Розраховуємо відпускні
Не пізніше ніж за три дні до початку відпустки працівнику виплачуються відпускні. Перед цим бухгалтеру потрібно здійснити їх розрахунок. На які моменти слід звернути увагу при розрахунку відпускних, ми розповімо у статті. Для зручності наведемо конкретні приклади.
Олена ПАВЛЕНКО, головний редактор
Використані документи
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.Закон про відпустки —
Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (повний текст документа наведено на с. 26 цього номера).
Розрахунковий період
У загальному випадку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, навчальних і творчих відпусток, а також для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться
виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (п. 2 Порядку № 100).Наведемо приклад.
Працівника прийнято на роботу 14 січня 2008 року. З 18 травня 2009 року він іде у щорічну основну відпустку на 24 календарні дні. У цьому випадку розрахунковим періодом є травень 2008 року — квітень 2009 року.Працівнику, який відпрацював на підприємстві
менше року, середня заробітна плата для розрахунку відпускних або компенсація за невикористану відпустку обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація.Наприклад,
працівника прийнято на роботу 15 вересня 2008 року. З 12 травня він іде у щорічну основну відпустку на 24 календарні дні. Розрахунковим періодом у цьому прикладі є жовтень 2008 року — квітень 2009 року.Слід мати на увазі: якщо працівника прийнято на роботу в перший робочий день місяця, то цей місяць включатиметься до розрахункового періоду. Припустимо,
працівника було прийнято на роботу 5 травня 2008 року, а в щорічну основну відпустку він іде 18 травня 2009 року. Розрахунковим періодом буде травень 2008 року — квітень 2009 року. Якби працівника було прийнято на роботу 6 травня 2008 року, то травень 2008 року не ввійшов би до розрахункового періоду. Аналогічна справа, якщо першим робочим днем працівника буде 5 травня 2009 року, оскільки цей день є першим робочим днем цього місяця, а отже, травень 2009 року включатиметься до розрахункового періоду.У тому випадку, якщо працівник
не зі своєї вини не мав заробітку в розрахунковому періоді, обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.Так,
працівниця вийшла на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до трьох років 13 травня 2009 року, а з 25 травня 2009 року йде в щорічну основну відпустку. У такому разі через відсутність у розрахунковому періоді заробітку обчислення відпускних працівниці має здійснюватися виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), установленої трудовим договором.Також слід пам’ятати, що час, який працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (
п. 2 Порядку № 100).Далі розглянемо, які виплати враховуються при розрахунку відпускних.
Виплати, що включаються до розрахунку відпускних
Виплати, що враховуються при розрахунку відпускних, зазначено в
п. 3 Порядку № 100. До них належать:1. Основна заробітна плата.
2. Доплати і надбавки (зокрема, до них належать доплати за наднормову роботу і роботу в нічний час; суміщення професій та посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-почасовиками; високі досягнення у праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років тощо).
3. Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії.
Зауважимо, що премії включаються до заробітної плати того місяця, на який вони припадають відповідно до розрахункової відомості щодо заробітної плати.
4. Винагорода за підсумками роботи за рік, вислугу років тощо.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Водночас Мінпраці в
листі від 26.01.2007 р. № 49/13/155-07 роз’яснило: якщо винагороду за підсумками роботи за рік нараховано в поточному році за поточний рік, то її сума взагалі не включається до розрахунку середньої заробітної плати.5. Виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (наприклад, за час попередньої відпустки, виконання державних та громадських обов’язків, службового відрядження тощо).
6. Допомога по тимчасовій непрацездатності, оплата за рахунок коштів підприємства перших п’яти днів тимчасової непрацездатності.
7. Допомога по вагітності та пологах. Про те, що ця допомога ураховується для розрахунку середньої заробітної плати, Мінпраці вказує в
листі від 22.06.2006 р. № 4201/0/14-03/13.Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому їх нараховано, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Виплати, що не включаються до розрахунку відпускних
Згідно з
п. 4 Порядку № 100 не включаються до розрахунку середньої заробітної плати:1. Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов’язків працівника. Виняток становлять, тобто враховуються при розрахунку середньої заробітної плати: доплати за суміщення професій та посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу та не є штатними заступниками.
2. Одноразові виплати. До них належать: компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо.
3. Компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу. До них належать: добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових.
4. Окремі види премій, а саме: премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності).
5. Грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо.
6. Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.
7. Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором.
8. Вартість безкоштовно виданих спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.
9. Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку.
10. Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну та бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
11. Вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування.
12. Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
13. Сума відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я.
14. Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та внесками членів трудового колективу в майно підприємства.
15. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Порядок розрахунку відпускних
Механізм розрахунку відпускних, визначений
п. 7 Порядку № 100, у загальному випадку зводиться до такого:— сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 календарних місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділиться на відповідну кількість календарних днів такого розрахункового періоду, за винятком святкових і неробочих днів, установлених
ст. 73 КЗпП (святкові та неробочі дні за 2008 і 2009 роки наведено у статті «Види і тривалість щорічних відпусток» на с. 15);— отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.
При цьому слід ураховувати норми
абзацу шостого п. 2 Порядку № 100. Цими нормами визначено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток чи зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.Фахівці Мінпраці роз’яснили (див. консультацію «Робота на умовах неповного робочого часу: як розрахувати середню заробітну плату для оплати часу відпусток» // «Оплата праці», 2009, № 3, с. 10), що зазначена норма, зокрема, стосується випадків, коли:
— працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (згідно з наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);
— було оформлено простій не з вини працівників;
— працівникам надаються відпустки без збереження заробітної плати відповідно до
ст. 25 Закону про відпустки*.* Випадки надання відпустки без збереження заробітної плати і її тривалість згідно зі ст. 25 і 26 Закону про відпустки описано в газеті «Оплата праці», 2008, № 10, с. 30.
З роз’яснення випливає: якщо працівник з не залежних від нього причин (перелічених раніше) не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки визначається шляхом ділення сумарного заробітку за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду, зменшену на кількість святкових та неробочих днів, установлених законодавством
(ст. 73 КЗпП), а також зменшена на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював із зазначених причин. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.Якщо ж працівник працював на умовах неповного робочого дня (тижня)
за власним бажанням (за сумісництвом, у зв’язку із сімейними обставинами тощо), нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється на загальних підставах відповідно до норм п. 7 Порядку № 100.Стосовно ж виключення з розрахункового періоду відпустки без збереження заробітної плати, наданої працівнику на підставі
ст. 26 Закону про відпустки, то Мінпраці вважає, що це неправомірно (лист від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13 // «Оплата праці», 2008, № 5, с. 4; лист від 21.07.97 р. № 04-3022). Аргументом Мінпраці є те, що в цьому випадку зменшення середньої заробітної плати працівника залежить від рішення самого працівника. Із таким підходом можна не погодитися, оскільки надання відпустки без збереження заробітної плати на підставі ст. 26 Закону про відпустки також залежить від рішення керівництва підприємства, установи, організації. До того ж в абзаці шостому п. 2 Порядку № 100 йдеться про період, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігалася заробітна плата чи зберігалася частково. А в цій ситуації надання відпустки без збереження заробітної плати здійснюється чітко на законних підставах і в межах тієї тривалості, яку встановлено ст. 26 Закону про відпустки.Водночас бюджетним установам та організаціям, найімовірніше, доведеться дотримуватися такої позиції Мінпраці, оскільки йдеться про бюджетні кошти, правильність використання яких контролюють працівники ДКРС.
Коригування заробітної плати
З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку з підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок та посадових окладів
п. 10 Порядку № 100 передбачено проведення коригування заробітної плати. Так, цим пунктом визначено, що в разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів згідно з актами законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, установленого працівнику після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
Звертаємо увагу:
коригування заробітної плати провадиться бюджетними установами та організаціями обов’язково.На
госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Отже, зазначена норма передбачає можливість для госпрозрахункового підприємства в разі скрутного фінансового стану дещо знизити коефіцієнт коригування, але не звільняє ці підприємства від коригування. Наприклад, підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулося в 1,6 раза, але підприємство не має можливості здійснити коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення окладів, а може застосувати коефіцієнт 1,3; 1,2 тощо. У зазначеному випадку необхідно видати наказ (розпорядження) по підприємству із зазначенням розміру коефіцієнта коригування. Цей наказ (розпорядження) має узгоджуватися з профспілковим комітетом підприємства чи з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.Крім того, слід зауважити: якщо в розрахунковому періоді або в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, на підприємстві відбулося підвищення окладів (тарифних ставок)
лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку не провадиться.Перейдемо до розгляду прикладів розрахунку оплати часу щорічних відпусток.
Приклади розрахунку відпускних
При розрахунку відпускних для зручності рекомендуємо використовувати інформацію про тривалість робочого часу на 2008 і 2009 роки (див. «Оплата праці», 2008, № 4 с. 28; 2009, № 2, с. 30).
Приклад 1.
Відпрацювавши повний робочий рік, працівник іде в щорічну основну відпустку з 12 травня 2009 рік на 24 календарні дні. Протягом розрахункового періоду він 12 днів перебував на лікарняному (нараховано 1120 грн.), 14 днів — у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням (нараховано 1230 грн.), 9 днів — у відпустці за свій рахунок за ст. 25 Закону про відпустки. За розрахунковий період сума основної заробітної плати працівника з доплатами і надбавками склала 24840 грн. (без урахування лікарняних та відпускних).Отже, розрахунковим періодом у цьому випадку є травень 2008 року — квітень 2009 року. Розрахуємо суму відпускних.
1. Визначимо сумарний заробіток у розрахунковому періоді:
24840 + 1120 + 1230 = 27190 (грн.).
2. Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку, визначається таким чином:
365 - 10 - 9 = 346,
де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
10 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;
9 — кількість календарних днів, протягом яких працівник перебував у відпустці без збереження зарплати за
ст. 25 Закону про відпустки.3. Розрахуємо середньоденну зарплату працівника:
27190 : 346 = 78,58 (грн.).
4. Сума відпускних, яку має бути нараховано працівнику:
78,58 х 24 = 1885,92 (грн.).
Приклад 2.
Працівника прийнято на роботу 18 серпня 2008 року. 25 травня 2009 року йому надається щорічна основна відпустка на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді (вересень 2008 року — квітень 2009 року) працівник 5 днів перебував у відпустці за свій рахунок згідно зі ст. 26 Закону про відпустки за сімейними обставинами, а також був у відрядженні. За вказаний період працівнику нараховано: основну заробітну плату з надбавками та доплатами — 23480 грн.; середню зарплату за час перебування у службовому відрядженні — 1780 грн.; винагороду за підсумками роботи за 2008 рік, виплачену в січні 2009 року, — 420 грн.Як зазначалося, розрахунковим періодом у цьому випадку є вересень 2008 року — квітень 2009 року. Перш ніж розрахувати суму відпускних, визначимо суму винагороди за підсумками роботи за 2008 рік, що бере участь у розрахунку.
Згідно з роз’ясненнями фахівців Мінпраці (див. «Оплата праці», 2008, № 2, с. 24) така винагорода включатиметься не всією сумою, а лише в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Таких місяців у нас 8. Таким чином, у розрахунку братимуть участь:
420 : 12 х 8 = 280 (грн.).
Далі розрахуємо суму відпускних.
1. Визначимо сумарний заробіток у розрахунковому періоді:
23480 + 1780 + 280 = 25540 (грн.).
2. Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку, визначається таким чином:
242 - 4 = 238,
де 242 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (вересень 2008 року — квітень 2009 року);
4 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період.
Кількість календарних днів, протягом яких працівник перебував у відпустці без збереження зарплати за
ст. 26 Закону про відпустки (5 днів), згідно з роз’ясненнями фахівців Мінпраці, про які йшлося раніше у статті, не виключається з розрахункового періоду.3. Розрахуємо середньоденну зарплату працівника:
25540 : 238 = 107,31 (грн.).
4. Сума відпускних, яку має бути нараховано працівнику:
107,31 х 24 = 2575,44 (грн.).
Приклад 3.
Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до трьох років працівниця установи виходить на роботу і відразу ж з 27 квітня 2009 року оформляє 11 календарних днів щорічної відпустки, що залишилися за попередній відпрацьований період. Посадовий оклад працівниці за штатним розписом становить 1074 грн.Розрахунковим періодом у зазначеному випадку є квітень 2008 року — березень 2009 року. Оскільки протягом розрахункового періоду у працівниці не було нарахувань щодо заробітної плати, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадитиметься виходячи з окладу, установленого у штатному розписі за її посадою.
Отже:
1. Визначимо розмір заробітної плати за 12 місяців:
1074 х 12 міс. = 12888 (грн.).
2. Розрахуємо кількість календарних днів, на які необхідно поділити заробітну плату за рік:
365 - 10 = 355.
3. Визначимо середньоденний заробіток працівника:
12888 : 355 = 36,30 (грн.).
4. Сума відпускних, що підлягає нарахуванню працівниці, становить:
36,30 х 11 = 399,30 (грн.).
Приклад 4.
Працівниця для призначення допомоги по вагітності та пологах надала листок непрацездатності, відкритий з 14 квітня 2008 року. Суму допомоги по вагітності та пологах їй було виплачено за весь період відпустки по вагітності та пологах (126 календарних днів). Сума нарахованої допомоги склала 15750 грн., у тому числі за період з 1 травня по 17 серпня 2008 року — 13625 грн.З 18 серпня по 31 жовтня 2008 року за своїм бажанням працівниця працювала в режимі неповного робочого дня. За цей період їй нараховано заробітну плату з надбавками та щомісячними преміями в сумі 13340 грн. і матеріальну допомогу в сумі 600 грн.
З 3 листопада 2008 року по 11 травня 2009 року жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. З 12 травня 2009 року працівниця перериває соціальну відпустку та йде в щорічну основну відпустку на 24 календарні дні.
У цьому випадку розрахунковим періодом для оплати часу щорічної відпустки є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, тобто травень 2008 року — квітень 2009 року.
При обчисленні середньої заробітної плати до розрахунку включатимуться основна заробітна плата, надбавки, премії, що не мають разового характеру, а також допомога по вагітності та пологах. Тут слід ураховувати, що допомога по вагітності та пологах включається до розрахунку в частині, яка припадає на розрахунковий період. Матеріальна допомога (600 грн.) не включається до розрахунку, оскільки має одноразовий характер.
Час, протягом якого працівниця згідно з чинним законодавством не працювала і за нею не зберігався заробіток (відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років), виключається з розрахункового періоду.
Таким чином, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки в цьому випадку необхідно провадити виходячи з тих нарахувань, що здійснювалися у травні — жовтні 2008 року, і ділити їх на календарні дні за цей період, за винятком святкових та неробочих днів, які припадають на цей період. При цьому слід мати на увазі: при визначенні загальної кількості календарних днів розрахункового періоду потрібно враховувати і 2 календарні дні листопада 2008 року, оскільки жінка оформила відпустку для догляду за дитиною до трьох років з 3 листопада 2008 року.
1. Розрахуємо сумарний заробіток за розрахунковий період:
13625 + 13340 = 26965 (грн.).
2. Визначимо кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку:
365 - 179 - 6 = 180,
де 179 — кількість днів відпустки для догляду за дитиною до трьох років, що припадають на розрахунковий період;
6 — кількість святкових та неробочих днів.
3. Визначимо середньоденний заробіток працівниці:
26965 : 180 = 149,81 (грн.).
4. Сума відпускних, що підлягає нарахуванню працівниці, становить:
149,81 х 24 = 3595,44 (грн.).
Приклад 5.
Працівник іде в щорічну основну відпустку на 24 календарні дні з 1 червня 2009 року. У квітні й травні 2009 року підприємство перебувало у простої. Заробітна плата працівника за розрахунковий період (червень 2008 року — травень 2009 року) склала 30160 грн., у тому числі за квітень і травень 2009 року працівник отримав 2/3 тарифної ставки, що дорівнює 3180 грн.У цьому прикладі працівник частину часу в розрахунковому періоді не працював з поважних причин — через простій з вини роботодавця. Тому час простою не з вини працівника виключається з розрахункового періоду.
Нарахування середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться таким чином:
1. Розрахуємо сумарний заробіток за розрахунковий період:
30160 - 3180 = 26980 (грн.).
2. Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:
365 - 61 - 6 = 298,
де 61 — кількість днів простою не з вини працівника у квітні та травні 2009 року;
6 — кількість святкових та неробочих днів.
3. Розрахуємо середньоденну заробітну плату працівника:
26980 : 298 = 90,54 (грн.).
4. Відпускні, що підлягають нарахуванню працівнику, становитимуть:
90,54 х 24 = 2172,96 (грн.).
Приклад 6.
Працівнику надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні з 25 травня 2009 року. З 16 лютого 2009 року працівник працював у режимі неповного робочого тижня. Згідно з наказом роботодавця у зв’язку з неможливістю забезпечити працівників роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня їх було переведено в режим роботи з робочими днями в понеділок, вівторок і середу і вихідними днями в четвер, п’ятницю, суботу, неділю. Заробітна плата працівника за розрахунковий період склала 29378 грн.Керуючись роз’ясненнями фахівців Мінпраці, наведеними раніше у статті, у цьому прикладі середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки визначається шляхом ділення сумарного заробітку за розрахунковий період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду, зменшену на кількість святкових та неробочих днів, установлених законодавством, а також зменшену на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював не зі своєї вини в режимі неповного робочого тижня.
У цьому прикладі розрахунковим періодом є травень 2008 року — квітень 2009 року.
1. Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:
365 - 21 - 10 = 334,
де 21 — кількість днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні в розрахунковому періоді;
10 — кількість святкових та неробочих днів.
2. Середньоденна заробітна плата становитиме:
29378 : 334 = 87,96 (грн.).
3. Сума відпускних, що підлягає нарахуванню цьому працівнику, дорівнює:
87,96 x 24 = 2111,04 (грн.).
На цьому закінчуємо розгляд питань щодо розрахунку оплати часу щорічних відпусток. У наступних публікаціях ми обов’язково висвітлимо й інші, не менш важливі моменти, присвячені цій темі, а також пов’язані з наданням інших видів відпусток.
