Наразі практично кожен роботодавець використовує найману працю водіїв. У зв’язку з цим знання правил організації праці цієї категорії працівників є просто необхідним. Цими знаннями ми й хочемо поділитися з вами в цьому розділі тематичного номера.
ПРИСВоєННЯ ВОДІЯМ КВАЛІФІКАЦІЇ
Керування автомобілем вимагає від людини певної майстерності, і в кожного водія рівень цієї майстерності різний. Критерієм оцінки рівня професійної майстерності водіїв є кваліфікація певного класу.
Новоприйнятий працівник вважається водієм III класу. У процесі роботи на підприємстві йому може бути присвоєна кваліфікація ІІ, а потім І класу. Але це не завжди так. Керівник підприємства на свій розсуд може залишити за працівником-водієм клас, присвоєний йому на попередньому місці роботи. Наприклад, на попередньому місці роботи водію була присвоєна кваліфікація ІІ класу. За правилами, при влаштуванні на нове місце роботи він вважається водієм ІІІ класу, але керівник може вважати за необхідне залишити за працівником раніше отриману ним на попередньому місці роботи кваліфікацію ІІ класу. Проте зауважте, це не є його прямим обов’язком (див. лист Мінсоцполітики від 07.09.2012 р. № 197/10/137-12).
Порядок присвоєння класності водіям у чинних нормативно-правових документах чітко не прописано, проте в Довіднику кваліфікаційних характеристик можна знайти умови, за яких водію може бути присвоєний той чи інший клас. Так, згідно з цим документом для присвоєння:
— II класу — у посвідченні водія має бути дозвіл на керування ТЗ категорій B, BE, C, CE або DE (D), а також безперервний стаж роботи водієм III класу на цьому підприємстві не менше трьох років;
— I класу — дозвіл на керування ТЗ категорій B, BE, C, CE, D, DE, а також безперервний стаж роботи водієм II класу на цьому підприємстві не менше двох років.
Зверніть увагу, що до безперервного стажу, який слід ураховувати при присвоєнні класності водію, уключається робота водія на автотранспортному засобі саме в цього роботодавця, а не весь період управління автотранспортним засобом.
Присвоюється класність водію під час кваліфікаційної атестації кваліфікаційною комісією, яка має бути створена на підприємстві. Детально процедуру присвоєння кваліфікації, а також склад кваліфікаційної комісії слід прописати у спеціальному внутрішньому документі, наприклад Положенні про присвоєння класності водіям.
Зверніть увагу: у період роботи на підприємстві класність водія може бути не лише підвищена, але й знижена. Підстави для такого зниження слід зазначити в Положенні про присвоєння класності водіям.
Рішення кваліфікаційної комісії (підвищення або зниження класу кваліфікації) затверджується наказом керівника підприємства з унесенням запису до трудової книжки.
На підприємстві можуть бути встановлені надбавки до заробітної плати водія за класність. Розмір таких надбавок госпрозрахункові підприємства визначають самостійно в колективному договорі (Положенні про оплату праці) виходячи зі своїх фінансових можливостей.
МЕДОГЛЯДИ ВОДІЇВ
Водії належать до тієї категорії працівників, стан здоров’я яких повинен постійно контролюватися, оскільки їх робота вимагає підвищеної уваги та напруги. Які медогляди повинні проходити водії, а також особливості їх проведення ви можете побачити в таблиці на с. 42.
| ВИД МЕДОГЛЯДУ | КОЛИ ПРОВОДИТЬСЯ | ДЕ І КИМ ПРОВОДИТЬСЯ | ДОКУМЕНТ, ЩО ВИДАЄТЬСЯ |
| Попередній | Перед влаштуванням на роботу | У закладі охорони здоров’я медичною комісією | Медична довідка про придатність до управління транспортним засобом* (далі — Медична довідка) |
| Періодичний | Періодично: — для водіїв віком до 55 років (включно) — 1 раз на 10 років; — для водіїв віком від 56 до 75 років — 1 раз на 3 роки; — для водіїв від 76 років — 1 раз на рік; — для водіїв, які перевозять пасажирів і вантажі (незалежно від віку), — 1 раз на рік | ||
| Щозмінний передрейсовий | Перед виїздом у рейс водія, працевлаштованого у перевізника | У спеціально відведеному для цього приміщенні** лікарями лікувального профілю і медпрацівниками*** в індивідуальному порядку. Сторонні особи бути присутніми на них не повинні | Медпрацівник вносить результати проведеного медогляду: — до Журналу за формою, наведеною в додатку 3 до Положення № 65/80; — у подорожній лист працівника (за його наявності) |
| Щозмінний післярейсовий | У разі виявлення водієм, працевлаштованим у перевізника, ознак хвороби впродовж зміни | ||
| Позачерговий | За направленням роботодавця-перевізника на підставі даних про постійне погіршення здоров’я водія або виявлення ознак захворювання чи вади, що увійшли до Переліку № 299 | У закладі охорони здоров’я медичною комісією | Медична довідка |
| Психіатричний | — попередній — перед прийомом на роботу; — періодичний — у період роботи 1 раз на 2 роки | У державних і комунальних психіатричних установах (установах охорони здоров’я, які мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети) за місцем проживання водія лікарем-психіатром | Медична довідка про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів за ф. № 122-2/о, наведеною в додатку 3 до Інструкції № 12 |
| Наркологічний | — первинний — перед прийомом на роботу; — періодичний — у процесі роботи 1 раз на 2 роки | У наркологічній установі за місцем проживання водія | Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду |
| * Форму довідки наведено в додатку 1 до Положення № 65/80, і в ній, серед іншого, медичною комісією зазначається здатність водія керувати відповідною категорією ТЗ і строк її дії. При прийнятті на роботу, пов’язану з керуванням ТЗ, водій зобов’язаний надати цю довідку роботодавцю. ** Таке приміщення має бути оснащене відповідно до табеля, наведеного в додатку 2 до Положення № 65/80. *** Під медпрацівниками тут маються на увазі молодші медичні працівники з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа». | |||
Якщо в результаті попереднього, періодичного чи позачергового медогляду у водія виявлено захворювання або ваду відповідно до Переліку № 299, то йому протипоказано керувати ТЗ відповідної категорії.
Якщо при проведенні передрейсового медогляду медпрацівник виявляє у водія ознаки непрацездатності, підвищення чи зниження артеріального тиску, частоти скорочень серця або значні відхилення від індивідуальної норми такого водія, то він до керування ТЗ не допускається. Також водій відстороняється від керування ТЗ, якщо він перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість його реакції.
Водіїв, які були усунені від роботи за станом здоров’я, направляють для дообстеження до закладу охорони здоров’я. Якщо ж під час медогляду у водія були виявлені ознаки захворювань чи вади, перелічені в Переліку № 299, то такий водій за поданням медпрацівника направляється перевізником на позачерговий медичний огляд (про нього див. таблицю на с. 42).
Після закінчення місяця медпрацівник аналізує результати проведених ним щозмінних передрейсових і післярейсових оглядів, причини усунення від роботи водіїв і доводить їх до відома перевізника. У свою чергу перевізник, розглядаючи надані йому результати медоглядів, має звертати особливу увагу на випадки усунення від роботи водіїв, які на момент відсторонення перебували у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.
Майте на увазі: проходження медичних, у тому числі психіатричного та наркологічного, оглядів є обов’язковим для всіх водіїв. Зверніть увагу, що в період проходження таких оглядів за працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток (ч. 4 ст. 17 Закону № 2694).
Однією із запорук гарного самопочуття водіїв є збалансований режим їх роботи та відпочинку. Про це і йтиметься далі.
РЕЖИМ РОБОТИ ТА ВІДПОЧИНКУ ВОДІЇВ
Як ви, напевно, знаєте, законодавець приділяє окрему увагу нормам робочого часу працівників у головному «трудовому» документі — КЗпП. Проте зважаючи на специфіку трудової діяльності водіїв, норми робочого часу та часу відпочинку для цієї категорії працівників додатково викладені в окремому Положенні № 340. Зверніть увагу, що це Положення поширюється виключно на автомобільних перевізників і водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів і вантажів колісними транспортними засобами.
Робочий час водіїв
Облік робочого часу залежно від умов роботи водія може бути поденний, потижневий або підсумований. Він здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу.
Яка ж нормальна тривалість робочого часу водіїв? Найкраще нам це покаже таблиця, наведена нижче.
| ПЕРІОД | ПРИ 5-ДЕННОМУ РОБОЧОМУ ТИЖНІ | ПРИ 6-ДЕННОМУ РОБОЧОМУ ТИЖНІ |
| На тиждень* | Не більше 40 годин | |
| На день (зміну) | Визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, що затверджуються роботодавцем за узгодженням з профспілкою (профспілковим представником), з дотриманням установленої тривалості робочого тижня** | Не більше 7 годин, напередодні вихідних — не більше 5 годин |
| На день (зміну) напередодні святкових і вихідних днів | Скорочується на одну годину від установленої тривалості робочого часу на день | |
| На день (зміну) при роботі в нічний час*** | ||
| На день у разі підсумованого обліку робочого часу**** | Не більше 10 годин з урахуванням того, що тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин | |
| * Тиждень — період часу від 00:00 у понеділок до 24:00 у неділю. ** Для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, з їх згоди може встановлюватися робочий день (зміна) з поділом на дві частини, кожна з яких не повинна перевищувати 4 годин з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки. Перерва між частинами зміни має бути не менше 2 годин без урахування часу на відпочинок і харчування. *** Нічний час — період доби з 22:00 до 06:00. **** Запровадження підсумованого обліку робочого часу допускається, якщо за умовами роботи не може бути дотримана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Установити підсумований облік можна тільки | ||
У разі неможливості нормування часу трудового процесу для водіїв легкових автомобілів може бути встановлено ненормований робочий день. Майте на увазі, що робота понад нормальну тривалість для таких водіїв наднормовою вважатися не буде, а отже, і оплата перепрацьованого часу здійснюватися не повинна.
Роботодавець має зазначити перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день, у колективному договорі (лист Мінсоцполітики від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13).
На водіїв, які працюють на умовах ненормованого робочого дня, поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Робочий час таких працівників ураховується в робочих днях (крім роботи у святкові дні, що враховується в годинах).
У виняткових випадках (ч. 3 ст. 62 КЗпП) з дозволу профспілки і з урахуванням обмежень, установлених ст. 63 КЗпП, роботодавець може залучити працівників до наднормових робіт — робіт понад установлену тривалість робочого дня (зміни). Але! Такі роботи не повинні перевищувати для кожного водія 4 години протягом двох днів поспіль та 120 годин на рік (п. 2.11 Положення № 340). Винятком є випадки настання непередбачених обставин (технічної несправності ТЗ, зупинки руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливих погодних умов тощо).
Водія ТЗ також можуть залучити до роботи у святкові та неробочі дні, але тільки якщо зупинка роботи неможлива через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства), а також у зв’язку зі здійсненням робіт, пов’язаних з необхідністю обслуговування населення та виконання ремонтних і вантажно-розвантажувальних робіт. А ось до роботи у вихідні дні працівники допускаються тільки у виняткових випадках, наведених у ч. 2 ст. 71 КЗпП. На роботу водіїв у вихідні, святкові та неробочі дні має бути дозвіл профспілки (профспілкового представника).
Час відпочинку водіїв
У винагороду за добросовісну працю водії отримують право на заслужений відпочинок. Тривалість відпочинку водіїв установлено в тому ж Положенні № 340. Пропонуємо вам ознайомитися з цим у таблиці нижче.
| ВИД ВІДПОЧИНКУ | КОЛИ ВИНИКАЄ ПРАВО | ТРИВАЛІСТЬ ВІДПОЧИНКУ |
| Перерва в роботі | Через кожні 4 години керування ТЗ | Не менше 45 хвилин* |
| Щоденний (міжзмінний) відпочинок | Протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи з початку робочого дня (зміни) | Не менше 10 послідовних годин |
| Не менше 8 послідовних годин — якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії | ||
| Не менше 8 послідовних годин — в окремі періоди при підсумованому обліку робочого часу** | ||
| Щотижневий відпочинок | Протягом тижня | 2 вихідні дні — при 5-денному робочому тижні |
| 1 вихідний день — при 6-денному робочому тижні | ||
| Відпочинок у святкові (неробочі) дні | Під час святкових (неробочих) днів, установлених ст. 73 КЗпП | Повний святковий (неробочий) день*** |
| * Допускається заміна такої перерви перервами тривалістю не менше 15 хвилин кожна, розподіленими протягом періоду керування або відразу після нього, але з урахуванням загальновстановлених вимог. Якщо після 4-годинного керування ТЗ настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку водія, перерва в роботі для відпочинку і харчування не встановлюється. ** Робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норму робочого часу, установлену законодавством. *** Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, то останній переноситься на наступний після святкового або неробочого день. | ||
Крім того, водії мають право на щорічну основну відпустку загальною тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що обчислюється з дня укладення трудового договору з працівником (ст. 75 КЗпП, ст. 6 Закону про відпустки). В окремих випадках водії мають право також на щорічну додаткову відпустку за:
— роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 76 КЗпП, ст. 7 Закону про відпустки);
— за особливий характер праці (ст. 76 КЗпП, ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки).
