Теми статей
Обрати теми

Зайнятість населення в умовах фінансово-економічної кризи

Редакція ОП
Стаття

Зайнятість населення в умовах фінансово-економічної кризи

 

За оцінкою експертів, наша держава опинилася серед країн, які найбільше потерпають від світової фінансово-економічної кризи. У поточному році ситуацію на ринку праці визначають такі процеси, як широке використання режиму вимушеної неповної зайнятості, насамперед у промисловості, будівництві та на транспорті, зменшення потреби в кадрах, високі темпи зменшення чисельності працівників.

Із запитаннями щодо існуючих проблем зайнятості населення в сучасних умовах та про шляхи їх подолання ми звернулися до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації БАЛУТИ Ігоря Мироновича.

Ігоре Мироновичу, як Ви оцінюєте вплив світової фінансово-економічної кризи на ринок праці? Які зміни за останній період часу відбулися на ринку праці Харківської області?

 

Безумовно, погіршення стану економіки області знайшло своє відбиття у сфері зайнятості. Найбільш гостро ці процеси відбувалися наприкінці 2008 року та в січні 2009 року, що спричинило зниження рівня зайнятості та підвищення рівня безробіття, зростання кількості звернень громадян до обласної служби зайнятості.

На сьогодні ситуація дещо стабілізувалася. Так, за статистичними даними, в липні 2009 року темп скорочення чисельності зайнятих в економіці області був майже в 3 рази нижчим, ніж у січні цього року. Чисельність працівників, які перебували у відпустках з дозволу та ініціативи адміністрації підприємств, зменшилася з 54,0 тис. до 19,8 тис. осіб, тобто в 2,7 раза. Обсяг вимушеної неповної зайнятості скоротився більш ніж на 5 тис. осіб.

У цілому вдалося набути керованості ситуації на офіційному ринку праці. За 8 місяців поточного року в службі зайнятості було зареєстровано 46,5 тис. осіб, що на 11,7 % менше порівняно з аналогічним періодом 2008 року. У серпні середньоденна реєстрація громадян становила 221 особу проти 752 осіб у грудні 2008 року. Станом на 01.09.2009 р. статус безробітного мали 32,5 тис. осіб.

У зазначеному періоді від підприємств та організацій надійшло більше 46 тис. вакансій. Незважаючи на достатньо високе навантаження на одне вільне робоче місце (11 осіб), допомога у працевлаштуванні надана 29,2 тис. осіб.

Дієвою формою роботи обласного центру зайнятості є професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних, що значно підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці. У звітному періоді її проходило 8,6 тис. осіб. З їх числа молодь складає 38,4 %, жінки — 52,3 %.

Первинна професійна підготовка та перепідготовка безробітних здійснювалася за 40 професіями. Найбільшим попитом у населення користуються навчання з таких професій, як електрогазозварник, тракторист-машиніст, оператор верстатів з програмним керуванням, перукар-модельєр, манікюрниця, оператор комп’ютерного набору та інші. При підвищенні кваліфікації активно використовується проведення цільових курсів, навчання основ підприємницької діяльності, стажування безпосередньо на робочому місці.

Служба зайнятості активно співпрацює з підприємствами в частині підготовки кадрів на їх замовлення. Серед них такі підприємства, як ВАТ «Турбоатом», ДП ХМЗ «ФЕД», ВАТ «ФЕД», ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування», ХДАВП, ДНВП «Об’єднання Комунар» та інші. За 8 місяців таким шляхом було працевлаштовано понад 5 тис. безробітних.

Певна увага приділяється питанням забезпечення тимчасової зайнятості населення на оплачуваних громадських роботах. Для їх проведення з підприємствами укладено 861 договір на 14,1 тис. осіб. Фактично до цих робіт залучено 8,9 тис. осіб.

 

У січні поточного року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення». Чи забезпечено дію його положень в області, зокрема щодо часткового безробіття?

 

Хочу зауважити, що прийняття цього Закону є правильним та своєчасним кроком. В умовах соціально-економічної нестабільності виплата допомоги по частковому безробіттю є реальною можливістю допомогти підприємствам, які опинилися у скрутному становищі. У поточному року її розмір становить 500 грн.

Таку допомогу з травня поточного року отримують працівники ВАТ «Трест Житлобуд-1» та з липня — АТЗТ «Куряжський домобудівний комплекс».

Комісією з аналізу причин тимчасового припинення виробництва на підприємствах Харківської області, що створена відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 20 липня 2009 року № 403, визнано ще 9 промислових підприємств, які потерпають від фінансової кризи та потребують підтримки з боку Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Серед них державні підприємства: завод ім. В. О. Малишева, приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка, радіозавод «Протон», Ізюмський казенний приладобудівний завод, Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон», закрите акціонерне товариство «Лозівський ковальсько-механічний завод» та відкриті акціонерні товариства: Вовчанський агрегатний завод, Ізюмський тепловозоремонтний завод та машинобудівний завод «Світло шахтаря».

На сьогодні вже прийнято позитивне рішення щодо виплати допомоги працівникам ДП «Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка».

Службою зайнятості будуть профінансовані витрати на професійну перепідготовку 40 працівників ЗАТ «Маяк», стосовно яких була загроза вивільнення.

 

А що можна сказати відносно організації загальнодержавних оплачуваних громадських робіт?

 

У Харківській області, одній із першій серед регіонів України, визначені об’єкти для їх проведення. Найбільша кількість об’єктів пов’язана з підготовкою та проведенням в Україні фіналу чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

На сьогодні вивчається потреба в кадрах підприємств, які виконують будівельні та ремонтні роботи на визначених об’єктах, надані пропозиції щодо обсягу фінансування з державного бюджету.

 

Адже є й негативні наслідки прийняття Закону, який уже отримав назву «антикризового»? Зокрема, це стосується селян. Яка Ваша думка?

 

Це серйозна проблема. На цей час відсутнє чітке визначення поняття щодо членства в особистих селянських господарствах та мінімального розміру земельної ділянки для його ведення. Це призвело до того, що селяни, які володіють невеличкими земельними ділянками для ведення свого підсобного господарства та працювали менше 26 тижнів упродовж останніх 12 місяців, автоматично зараховані до зайнятого населення. Тому отримувати соціальні послуги державної служби зайнятості вони мають можливість тільки після виходу зі складу особистого селянського господарства або відпрацювання не менш 26 календарних тижнів та сплати страхових внесків.

Міністерством праці та соціальної політики України розроблено два законопроекти щодо внесення змін до діючих законів з питань зайнятості громадян, які мають у власності земельну ділянку. Сподіваюся, що Верховною Радою України будуть підтримані ініціативи уряду з огляду на їх актуальність.

 

Останнім часом набуло значного поширення порушення роботодавцями прав своїх найманих працівників. Як Ви прокоментуєте цю ситуацію? Чи вживаються якісь заходи щодо вирішення цієї проблеми?

 

Прикро визнавати, що рівень відповідальності роботодавців за використання найманої робочої сили є низьким, насамперед це стосується сфери малого підприємництва.

На цей час досить розповсюдженою у роботодавців є схема прийому на роботу з «випробувальним терміном». При цьому з вами не оформлюють офіційних трудових відносин, вам не оплачують відпрацьований час, а після закінчення терміну випробування говорять: «Ви нас не влаштовуєте». У такій ситуації кожний з нас відчуває себе ошуканим через нехтування наших трудових та громадянських прав. А роботодавець продовжує набирати нових довірливих громадян і фактично використовує дармову робочу силу. Мабуть, кожний, хто шукав роботу, стикався з такою ситуацією.

До того ж треба додати проблему виплати заробітної плати «в конвертах» з метою приховування реальних прибутків, фактичних сум заробітків та різних доплат найманим працівникам.

За даними податкової адміністрації, в області найману працю використовують більше 23 тисяч підприємців, або кожний сьомий від їх загальної кількості. На сьогодні єдиним механізмом регулювання трудових відносин між підприємцем та найманим працівником є укладання трудового договору з реєстрацією в службі зайнятості. Однак такі договори, за офіційними даними, не мають 16 тисяч громадян. Реально їх обсяг значно більший.

Безумовно, ці явища мають негативні наслідки для суспільства в цілому. Замислимося над такими даними. Через нелегальне використання праці одного працівника впродовж одного місяця місцеві бюджети та соціальні фонди втрачають близько 335 грн., виходячи із встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати (630 грн. — з 1 липня 2009 року) та без урахування сплати 50 % єдиного податку за найманого працівника.

Тому вважаю, що сьогодні є вкрай необхідним прийняття окремих законодавчих актів, які спрямовані на посилення відповідальності роботодавців за виконання вимог чинного трудового законодавства шляхом впровадження суттєвих штрафних санкцій, скасування ліцензій на провадження господарської діяльності та призупинення роботи до усунення недоліків. До речі, такі норми закону вже діють в окремих європейських державах.

Розуміючи важливість даної проблеми, наше управління виступило з ініціативою щодо укладання Угоди про вжиття спільних заходів щодо легалізації робочих місць та доходів. Нас підтримали місцеві державні органи — податкова адміністрація, інспекція праці, Пенсійний фонд та фонди соціального страхування.

У рамках реалізації даної Угоди в усіх районах та містах області були створені територіальні комісії з легалізації робочих місць, як діють у межах чинного законодавства. На сьогодні проводиться робота щодо затвердження Положення про дану комісію з дотриманням процедури прийняття регуляторного акта.

За 8 місяців цього року комісіями перевірено 4,9 тис. суб’єктів підприємницької діяльності. У ході перевірок установлено 1093 факти неформальних трудових відносин між приватними підприємцями та найманими працівниками. Для вжиття відповідних заходів впливу до злісних правопорушників в органи прокуратури направлено 82 матеріали, до Територіальної державної інспекції праці — 90. За матеріалами перевірок порушено 8 кримінальних справ.

За результатами проведеної роботи 977 громадян отримали можливість працювати на постійній основі з відповідним пенсійним та соціальним забезпеченням.

 

А що втрачає працюючий без офіційних трудових відносин?

 

Кожний, хто погоджується працювати без укладання з роботодавцем офіційних трудових відносин, повинен знати всі «підводні течії» цієї праці.

По-перше. При неофіційній зайнятості найбільше порушуються права громадян у частині оплати праці, режиму та умов роботи, забезпечення відпочинку. Він залишається соціально незахищеним при незаконному звільненні або нещасному випадку на виробництві. Іншими словами, він знаходиться в повній залежності від роботодавця.

По-друге. Працівник втрачає свій фіксований трудовий та страховий стаж при нарахуванні та визначенні в майбутньому розміру пенсії.

По-третє. Він потерпає від обмеження соціальних виплат: допомоги по безробіттю, виплати субсидій, оплати лікарняних та декретних тощо.

 

Ваш прогноз щодо обсягу безробіття в області до кінця року?

 

Стан на ринку праці залежить від реального сектора економіки. Виходячи із ситуації, що склалася, вважаю, що до кінця року в області не буде різкого збільшення безробіття.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі