Особливості придбання автомобілів

Для багатьох підприємств автомобіль, як права рука — без нього нікуди. Він тобі й вантаж перевезе, і працівників на роботу доставить, і директора на ділову зустріч підкине. З’явитися у підприємства автомобіль може різними способами: шляхом покупки за грошові кошти, обміну на інші активи, безкоштовного отримання або як внесок до статутного капіталу. Тобто придбавається автомобіль, як і будь-який інший основний засіб . Сьогодні ми докладно говорити про це не будемо, про ОЗ було вже чимало сказано на сторінках нашого видання*, а зупинимося на особливостях придбання саме автомобіля. Серед них будуть як організаційні питання, так, за традицією, й облікові. При цьому зверніть увагу на те, що у цьому тематичному номері будуть розглянуті питання, які стосуються автомобілів, що належать безпосередньо самому підприємству. Якщо вас цікавлять організаційні та облікові питання використання у господарських цілях особистих автомобілів працівників, пропонуємо вам звернутися до статті «Коли ти підприємству дуже-дуже потрібен, чотириколісний друже» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2013, № 19 (67), с. 24, де всі ці питання детально розглянуті.

Ні один транспортний засіб не має права борознити наші дороги, якщо він належним чином не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі. Так, державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Про це говорить ч. 3 ст. 34 Закону про дорожній рух. Здійснюють таку держреєстрацію підрозділи Державтоінспекції МВС України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов’язані зареєструвати (перереєструвати**) належні їм ТЗ протягом 10 діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (ч. 9 ст. 34 Закону про дорожній рух). Строк держреєстрації може бути продовжений у випадку подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками ТЗ (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Як же провести держреєстрацію автомобіля? Порядок здійснення цієї процедури детально описаний у спеціальному Порядку № 1388. Далі ми наведемо його у загальних рисах.

Перш за все зазначимо, що не допускаються до державної реєстрації автомобілі з правим розташуванням керма (за винятком автомобілів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом про дорожній рух).

Транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки (абз. 1 п. 21 Порядку № 1388).

Для здійснення реєстрації ТЗ від його власника вимагається подати до підрозділу Державтоінспекції відповідний пакет документів. Зміст цього пакета залежить від того, який автомобіль реєструється: придбаний на території України чи імпортований. Також спеціальний пакет документів передбачений для перереєстрації ТЗ. У розрізі цих трьох ситуацій ми і поведемо далі розмову.

У загальному випадку реєстрація автомобіля, придбаного на території України, здійснюється на підставі (абз. 1 п. 8 Порядку № 1388):

1) заяви власника, поданої особисто. Якщо ТЗ належить декільком юридичним особам (співвласникам), то він реєструється за однією з таких осіб за письмовою заявою всіх співвласників (п. 6 Порядку № 1388);

2) документів, що посвідчують:

— особу такого власника;

— правомірність придбання автомобіля;

— правомірність отримання автомобіля;

— відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Особливу увагу приділимо розгляду документів, які, залежно від ситуації, можуть підтверджувати правомірність придбання автомобіля. До таких документів належать:

— довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1388, видана суб’єктом господарювання, діяльність якого пов’язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

— договори та угоди, укладені на товарних біржах, договори купівлі-продажу автомобіля, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на автомобіль;

— копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних осіб, які визнаються власниками автомобіля, марки, моделі, року його випуску, а також ідентифікаційних номерів його складових частин;

— акт приймання-передачі автомобіля за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 1388, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на такий ТЗ спеціальний пристрій згідно зі свідоцтвом про погодження його конструкції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого автомобіля та конкретного одержувача;

— договір фінансового лізингу;

— акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Якщо автомобіль ввезений в Україну суб’єктом господарювання для власних потреб, його державна реєстрація здійснюється на підставі (абз. 1 п. 28 Порядку № 1388):

— заяви власника;

— митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронної митної декларації* (у разі ввезення двох і більше ТЗ за однією митною декларацією — на підставі її копії, засвідченої митним органом, скріпленої особистою номерною печаткою працівника митної служби та печаткою митного органу) або виданого митними органами посвідчення про його реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції.

У разі коли автомобіль перебував в експлуатації за межами України і був зареєстрований у відповідних органах іншої держави, обов’язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави. Зауважте, що автомобілі, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в підрозділах Державтоінспекції на строк, визначений Держмитслужбою (абз. 3 п. 7 Порядку 1388).

Документи, на підставі яких здійснюється перереєстрація автомобіля, залежать від причин такої перереєстрації. Основні з таких причин та документи, що їм відповідають, наведені в таблиці на с. 4.

На зареєстрований автомобіль у підрозділі Державтоінспекції видаються (абз. 1 п. 16 Порядку № 1388):

— свідоцтво про реєстрацію. У цьому свідоцтві зазначається юридична особа, якій належать транспортні засоби, місцезнаходження такої особи та стоянки. Якщо автомобіль придбано у розстрочку, до свідоцтва про реєстрацію вноситься відповідний запис «розстрочка». Такий самий запис має міститися й у довідці-рахунку або акті приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 1388 (п. 25 Порядку № 1388);

— 2 номерні знаки, що відповідають державному стандарту України;

— дозвіл на встановлення на автомобілі спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв.

Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки нового зразка.

Як бачите, серйозних труднощів процес державної реєстрації автомобіля не викликає. Але! Така реєстрація можлива тільки тоді, коли їх власники сплатили передбачені законодавством податки і збори (обов’язкові платежі), а також внесли в установленому порядку платежі за проведення огляду ТЗ, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків (абз. 13 п. 8 Порядку № 1388). Чималенький списочок платежів, чи не так? З нього особливу увагу варто приділити податкам і зборам. Так, при придбанні автомобіля суб’єкт господарювання може зіштовхнутися зі сплатою збору за першу реєстрацію транспортного засобу (далі — транспортний збір), акцизного податку та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля (далі — пенсійний збір). Далі поговоримо про кожен із цих платежів окремо.

Відразу почнемо з позитивних фактів: платити такий збір потрібно далеко не завжди. Так, транспортний збір стягується разово лише при першій реєстрації транспортного засобу в Україні. Тобто якщо ви придбаваєте автомобіль, який уже був зареєстрований в Україні одним із його попередніх власників, і при такій реєстрації був сплачений транспортний збір, то вам заново сплачувати цей збір уже не потрібно. В іншому ж випадку, тобто у разі придбання нового* автомобіля вітчизняного виробництва або автомобіля (як нового, так і такого, що був у вжитку), ввезеного з-за кордону, без сплати транспортного збору не обійтись. При цьому у ПК наведено перелік колісних ТЗ, які не підлягають обкладанню транспортним збором. Ви цей перелік можете побачити у п.п. 232.1.1 ПК, та навряд чи він вас торкнеться, бо стосується він досить, скажімо так, специфічних закладів, установ та організацій.

Базою оподаткування збором є:

— для легкових автомобілів (крім тих, що обладнані електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних ТЗ, інших колісних ТЗ) — об’єм циліндрів двигуна в кубічних сантиметрах;

— для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — потужність двигуна в кВт.

Ставки транспортного збору для колісних ТЗ, до яких, власне, належать і автомобілі, наведені у п. 234.1 ПК. Такі ставки щорічно переглядаються КМУ з урахуванням індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції. Останнє коригування таких ставок відбулося відповідно до Закону № 1166 (діє з 01.04.2014 р.).

Звертаємо вашу увагу на те, що до ставок транспортного збору застосовуються коригуючі коефіцієнти. Відповідно до п. 234.4 ПК вони є такими:

— для нових ТЗ — 1;

— для ТЗ (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та тракторів), які використовувалися до 8 років, — 2;

— для ТЗ (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та тракторів), які використовувалися понад 8 років, — 40.

Приклад. Підприємство придбало вантажний автомобіль ГАЗ-3309 з об’ємом циліндрів двигуна 4750 куб. см 2008 року випуску, який експлуатувався за кордоном. Цей автомобіль вперше зареєстрований в Україні 03.09.2014 р.

Ставка транспортного збору для такого автомобіля — 19,09 грн. за 100 куб. см об’єму циліндрів двигуна. Оскільки цей автомобіль експлуатувався менше 8 років, до ставки транспортного збору необхідно застосувати коефіцієнт 2. Таким чином, сума збору за першу реєстрацію автомобіля ГАЗ-3309 складе:

4750 куб. см : 100 куб. см* х 19,09 грн. х 2 = 1813,55 грн.

Транспортний збір сплачується за місцем реєстрації автомобіля. Зверніть увагу: якщо місцезнаходження підприємства та місце реєстрації автомобіля не співпадають, то транспортний збір за місцезнаходженням підприємства не сплачується, оскільки він сплачується за місцем реєстрації автомобіля (див. відповідне роз’яснення, наведене в підкатегорії 111.03 ЗІР). Квитанції або платіжні доручення про сплату цього збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення платник збору має пред’явити при першій реєстрації автомобіля в Державтоінспекції (п. 239.3 ПК).

Крім того, в 10-денний строк після першої реєстрації автомобіля в Україні підприємство має подати відповідному контролюючого органу за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації такого автомобіля Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. № 767 (п. 239.2 ПК).

Автомобілі підпадають під приціл обкладення акцизним податком відповідно до абз. 5 п. 215.1 ПК, причому лише легкові автомобілі (включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі), а також кузови до них. Якщо ви не є виробником таких підакцизних товарів, то сплачувати акцизний податок вам потрібно лише у випадку, якщо ви ввозите такі товари на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення легкових автомобілів на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ПК).

Сума акцизного податку визначається його платником самостійно, виходячи з бази оподаткування та ставок цього податку. Базою оподаткування при цьому, як і у випадку з транспортним збором, є об’єм циліндрів двигуна (окрім автомобілів, оснащених електричними двигунами, базою оподаткування яких є одиниця товару**). Ставки ж акцизного податку на легкові автомобілі наведені у п.п. 215.3.5 ПК, на кузови для них — у п.п. 215.3.6 ПК. Зверніть увагу: ці ставки встановлені в євро, а сплачувати акцизний податок потрібно у національній валюті України за курсом НБУ, визначеним відповідно до ст. 391 ПК. (п. 218.2 ПК).

Сплата акцизного податку здійснюється одночасно зі сплатою всіх інших видів податків, встановлених для імпортованих товарів (мита, ПДВ, митних платежів), тобто до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур) (п.п. 222.2.1 ПК).

Сплата пенсійного збору випадає на долю всіх підприємств, які набувають права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, шляхом (п. 7 ст. 1 Закону № 400, п. 12 Порядку № 1740):

— купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); 

— міни;

— дарування (безоплатної передачі);

— успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону);

— з інших підстав, передбачених законодавством.

Пенсійний збір сплачується залежно від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі (п. 8 ст. 4 Закону № 400, п. 13 Порядку № 1740):

— 3 % — якщо вартість легкового автомобіля не перевищує 165 розмірів ПМПО, встановленого законом на 1 січня звітного року;

— 4 % — якщо вартість легкового автомобіля перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів ПМПО, встановленого законом на 1 січня звітного року;

— 5 % — якщо вартість легкового автомобіля перевищує 290 розмірів ПМПО, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Сплатити пенсійний збір підприємство має перед його державною реєстрацією у Державтоінспекції. Під час такої держреєстрації власник автомобіля повинен надати документ, що підтверджує сплату пенсійного збору.

Зверніть увагу: у випадку перереєстрації автомобіля внаслідок зміни адреси підприємства, зміни технічних характеристик автомобіля та в інших випадках пенсійний збір не сплачується — цей збір сплачують виключно за легкові автомобілі, які вперше реєструються в Україні.

Податок на прибуток. Оскільки ми на початку домовилися не розглядати загальновідомі істини про ОЗ, а зупинитися лише на особливостях обліку автомобіля на підприємстві, то багато про придбання автомобіля в контексті податку на прибуток ми не скажемо, бо, за великим рахунком, таких особливостей мало. Хоча все ж нагадаємо, що у податковому обліку обліковуються (тобто на них щомісячно нараховується амортизація) лише ті ОЗ, які використовуються підприємством в його господарській діяльності. Освіжити у пам’яті всі інші питання, що стосуються податкового обліку ОЗ, ви можете в уже згадуваних нами тематичних номерах «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 2 (26) та № 4 (28).

Єдиним суттєвим питанням, яке ми хотіли б тут відзначити, є те, що ті податки та збори, про які ми говорили у попередньому підрозділі (транспортний збір, акцизний податок та пенсійний збір), згідно з абз. 3 та 5 п. 146.5 ПК включаються до первісної вартості автомобіля і на їх суму, відповідно, нараховується амортизація.

Варто також знати, що у випадку придбання авто у кредит витрати на сплату відсотків за таким кредитом не включаються до первісної вартості автомобіля, а прямують одразу до фінансових витрат підприємства у періоді їх здійснення (п. 141.1 ПК). У Декларації з податку на прибуток підприємства* (далі — Декларація) такі витрати відображаються в рядку 06.3 «Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу III Податкового кодексу України, у тому числі:». А от витрати на сплату комісійних винагород банку відповідно до п.п. «є» п.п. 138.10.2 НК потраплять до складу адміністративних витрат і знайдуть собі притулок у рядку 06.1 «Адміністративні витрати» Декларації.

ПДВ. Щодо особливостей обкладення ПДВ, то їх також небагато. Як і у разі придбання будь-якого товару, що є об’єктом оподаткування ПДВ, суми сплаченого ПДВ включаються до складу податкового кредиту підприємства, якщо, звичайно, підприємство є платником ПДВ, планує використовувати придбаний автомобіль у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях та має належним чином складену податкову накладну. А у випадку із ввезенням автомобіля на митну територію України підприємство отримує право на податковий кредит під час сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями, які виникають на дату подання митної декларації для митного оформлення.

Особливості знову ж таки стосуються сплачених перед державною реєстрацією автомобіля податків та зборів. У п. 188.1 ПК визначено, що до бази оподаткування операцій з постачання товарів у тому числі включаються загальнодержавні податки та збори (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). Тобто це означає, що і транспортний збір, і акцизний податок, і пенсійний збір за придбані легкові автомобілі потраплять до бази обкладення ПДВ.

ПДФО. Так, при придбанні автомобіля на голову підприємства може впасти ще й ПДФО. В якому випадку це відбувається? А відбувається це тоді, коли автомобіль придбавається у фізичної особи — не суб’єкта господарювання. У такому випадку підприємство виступає стосовно такої особи податковим агентом з усіма наслідками, що з цього випливають (абз. 1 п. 173.3 ПК).

Ставка податку у такому випадку складає 5 % (пп. 173.1 та 167.2 ПК). При цьому слід враховувати, що як виняток із положень п. 173.1 ПК при продажу об’єкта рухомого майна у вигляді легкового авто не частіше одного разу протягом звітного (податкового) року дохід продавця від такого продажу не оподатковується (абз. 1 п. 173.2 ПК).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ* суму виплаченого фізичній особі доходу за проданий нею автомобіль необхідно відобразити із ознакою доходу «105».

У бухгалтерському обліку придбання автомобіля, як і будь-якого іншого ОЗ, слід відображати відповідно до вимог П(С)БО 7. Основні принципи обліку, вкотре нагадаємо, ви можете побачити у тематичних номерах «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2012, № 2 (26) та № 4 (28).

Зверніть увагу, що у випадку придбання (створення) ОЗ повністю або частково за рахунок позикового капіталу витрати на сплату відсотків за користування таким капіталом не включаються до їх первісної вартості. Винятком є хіба що витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикових коштів, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31. Що таке кваліфікаційний актив? Відповідь на це запитання нам дає п. 3
П(С)БО 31. Згідно з ним кваліфікаційний актив — це актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення. Суттєвим часом при цьому слід вважати час, який складає більше 3 місяців (лист Мінфіну від 01.06.2006 р. № 31-34000-10-5/11601). Тож якщо ви самі не виробляєте автомобіль для використання його у своїй господарській діяльності, то про включення витрат на сплату процентів за банківським кредитом до первісної вартості придбаного автомобіля вам можна забути. Витрати, і лише витрати. До того ж фінансові. Визнаються такі витрати витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані. Обліковуємо їх на субрахунку 951 «Відсотки за кредит». Витрати на сплату комісійних банку відображаємо у складі адміністративних витрат на однойменному рахунку 92.

А от, наприклад, шини, що знаходяться на колесах і в запасі при авто, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, враховуються у складі первісної вартості автомобіля. До первісної вартості авто потраплять також і податки та збори, про які ми говорили у попередньому підрозділі, а саме транспортний і пенсійний збори та акцизний податок. На це вказує перелік витрат, з яких складається первісна вартість ОЗ, наведений у п. 8 П(С)БО 7. Додаткові підтвердження цьому можна знайти також і у ЗІР, зокрема в підкатегорії 102.09.01.

Наостанок нагадаємо, що обліковуються автомобілі на субрахунку 105 «Транспортні засоби».