Теми статей
Обрати теми

Компенсація за невикористану відпустку

Редакція ОП
Стаття

Компенсація за невикористану відпустку

 

У визначених законодавством випадках працівнику виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку.

Коли допускається заміна відпустки грошовою компенсацією, які відпустки підлягають компенсації, які особливості розрахунку та оподаткування цього виду виплат — про все це ви дізнаєтеся з пропонованої статті.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Використані документи

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Трудовим законодавством передбачено право на відпустку, що реалізується у вигляді обов’язкового надання працівнику часу для відпочинку (щорічні основні й додаткові відпустки) або звільнення його від роботи для будь-якої мети (навчальні, творчі або соціальні відпустки).

Однак у деяких випадках і при дотриманні певних умов відпустку може бути замінено грошовою компенсацією. Порядок виплати компенсації за невикористану відпустку регламентовано

ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки. Відповідно до зазначених статей грошову компенсацію за невикористану відпустку працівник може отримати:

1) при звільненні (у разі припинення трудового договору);

2) у процесі роботи на підприємстві, в установі, організації (без припинення трудових відносин).

Зупинимося докладніше на особливостях кожного з таких випадків.

 

Компенсація за невикористану відпустку при звільненні

Згідно зі

ст. 3 Закону про відпустки за бажанням працівника перед звільненням (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку. Якщо працівник не бажає використовувати цю відпустку, йому виплачується грошова компенсація.

Відповідно до

ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки в разі звільнення працівника грошова компенсація виплачується йому за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Нагадаємо, що до щорічних відпусток належать (

ст. 4 Закону про відпустки):

— основна відпустка;

— додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

— додаткова відпустка за особливий характер праці;

— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей (так звані соціальні відпустки), надаються відповідно до

ст. 19 Закону про відпустки:

— жінкам, які мають двох чи більше дітей віком до 15 років;

— жінці, яка має дитину-інваліда;

— жінці, яка всиновила дитину;

— одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальній установі);

— особі, яка взяла дитину під опіку.

У зв’язку з тим, що вік дитини в багатьох перелічених випадках не зазначено, слід керуватися загальними нормами. Згідно зі

ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III дитина — це особа віком до 18 років, якщо відповідно до закону, що застосовується до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Право на зазначені відпустки працівники мають до року досягнення дитиною повноліття (включно).

Тривалість

додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, становить 7 календарних днів на рік* (без урахування святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не повинна перевищувати 14 календарних днів . Відпустка «на дітей» надається щороку, тобто один раз у кожному календарному році, а не за відпрацьований робочий рік. Відповідно грошова компенсація за цю додаткову відпустку розраховується виходячи з її повної тривалості.

* Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19.05.2009 р. № 1343-VІ тривалість відпустки «на дітей» з 01.01.2010 р. становитиме 10 календарних днів.

Інші види

відпусток, не використані працівником: навчальні та творчі, чорнобильські**, соціальні (відпустка по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) компенсації не підлягають. Заборонено також виплату грошової компенсації замість надання відпустки будь-якого виду особам віком до 18 років.

** На думку Мінпраці (лист від 17.11.2006 р. № 415/13/116-06), додаткова відпустка особам, які належать до I — II категорій потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, терміном 14 робочих (16 календарних) днів, що надається згідно зі ст. 20 і 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796, — це гарантована державою пільга, що надається протягом календарного року. Така відпустка не належить до щорічних відпусток, тому не підлягає грошовій компенсації.

При нарахуванні (виплаті) компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника необхідно пам’ятати таке.

Перше.

За відсутності у працівника права на відпустку з подальшим звільненням у такого працівника залишається право на отримання грошової компенсації за таку відпустку. Це означає, що компенсація за відпустку надається незалежно від причини звільнення.

Так, виплата компенсації за невикористану відпустку працівнику, звільненому у зв’язку з

порушенням трудової дисципліни (наприклад, за появу в нетверезому стані, за прогули тощо), здійснюється на загальних підставах. Держкомпідприємництва у своєму листі від 23.07.2003 р. № 4382, посилаючись на ст. 3 Закону про відпустки, додатково роз’яснив, що в разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни він не має права на отримання невикористаної відпустки з подальшим звільненням. Але це обмеження не можна розглядати як позбавлення такого працівника права на отримання компенсації за невикористану відпустку.

Також не може бути надано відпустку з подальшим звільненням держслужбовцю, який досяг граничного віку перебування на держслужбі (60 років — для чоловіків, 55 років — для жінок) та має бути звільнений у день досягнення такого граничного віку для держслужбовців. Однак у день звільнення

держслужбовцю має бути виплачено грошову компенсацію за не використані ним дні відпустки (лист Мінпраці від 05.02.2008 р. № 18/13/116-08).

Друге.

Право працівника на використання щорічної відпустки, а також додаткової відпустки «на дітей» не обмежено строком давності.

Справа в тому, що відповідно до

ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом більше двох років підряд. Однак це не означає, що працівник, який не використав свою відпустку протягом цього часу, позбавляється права на неї чи на отримання грошової компенсації. Компенсації підлягають усі дні всіх не використаних працівником щорічних відпусток незалежно від того, скільки років вони не надавалися.

У

листі від 22.09.2005 р. № 09-430 Мінпраці нагадало: оскільки чинним законодавством не встановлено строку давності, після якого працівник втрачає право на щорічну відпустку, а також немає жодних обмежень при виплаті компенсації за невикористану відпустку, то при звільненні працівника, який не був у відпустці понад два роки, відповідно до ст. 24 Закону про відпустки йому слід нарахувати компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

Також законодавство не встановлює строків давності, після яких втрачається право на

додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Таким чином, якщо працівник, котрий має право на отримання відпустки відповідно до ст. 19 Закону про відпустки, з будь-яких причин нею не скористався, при звільненні йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки. У листі від 03.03.2007 р. № 58/06/186-07 Мінпраці також роз’яснює: оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною, а не щорічною, то право на її використання чи отримання компенсації при звільненні працівник має незалежно від терміну, відпрацьованого на підприємстві.

Третє.

Працівникам-сумісникам виплата грошової компенсації здійснюється на загальних підставах.

Четверте.

У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також за додаткові відпустки «на дітей» (ст. 19 Закону про відпустки) виплачується спадкоємцям у такому ж порядку, як і нарахована, але не виплачена заробітна плата.

Відповідно до

ст. 116 КЗпП компенсацію за невикористану відпустку разом з іншими сумами, що належать працівнику, має бути видано в день звільнення, а якщо працівник у цей день не працював — не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Зверніть увагу: компенсація за невикористану відпустку може виплачуватися також працівникам, які звільняються в порядку переведення (на підставі, передбаченій

п. 5 ст. 36 КЗпП).

Якщо працівник виявить бажання, щоб компенсація не виплачувалася йому при звільненні, а була перерахована за новим місцем роботи, він має подати роботодавцю відповідну заяву. Особливості виплати, оподаткування компенсації за відпустку при звільненні працівника при переведенні на інше підприємство, до установи, організації (

п. 5 ст. 36 КЗпП) ми обов’язково розглянемо в одному з наступних номерів газети.

 

Компенсація за невикористану відпустку працюючому працівнику

Компенсацію може бути виплачено і в тому випадку, коли трудові відносини з роботодавцем не припиняються і працівник продовжує працювати.

Стаття 24 Закону про відпустки дозволяє в такому разі частину щорічної відпустки замінити грошима за бажанням працівника. Але при цьому має виконуватися умова: тривалість наданих працівнику щорічної та додаткових відпусток має бути не менше 24 календарних днів. Інакше кажучи, працівник обов’язково має використати 24 календарні дні відпустки. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 18.06.2007 р. № 150/13/133-07. Наприклад, працівнику встановлено щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день — 24 дні основної та 7 днів додаткової відпустки за особливий характер праці. У такому разі, використавши 24 календарні дні, працівник за бажання зможе отримати компенсацію за решту 7 днів щорічної відпустки.

Звертаємо увагу, що компенсувати можна

тільки частину щорічної відпустки (основної та додаткової). Додаткову відпустку «на дітей» можна замінити грошовою компенсацією лише при звільненні.

При цьому слід зауважити, що до обов’язкових 24 днів відпустки, які має бути використано працівником, входять дні щорічної відпустки (основної та додаткової) і додаткової відпустки «на дітей». Тому, якщо працівник має право на відпустку «на дітей» згідно зі

ст. 19 Закону про відпустки (7 днів), то її можна приєднати до частини основної відпустки (17 днів та більше), а за решту щорічної основної (за наявності — і щорічної додаткової) отримати грошову компенсацію. Наприклад, одинока мати, яка виховує дитину, має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні та додаткову соціальну відпустку тривалістю 7 календарних днів. При оформленні щорічної відпустки жінка написала заяву про надання їй 17 календарних днів щорічної відпустки та 7 календарних днів соціальної відпустки (усього 24 календарні дні). У цьому випадку вона має право отримати компенсацію за 7 днів невикористаної щорічної основної відпустки.

При виплаті компенсації працюючим працівникам слід пам’ятати, що невикористані

щорічні відпустки попередніх років (обов’язкові 24 календарні дні) не можна замінити грошовою компенсацією. Таким чином, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, наприклад, за три останні роки роботи, то в цьому випадку за роботодавцем зберігається обов’язок надати працівнику ці відпустки. При цьому 72 календарні дні (24 к. дн. х 3 роки) роботодавець зобов’язаний надати працівнику днями відпочинку, а отримати компенсацію працівник зможе лише за невикористані дні відпустки понад зазначену тривалість. Наприклад, працівник, який є інвалідом III групи, не використав щорічну основну відпустку за два робочі роки загальною тривалістю 52 календарні дні (тривалість щорічної основної відпустки працівника — інваліда III групи становить 26 календарних днів). У цьому випадку працівник має право отримати компенсацію лише за 4 дні відпустки (52 - (24 х 2) = 4).

Якщо ж тривалість відпустки становить лише 24 календарні дні, компенсацію за невикористану відпустку може бути виплачено працівнику тільки при звільненні. Таку ж думку висловлює Мінпраці в

листі від 22.09.2005 р. № 09-430.

Виходячи з роз’яснень, наданих Мінпраці в

листі від 24.01.2007 р. № 9/13/133-07, виплата компенсації провадиться тільки після використання працівником 24 календарних днів відпустки за робочий рік, за який надається відпустка. Таким чином, Мінпраці зазначає, що не можна спочатку виплатити працівнику грошову компенсацію за частину відпустки і лише потім надати йому власне відпустку.

Розглянемо документальне оформлення виплати грошової компенсації за частину невикористаної щорічної відпустки.

Якщо компенсація за невикористану частину відпустки виплачується

за бажанням працівника, то йому слід звернутися до роботодавця із заявою в довільній формі (див. форму заяви).

 

 

Директору ТОВ «Бриг»

Тарасенку Т. Т.

економіста з праці

планово-економічного відділу

Гончаренко В. В.

ЗАЯВА

Прошу виплатити компенсацію за невикористані 4 дні щорічної основної відпустки за 2008 рік.

11.05.2009 р.

Гончаренко /Гончаренко В. В./

 

 

На підставі такої заяви роботодавець видає відповідний наказ (див. форму наказу).

 

 

ТОВ «Бриг»

м. Харків

«12» травня 2009 р.

НАКАЗ № 87

Про виплату компенсації за

невикористану частину відпустки

Гончаренко В. В.

НАКАЗУЮ:

Виплатити економісту з праці планово-економічного відділу Гончаренко Валентині Василівні компенсацію за невикористані 4 дні щорічної основної відпустки за 2008 рік.

Підстава: заява Гончаренко В. В. від 11.05.2009 р.

Директор

Тарасенко Тарасенко Т. Т.

З наказом ознайомлена:

 Гончаренко 12.05.2009 р.

 

 

Далі розглянемо, як розраховується сума компенсації.

 

Порядок розрахунку суми компенсації

Сума компенсації розраховується виходячи з кількості невикористаних днів відпустки в тому ж порядку, що й сума відпускних (відповідно до

п. 7 Порядку № 100).

Розрахунок суми компенсації (К) можна відобразити у вигляді такої формули:

К = ЗПсер х Дкомп,

де ЗПсер — середньоденна заробітна плата;

Дкомп — кількість невикористаних днів відпустки, що підлягають компенсації.

У свою чергу, середня заробітна плата розраховується згідно з

п. 2 Порядку № 100 виходячи із сумарного заробітку за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю виплати компенсації.

Якщо працівник відпрацював на підприємстві

менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абзац другий пункту 2 Порядку № 100).

Тому, навіть якщо працівник звільняється в останній день місяця і при цьому він відпрацьовує такий місяць повністю, до розрахунку середнього заробітку для нарахування компенсації такий місяць не включається.

Середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення заробітної плати за 12 календарних місяців або за інший розрахунковий період (якщо працівник відпрацював менше року) на кількість календарних днів за 12 місяців (інший розрахунковий період) без урахування святкових і неробочих днів, установлених

ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, перелічено в

п. 3 Порядку № 100. Виплати, що не беруть участі в розрахунку, зазначено в п. 4 Порядку № 100.

Докладніше про розрахунок середньоденної заробітної плати див. у статті «Розраховуємо відпускні» // «Оплата праці», 2009, № 8.

Тривалість відпустки визначається пропорційно відпрацьованому часу. Щоб правильно визначити, яку кількість днів відпустки працівник не використав, слід ураховувати, що відповідно до

ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів надається за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

Інакше кажучи, відпустка працівнику надається за відпрацьований ним час, а не календарний рік, тому відлік терміну на право отримання відпустки починається з дати, коли працівник став до роботи, а не з початку календарного року.

Часто працівник звільняється, відпрацювавши не повну кількість місяців. У цьому випадку кількість днів, що підлягають компенсації за останній рік роботи, можна розрахувати за такою формулою:

Дкомп = Двідп х
Двідпр - Свідпр

Дріч - Сріч
,

де Дкомп — кількість днів відпустки, що підлягає компенсації;

Двідп — загальна тривалість відпустки;

Двідпр — фактичний період роботи (кількість календарних днів у поточному році до дня звільнення, за які не надавалася відпустка);

Дріч — кількість календарних днів у поточному році;

Свідпр — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на відпрацьований період, установлених

ст. 73 КЗпП;

Сріч — кількість святкових та неробочих днів у поточному році, установлених

ст. 73 КЗпП.

Ця формула дозволяє враховувати кожен день при розрахунку кількості днів невикористаної відпустки.

Звернемо увагу на особливості розрахунку компенсації окремим категоріям працівників. Так, у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців

навчальних закладів, які до звільнення відпрацювали не менше 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості (ст. 24 Закону про відпустки).

Якщо ж такі особи до звільнення відпрацювали

менше 10 місяців, компенсація виплачується пропорційно відпрацьованому ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожен відпрацьований місяць — 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня при тривалості відпустки відповідно 56, 42, і 28 календарних днів). Такий розрахунок передбачено п. 6 постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковцям» від 14.04.97 р. № 346.

Слід пам’ятати, що сума компенсації за невикористану відпустку (як і відпускні)

індексації не підлягає, оскільки розраховується виходячи із середнього заробітку (лист Мінпраці від 30.10.2003 р. № 024-130).

 

Оподаткування компенсації за невикористану відпустку

Сума виплачуваної компенсації за невикористану відпустку, як і власне відпускні, є складовою фонду оплати праці, тож порядок її оподаткування не має принципових відмінностей від діючого порядку оподаткування інших аналогічних виплат, тобто з неї на загальних підставах утримується податок з доходів фізичних осіб (

лист ДПАУ від 16.01.2007 р. № 253/5/17-0716) і справляються внески на пенсійне та соціальне страхування.

У зв’язку з тим, що для цілей

Закону № 889 компенсація за невикористану відпустку вважається заробітною платою, при обчисленні податку з доходів база оподаткування зменшується на суму внесків до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування (п. 3.5 Закону № 889).

У разі компенсації частини відпустки працюючому працівнику може застосовуватися податкова соціальна пільга. Однак слід пам’ятати, що у 2009 році звичайна соцпільга становить 302,50 грн. і застосовується до зарплати, що не перевищує 940 грн.

Якщо ж компенсується відпустка працівнику, який звільняється, то податкова соціальна пільга до такої компенсації не застосовується, оскільки компенсація за невикористану відпустку нараховується в місяці звільнення (

п. 4 Порядку подання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджених постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035).

Грошова компенсація за невикористану відпустку входить до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати (

п.п. 2.2.12 Інструкції № 5) та підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а отже, є об’єктом для обкладення внесками до фондів соціального страхування.

Потрібно додати: оскільки компенсація є разовою виплатою, то розподіляти її за роками не потрібно (у персоніфікації її також відображають загальною сумою в місяці нарахування). Тому разом із сумою зарплати компенсацію оподатковують у місяці нарахування в межах максимальної величини, з якої сплачують соцвнески (у 2009 році — 10035 грн.).

Підприємство має право включити суму компенсації за невикористану відпустку

до валових витрат на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток як витрати на оплату праці.

Нараховані на суму компенсації внески до соціальних фондів відображаються у складі валових витрат на підставі

п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.

Далі розглянемо порядок розрахунку компенсації за невикористану відпустку на прикладі.

 

Приклад розрахунку компенсації за невикористану відпустку

Дорошенко С. В. було прийнято на роботу 15.01.2007 р. економістом з праці до відділу праці та заробітної плати. За 2007 і 2008 роки щорічну відпустку працівниця використала.

У травні 2009 року вона написала заяву про звільнення за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП з 05.06.2009 р. При звільненні працівниця відмовилася використати належні їй 24 календарні дні відпустки та виявила бажання отримати за них грошову компенсацію.

Тривалість відпустки, що надається за повний відпрацьований рік, — 24 календарні дні.

З 06.04.2009 р. по 15.04.2009 р. працівниця перебувала у щорічній відпустці. З 18.05.2009 р. по 22.05.2009 р. працівниця хворіла. Заробітна плата Дорошенко С. В. за фактично відпрацьовані дні червня 2009 року склала 525,00 грн.

Виплати, нараховані працівниці за останні 12 місяців, що передували місяцю звільнення, наведено в таблиці

.

 

Рік

Місяць

Види виплат

зарплата, грн.

матеріальна допомога, грн.

відпускні, грн.

оплата лікарняного листка, грн.

2008

Червень

1900,00

 

 

 

Липень

1900,00

 

 

 

Серпень

1900,00

 

 

 

Вересень

1900,00

 

 

 

Жовтень

1900,00

 

 

 

Листопад

1900,00

 

 

 

Грудень

1900,00

 

 

 

2009

Січень

2100,00

 

 

 

Лютий

2100,00

 

 

 

Березень

2100,00

 

 

 

Квітень

1300,00

840,00

641,10

 

Травень

1516,67

 

 

523,10

Разом

22416,67

840,00

641,10

523,10

 

Наведемо поетапний розрахунок компенсації за невикористану відпустку Дорошенко С. В.

1. Визначимо кількість календарних днів, що припадають на розрахунковий період (червень 2008 року — травень 2009 року), без урахування святкових та неробочих днів:

365 к. дн. - 10 к. дн. = 355 к. дн.

2. Розрахуємо середню заробітну плату для нарахування компенсації за невикористану відпустку:

(22416,67 грн. + 641,10 грн. + 523,10 грн.) : 355 к. дн. = 66,42 грн.

Зверніть увагу: згідно з

п.п. «б» п. 4 Порядку № 100 матеріальна допомога до відпустки не бере участі в розрахунку середньої заробітної плати, а сума відпускних та сума виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми компенсації за невикористану відпустку (абзац четвертий п. 3 Порядку № 100).

3. Визначимо кількість днів відпустки, що залишилися невикористаними. Перший робочий рік Дорошенко С. В. закінчився 14.01.2008 р., другий — 14.01.2009 р. За цей час працівниці належить 48 днів відпустки (24 дн. х х 2 роки), які вона використала.

З 15 січня 2009 року по 5 червня 2009 року тривав третій робочий рік, що включає 4 повні місяці та два неповні. Компенсацію за невикористану відпустку має бути виплачено за період з 15.01.2009 р. по 05.06.2009 р.

Розрахуємо кількість невикористаних днів відпустки:

24 х
(17 + 28 + 31 + 30 + 31 + 5) - 5

365 - 10
= 9 (дн.).

Отже, при звільненні вона має право на компенсацію за 9 днів відпустки.

4. Визначимо суму компенсації за невикористану відпустку:

66,42 грн. х 9 дн. = 597,78 грн.

Як зазначено в умовах, заробітна плата за фактично відпрацьовані дні червня 2009 року склала 525,00 грн.

Таким чином, загальний оподатковуваний дохід Дорошенко С. В. за червень 2009 року та база обкладення внесками до фондів соціального страхування збігаються і становлять 1122,78 грн. (525,00 грн. + 597,78 грн.).

Бухгалтерський облік виплат, що належать працівниці підприємства при звільненні згідно зі

ст. 38 КЗпП, наведемо в таблиці.

Скорочення, що використовуються в таблиці:

ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

ФБ — Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

ПДФО — податок з доходів фізичних осіб.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Нараховано заробітну плату Дорошенко С. В. за відпрацьовані дні у червні 2009 року

92

661

525,00

2

Нараховано компенсацію за невикористану відпустку

92

661

597,78

3

Здійснено нарахування на суму заробітної плати за червень 2009 року та компенсації за невикористану відпустку:

— внесок до Пенсійного фонду (1122,78 х 33,2 %)

92

651

372,76

— внесок до ФТВП (1122,78 х 1,4 %)

92

652

15,72

— внесок до ФБ (1122,78 х 1,6 %)

92

653

17,96

— внесок до ФНВ (1122,78 х 0,59 %*)

92

656

6,62

4

 

Здійснено утримання із суми заробітної плати за червень 2009 року та компенсації за невикористану відпустку:

— внесок до Пенсійного фонду (1122,78 х 2 %)

661

651

22,46

— внесок до ФТВП (1122,78 х 1 %)

661

652

11,23

— внесок до ФБ (1122,78 х 0,6 %)

661

653

6,74

5

Утримано ПДФО із суми заробітної плати за червень 2009 року та компенсації за невикористану відпустку ((1122,78 - 22,46 - 11,23 - 6,74) х 15 %)

661

641/ПДФО

162,35

6

Перераховано внески до соціальних фондів та ПДФО:

— внески до Пенсійного фонду (372,76 + 22,46)

651

311

395,22

— внески до ФТВП (15,72 + 11,23)

652

311

26,95

— внески до ФБ (17,96 + 6,74)

653

311

24,70

— внесок до ФНВ

656

311

6,62

Перераховано ПДФО

641/ПДФО

311

162,35

7

Виплачено Дорошенко С. В. у день звільнення (05.06.2009 р.) заробітну плату за червень 2009 року та компенсацію за невикористану відпустку (1122,78 - 22,46 - 11,23 - 6,74 - 162,35)

661

301

920,00

 

* Ставку внеску до ФНВ прийнято умовно.

 

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ заробітна плата і компенсація за невикористану відпустку відображаються з

ознакою доходу «01».
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі