Теми статей
Обрати теми

Застосуваня податкової соціальної пільги

Редакція ОП
Стаття

ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПІЛЬГИ

 

Питання щодо застосування податкової соціальної пільги, як і раніше, є актуальними для бухгалтерів підприємств, установ та організацій.

У цій публікації хотілося б звернути увагу на запитання, які на перший погляд здаються простими, але з якими найчастіше стикаються в роботі та які найчастіше надходять від читачів. Для зручності надаємо матеріал у вигляді запитань-відповідей.

 

Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 3551 —

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.

Порядок № 2035 —

Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035.

Інструкція № 5 —

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

 

УМОВНЕ СКОРОЧЕННЯ

ПСП — податкова соціальна пільга.

 

Яка періодичність надання працедавцю заяви щодо застосування ПСП?

Заява про застосування ПСП взагалі не подається працедавцю, якщо працівник працював за місцем отримання основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності

Законом № 889 (тобто на 1 січня 2004 року) і продовжує працювати в такого роботодавця. При цьому працівник має право лише на застосування звичайного розміру ПСП.

Звертаємо увагу на те, що для отримання підвищеної пільги працівником обов’язково надається заява щодо її застосування з відповідними документами.

Крім того, без подання заяви ПСП починає застосовуватися до доходів при їх нарахуванні (виплаті) у випадках, визначених у

частинах «а» — «д» п.п. 6.3.3 Закону № 889 (плата за виконання громадських робіт за рахунок бюджету, бюджетна стипендія, заробітна плата осіб, що відбувають покарання, заробітна плата державних службовців, заробітна плата екіпажів транспортних засобів, що перебувають за межами України), незалежно від терміну початку одержання таких доходів.

У всіх інших випадках працевлаштування платник податку має подати працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП.

Якщо у працівника виникають обставини, що дають йому право на одержання підвищеної ПСП,

він має також подати заяву, в якій зазначити про таке право, та відповідні підтвердні документи (п.п. 6.4.1 Закону № 889).

Таким чином, працівнику підприємства, який уже користується на законних підставах правом на ПСП, не потрібно щомісяця або щороку подавати працедавцю нову заяву на застосування до його заробітної плати ПСП.

 

Який порядок застосування ПСП у разі прийому та звільнення працівника на підприємстві в одному місяці?

Порядок надання ПСП установлено

ст. 6 Закону № 889 та конкретизовано Порядком № 2035.

Відповідно до

п. 4 Порядку № 2035 пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Ураховуючи зазначене, ПСП застосовується до сум заробітної плати, нарахованої за кількість відпрацьованих днів у податковому періоді (місяці), в якому фізичну особу прийнято на роботу (згідно з наказом по підприємству), та не застосовується до сум заробітної плати, нарахованої за кількість відпрацьованих днів у місяці, коли таку фізичну особу звільнено (згідно з наказом по підприємству).

З цього випливає, що

ПСП не застосовується до заробітної плати працівника, якщо його було прийнято на роботу та звільнено з роботи в тому самому місяці.

 

Працівниця підприємства є інвалідом III групи. Яку ПСП до її доходів треба застосовувати?

На жаль, згідно з

п.п. 6.1.2 Закону № 889 лише інваліди I та II груп, у тому числі з дитинства, мають право на застосування до своєї місячної заробітної плати ПСП у розмірі 150 %. Тобто у 2009 році нарахована заробітна плата в межах установленого рівня (940 грн.) зменшується на 453 грн. 75 коп.

Платники податку — інваліди III групи, у тому числі з дитинства, у

Законі № 889 не зазначені як окрема пільгова категорія. Тому при додержанні встановленого рівня заробітної плати вони мають право на застосування ПСП у розмірі, визначеному в п.п. 6.1.1 Закону № 889, тобто у 2009 році їх нарахована заробітна плата в межах установленого рівня зменшується на 302 грн. 50 коп.

Аналогічну думку висловила ДПАУ в

листі від 11.10.2006 р. № 5380/3/17-0715.

 

На підприємстві працює ветеран війни — учасник бойових дій в Афганістані. Якими пільгами щодо податку з доходів фізичних осіб він користується?

Так, дійсно, відповідно до

ст. 12 Закону № 3551 передбачено звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб цієї категорії осіб. Але цей Закон не є законом про оподаткування, а тому й не може встановлювати пільги з оподаткування.

Керуватися тут потрібно нормами

Закону № 889, який у даному випадку є спеціальним. Згідно з його п. 22.2 у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам Закону № 889, пріоритет мають норми саме Закону № 889.

Підпунктом 6.1.3 Закону № 889

максимальна ПСП передбачена для учасників бойових дій під час Другої світової війни та осіб, що на той час працювали в тилу.

Особи, які є учасниками бойових дій не під час Другої світової війни, у тому числі зазначені у

ст. 4 та 6 Закону № 3551 (ветерани війни — учасники бойових дій на території інших країн), у Законі № 889 не зазначені як окрема пільгова категорія.

Таким чином, на ветеранів війни — учасників бойових дій в Афганістані не поширюється право на отримання максимальної ПСП (605 грн.). Вони прирівнюються до звичайних платників податку та згідно з

п.п. 6.1.1 Закону № 889 мають право на застосування до заробітної плати (якщо вона не перевищує 940 грн.) загальної ПСП у розмірі 302,5 грн.

Аналогічне роз’яснення було надано ДПАУ в

листі від 12.05.2009 р. № 2047/Щ/17-0714.

 

Працівнику нараховано заробітну плату в розмірі 800 грн. та виплачено за цивільно-правовим договором дохід у розмірі 900 грн.? Чи має право працівник на ПСП?

У цьому випадку необхідно звернутися до

п.п. 6.5.1 Закону № 889, яким установлено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Підпунктом

«д» п. 1.3 Закону № 889 визначено, що заробітна плата — це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

До доходів, відмінних від заробітної плати, ПСП не застосовується

.

Отже, по заробітній платі в розмірі 800 грн. на місяць платник податку має право на ПСП незалежно від того, чи одержує він інші доходи, відмінні від заробітної плати, у тому числі за цивільно-правовими договорами.

 

Хто вважається одинокою матір’ю або одиноким батьком при застосуванні ПСП?

Одразу зазначимо, що статус «одинока матір» або «одинокий батько» відповідно до

Закону № 889 надає право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 % суми звичайної пільги в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. У 2009 році це становить 453 грн. 75 коп., помножені на кількість дітей (п.п. 6.1.2 Закону № 889).

Відповідаючи на запитання щодо визначення поняття «одинока матір» або «одинокий батько», звернемося до

Порядку № 2035.

Згідно з

п. 12 Порядку № 2035 платник податку вважається одинокою матір’ю або одиноким батьком (опікуном, піклувальником), якщо на момент застосування працедавцем пільги, визначеної частиною «а» п.п. 6.1.2 Закону № 889, має на утриманні дітей віком до 18 років та не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

При цьому для одержання такої пільги платник податку зобов’язаний подати до бухгалтерії підприємства, крім заяви про застосування пільги, також копію свідоцтва (дублікат свідоцтва) про народження дитини (дітей), копію

свідоцтва про розлучення та копію паспорта з відміткою про розірвання шлюбу.

З метою надання ПСП

«утриманням дитини» слід вважати насамперед її спільне проживання з одним із батьків. Документом, що підтверджує таке спільне проживання (утримання), може бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, наприклад чоловіком (ст. 109, 157 Сімейного кодексу України), тощо.

Тобто для застосування до доходу одинокої матері чи одинокого батька ПСП разом із поданням заяви щодо її застосування подаються, крім документів, визначених у

Порядку № 2035, документи, що підтверджують факт утримання дитини чи піклування нею.

Аналогічну думку висловила ДПАУ в

листах від 26.10.2007 р. № 5191/К/17-0715, від 22.06.2004 р. № 11496/7/17-3117.

 

На підприємстві працює чоловік та дружина, які мають трьох дітей віком до 18 років. Місячна заробітна плата кожного складає 2500 грн. Чи мають обидва батьки право на ПСП?

Відповідно до

п.п. 6.1.2 «в» Закону № 889 платник податку, який має троє чи більше дітей віком до 18 років, при додержанні установленого рівня заробітної плати має право на застосування 150 % ПСП у розрахунку на кожну дитину.

Як передбачено

п.п. 6.5.1 Закону № 889, граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків, визначається як добуток 940 грн. та відповідної кількості дітей.

У даному випадку в родині троє дітей віком до 18 років, обидва батьки працюють та отримують заробітну плату. Тому граничний розмір доходу, який дозволяє скористатися підвищеним розміром ПСП одному з батьків, складає 2820 грн. на місяць (940 грн. х 3 (троє дітей віком до 18 років) = 2820 грн.).

Отже, лише один з двох працюючих батьків має право на застосування підвищеної ПСП. Тому працівникам підприємства необхідно визначитися, хто з них буде користуватися підвищеною пільгою. При цьому працівнику, який буде користуватися пільгою, необхідно надати заяву, в якій вказати, що чоловік (дружина) не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Також зазначимо, що у працівника, який користується підвищеною ПСП, зберігається право на додаткове одержання звичайної ПСП безпосередньо на себе. На це звертала увагу ДПАУ в

листі від 29.03.2007 р. № 1560/К/17-0715.

Щодо другого члена сім’ї, про якого йде мова в запитанні, то він не має права ні на підвищену, ні на звичайну ПСП, оскільки розмір його місячної заробітної плати (2500 грн.) перевищує рівень, що дає право на застосування ПСП (940 грн.).

 

На літній період до роботи залучаються студенти. Як бути з ПСП?

Чинним законодавством передбачено право застосування ПСП у розмірі, що дорівнює 150 % суми звичайної пільги. На цей час вона складає 453 грн. 75 коп. на місяць.

Разом з тим є певні умови, за яких відповідно до

частини «б» п.п. 6.3.3 Закону № 889 ПСП не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад’юнктами, що виплачуються з бюджету.

Якщо ж учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, яким за умовами їх навчання не передбачено виплату стипендії з бюджету, незалежно від того, одержують вони будь-яку іншу стипендію (спонсорську, від підприємства, що їх направило на навчання, тощо) і одночасно з навчанням працюють та одержують заробітна плату, то вони за додержанням умов щодо розміру заробітної плати мають право на застосування до неї ПСП у розмірі 150 % (453 грн. 75 коп. на місяць).

При цьому вони повинні надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що вони там навчаються та не отримують стипендію з бюджету.

Аналогічне роз’яснення було надано ДПАУ в

листі від 06.07.2004 р. № 12428/7/17-31117.

 

Нещодавно стало відомо, що працівник підприємства має статус підприємця. Які дії необхідно вчинити бухгалтеру?

Дійсно, ПСП не може бути застосовано до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у

п.п. 6.3.3 Закону № 889. До цього переліку (частина «е») належать доходи суб’єктів підприємницької діяльності.

ДПАУ в

листах від 15.06.2007 р. № 12131/7/17-0717, від 21.05.2007 р. № 6194/5/17-0716 висловила позицію, що не має значення фактичний результат діяльності підприємця за відповідний податковий період (прибутки чи збитки), чи взагалі відсутність діяльності, оскільки ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво — це систематична, ініціативна на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку.

Виходячи з наведеного працівник установи, який зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, не має права на застосування ПСП до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати, як це передбачено

п.п. 6.3.3 «е» Закону № 889.

Виправити цю ситуацію можливо таким чином. Працівник подає до бухгалтерії заяву про відмову від пільги та сплачує відповідну суму недоплати податку та штрафу в розмірі 100 % суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат (

абз. другий п.п. 6.3.4 Закону № 889).

 

Чи застосовується ПСП до сум допомоги, що виплачується за листками непрацездатності у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?

На думку ДПАУ (

лист від 06.07.2004 р. № 4207/ч/17-3115), допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності розглядається з метою обкладання податком з доходів фізичних осіб як заробітна плата.

Аргумент на користь цієї думки наводиться такий. Допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається в формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує працівнику втрату заробітної плати за час непрацездатності згідно із

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III. Також виплати за листками непрацездатності підлягають оподаткуванню у складі місячного доходу на загальних підставах.

Але, на нашу думку, застосування ПСП до сум виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є спірним і ось чому.

ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу платника у вигляді заробітної плати. У розумінні

п. 1.3 Закону № 889 доходами у вигляді зарплати вважаються доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця. Порядок здійснення платником податку трудової діяльності та порядок нарахування, виплати йому винагороди внаслідок здійснення такої діяльності регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими законодавчими та нормативними актами, у тому числі розробленими відповідно до згаданих Кодексу та Закону, зокрема, Інструкцією № 5.

Крім того, згідно із

п. 1.1 Закону № 889 під терміном «заробітна плата» розуміються інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно із

Законом України «Про оплату праці» та Інструкцією № 5 зарплата за своєю структурою складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Щодо виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, та відповідно до п.п. 3.2 Інструкції № 5 вони не належать до фонду оплати праці.

Отже, ми вважаємо, що лікарняні не можуть розглядатися як заробітна плата в розумінні

Закону № 889.

 

В якому випадку втрачається право на ПСП?

Перш за все зазначимо, що в разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений граничний розмір (940 грн.) право на застосування ПСП автоматично втрачається незалежно від категорії платника податку.

Також такі випадки мають місце в разі подання працівником заяви про застосування ПСП не лише одному працедавцю. Тобто право на застосування ПСП є лише за одним місцем доходу у вигляді заробітної плати.

Слід звернути увагу на те, що такий платник податку, який користувався ПСП не в одного працедавця, втрачає право на отримання ПСП

за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється (абз. перший п.п. 6.3.4 Закону № 889).

Таким чином, з місяця, в якому виникає таке порушення вимог

ст. 6 Закону № 889, до моменту його усунення, працівник втрачає право на ПСП.

Факт отримання ПСП з порушенням вимог

Закону № 889 слід розглядати як одержання платником доходу без сплати податку.

При цьому, враховуючи положення

п.п. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889, працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким працівником вимог Закону № 889, за винятком, коли працедавець і працівник є пов’язаними особами, або коли судом установлено факт змови між ними, спрямованої на ухилення від оподаткування.

Як відновити право на ПСП, якщо працівник його втратив у зв’язку з порушенням вимог до застосування ПСП (користувався пільгою у двох роботодавців)?

У таких випадках працівник може відновити право на застосування ПСП.

Відновлення права здійснюється у випадку, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення.

При цьому кожний працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штрафу в розмірі 100 % суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат (

абз. другий п.п. 6.3.4 Закону № 889).

Право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, наступного за

місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Після погашення недоплати з податку та штрафу працівник надає заяву виключно

за одним місцем його нарахування (виплати) на його вибір.

 

Який механізм інформування платника про наявність порушень порядку отримання (застосування) ПСП та що робити податковому агенту в такому випадку?

ДПАУ

наказом «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30.09.2003 р. № 461 установила порядок періодичного інформування органами державної податкової служби платників податку про наявність порушень ними порядку отримання (застосування) ПСП, виявлених на підставі аналізу даних податкової звітності чи даних документальних перевірок.

Згідно з цим порядком орган державної податкової служби складає повідомлення про наявність порушень за формою «ФП» та надсилає (вручає) його платнику податку в разі отримання платником ПСП протягом будь-якого податкового місяця більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу у вигляді заробітної плати.

Повідомлення вважається надісланим (врученим), якщо його вручено особисто громадянину або надіслано листом (з відміткою про вручення) на його адресу за місцем проживання або на адресу останнього відомого місцезнаходження з повідомленням про вручення.

У разі неможливості вручення повідомлення ДПІ розміщує його на дошці податкових оголошень (повідомлень). При цьому день розміщення такого повідомлення на дошці вважається днем його вручення громадянину.

Хоча

наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461 не затверджено ні порядок, ні форму повідомлення працедавця, органи ДПС усе ж таки періодично повідомляють не тільки платників податку, а також і їх працедавців про випадки порушень Закону № 889 їх працівниками. Про це йшлося в листі ДПАУ від 28.12.2007 р. № 2666 /7/ 17-0117.

Податківці вважають, що отримання податковим агентом інформації про порушення платником податку норм

Закону № 889 та втрата ним права на отримання ПСП є підставою для проведення працедавцем відповідної роботи, а саме:

— у разі якщо ПСП була помилково відображена податковими агентами в податковому розрахунку за ф. № 1-ДФ або в цьому розрахунку не проставлена дата звільнення з одного місця роботи та дата прийняття на іншому місці роботи, то таким податковим агентом необхідно подати уточнений розрахунок за ф. № 1-ДФ;

— у разі якщо порушення вимог

п.п. 6.3.1 Закону № 889 мало місце, то податковий агент припиняє нарахування ПСП та здійснює перерахунок податку за весь період такого порушення (частина «б» п.п. 6.5.2 Закону № 889) з урахуванням вимог абз. другого п.п. 6.3.4 Закону № 889.

 

Яку відповідальність передбачено для роботодавця, якщо працівник неправомірно користувався ПСП?

Уся відповідальність за порушення норм

Закону № 889 щодо неправомірного отримання ПСП повністю покладається на фізичну особу — платника податку, який подав заяву про застосування пільги одночасно за декількома місцями роботи.

Згідно з положеннями

п.п. 6.3.5 Закону № 889 працедавець, який на підставі отриманої заяви платника податку про застосування ПСП застосовує пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог п.п. 6.3.1 Закону № 889, за винятком, коли працедавець і платник податку є пов’язаними особами або коли суд установлює факт змови між ними, спрямованої на ухилення від оподаткування.

Якщо працівник, який порушив норми

Закону № 889, бажає в подальшому відновити право на застосування ПСП, то він повинен здійснити дії відповідно до п.п. 6.3.4 Закону № 889 (подати заяви про відмову від пільги, сплатити недоплату податку та штраф, після чого самостійно обрати (одне) місце застосування ПСП та подати заяву про застосування пільги).

ДПАУ в

листі від 28.12.2007 р. № 2666/7/17-0117 рекомендувала податковим агентам у разі наявності інформації про порушення працівником норм Закону № 889, зокрема втрати права на отримання ПСП, припинити нараховувати пільгу з місяця, в якому така інформація була отримана працедавцем та здійснити перерахунок нарахованої заробітної плати та наданих ПСП за весь період порушення.

Якщо працівник і працедавець є пов’язаними особами або судом установлено факт змови між ними з метою ухилення від сплати податків, то надання платнику ПСП (з моменту виникнення порушення до його усунення) розглядатиметься податківцями як здійснення грошових виплат на користь працівника без попереднього нарахування та сплати податку або як неповне утримання податку. Такий працедавець повинен буде сплатити суму недоплати податку, а також, ураховуючи вимоги

п.п. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, штраф у подвійному розмірі такої недоплати податку.

Адміністративна відповідальність податкового агента в таких випадках передбачена

ст. 1644 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від двох до трьох та у разі повтору — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі