Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Соки» з підприємства вижиматимуть до остаточної ліквідації

Державна фіскальна служба України
Податковий кодекс Жовтень, 2014/№ 19
Друк
Лист Державної фіскальної служби України від 22.08.2014 р. № 2758/7/99-99-19-02-02-17 «Щодо обкладення податком на прибуток підприємств, які знаходяться у стадії ліквідації»

Державна фіскальна служба України розглянула лист <…> щодо обкладення податком на прибуток підприємств, які знаходяться в стадії ліквідації, і повідомляє.

Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до вимог ст. 98 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

Якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (п.п. 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 Кодексу).

Відповідно до ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 10 ст. 111 ЦКУ встановлено, що до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до вимог п. 98.9 ст. 98 Кодексу у разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно до його частки в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передавальним актом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Підприємство, що підпадає під дію п. 57.1 ст. 57 Кодексу та розпочало процедуру ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, у якому в установленому порядку органу Міндоходів подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов’язань в останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2012 р.* за № 103/24880, затверджено нову форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

* Тут ДФСУ помилилася, насправді має бути 2014 р.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємства зменшення нарахованої суми податку здійснюється шляхом заповнення додатка ЗП, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку».

Рядок 14 податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік (податок на прибуток за звітний (податковий) період) дорівнює рядкам 10 + 11 + + 12 - рядок 13, а саме задекларована сума податку на прибуток у рядку 14 цієї декларації за результатами 2013 року заноситься до картки особового рахунка платника за кодом бюджетної класифікації 11020300 — податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

У картці особового рахунка за кодом бюджетної класифікації 11023300 — авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, здійснюється нарахування від’ємної різниці між сумою нарахованого податку на прибуток за 2013 рік та сумою нарахованих щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік (рядок 13.7 додатка ЗП до декларації).

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до п. 43.1 ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За наявності переплати платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Контролюючий орган, у свою чергу, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів повертає платнику податків помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання (п. 43.5 ст. 43 Кодексу).

 

Голова І. Білоус

Коментар редакції

Як правильно вести себе у разі ліквідації підприємства, яке є платником щомісячних авансових внесків (далі — АВ), ви мали змогу дізнатися з однієї з наших минулорічних публікацій («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 15 (63), с. 12). Але тема листа від 22.04.2013 р. № 1291/6/99-99-19-03-02-15 (який ми тоді розглядали) дещо відрізняється від того, що ми пропонуємо до вашої уваги зараз.

У чому ж відмінність? Тоді йшлося про випадок, коли підприємство прийняло рішення про ліквідацію, призупинило свою діяльність, але ліквідаційний баланс складати на поспішало. У новому ж листі (цього разу вже за авторством ДФСУ) йде мова про ситуацію, коли від прийняття рішення до фактичної ліквідації багато часу не пройде. Чи є така відмінність принциповою? Для оподаткування — аж ніяк. Сплачувати АВ все одно доведеться «до останнього». Єдине, що в першому випадку з набагато більшою долею імовірності утвориться переплата з податку на прибуток.

Про ті проблеми, що чекають на платників податків, які «доживають останні дні», ми згадували ще минулого разу. Маємо на увазі тих із них, у кого утворилася переплата. Цей лист, на жаль, не дає відповідей на актуальні в таких випадках запитання.

Тому резюмуємо: фіскали ще раз нагадали, що жодних «звільнюючих» норм стосовно сплати АВ для платників, які розпочинають ліквідацію, ПК не передбачає. Тобто платник зобов’язаний їх сплачувати аж до тих пір, поки не подасть ліквідаційного балансу до органу ДФСУ.

Для того щоб повернути надміру сплачені платежі, платнику потрібно подати до ДФСУ заяву в довільній формі. На прийняття рішення і здійснення повернення надміру сплачених сум ДФСУ та Держказначейству відведений… двадцятиденний строк із дня подання платником податків заяви. Тобто шансів дочекатись «живим» такого повернення у платника податку, відверто кажучи, небагато.

Та є й інший варіант розвитку подій. Так, якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов’язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом (це прямо випливає із п. 97.5 ПК). Водночас п. 43.2 ПК установлює, що в разі наявності у платника податків податкового боргу повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання* проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу.

* На поточний рахунок такого платника податків в установі банку.

Як кореспондують такі норми, сказати важко. Можна спробувати дізнатись, що думає з цього приводу ваш орган ДФСУ, звернувшись до нього за відповідною консультацією (це треба робити заздалегідь!). От тільки щось підказує, що через відсутність в листі, який розглядається, жодного слова про це, на місцях фіскали навряд чи займуть позицію, яка влаштовувала б платників.

Тож думка представників контролюючих органів залишилася тією, що й раніше. Шкода, що й проблеми у платників, які ліквідуються, також лишилися без змін та належних роз’яснень…

 

Юрій Товстоп’ят

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць