ЄСВ представляє собою максимальну суму доходу застрахованої особи, що дорівнює 17 розмірам ПМПО**, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

** Законодавчо встановлений розмір ПМПО у 2014 році — 1218 грн.

 

Розрахунок виплат

Про те, як розрахувати страхові виплати застрахованій особі та оплату за перші 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, нам говорить п. 20 Порядку № 1266. Узагальнено порядок цього розрахунку можна представити такою формулою:

Л = ЗПсер х СС % х РД(Г)тнп,

де Л — сума лікарняних;

ЗПсер — середня заробітна плата (про її розрахунок див. далі);

СС % — відсоток оплати ЛН залежно від страхового стажу;

РД(Г)тнп — кількість робочих днів (годин) тимчасової непрацездатності відповідно до ЛН.

Про відсоток оплати ЛН залежно від страхового стажу ми вже вам розповіли вище. А от на обрахунку інших двох показників ми детально зупинимося далі.

Кількість днів тимчасової непрацездатності ми отримуємо із наданого працівником ЛН. Пам’ятаєте, ми говорили, що така інформація має бути внесена лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою на лицьовій стороні ЛН (див. с. 15). Причому ці дні перераховуються у години, якщо робочий час працівника підсумовується чи його облік ведеться в годинах або в періоді, за який виплачуються лікарняні, встановлюється неповний робочий день. Зазначте, що працівнику оплачуються виключно робочі дні*** хвороби.

*** Відповідно до встановленого на підприємстві графіка роботи.

Тому, як обчислити середню заробітну плату для розрахунку виплат за ЗДСС, у тому числі і лікарняних, присвячений цілий Порядок № 1266. Так, для того щоб визначити середню заробітну плату для розрахунку лікарняних, необхідно використовувати таку формулу:

ЗПсер = ЗПнарах : РД(Г)відпр,

де ЗПнарах — загальна сума заробітної плати, нарахована працівнику в розрахунковому періоді;

РД(Г)відпр — загальна кількість робочих днів (годин), відпрацьованих у розрахунковому періоді.

Причому у загальному випадку розраховується середньоденна заробітна плата і лише у випадках, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, — середньогодинна заробітна плата.

 

Визначення розрахункового періоду. Розрахунковий період представляє собою період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Стандартним розрахунковим періодом є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настала тимчасова непрацездатність (п. 4 Порядку № 1266). Таким він є, в тому числі, і для осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб. Причому із цього періоду виключаються місяці, які працівник повністю (з 1-го до 1-го числа) не відпрацював із поважних причин. Поважними причинами є:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком.

 

Приклад 2. Працівник, який працює на підприємстві з 4 липня 2005 року, надав роботодавцеві ЛН, згідно з яким хворів у період з 11 по 17 червня 2014 року.

У такому випадку для розрахунку середньої заробітної плати розрахунковий період становитиме грудень 2013 року — травень 2014 року.

 

Приклад 3. 1 квітня 2014 року працівниця вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років. 20 червня 2014 року вона захворіла.

У цьому випадку розрахунковий період складатиме грудень 2013 року — травень 2014 року. Але оскільки через таку поважну причину, як відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона повністю не відпрацювала 4 місяці розрахункового періоду (грудень 2013 року та січень, лютий і березень 2014 року), ці місяці виключаються із розрахункового періоду. Отже, середня заробітна плата розраховується, виходячи із виплат за квітень — травень 2014 року.

 

Шестимісячний розрахунковий період, як ми вже сказали, є стандартним і підходить для тих працівників, які не є новачками за певним місцем роботи. Для тих же, хто працевлаштувався на підприємстві менше 6 місяців тому, розраховувати середню заробітну плату необхідно поособливому.

Так, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), в яких сплачено страхові внески (п. 5 Порядку № 1266).

Якщо ж працівнику не пощастило так, що він захворів не пропрацювавши на підприємстві жодного повного місяця (з 1-го до 1-го числа), середню заробітну плату для нього необхідно обраховувати за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (абз. 1 п. 6 Порядку № 1266).

 

Приклад 4. Працівник працевлаштувався на підприємство 26 травня 2014 року. 30 червня 2014 року він захворів.

Оскільки жодного повного місяця працівник на цьому підприємстві не пропрацював, розрахунковим періодом для обчислення його середньої заробітної плати буде 26 травня — 29 червня 2014 року.

 

Особливим є розрахунковий період і для постійних працівників* підприємств, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт. Для них розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям поспіль (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (абз. 4 п. 4 Порядку № 1266, лист Мінпраці від 13.04.2010 р. № 106/18/99-10). Для інших працівників таких підприємств (тих, що працюють тільки у сезон) розрахунковий період визначається стандартно (див. вище). Це саме стосується абсолютно усіх працівників підприємств, на яких виконуються сезонні роботи, не включені до Списку сезонних робіт**.

* Постійними працівниками у такому випадку вважаються працівники підприємства, які виконують роботу протягом усього календарного року (як у сезон, так і в міжсезоння). Такими є, наприклад, працівники апарату управління.

** Більше про організацію й оплату праці сезонних працівників див. у статті «Сезонні та тимчасові працівники: організаційні моменти та особливості оплати праці» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 11 (59), с. 23.

Виплати, які включаються в розрахунок середньої заробітної плати. Виплати, які включаються в розрахунок середньої заробітної плати відповідно до п. 7 Порядку № 1266, мають відповідати таким вимогам:

1) здійснюватися за фактично відпрацьований час. Тобто такі виплати, як, наприклад, відпускні, та інші виплати, що нараховані за час, який фактично не був відпрацьований, потрапити до розрахунку середньої заробітної плати не можуть. Не стосується це випадку, коли у розрахунковому періоді був простій не з вини працівника. Виплати, що здійснювалися працівнику в цей період, потраплять до розрахунку середньої заробітної плати (листи Мінпраці від 16.04.2010 р. № 108/18/99-10 і від 08.07.2010 р. № 201/18/99-10 та лист ФСС ТВП від 13.05.2011 р. № 04-29-1157)***. Зазначимо, що час перебування працівника у відрядженні вважається відпрацьованим, а значить, оплата його праці у цей період включається до розрахунку середньої заробітної плати;

2) включатися до ФОП відповідно Інструкції № 5;

3) обкладатися ПДФО;

4) на ці виплати має бути нарахований ЄСВ.

*** Більше про це читайте у статті «Лікарняні виникають: різні випадки бувають» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 3 (75), с. 46 — 47.

Зверніть увагу: якщо непрацездатність працівника настала в перший день його роботи або у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку він не мав заробітку з поважних причин, зазначених у п. 4 Порядку № 1266 (вони також наведені на с. 18 цього номера), тоді лікарняні доведеться обраховувати виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання непрацездатності. Розрахунковий період у такому випадку стандартний — 6 календарних місяців. Таким чином, середня заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи). У свою чергу, середньомісячна кількість робочих днів (годин) обчислюється шляхом ділення кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2014 р. № 1643/0/14-14/18). Зазначте, що Мінсоцполітики вважає доцільним розраховувати таким чином середню заробітну плату і у випаду, коли працівник не мав заробітку з іншої поважної причини, яка не зазначена у п. 4 Порядку № 1266 (наприклад, через перебування у відпустці) (лист Мінсоцполітики від 25.02.2014 р. № 1837/0/14-14/18).

 

Приклад 5. 16 червня 2014 року на роботу був прийнятий новий працівник. У цей же день він захворів, що потім було підтверджено наданим ним ЛН. Його місячний посадовий оклад становить 2700 грн.

Оскільки тимчасова непрацездатність працівника настала в перший день його роботи, середню заробітну плату необхідно визначати, виходячи з його місячного посадового окладу. Розрахунковий період при цьому — грудень 2013 року — травень 2014 року. Спершу визначаємо середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді:

123 р. дн.* : 6 міс. = 20,5 р. дн.

* Кількість робочих днів у розрахунковому періоді відповідно до графіку роботи підприємства.

А тепер уже визначаємо середньоденну заробітну плату:

2700 грн. : 20,5 р. дн. = 131,71 грн.

Звертаємо вашу увагу на те, що середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину) (абз. 5 п. 14 Порядку № 1266). Місячна максимальна сума становить 17 розмірів ПМПО (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). У 2014 році це 20706 грн. Щоб розрахувати середньоденний (середньогодинний) показник максимальної суми, необхідно її місячний показник в останньому місяці розрахункового періоду поділити на норму робочого часу цього місяця (робочі дні або години). Якщо виявиться, що середньоденна (середногодинна) заробітна плата перевищує максимальну суму, лікарняні розраховуються, виходячи з максимальної суми.

 

Зупинимося на деяких конкретних прикладах розрахунку лікарняних

 

Приклад 6. З 3 по 13 червня 2014 року працівник знаходився на лікарняному, про що свідчить наданий ним ЛН. Його страховий стаж складає 5 років 6 місяців. У розрахунковому періоді (грудень 2013 року — травень 2014 року) він мав таку кількість відпрацьованих робочих днів та суму отриманих доходів:

Місяць

Сума нарахованої заробітної плати відповідно до посадового окладу особи

Сума інших нарахованих виплат

Кількість відпрацьованих робочих днів

1

2

3

4

Грудень

3200,00

300,00

(одноразове заохочення до Нового року)

22

Січень

3200,00

21

Лютий

3450,00

20

Березень

2415,00

729,36*

(лікарняні)

14**

Квітень

3450,00

21

Травень

1634,22

1561,7***

(відпускні)

9****

Усього

17349,22

2591,06

107

Усього виплат, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати

17349,22 + 300,00 = 17649,22

* Сума лікарняних не потрапить до обрахунку середньої заробітної плати, оскільки робочі дні, протягом яких працівник хворів, не були ним відпрацьовані.

** 6 робочих днів у березні працівник не відпрацював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

*** Сума лікарняних не потрапить до обрахунку середньої заробітної плати, оскільки дні знаходження працівника у відпустці не були ним відпрацьовані.

**** 10 робочих днів у травні працівник не відпрацював через знаходження у щорічній відпустці.

 

Спочатку розраховуємо середньоденну заробітну плату:

17649,22 грн. : 107 р. дн. = 164,95 грн.

А тепер обраховуємо безпосередньо суму лікарняних:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 164,95 грн. х 4 дні* х 0,8** = 527,84 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 164,95 грн. х 4 дні*** х 0,8 = 527,84 грн.

* 3, 4, 5 і 6 червня 2014 року.

** Оскільки страховий стаж працівника більше 5 років, але менше 8 років, лікарняні йому визначаються у розмірі 80 % середньої заробітної плати (див. с. 17).

*** 10, 11, 12 і 13 червня 2014 року (понеділок 9 червня 2014 року був неробочим через те, що напередодні у неділю було свято Трійці).

 

Приклад 7. Працівник надав ЛН, згідно з яким хворів у період із 18 по 24 червня 2014 року. Розрахунковий період для обчислення суми лікарняних: грудень 2013 року — травень 2014 року. Загальна сума виплат, які здійснені йому в розрахунковому періоді та включаються в розрахунок середньої заробітної плати, становить 25200 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — 123. У розрахунковому періоді до часу настання тимчасової непрацездатності працівник працював у режимі неповного робочого дня — 5 годин на день. Страховий стаж працівника — 18 років 1 місяць.

 

У такому випадку доведеться розраховувати середньогодинну заробітну плату працівника (див. с. 18):

25200 грн. : 123 р. дн. : 5 год. = 40,98 грн.

Сума лікарняних відповідно дорівнюватиме:

— оплачуваних за рахунок коштів підприємства: 40,98 грн. х 5 год. х 3 дні**** = 614,70 грн.

— оплачуваних за рахунок коштів ФСС ТВП: 40,98 грн. х 5 год. х 2 дні***** = 409,80 грн.

****18, 19, 20 червня 2014 року.

***** 23,24 червня 2014 року.

Більше різних випадків розрахунку лікарняних із наведенням конкретних прикладів ви можете знайти у статті «Лікарняні виникають: різні випадки бувають» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 3 (75), с. 38.

 

Податковий та бухгалтерський облік лікарняних

 

Податковий облік

ПДФО. Лікарняні, тобто і допомогу по тимчасовій непрацездатності, і оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, обкладати ПДФО доведеться. І це навіть при тому, що до ФОП такі виплати не відносяться (пп. 3.2 та 3.3 Інструкції № 5). Річ у тім, що як виняток із метою оподаткування ПДФО такі виплати прирівнюються до заробітної плати (це випливає з абз. 3 п.п. 169.4.1 ПК, що також підтверджує лист ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715). А, як відомо, заробітна плата входить до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника цього податку (п.п. 164.2.1 ПК). Те, що виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку, підтверджується також абз. 12 п.п. 165.1.1 ПК. Тож утримання з лікарняних ПДФО неминуче. До того ж, оскільки лікарняні в цілях обкладання ПДФО розглядаються як заробітна плата, їх необхідно враховувати при визначенні доходу для застосування ПСП та зменшувати на суму утриманого ЄСВ та ПСП.

Ставка ПДФО є стандартною і складає 15 % до оподатковуваного доходу, розмір якого не перевищує десятикратний розмір МЗП, установленої на 1 січня звітного податкового року, та 17 % — до суми перевищення зазначеного розміру.

Зверніть увагу! Доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження, у тому числі і лікарняні, що припадають на декілька місяців, виходячи з абз. 3 п.п. 169.4.1 ПК, необхідно розподіляти за місяцями, за які вони були нараховані.

Ознака доходу, з якою лікарняні відображаються у формі № 1ДФ*, така ж, як і у заробітної плати — «101».

* Форма затверджена наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49.

Сплатити утриманий ПДФО необхідно під час виплати лікарняних єдиним платіжним документом. Якщо ж лікарняні виплачуються готівкою з каси підприємства, то ПДФО має бути сплачений (перерахований) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем виплати лікарняних. У випадку, коли лікарняні нараховані, але не виплачені, ПДФО перераховується до бюджету протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який відбулося нарахування таких лікарняних.

 

ЄСВ. Не оминути зустрічі лікарняних і з ЄСВ. Цю зустріч їм забезпечує абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, згідно з яким оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомога по тимчасовій непрацездатності включаються до бази нарахування ЄСВ.

У загальному випадку із сум лікарняних необхідно утримати ЄСВ за ставкою 2 % (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ) та нарахувати на них ЄСВ за ставкою 33,2 % (абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ). Та для деяких суб’єктів господарювання діють дещо поблажливі умови нарахування ЄСВ, пов’язані зі зменшенням його розміру. Так, розмір ЄСВ у частині нарахувань складає:

— для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, — 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів;

— для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що ФОП таких інвалідів становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці — 5,3 % бази нарахування ЄСВ для всіх працівників;

— для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що ФОП таких інвалідів становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці — 5,5 % бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів.

Майте на увазі: застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми лікарняних, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць (абз. 6 п.п. 2 п. 4.3 Інструкції з ЄСВ). Причому при визначенні максимальної величини нарахування ЄВС лікарняні необхідно враховувати у 3-тю чергу після зарплати і виплат по ЦПД (п.п. 4.3.2 Інструкції з ЄСВ).

ЄСВ у частині нарахувань необхідно сплачувати при кожній виплаті лікарняних одночасно з їх видачею. Винятком є випадки, коли ЄСВ, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, зазначені далі у цьому абзаці, або за результатами звірення платника з органом Міндоходів за платником визнана переплата ЄСВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Щодо ЄСВ у частині утримань такої суворої умови немає. Його, звичайно, теж можна сплатити одночасно із виплатою лікарняних, але не обов’язково, головне зробити це не пізніше 20 числа (28 числа — для гірничих підприємств) місяця, наступного за місяцем нарахування такого ЄСВ (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

 

Податок на прибуток. Що стосується допомоги по тимчасовій непрацездатності, то на доходи-витрати підприємства її нарахування працівнику ніяк не вплине, бо сплачується вона за кошти ФСС ТВП, а не роботодавця. А от оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця обернеться для податкового обліку останнього витратами. Підстава тому — п. 142.2 ПК. Разом із цими виплатами потрапить до податкових витрат і сума нарахованого на лікарняні (у т. ч. і допомогу від ФСС ТВП) ЄСВ на підставі п. 143.1 ПК. Причому й оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, й суму нарахованого на лікарняні ЄСВ необхідно враховувати у складі витрат залежно від того, де використовується праця особи, яка хворіла: у складі витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг, адміністративних витрат або витрат на збут (див. роз’яснення міндоходівців, наведене у підкатегорії 102.07.17 ЗІР). Нагадаємо, що адміністративні витрати та витрати на збут визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. А от витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт стануть податковими витратами лише у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

 

Бухгалтерський облік

Нарахування працівнику лікарняних відбувається по кредиту субрахунка 663 «Розрахунки за іншими виплатами». А от те, з дебетом якого рахунка він буде кореспондувати, залежить від того, яка це частина лікарняних: допомога від ФСС ТВП чи оплата перших 5 днів непрацездатності від роботодавця.

Так, оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, на думку Мінфіну, слід обліковувати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (див., наприклад, лист Мінфіну від 27.09.2013 р. № 31-08410-07-27/28296). Там же Мінфін радить обліковувати і суму нарахованого на лікарняні ЄСВ. Але, на нашу думку, не буде помилкою, якщо як «витратні» рахунки використовувати рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» або 93 «Витрати на збут» залежно від того, де використовується праця працівника, який хворів, тобто за аналогією з податковим обліком.

А от нараховану допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно обліковувати за дебетом субрахунка 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами».

 

Особливості нарахування лікарняних сумісникам

 

На щастя сумісників, які хворіють, отримати лікарняні вони мають право як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (абз. 1 ч. 1 ст. 50 Закону № 2240). Та от тільки бухгалтери підприємств, які для осіб є місцем роботи за сумісництвом, мають враховувати певні нюанси нарахування таким особам лікарняних.

Перш за все, від зовнішнього сумісника необхідно отримати копію ЛН, завірену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, та довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи за розрахунковий період (форма такої довідки наведена у додатку 2 до Порядку № 1266).

Середня заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді, визначеному за основним місцем роботи (абз. 3 п. 21 Порядку № 1266). Причому сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини нарахування ЄСВ (17 розмірів ПМПО, встановленого законом).

Як бачимо, для розрахунку лікарняних зовнішньому суміснику розрахунковий період береться за його основним місцем роботи. Але може так трапитись, що працівник у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працював декілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи. Як обраховувати середню заробітну плату в такому випадку? При такому розкладі для обчислення середньої заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом необхідно нараховану в розрахунковому періоді заробітну плату, з якої сплачувався ЄСВ за фактично відпрацьовані календарні місяці, поділити на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом (абз. 4 п. 21 Порядку № 1266). Аналогічно розраховується й середня заробітна плата, якщо працівник у розрахунковому періоді не мав відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи, але в цей час працював за сумісництвом* (лист Мінпраці від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07). У такому разі слід пам’ятати про обмеження, установлене абз. 5 п. 14 Порядку № 1266 (це випливає з листа Мінпраці від 13.12.2007 р. № 686/020-99-06). Згідно із ним середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну базу справляння ЄСВ, установлену в останньому місяці розрахункового періоду, з розрахунку на один день (годину).

* З прикладом розрахунку лікарняних зовнішньому суміснику у разі, коли він має не відпрацьовані за місцем роботи за сумісництвом дні розрахункового періоду, визначеного за основним місцем роботи, ви можете ознайомитись у статті «Лікарняні виникають: різні випадки бувають» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 3 (75), с. 41.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць