Зміни до держбюджету-2014: немає грошей на перевіркИ
Якщо вже «затягувати пояси», то всім і вся. От і на перевірках, які проводять контролюючі органи, вирішили зекономити. Тим краще! Принаймні, для підприємств, установ та організацій, а також ФОП, на перевірки яких і спрямоване це нововведення.
Якщо суб’єкт господарювання все ж бажає, щоб його перевірили – не проблема. За його заявкою це можна зробити. В інших же випадках знадобиться дозвіл КМУ.
Щоправда, як і з кожного правила, цього разу теж є винятки. Це – перевірки, які проводить ДФСУ. Їх, як і раніше, будуть виконувати відповідно до чинних норм ПК.
Такі зміни стали можливими завдяки Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»» від 31.07.2014 р. № 1622-VII. Документ набрав чинності 16.08.2014 р.
До речі, якщо вже КМУ доручили видавати дозвіл на проведення перевірок, то робити він це має не навмання, а згідно зі встановленим порядком. Як повідомив Міністр КМУ О. Семерак, відповідний механізм уже затверджений окремою постановою КМУ, от тільки на момент відправки нашого номера до друку її текст поки що не був доступним для широкого загалу.
Та якщо ви думаєте, що це – всі зміни, внесені до держбюджету-2014, то дещо помиляєтесь. На КМУ покладений ще один важливий обов’язок – затверджувати особливий порядок проведення індексації доходів населення. Згідно з новими «правилами гри» індексацію проводитимуть у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Що це значить? Швидше за все, те, що про індексацію у старому вигляді доведеться забути, адже зрозуміло, що в цей нелегкий час фінансових можливостей для того, щоб її провести, бракує. Та що гадати? З’явиться відповідна постанова КМУ – і ми обов’язково ознайомимо вас із нею. Але, на жаль, уже не в цьому номері видання.
НБУ велить експортерам продавати всю інвалюту
Так, ви все правильно прочитали. З 21.08.2014 р. строком на 3 місяці продажу підлягає 100 % надходжень в іноземній валюті. Нагадаємо, до цієї дати була встановлена п’ятдесятивідсоткова норма обов’язкового продажу інвалюти. Стосується це правило, як повідомляє УНІАН, валютних доходів експортетів-резидентів України. А запроваджене воно постановою НБУ від 20.08.2014 р. № 515.
Отож, тепер «відкладати» іноземну валюту законно суб’єктам господарювання - експортерам ніяк не вдасться: її доведеься в повному обсязі продавати на міжбанківському валютному ринку.
Робота на комп’ютері: даєш додаткову відпустку?!
Швидше за все, шановні читачі, ви відноситесь до тієї категорії осіб, які переважну більшість свого робочого часу проводить за роботою на комп’ютері. Якщо так, то скажіть: а ви отримуєте за це додаткову відпустку?
Чому нас це цікавить? Річ у тім, що працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах* і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими нормативно-правовими актами, мають надавати щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів. Цього вимагає п. 58 розд. XXII Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290.
Про такі привілеї нагадує Мінсоцполітики у своєму листі від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13. Конкретна тривалість таких відпусток має бути встановлена колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника у відповідних умовах.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці передбачена законодавством і має надаватися в обов’язковому порядку.
Тому якщо ви псуєте свій зір, а при цьому ще й не отримуєте додаткових днів відпочинку, робіть висновки.
Мобілізовані працівники: як заповнювати звітність?
На це запитання відповів ПФУ (лист від 16.07.2014 р. № 18834/05-10). Зокрема, представники Фонду нагадали, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада. Крім того, з бюджету компенсують середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову. При цьому, увага: незалежно від підпорядкування та форми власності.
На виплати, які компенсують із бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ЄСВ не нараховують.
У листі ви зможете знайти порядок заповнення таблиці 6 додатка 4 звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 454. Крім того, там же можна ознайомитись із прикладом, що, сподіваємось, дозволить вам заповнити вказаний звіт безпомилково!
Крим, Донецьк, Луганськ, для подання декларацій шикуйсь!
На період простою у роботі територіальних органів, які знаходяться в зоні АТО, змінено місце обслуговування платників податків, - повідомляє ДФСУ на своєму офіційному порталі (http://sfs.gov.ua).
Інформацію стосовно зміни місць обслуговування платників постійно оновлюють та оприлюднюють на сайті ДФСУ в розділі Головна > БАНЕР > Інформація для Сходу України.
ДФСУ нагадує, що в разі відсутності у окремих платників можливості подавати у граничний строк податкові декларації вони можуть звернутись до податкового органу із заявою про продовження граничних строків подання декларації.
Водночас повідомляється, що послуги електронного цифрового підпису можна отримати в представництвах АЦСК ІДД ДФСУ, розташованих у будь-яких населених пунктах України.
Перекроювання П(С)БО: цього разу незначне
Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2014 р. № 754, швидше, можна назвати уточнюючими.
Зокрема, документом були змінені деякі норми:
- П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39 (виправили номери рядків звітів за формами № 2-м та № 2-мс);
- П(С)БО 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. № 415 (відкоригували приклад 5 додатка 2).
Та найвагоміші зміни, безперечно, внесли до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193.
Зокрема, з’явилось положення про те, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може відображати операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку. При цьому треба враховувати особливості застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції. Тобто слідкувати, чи це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті треба проводити на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу необхідно застосовувати валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції варто застосовувати валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.
Крім того, цей самий документ уніс зміни до Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 р. № 372.
Статистична звітність: оновлення форм
На початку минулого місяця вийшла ціла низка наказів Держстату, які покликані затвердити нові форми звітів. Йдеться, зокрема, про наступні накази:
| № з/п | Назва та номер наказу Держстату | Форми звітів, затверджені наказом | Коли набирають чинності |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | «Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики промисловості» від 05.08.2014 р. № 222 | Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції (форма № 1П-НПП (річна)) | Зі звіту за 2014 рік |
| Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (форма № 1-П (місячна)) | Зі звіту за січень 2015 р. | ||
| 2 | «Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики праці» від 05.08.2014 р. № 224 | Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (форма № 6-ПВ (річна)) Звіт про кількісний та якісний склад державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (форма № 9-ДС (річна)) | Зі звіту за 2014 рік |
| Звіт з праці (форма № 1-ПВ (квартальна)) | Зі звіту за I квартал 2014 р. | ||
| 3 | «Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики капітальних інвестицій, будівництва та інвестиційних проектів» від 05.08.2014 р. № 225 | Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів (форма № 2-інвестиції (річна)) | Зі звіту за 2014 рік |
| Капітальні інвестиції (форма № 2-інвестиції (квартальна)) Інформація про об’єкт, на який отримано документ на виконання будівельних робіт з нового будівництва (форма № 1-буд (квартальна)) Звіт про прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт (форма № 2-буд (квартальна)) Звіт підприємства про реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні або на території пріоритетного розвитку (форма № 1-ІП (квартальна)) | Зі звіту за січень - березень 2015 р. | ||
| Звіт про виконання будівельних робіт (форма № 1-кб (місячна)) | Зі звіту за січень 2015 р. | ||
| 4 | «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-РС (один раз на чотири роки) «Звіт про витрати на утримання робочої сили»» від 07.08.2014 р. № 227 | Звіт про витрати на утримання робочої сили (форма № 1-РС (один раз на чотири роки)) | Зі звіту за 2014 рік |
Зверніть увагу: ці форми прийдуть на зміну нині діючим, тобто йдеться про оновлення, а не затвердження принципово нових звітів.
Реформа податкової системи: поки лише плани
Але які ж сміливі! Їх упровадження в життя зробило б систему оподаткування набагато прозорішою, саме тому віриться в реалізацію чогось подібного слабувато.
Ознайомитись із Концепцією реформування податкової системи України можна на Урядовому порталі (що знаходиться за адресою http://www.kmu.gov.ua).
Зараз же звернемо вашу увагу на ключові моменти.
1. Кількість податків планують скоротити з 22 до 9. При цьому одні податки скасують зовсім, інші – трансформують, деякі – переведуть із загальнодержавних до місцевих;
2. Реформа обкладення податком на прибуток: податковий облік планують максимально зблизити із бухобліком та фінансовою звітністю;
3. Оподаткування аграрного ринку також планують реформувати;
4. Для ПДФО та ЄСВ так і взагалі запропонували кілька моделей їх реформування (6 – для першого і 2 – для другого).
Крім того, зміни планують провести і щодо адміністрування податків та фінансової децентралізації. Є в Концепції також пункт, що стосується створення служби фінансових розслідувань, от тільки не досить зрозуміло, як вона співіснуватиме з тим органом, про який ітимется у наступному блоці.
Економічні правопорушення: боротися по-новому?
Діяльність різних правоохоронних органів України з виявлення та розслідування злочинів у фінансовій сфері є малоефективною. Така позиція авторів проекту Закону України «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю». Чесно кажучи, з ними (а конкретніше – з КМУ) важко не погодитись.
Як же вирішити цю проблему? Законопроект передбачає створити на базі підрозділів податкової міліції та боротьби з відмивання доходів одержаних злочинним шляхом ДФСУ, Державної фінансової інспекції України, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, які протидіють злочинам у сфері економіки структуру спеціальний державний орган. Це буде (якщо буде) центральний орган виконавчої влади, що формує і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями.
В умовах суворих реалій сьогодення важливим є те, що реалізація законопроекту має здійснюватись у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на утримання органів, на базі яких буде створено новий центральний орган. Тобто, додаткових витрат державного та місцевих бюджетів України прийняття законопроекту за собою не тягнутиме.
Очікування від цього проекту, прямо скажемо, дуже оптимістичні. Так, очікується, що реалізація законопроекту дозволить:
- значно зменшити вплив тіньової економіки на бюджет держави;
- запобігти залученню «брудних» коштів в економіку країни;
- зняти напругу, що склалася у відносинах між підприємцями та різними органами, яким надано право виявляти злочини у фінансовій сфері.
Побажаємо ж, щоб все й справді вийшло так же райдужно, як виглядає зараз на папері.
Податок для миру: бути чи не бути?
Його пропонують ввести для відродження територій, постраждалих від дій терористів та матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України.
У чому суть запланованих змін? Автори проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податку для миру)» від 29.07.2014 р. № 4392а пропонують на період АТО:
- визначити платниками мирного податку (далі – МП) платників ПДВ, оскільки збирання такого податку є найбільш технологічним та не затратним;
- звільнити від МП платників ПДВ, які знаходяться на території АТО, оскільки вони найбільше постраждали від військових дій терористів;
- не надавати право на звільнення від сплати МП платниками ПДВ, які знаходяться на території АТО або під воєнним станом, у разі імпорту ними товарів;
- визначити об’єкти оподаткування, дату виникнення податкових зобов’язань, базу оподаткування та податкові періоди для МП за правилами, встановленими для ПДВ;
- встановити ставку МП на базі оподаткування ПДВ у розмірі 2 %.
Податку, швидше за все, бути, а от бути чи ні миру?
Обороноздатність підвищуватимуть за рахунок…. великих підприємств!?
Принаймні, є такі задумки. І виражені вони у формі проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності України» від 23.07.2014 р. № 4355а.
Великими підприємствами згідно із проектом визнають підприємства, в яких:
- середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб;
- обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує 100 млн грн.
Як же планують їх оподатковувати? Все досить просто: автори законопроекту пропонують увести щомісячний спеціальний податок з валового доходу великих підприємств, який можна буде включати до складу витрат. Його обчислюватимуть за ставкою податку 0,25 % від обсягу валового доходу платника податку за звітний період.
Щось підказує, що не всі проекти, спрямовані на підвищення обороноздатності, будуть втілені в життя. Що ж буде насправді – невдовзі дізнаємось!
Пенсійна реформа не за горами?
Принаймні, так здається, якщо ознайомитись із революційно новим документом – Пенсійним кодексом України (поки що знаходиться на стаді проекту).
Що ж саме планують реформувати? Головними, на нашу думку, є наступні ініціативи авторів цього документу:
- замінити ряд законів та окремі норми деяких нормативних документів єдиним систематизованим, уніфікованим законодавчим актом, який би регулював правовідносини у сфері пенсійного забезпечення всіх категорій громадян, - Пенсійним кодексом України;
- скасувати підвищення пенсійного віку та мінімального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлені відповідно до так званої пенсійної реформи;
- скасувати надмірні пільги народних депутатів України, суддів;
- змінити порядок розрахунку максимального та мінімального розміру пенсії. Зокрема, максимальний розмір пенсії законопроектом обмежити п’ятьма мінімальними пенсіями за віком. У той же час мінімальну пенсію пропонують збільшити до двох з половиною прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Сподіваємось, що прийняття документа не триватиме довго та призведе-таки до відновлення соціальної справедливості.
