Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Військовий збір, спецрахунки з ПДВ та інші зміни до ПК

Казанова Марина
Податковий кодекс Вересень, 2014/№ 17
Друк
Не встигли бухгалтери розібратися з нововведеннями Закону з гучною назвою «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (Закон № 1166), як законодавці підготували чергові зміни до ПК. Так, із 3 серпня набув чинності Закон № 1621, що передбачає досить масштабні зміни до ПК. Серед нагальних питань — запровадження військового збору. А з 1 січня нас очікують революційні зміни в ПДВ. Детально про всі ці нововведення й поговоримо в сьогоднішній статті.

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

 

Із 03.08.2014 р. в Україні запроваджено новий загальнодержавний платіж — військовий збір. Порядок його справляння встановлено п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК. Поки передбачається, що діяти цей збір буде тимчасово — до 01.01.2015 р.

 

Хто сплачує?

Платниками військового збору є особи, зазначені в п. 162.1 ПК:

— фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерелом їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Хоча зазначимо, що в ЗІР (розділ 132.01) податківці говорять про те, що збір сплачується тільки з доходів, отриманих в Україні;

— фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження в Україні;

— податкові агенти — на них покладено обов’язок утримувати та перераховувати військовий збір до бюджету.

 

З яких доходів сплачується?

Збір справляється з таких видів доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі (п.п. 1.2 п. 161 підрозд10 розд. XX ПК):

заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а також інших виплат, що виплачуються працівнику у зв’язку з трудовими відносинами;

— виплат за цивільно-правовими договорами;

— виграшу в державну та недержавну лотерею;

— виграшу, отриманого від організатора азартної гри (хоча згідно із Законом № 1334 в Україні заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх).

Детально зупинимося на перших двох видах виплат.

Доходи у формі зарплати та інші виплати, що виплачуються працівнику у зв’язку з трудовими відносинами. Виплати, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами для податкових цілей вважаються зарплатою (п.п. 14.1.48 ПК). Тому військовий збір утримується з доходів, що включаються до фонду оплати праці. Розшифровку таких доходів наведено в Інструкції № 5.

При цьому зазначимо, що «зарплатною» виплатою вважаються й лікарняні. Вони хоча за Інструкцією № 5 і не включені до фонду оплати праці, але для податкових цілей прирівняні до зарплати (п.п. 169.4.1 ПК). Тому із суми лікарняних також потрібно утримувати військовий збір. А ось допомога по вагітності та пологах не включається до фонду оплати праці, тому при її нарахуванні (виплаті) військовий збір не утримується.

Доходи, нараховані працівнику у вигляді «додаткового блага», військовим збором не обкладаються. Адже додатковим благом визнаються доходи, не пов’язані з виконанням обов’язків трудового найму (п.п. 14.1.47 ПК), а такі доходи під об’єкт обкладення військовим збором не потрапляють.

Доходи за цивільно-правовими договорами. У консультації, розміщеній в ЗІР (розділ 132.02) податківці зазначають, що військовим збором обкладаються доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, що включаються до фонду оплати праці. Тобто по суті це доходи, що виплачуються фізособам за договорами підряду та послуг. Задумка законодавця була обкласти доходи за тими цивільно-правовими договорах, під якими «маскуються» трудові відносини. А ось, при виплаті доходу, наприклад, за договором оренди, утримувати військовий збір не потрібно.

Друге важливе запитання: чи слід утримувати військовий збір з доходів, що виплачуються в межах цивільно-правових договорів фізособам-підприємцям? У ЗІР (розділ 132.02) податківці заявляють про те, що з підприємницьких доходів утримувати військовий збір не потрібно.

 

Ставка податку

Ставка податку — 1,5 %.

 

База обкладення

Від якої суми брати 1,5 %? Базою обкладення є нарахований (виплачений, наданий) дохід. У п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК нічого не зазначено про зменшення бази обкладення на будь-які суми (ЄСВ, ПСП або ПДФО). Тільки зазначено, що військовий збір справляється за правилами, установленими ст168 ПК. А ця стаття визначає правила сплати (перерахування) ПДФО до бюджету. Тому на військовий збір поширюються тільки правила сплати (перерахування) військового збору до бюджету, установлені для ПДФО. Відповідно базою обкладення військовим збором є безпосередньо дохід (без зменшення на будь-які суми). Підтверджують цей висновок і податківці в розділі 132.02 ЗІР:

«оподаткуванню військовим збором підлягають доходи <…> без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках передбачених законом, тощо)»

Приклад. Працівнику нараховано зарплату 3500 грн.

Розрахуємо суму військового збору: 3500 грн. х 1,5 % = 52,50 грн.;

сума ЄСВ: 3500 х 3,6 % = 126 грн.;

сума ПДФО: (3500 грн. - 126 грн.) х 15 % =506,10 грн.;

Зарплата на руки: 3500 грн. - 52,50 грн. - 126 грн. - 506,10 = 2815,40 грн.

Важливо! Закон № 1621, що встановив військовий збір, набув чинності з 03.08.2014 р. Відповідно, збір утримується з усіх виплат, що були нараховані працівнику, починаючи з 03.08.2014 р. Ті доходи, які були нараховані до цієї дати, але виплачуються після неї, військовим збором не обкладаються (роз’яснення в розділі 132.02 ЗІР). У серпні військовим збором обкладаються зарплатні виплати, нараховані з 3 по 31 серпня 2014 року.

Розглянемо ще одне запитання: чи застосовувати «натуральний» коефіцієнт до зарплатних доходів, що виплачуються в негрошовій формі? Об’єктом обкладення військовим збором є нарахований працівнику дохід. При цьому дохід, що виплачується в негрошовій формі, нараховується з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Тому, на нашу думку, військовий збір утримується з доходу з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

 

Хто утримує та сплачує військовий збір?

Сплачується військовий збір за тими самими правилами, що й ПДФО, тобто за правилами, установленими ст168 ПК.

За зарплатними виплатами і доходами, що нараховуються (виплачуються) за цивільно-правовими договорами, відповідальним за утримання та сплату військового збору є податковий агент — особа, яка нараховує (виплачує) дохід.

 

Строки сплати (перерахування) військового збору

СИТУАЦІЯ

СТРОКИ СПЛАТИ (ПЕРЕРАХУВАННЯ)

Грошові кошти для виплати доходу, отримані з банківського рахунка або перераховані на картковий рахунок фізичної особи

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів (п.п. 168.1.2 ПК, п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК)

Дохід виплачується з виручки або в негрошовій формі

Протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) доходу (п. 168.1.4 ПК, п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК)

Якщо дохід нараховано, але не виплачено

У строки, установлені для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів місяця, що настають за останнім днем місяця, за який його нараховано (п.п168.1.5 ПК, п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК)

 

Куди сплачувати і як звітувати?

На сайті Держказначейства (www.treasury.gov.ua) вказано, що для військового збору передбачений окремий код бюджетної класифікації доходів — 11011000. Цей код введений в бюджетну класифікацію наказом Мінфіну від 05.08.2014 р. № 800. Інформація про рахунки, на які потрібно сплачувати військовий збір, розміщена на сайтах обласних управлінь Держказначейства в розділі «Реквізити рахунків».

Як звітувати? Це питання доки залишається відкритим. Можливо, це буде новий спеціально розроблений звіт, а може, просто буде передбачена відповідна графа у формі № 1ДФ.

 

ПДВ «ПО-НОВОМУ»

 

Тут нас очікують грандіозні і не дуже радісні зміни. Щоправда, більшість з них наберуть чинності з 01.01.2015 р. Отже, ще буде час до них підготуватися.

Почнемо із змін, які діють вже зараз.

 

Зміни, які набрали чинності з 03.08.2014 р.

Відміна нульової ставки для послуг з перевезення пасажирів швидкісними поїздами «Інтерсіті+». З 03.08.2014 р. такі перевезення обкладаються за ставкою ПДВ 20 % (п.п. «г» п.п. 195.1.3 ПК, що встановлював для таких перевезень ставку 0 %, виключений).

Тимчасова «зернова» пільга. Тут дві новини:

1. Дію тимчасової «зернової» пільги, що передбачена п. 151 підрозд. 2 розд. XX ПК, продовжили до 01.01.2015 р. (раніше Законом № 1166 передбачалося, що пільга діятиме до 01.10.2014 р.).

2. Розширився список осіб, що мають право застосовувати «нульову» ставку з ПДВ (а значить, і право на бюджетне відшкодування) при експорті зернових і технічних культур. Таке право з 01.10.2014 р. отримають і сільськогосподарські підприємства, що вирощують зернові і технічні культури на орендованих землях, зареєстрованих належним чином на дату експорту (п. 21 розд. I Закону № 1621).

Постачання, імпорт деревини. Скасована «тимчасова» пільга, що звільняла від обкладення ПДВ операції з постачання та імпорту деревини товарних позицій 4401, 4403 і 4404 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПК). Починаючи з 03.08.2014 р. такі операції обкладаються ПДВ за загальною ставкою — 20 %.

 

Зміни, які чекають нас з 01.01.2015 р.

Електронне адміністрування ПДВ. Найбільш глобальна зміна — введення спецрахунків з ПДВ і системи електронного адміністрування ПДВ.

Так, з 1 січня 2015 року всім платникам ПДВ автоматично будуть відкриті спецрахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (далі — СЕА). Банк, в якому будуть відкриті такі спецрахунки, визначить КМУ.

При цьому на спецрахунок у СЕА зараховуватимуться грошові кошти з власного поточного рахунку платника (п. 2001.4 ПК):

1) для збільшення розміру суми ПДВ, що обчислюється за п. 2001.3 ПК;

2) у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;

3) суми ПДВ, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти. Тобто підприємства роздрібної торгівлі зобов’язані самостійно вносити суми ПДВ на спецрахунок. При цьому, забігаючи наперед відзначимо, що з 01.01.2015 р. всі податкові накладні, у тому числі і підсумкові, підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄРПН;

4) суми ПДВ, отримані при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій;

5) суми ПДВ, нарахованого за результатами проведення операцій, передбачених п. 198.5 ПК тобто нараховані «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ.

.

У СЕА автоматично збиратиметься інформація про (п. 2001.1 ПК):

— суми ПДВ, що містяться у виданих та отриманих ПН, зареєстрованих у ЄРПН

— суми ПДВ, сплачені платником при ввезенні товарів на митну територію України;

— суми поповнення та залишку коштів на спецрахунках у СЕА;

суми ПДВ, на яку платники мають право видати податкові накладні.

З 01.01.2015 р. сума ПДВ, на яку продавець матиме право видати покупцеві податкову накладну, визначатиметься за наступною формулою (п. 2001.3 ПК):

 

img 1

 

де

∑Накл — це максимальна сума ПДВ, на яку можна видати податкові накладні (далі — ПН);

∑НаклОтр — загальна сума податку за отриманими ПН, зареєстрованими в ЄРПН;

∑Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України;

∑ПопРах — сума поповнення спецрахунку з ПДВ в СЕА з власного поточного рахунка платника.

∑НаклВид — загальна сума податку за виданими ПН, зареєстрованими в ЄРПН;

∑Відшкод — загальна сума, заявлена до бюджетного відшкодування;

∑Перевищ — загальна сума перевищення ПДВ-зобов’язань, зазначених у поданих ПДВ-деклараціях, над сумою ПДВ, що міститься у складених платником ПН, зареєстрованих в ЄРПН.

Як бачимо, сума на яку продавець має право видати ПН, буде обмежена сумою «сплаченого» ПДВ. Якщо на момент видачі ПН покупцю сума, розрахована згідно з п. 2001.3 ПК, виявиться менше необхідної для реєстрації такої ПН в ЄРПН, платник зобов’язаний буде внести недостатню суму грошових коштів на спецрахунок. Інакше він не зможе зареєструвати ПН в ЄРПН (п. 201.10 ПК) і покупець втратить право на податковий кредит (забігаючи наперед зазначимо, що відобразити податковий кредит за скаргою покупець з 01.01.2015 р. уже не зможе).

Приклад. Підприємство перерахувало аванс постачальнику за товар у сумі 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

З моменту реєстрації постачальником ПН в ЄРПН ця сума «засвітиться» в СЕА. Система автоматично перевірятиме наявність реєстрації ПН в ЄРПН і право постачальника на видачу ПН покупцю і відповідність суми в ній.

Припустимо, цього ж дня підприємство отримало аванс від свого покупця на суму 1440 грн. (у тому числі ПДВ — 240 грн.). Цією ж датою підприємству потрібно видати покупцю ПН. При цьому він має керуватися наведеною вище формулою. Усі її складові мають бути дійсні на дату складання ПН (тобто на дату першої події). Для наочності припустимо, що інших операцій у підприємства не було.

Варіант А. Сума ПДВ, сплачена постачальнику (200 грн.), на момент видачі ПН покупцю «засвітилися» в СЕА (тобто ПН зареєстрована постачальником в ЄРПН).

У цьому випадку за формулою в нього вийде:

∑Накл = 200 + 0 + 0 - 0 - 0 - 0 = 200 грн.

Тобто платник має право зареєструвати ПН в ЄРПН тільки на  суму 200 грн. Для того щоб видати покупцю ПН на 240 грн., йому потрібно перерахувати на спецрахунок ще 40 грн.

Варіант Б. Якщо на момент реєстрації ПН в ЄРПН, перерахована постачальникові сума ПДВ (200 грн.) не «засвітиться» в СЕА (ПН не буде зареєстрована в ЄРПН), тоді за формулою вийде таке:

∑Накл = 0 + 0 + 0 - 0 -0 - 0 = 0 грн.

Для того щоб видати покупцю ПН, підприємству доведеться внести на спецрахунок 240 грн.

Не до кінця зрозуміла ситуація, за який період розраховуватиметься показник Накл — сума ПДВ, на яку можна видати ПН. Думаємо, це буде на будь-який момент часу. Але проясниться вона з прийняттям порядку електронного адміністрування ПДВ, який повинен затвердити КМУ.

 

ПН і РК. Тут з 01.01.2015 р. чекають такі зміни:

1. Усі без винятку ПН з 01.01.2015 р. повинні будуть складатися виключно в електронній формі. Паперові ПН «кануть у Лету». Відповідні зміни будуть задекларовані в п. 201.1. ПК (п.п. 15 п. 1 розд. I Закону № 1621).

2. Сума, на яку платник зможе зареєструвати податкову накладну в ЄРПН і видати її покупцю, як ми зазначали вище, має визначатися за формулою, наведеною в п. 2001.3 ПК. Інакше (якщо сума податку в ПН буде більша за розрахункову) зареєструвати її в ЄРПН платник має право тільки після перерахування необхідної суми коштів зі свого поточного рахунка на свій рахунок у СЕА (п201.10 ПК).

3. Всі без винятку ПН (з будь-якою сумою ПДВ у них), у тому числі й ті, які не видаються покупцю, підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄРПН (абз. 8 п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПК). Строк реєстрації незмінній — протягом 15 календарних днів, що настають за датою складання ПН (абз. 7 п. 201.10 ПК).

4. Реєстрації в ЄРПН підлягатимуть і ПН, виписані на послуги, отримані від нерезидента.

5. Розрахунки коригувань (РК) також усі без винятку мають складатися в електронній формі і реєструватися в ЄРПН (п. 192.1 ПК).

 

Реєстр ПН. Звичного реєстру ПН з 01.01.2015 р. не буде. Пункт 201.15 ПК, що зобов’язував вести Реєстр ПН і подавати контролюючому органу його електронні копії, виключається з ПК. Необхідності в ньому і не буде, адже всі ПН платника «як на долоні» будуть видні в СЕА.

Водночас, платникам потрібно буде вести Реєстр виданих і отриманих документів, зазначених у п. 201.11 ПК (транспортних квитків, готельних рахунків, касових чеків на суму до 240 грн.). До переліку таких документів додасться і ПН, виписана на послуги, отримані від нерезидента.

Такий Реєстр в електронному вигляді разом з декларацією з ПДВ потрібно буде подавати податківцям.

 

ПДВ-звітність. Звітність з ПДВ з 01.01.2015 р. має складатися і подаватися всіма платниками виключно в електронній формі. Сплата ПДВ до бюджету здійснюватиметься зі спецрахунку банком на підставі направленого йому податківцями реєстру платників. Від платника потрібно буде тільки забезпечити наявність необхідної суми на спецрахунку в СЕА.

 

Скарга на постачальника. З 01.01.2015 р. захистити своє право на податковий кредит шляхом подання заяви зі скаргою на постачальника платники не зможуть. Так, законодавці виключили з п. 201.10 ПК слова про те, що скарга на постачальника є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (п.п. 15 п. 1 розд. I Закону № 1621). Формально поскаржитися на контрагента можна, проте відобразити податковий кредит на підставі такої скарги буде неможливо. Єдине, що після такої скарги до постачальника можуть «нагрянути» з позаплановою перевіркою (п. 201.10 ПК).

Податковий кредит за нерезидентними послугами. Зараз право на податковий кредит за послугами, отриманими від нерезидента з місцем постачання на митній території України, виникає в наступному звітному (податковому) періоді після включення до декларації податкових зобов’язань (п. 198.2 ПК). З 01.01.2015 р. право на податковий кредит за нерезидентними послугами платники матимуть уже в періоді виникнення податкових зобов’язань і складання ПН. Але при цьому має дотримуватися умова — ПН має бути зареєстрована в ЄРПН (відповідні зміни внесено до п. 198.2 ПК).

 

Критерії обов’язкової реєстрації. Збільшено критерій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Замість звичних 300 тис. з 01.01.2015 р. він становитиме 1 млн грн. Тобто обов’язок реєструватися платником ПДВ з’явиться тільки при перевищенні обсягу оподатковуваних постачань 1 млн грн. При цьому за добровільною реєстрацією жодних додаткових обмежень не вводили. Для добровільної реєстрації достатньо: (1) бажання і (2) відповідати визначенню «особа».

 

База обкладення ПДВ. Базу обкладення ПДВ операцій з постачання відкоригували. Так:

для товарів (послуг) — це договірна вартість, але не нижче ціни придбання. Виняток становлять (база оподаткування може бути нижче ціни придбання):

1) товари/послуги, ціни на які підлягають державному регулюванню;

2) газ, що поставляється для потреб населення.

Якщо товари поставляються в контрольованій операції, ціна таких товарів має відповідати рівню звичайних цін, розрахованому за трансфертними правилами (згідно зі ст. 39 ПК). Однак, якщо звичайна ціна виявиться нижче ціни придбання товарів/послуг, то для нарахування ПДВ базою буде ціна придбання.

Не зовсім зрозуміло, як виробникам визначати базу обкладення ПДВ для готової продукції. Ймовірно для готової продукції база обкладення ПДВ має бути не нижче за матеріальну складову собівартість її виготовлення. Але цей момент вимагає додаткових роз’яснень;

для необоротних активів — це договірна ціна, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються постачання (п. 188.1 ПК).

Бюджетне відшкодування ПДВ. З 01.01.2015 р. від’ємний залишок ПДВ можна буде заявляти до бюджетного відшкодування вже в місяці його виникнення (зараз, нагадаємо, таке право з’являється тільки після декларування від’ємного значення ПДВ протягом двох періодів поспіль). При цьому, як і раніше, від’ємний залишок ПДВ (перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобов’язань) спочатку йтиме на погашення податкового боргу, а потім, на вибір платника:

— або зараховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;

— або заявлятися до бюджетного відшкодування — у частині, що не перевищує суму, розраховану згідно з п. 2001.3 ПК на дату подання декларації.

Тобто заявити бюджетне відшкодування можна буде в сумі, що не перевищує розраховану за формулою, наведеною в п. 2001.3 ПК.

Варто зазначити, що з ПК прибрали норми, що регламентують порядок отримання бюджетного відшкодування. Так, зі ст. 200 ПК виключили згадку про строки проведення камеральних і документальних перевірок, а також строки перерахування бюджетного відшкодування платнику (п.п. 13 п. 1 розд. I Закону № 1621).

Суми бюджетного відшкодування, заявлені до 01.01.2015 р., відшкодовуватимуться згідно з правилами, що діють до 01.01.2015 р. (п. 1 розд. II Закону № 1621).

Автоматичне бюджетне відшкодування. Відкоригували критерії, яким має відповідати платник, для того, щоб мати право на автоматичне бюджетне відшкодування.

Залишилися вимоги про те, що претендент на автоматичне відшкодування повинен:

— не бути банкрутом;

— не мати «негативних» записів в ЄДР;

— не мати податкового боргу;

— не декларувати збитки за підсумками останнього звітного (податкового) року — стосується тільки великих платників.

Виключили вимоги про мінімальний розмір середньої заробітної плати і чисельності працівників.

Водночас, посилили вимоги щодо залишкової вартості необоротних активів платника. Так, залишкова балансова вартість необоротних активів на звітну дату за даними податкового обліку повинна у 12 разів перевищувати заявлену суму бюджетного відшкодування.

При цьому має виконуватися хоча б одна з двох умов:

— платник здійснює операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 місяців у сукупності становить не менше 40 % загального обсягу постачань);

— платник здійснив інвестиції в необоротні активи в розмірах не менше 3 млн грн. протягом останніх 12 календарних місяців.

 

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

 

Тут зміни не настільки масштабні, але також вимагають уваги.

Операції з цінними паперами

На операції з торгівлі цінними паперами скасовано ставку податку на прибуток 10 % (виключено п. 151.4 ПК). З 03.08.2014 р. до таких операцій застосовується загальна ставка — 18 %.

Тому продавцям цінних паперів потрібно розмежувати операції, за якими право власності передано покупцям:

— до 03.08.2014 р. (застосовується ставка податку на прибуток 10 %);

— після 03.08.2014 р. (застосовується ставка 18 %).

Проте не виключаємо, що податківці можуть наполягати на застосуванні ставки 18 % до всього обсягу операцій за звітний рік.

 

Доходи інститутів спільного інвестування

З переліку доходів, що не підпадають під оподаткування, законодавці виключили доходи у вигляді відсотків, нарахованих за активами інститутів спільного інвестування і фондів операцій з нерухомістю (зміни до п.п. 136.1.9 ПК). З 03.08.2014 р. доходи у вигляді відсотків, нарахованих за активами інститутів спільного інвестування і фондів операцій з нерухомістю обкладаються податком на прибуток на загальних підставах.

 

Підприємства теплопостачання

Нагадаємо, частина прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу, водо-, теплопостачання і водовідведення звільняється від оподаткування (у межах витрат, передбачених пп. 154.8 і 154.9 ПК). Раніше таким підприємствам дозволялося не вести окремий облік доходу (прибутку), що звільняється від оподаткування (відповідну норму було передбачено останнім абзацом п. 152.11 ПК. З 03.08.2014 р. цю норму виключили з ПК. Тому такі підприємства, починаючи з цієї дати, зобов’язані вести облік звільнених доходів.

Скасування тимчасових пільг

Із 03.08.2014 скасовано пільги, що передбачали звільнення від оподаткування прибутку:

— отриманого від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки» (вилучено п.п. «а» п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПК). Спочатку ПК передбачав, що звільнення діятиме впродовж 10 років (з 01.01.2011 р. до 01.01.2021 р.);

— отриманій від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлюваних джерел енергії (п.п. «в» п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

 

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

 

Алкогольні напої

Розширилося визначення терміна «алкогольні напої». Такими з 01.11.2014 р. також вважатимуться настоянки і складені спиртні продукти, з вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць і більше, які мають коди 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

До цих товарних позицій належать:

1) настоянки гіркі ароматичні з вмістом 44,2 — 49,2 об. % спирту та 1,5 — 6 мас. % тирличу (генціану), прянощів і різних інгредієнтів з вмістом 4 —10 % цукру, у посудинах місткістю не більш як 0,5 л (товарна позиція 2103 90 30 00 згідно з УКТ ЗЕД);

2) харчові продукти, з вмістом етилового спирту 8,5 % об’ємних одиниць і більше, зокрема сиропи (цукрові, з ізоглюкози, лактози тощо).

З 01.11.2014 р. вищезазначені алкогольні напої обкладатимуться акцизним податком за ставкою 70,53 грн. за 1 літр 100 % спирту (п.п. 215.3.1 ПК).

 

Тютюнові вироби

З 01.09.2014 р. ще на 5 % підвищаться специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну.

Також на 5 % збільшиться мінімальне акцизне податкове зобов’язання за тютюновими виробами.

 

Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів

КОД ТОВАРУ (ПРОДУКЦІЇ) ЗГІДНО
З УКТ ЗЕД

ОПИС ТОВАРУ (ПРОДУКЦІЇ) ЗГІДНО З УКТ ЗЕД

МІНІМАЛЬНЕ АКЦИЗНЕ ПОДАТКОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

ОДИНИЦЯ ВИМІРУ

СУМА

З 01.07.2014 р.— 31.08.2014 р.

З 01.09.2014 р.

2402 20 90 10

Сигарети без фільтру, цигарки

гривень за 1000 штук

127,00

133,35

2402 20 90 20

Сигарети з фільтром

289,63

304,11

 

Паливо моторне. Тимчасово (з 03.08.2014 р. до 01.01.2015 р.) запроваджується акцизний податок на альтернативне паливо (код УКТ ЗЕД 3824 90 97 10). Ставка акцизного податку — 99 євро за 1000 кг (п. 8 підрозд. 5 розд. XX ПК).

 

ПЛАТА ЗА НАДРА

 

З 03.08.2014 р. до 01.01.2015 р. запроваджуються тимчасові ставки плати за користування надрами для видобутку нафти, конденсату, газу природного і залізної руди (підрозд. 91 розд. XX ПК)

Для залізної руди ставка становить 8 % від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Також введено два нові коригуючі коефіцієнти, що застосовуються до ставок плати за користування надрами для видобутку корисних копалин:

— при видобутку залізної руди для збагачення підземним шахтним способом з глибини понад 300 м з вмістом магнетитового заліза менше 35 %, розмір плати слід коригувати на понижуючий коефіцієнт 0,25;

— при видобутку запасів природного газу, що не відповідає умовам, визначеним у п.п. 263.11.5 ПК, зі свердловин, у тому числі під час дослідно-промислової експлуатації (геологічного вивчення), що внесені до Держреєстру нафтових і газових свердловин після 1 серпня 2014 року, розмір плати слід коригувати на понижуючий коефіцієнт 0,55 протягом двох років з дати внесення таких свердловин до Держреєстру.

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 1166 — Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.

Закон № 1334 — Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

ЗІР — загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розміщений на офіційному сайті Державної фіскальної служби (http://zir.minrd.gov.ua).

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

РК — розрахунок коригувань.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць