Помилка в розрахунку лікарняного: суми виплачено, працівник помер

В обраному У обране
Друк
Редакція ОП
Оплата праці Грудень, 2008/№ 12
Відповідь на запитання

Помилка в розрахунку лікарняного: суми виплачено, працівник помер

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Перший лікарняний листок працівнику видано 09.01.2008 р. Потім його було продовжено наступними листками непрацездатності (працівник хворів тривалий час — по 03.06.2008 р.). Оскільки лікарняні листки продовжувалися (один ішов за іншим), розрахунковим періодом для всіх лікарняних був період за першим лікарняним листком: липень — грудень 2007 року. У липні 2007 року працівник відпрацював 9 робочих днів, був у відпустці і йому було нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 783 грн.

Ураховуючи, що роз’яснення та вимоги щодо перерахунку лікарняних у страхових випадках, що настали в період з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., з’явилися після прийняття рішення КСУ про зняття деяких обмежувальних норм щодо розрахунку допомог по тимчасовій непрацездатності, бухгалтер нашого закладу нараховувала лікарняні згідно з порядком, що діяв у 2007 році. Отже, у нашому випадку застрахована особа частину місяця працювала, а частину — перебувала у відпустці, і одноразові виплати, зокрема матеріальну допомогу на оздоровлення, було включено до розрахунку лікарняних повністю.

Чи потрібно здійснювати перерахунок за лікарняним листком працівника, який помер у червні 2008 року? Усі розрахунки з працівником за 2008 рік проведено.

У кошторисі нашого бюджетного закладу коштів на погашення будь-яких перерахунків не заплановано. Як бути в такій ситуації? Чи позначиться описана ситуація на результатах перевірки працівниками ФССзТВП?

(м. Олександрія Кіровоградської обл.)

 

Використані документи

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Порядок № 123

— Порядок виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2003 р. № 123.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

 

Страховий випадок виник до 22.05.2008 р. Ураховуючи обмежувальні норми, що діють стосовно лікарняних, страховий випадок за якими настав у період з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., та роз’яснення Мінпраці щодо разових виплат, нарахованих у місяці перебування працівника у відпустці, одноразову виплату (матеріальну допомогу на оздоровлення) у розмірі 783 грн. необхідно включати до розрахунку середньої заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу (на цю тему див. статтю «Одноразові виплати при розрахунку лікарняних» // «Оплата праці», 2008, № 9, с. 8 — 14).

Сума матеріальної допомоги, нарахована в липні 2007 року, що підлягає включенню до розрахунку середньої зарплати, становитиме:

783 : 22 х 9 = 320,32 (грн.),

де 22 — кількість робочих днів за графіком роботи закладу за липень 2007 року;

9 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у липні 2007 року.

Як випливає із запитання, бухгалтером закладу матеріальна допомога включалася до розрахунку в повному обсязі, тобто в розмірі 783 грн.

Таким чином, суму доходу за липень 2007 року, що бере участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, має бути зменшено на 462,68 грн. (783 - 320,32).

Отже, середньоденна заробітна плата працівника за розрахунковий період зменшиться, тому зменшиться і сума лікарняних.

І оскільки, як зазначено в листі, працівник хворів тривалий час (було продовження першого лікарняного листка), то йдеться про один страховий випадок. Тому перший, другий та всі наступні лікарняні листки оплачувалися виходячи з тієї середньої заробітної плати, за якою було оплачено перший листок непрацездатності. З урахуванням цього тільки перші п’ять днів за першим лікарняним листком було оплачено за рахунок коштів закладу, а всю решту днів — за рахунок коштів Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд).

Виходячи з позиції Фонду фактично працівнику виплачено більше лікарняних, ніж було потрібно.

Фонд у

листі від 30.09.2008 р. № 04-29-1945 (див. «Оплата праці», 2008, № 8, с. 4) радить не зволікати з перерахунком, оскільки якщо перерахунок листків непрацездатності, які було розраховано страхувальником за іншими правилами, здійснено до початку ревізії страхувальника фахівцями Фонду, то штрафні санкції не застосовуються.

В описаному в запитанні випадку бухгалтеру закладу необхідно скоригувати рядок 1 таблиці ІV звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Проведення перерахунку може призвести до виникнення заборгованості зі сплати соцвнесків до Фонду, тому страхувальнику необхідно буде

сплатити цю суму заборгованості та самостійно нарахувати і сплатити суму пені , розраховану на суму недоїмки. У цьому випадку штрафні санкції не застосовуватимуться.

Зауважимо, що недоїмкою вважається не сплачена в установлені строки різниця між нарахованими страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг (допомога по вагітності та пологах, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога на поховання тощо). Пеня розраховується виходячи зі 120 % облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати, нарахованої на всю суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк (

п. 5 Порядку № 123, абзац третій п. 5.2 Інструкції № 16). Відповідно до пп. 5.4 і 5.5 Інструкції № 16 пеня нараховується починаючи з дня виникнення недоїмки і закінчуючи днем прийняття банком платіжного доручення на сплату недоїмки чи днем погашення заборгованості. Донарахована сума пені відображається в рядку 3.2 таблиці ІІІ звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП.

У разі непроведення перерахунку бухгалтеру можна спробувати переконати перевіряючих інспекторів Фонду в не зовсім законному підході до обліку одноразових виплат під час перебування працівника у відпустці при розрахунку лікарняних. Апелювати можна такими аргументами.

Із формулювання

ст. 53 Закону № 2240, відредагованої додаванням словосполучення «за відпрацьований час», випливає, що виплати за невідпрацьований час у розрахунку середньої заробітної плати участі не беруть.

Перелік виплат за невідпрацьований час визначено

п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 . Серед них матеріальної допомоги на оздоровлення немає. Така допомога належить до заохочувальних виплат згідно з п.п. 2.3.3 Інструкції № 5.

Крім того,

п. 9 Порядку № 1266 установлює поважні причини (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) для розрахунку заохочувальних виплат (у тому числі й матеріальної допомоги на оздоровлення) пропорційно відпрацьованому часу. Про інші випадки (зокрема, щорічну відпустку), коли одноразові виплати враховуються пропорційно відпрацьованому часу, у Порядку № 1266 не йдеться.

Якщо перерахунок не проведено, також можна сподіватися на лояльність перевіряючих щодо саме такого випадку, коли працівник помер.

Якщо ж бухгалтер не має наміру оспорювати висновки

листа Мінпраці від 02.04.2008 р. № 159/020/99-08, з ними доведеться рахуватися, оскільки фахівці Фонду наполягають на проведенні перерахунку. І тоді кошти, які мали бути перераховані до Фонду, повинні бути погашені за рахунок винної особи, яка припустилася помилки.

Це випадок, коли утримати із заробітної плати померлого працівника незаконно виплачені суми не уявляється можливим. При цьому неможливість такого утримання не звільняє заклад від обов’язку відшкодувати незаконно витрачені кошти Фонду. У такому разі настає матеріальна відповідальність за шкоду, завдану закладу. Спочатку має бути виявлено винних осіб, дії (бездіяльність) яких призвели до шкоди (можливо, це буде бухгалтер, який здійснював розрахунок лікарняних). Після того, як осіб, безпосередньо причетних до шкоди, виявлено, вони зобов’язані відшкодувати шкоду в межах законодавства. Докладніше про відшкодування шкоди винними особами див. «Оплата праці», 2008, № 6, с. 25 — 26.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити