Теми статей
Обрати теми

Оплата праці інвалідів

Редакція ОП
Стаття

Оплата праці інвалідів

 

У статті «Працевлаштування інвалідів: дотримуємось законодавчих вимог» (див. «Оплата праці», 2009, № 3, с. 19) ми розглядали основні вимоги законодавства, що висуваються до роботодавців у частині працевлаштування інвалідів, зокрема виконання «інвалідного» нормативу, реєстрація у Фонді соцзахисту інвалідів, подання звітності та відповідальність за невиконання таких вимог.

Продовжуючи цю тему, у публікації зупинимося на видах трудових та соціальних гарантій, передбачених для працюючих інвалідів чинним законодавством, порушимо питання розрахунку їх заробітної плати, її оподаткування.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Використані документи

КЗпП —

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон № 875

— Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

Закон про відпустки —

Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 400 —

Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

Закон № 2213

— Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.

Закон № 2272 —

Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-III.

 

Трудові права та гарантії

Розглянемо основні трудові права та гарантії, передбачені чинним законодавством для працівників-інвалідів (у тому числі інвалідів війни). Перш за все зауважимо, що відповідно до

ст. 17 Закону № 875 з мотивів інвалідності не допускаються: відмова в укладенні трудового договору чи просуванні по службі, звільнення з ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу інваліда без його згоди, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб, або якщо продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

Згідно зі

ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані створювати для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Також відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII підприємства, що використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, що відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Далі. Для інвалідів передбачено також такі права та гарантії:

— невстановлення строку випробування під час прийняття на роботу (

ст. 26 КЗпП);

— переведення за бажанням працівника на легшу роботу тимчасово чи без обмеження строку відповідно до медичного висновку (

ст. 170 КЗпП);

— навчання, перекваліфікацію та працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій (

ст. 172 КЗпП);

— установлення неповного робочого дня (неповного робочого тижня) на прохання працівника (

ст. 172 КЗпП);

— заборона без згоди працівника до залучення до надурочної роботи і до роботи в нічний час (

ч. 2 ст. 172 КЗпП, ст. 55 і 63 КЗпП);

— переважне право на збереження робочого місця інваліда в разі скорочення чисельності або штату у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (

ст. 42 КЗпП);

— право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві (

ст. 10 Закону про відпустки);

— право на щорічну відпустку у зручний для працівника час (

ст. 10 Закону про відпустки);

— тривалість щорічної основної відпустки для працівників-інвалідів становить: для інвалідів I і II груп — 30 календарних днів, для інвалідів III групи — 26 календарних днів (

ст. 6 Закону про відпустки);

— право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щороку надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щороку — інвалідам I і II груп (

пп. 6 і 7 ст. 25 Закону про відпустки).

Зупинимося на такому моменті, як установлення неповного робочого часу для інваліда. Нагадаємо, що сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше нормальної тривалості робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (

ст. 56 КЗпП). Причому за домовленістю між роботодавцем і працівником-інвалідом таке зменшення може встановлюватися шляхом: зменшення тривалості щоденної роботи, зменшення кількості днів роботи протягом тижня чи одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці.

Якщо в рекомендаціях МСЕК зазначено, що працівник-інвалід може працювати за своєю посадою на умовах неповного робочого часу, роботодавець на прохання інваліда зобов’язаний установити йому неповний робочий час. Для цього працівник-інвалід подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ.

Роботодавець зобов’язаний на прохання працівника, який має право на неповний робочий час, установити робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник. Зазначена норма не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу.

Крім того, згідно з

п. 6 постанови Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пенсіонерів через старість та інвалідів у народному господарстві та пов’язані з цим додаткові пільги» від 14.09.73 р. № 674 інваліди І та II груп, які працюють на підприємствах, в цехах і на дільницях, призначених для використання праці інвалідів, якщо вони не користуються правом на отримання вищих пільг, мають право на скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень). Однак зазначена норма може застосовуватися лише при шестиденному робочому тижні, на п’ятиденний робочий тиждень вона не поширюється. Таку думку висловило Мінпраці в листі від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13 (детальніше про це див. «Оплата праці», 2008, № 5, с. 4 — 5).

Особливостям та відмінностям неповного і скороченого робочого часу присвячено публікацію «Скорочений та неповний робочий час» у газеті «Оплата праці», 2009, № 1, с. 29. Зауважимо лише, що при встановленні скороченого робочого часу оплата праці таких працівників здійснюється в розмірі повної тарифної ставки (повного окладу).

Тепер про відпустки. Оскільки тривалість щорічної відпустки встановлено з розрахунку на рік, то працівник-інвалід може за своїм бажанням розбити і використати її частинами протягом року. Крім відпустки без збереження заробітної плати згідно зі

ст. 25 Закону про відпустки, працівники-інваліди можуть претендувати на неоплачувану відпустку за згодою сторін (за погодженням з керівництвом підприємства) тривалістю не більше 15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки).

 

Податок з доходів фізичних осіб

Чинне законодавство передбачає певні

пільги в оподаткуванні заробітної плати працівникам-інвалідам.

Для оподаткування заробітної плати працівників-інвалідів застосовується звичайний розмір ставки ПДФО, такий самий, як і для всіх працівників, — 15 %. А от право на застосування податкової соціальної пільги (ПСП) у підвищеному розмірі відповідно до

п.п. 6.1.2 Закону про податок з доходів мають інваліди І та II груп (у тому числі інваліди дитинства). Зазначеній категорії надається підвищена ПСП у розмірі 150 % від звичайної. Звичайна ПСП становить 50 % мінімальної заробітної плати, установленої законодавством на 1 січня звітного податкового року. У 2008 році такий підвищений розмір ПСП для працівника-інваліда (у тому числі з дитинства) дорівнював 386,25 грн. (515 грн. х 50 % х 150 %). У 2009 році розмір ПСП, на суму якої може бути зменшено сукупний місячний дохід працівника-інваліда, становить 453,75 грн. (605 грн. х х 50 % х 150 %). У 2009 році гранична величина заробітної плати, до якої застосовується ПСП, дорівнює 940 грн.

До речі, як зауважила ДПАУ в

листах від 11.10.2006 р. № 5380/З/17-0715, від 11.04.2007 р. № 1753/3/17-0715, ПСП не надається інвалідам III групи.

Нагадуємо, що для підтвердження права працівника-інваліда на застосування ПСП у підвищеному розмірі такі працівники повинні подати: заяву про застосування ПСП установленої форми (згідно з

наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461) та пенсійне посвідчення або довідку МСЕК (відповідно до Порядку подання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035).

 

Внески до Пенсійного фонду

Законом № 400

передбачено надання пільг працюючим інвалідам у вигляді зниженої ставки внесків до Пенсійного фонду з роботодавців, у яких вони працюють.

Нарахування.

Роботодавці нараховують і сплачують збір до Пенсійного фонду в таких розмірах:

— для підприємств, установ та організацій, на яких працюють інваліди, — за ставкою 4 % сукупного оподатковуваного доходу для працюючих інвалідів і за ставкою 33,2 % — для інших працівників;

— для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, — за ставкою 4 % сукупного оподатковуваного доходу всіх працівників таких підприємств.

Підставою для застосування ставки 4 % є засвідчена копія виписки з акта огляду у МСЕК

(лист ПФУ від 20.08.2008 р. № 14722/03-20 // «Оплата праці», 2008, № 8, с. 5 — 6). Нотаріального засвідчення така копія не потребує, вона завіряється самим підприємством (лист ПФУ від 25.03.2008 р. № 13183/03-20).

Пільгова ставка 4 % застосовується під час нарахування страхових внесків на заробітну плату інвалідів

від дня встановлення групи інвалідності, але не раніше дати подання страхувальнику засвідченої копії виписки з акта огляду МСЕК (лист Головного управління ПФУ у м. Києві від 27.02.2007 р. № 3424/03 // «Праця і зарплата», 2007, № 11, с. 19).

Слід звернути увагу, що пільгову ставку збору до Пенсійного фонду в розмірі 4 % передбачено лише для підприємств, установ та організацій, а

приватні підприємці до цієї категорії не потрапляють. Тому страхові внески до Пенсійного фонду на заробітну плату працівників-інвалідів нараховуються і сплачуються ними на загальних підставах — у розмірі 33,2 %.

Утримання.

Утримання цього збору здійснюється за загальною ставкою 2 % — для всіх працівників (абзац перший п. 4 ст. 4 Закону № 400), для працівників державної служби, прокуратури, працівників наукової та науково-технічної діяльності, службовців НБУ, службовців митних органів та ін. — у розмірі від 1 до 5 % об’єкта оподаткування (п. 5 ст. 4 Закону № 400).

 

Внески до Фонду з тимчасової втрати працездатності

Нарахування.

Розміри внеску на обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, для підприємств установлено Законом № 2213:

— для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, — 0,7 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників-інвалідів, 1,4 % — для інших працівників таких підприємств та організацій (за загальною ставкою);

— для підприємств та організацій УТОГ і УТОС — 0,5 % суми фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників.

Утримання.

Законом № 2213 для найманих працівників установлено такі розміри внеску:

— для працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, — 0,25 % сум оподатковуваного доходу;

— для всіх інших категорій працівників, у тому числі інвалідів, які працюють на інших підприємствах та в організаціях, пільги зі сплати цього внеску не передбачені, тому він сплачується ними на загальних підставах — 0,5 % сум оподатковуваного доходу, якщо заробітна плата менше або дорівнює прожитковому мінімуму (669 грн.), 1 % — якщо зарплата вище 669 грн.

 

Внески до Фонду безробіття

Нарахування.

Розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено Законом № 2213:

— роботодавці підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів дорівнює не менше 25 % суми витрат на оплату праці, —

звільнені від сплати внесків у частині витрат на оплату праці працівників-інвалідів, для інших працівників таких підприємств та організацій застосовується загальна ставка внесків — 1,6 %;

— роботодавців підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС

звільнено від сплати внесків до Фонду безробіття;

— для інших роботодавців — загальна ставка 1,6 %.

Утримання.

З 01.01.2007 р. працюючі інваліди належать до застрахованих осіб, тому з їх заробітної плати мають утримуватися страхові внески на випадок безробіття (лист Державного центру зайнятості від 10.11.2006 р. № ДЦ-11-5809/0/6-06). Відповідно до ст. 1 Закону № 2213 працівники-інваліди сплачують внески по безробіттю на загальних підставах, тобто за ставкою 0,6 %.

 

Внески до Фонду від нещасних випадків

Розміри тарифів залежать від класу професійного ризику виробництва. У 2009 році розмір страхових тарифів установлено

ст. 1 Закону № 2272, відредагованою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI. Нові розміри страхових тарифів для проведення нарахувань до Фонду від нещасного випадку див. у газеті «Оплата праці», 2009, № 2, с. 17 — 18.

Чинним законодавством передбачено пільги зі сплати цього збору лише для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, а частина створеного інвалідами фонду оплати праці — не менше 25 %, і для фізичних осіб, які використовують працю інвалідів (фонд оплати праці яких не менше 25 %).

Для таких роботодавців передбачено пільгову ставку в розмірі 50 % від тарифів, що сплачуються звичайними платниками збору (

ст. 5 Закону № 2272).

Для бюджетних установ та організацій страховий тариф становить 0,2 %.

Підставою для застосування всіх зазначених пільг є копія виписки акта огляду МСЕК, що підтверджує інвалідність.

Узагальнимо викладений порядок оподаткування заробітної плати найманих працівників-інвалідів та покажемо ставки внесків із заробітної плати до Пенсійного та інших фондів соціального страхування в табл. 1.

Скорочення, прийняті в табл. 1

:

ПФ — внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

ФТВП — внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

ФБ — внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

ФНВ — внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;

ФОП — фонд оплати праці.

 

Таблиця 1

Ставки внесків із заробітної плати до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування для працівників-інвалідів та їх роботодавців

Вид страхового внеску

Нарахування

Утримання

ПФ

33,2 % — загальна ставка (абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону № 400)

2 % — загальна ставка (абз. 1 п. 4 ст. 4 Закону № 400);

1 — 5 % — для працівників державної служби, прокуратури, працівників наукової та науково-технічної сфери, службовців НБУ, службовців митних органів та ін. (п. 5 ст. 4 Закону № 400)

4 % — для працюючих інвалідів* (абз. 5 п. 1 ст. 4 Закону № 400)

4 % — для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих (абз. 6 п. 1 ст. 4 Закону № 400)

* Підставою для застосування 4 % ставки є копія виписки з акта огляду у МСЕК про встановлення групи інвалідності (листи ПФУ від 25.03.2008 р. № 13183/03-20, від 20.08.2008 р. № 14722/03-20). Пільгова ставка застосовується лише з моменту встановлення групи інвалідності та на період установлення такої групи (лист ПФУ від 27.02.2007 р. № 3424/03).

ФТВП

1,4 % — загальна ставка (абз. 2 п. 1 ст. 1 Закону № 2213)

0,5 % — для працівників, у яких заробітна плата нижче прожиткового мінімуму (669 грн.) (абз. 7 п. 1 ст. 1 Закону № 2213);

1 % — для працівників, в яких заробітна плата вище прожиткового мінімуму (669 грн.) (абз. 8 п. 1 ст. 1 Закону № 2213)

0,7 % — для працівників-інвалідів підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих та за умови, що ФОП таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 3 п. 1 ст. 1 Закону № 2213)

0,5 % — для всіх працівників підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС (абз. 4 п. 1 ст. 1 Закону № 2213)

0,25 % — для працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС (абз. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 2213)

ФБ

1,6 % — загальна ставка (абз. 2 п. 2 ст. 1 Закону № 2213)

0,6 % — для всіх працівників, у тому числі інвалідів (абз. 3 п. 2 ст. 1 Закону № 2213)

0 % — для працівників-інвалідів підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих та за умови, що ФОП таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 4 п. 2 ст. 1 Закону № 2213)

0 % — для працівників підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС (абз. 5 п. 2 ст. 1 Закону № 2213)

ФНВ

Страховий тариф установлюється згідно з класами професійного ризику виробництва та окремих галузей економіки (ст. 1 Закону № 2272)

0,2 % — для працівників бюджетних установ та об’єднань громадян (ст. 4 Закону № 2272)

50 % установленого тарифу для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів не менше 50 % загальної чисельності працюючих, а частина створеного інвалідами ФОП не менше 25 %, а також для фізичних осіб, які використовують працю інвалідів, ФОП яких перевищує 25 % (ст. 5 Закону № 2272)

 

Розглянемо порядок розрахунку заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику-інваліду, на прикладі.

Приклад.

Працівник відділу маркетингу Петренко П. С., інвалід II групи, працює на підприємстві, що не є підприємством всеукраїнського товариства інвалідів. Оклад працівника за штатним розписом становить 1400,00 грн. Працівник працює на 0,5 ставки.

 

Таблиця 2

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

Нараховано заробітну плату працівнику за лютий 2008 року

93

661

700,00

700,00

2

Нараховано на заробітну плату: — внески до Пенсійного фонду (4 %)

93

651

28,00

28,00

— внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (1,4 %)

93

652

9,80

9,80

— внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1,6 %)

93

653

11,20

11,20

— внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (умовний страховий тариф — 0,59 %)

93

656

4,13

4,13

3

Утримано з нарахованої заробітної плати працівника: — внески до Пенсійного фонду (2 %)

661

651

14,00

— внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (1 %)

661

652

7,00

— внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (0,6 %)

661

653

4,20

— ПДФО (700,00 - 14,00 - 7,00 - 4,20 - 453,75) х 15 %

661

641/ПДФО

33,16

4

Перераховано внески: — до Пенсійного фонду (28,00 + 14,00)

651

311

42,00

— до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (9,80 + 7,00)

652

311

16,80

— до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (11,20 + 4,20)

653

311

15,40

— до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань

656

311

4,13

5

Перераховано податок з доходів фізичних осіб

641/ПДФО

311

33,16

6

Виплачено заробітну плату працівнику (700,00 - 14,00 - 7,00 - 4,20 - 33,16)

661

301

641,64

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі