Розрахунок лікарняних у прикладах

В обраному У обране
Друк
Редакція ОП
Оплата праці Вересень, 2009/№ 18
Стаття

РОЗРАХУНОК ЛІКАРНЯНИХ У ПРИКЛАДАХ

 

Продовжуючи тему оплати днів тимчасової непрацездатності, у цій статті наведемо практичні приклади нарахування лікарняних, пов’язаних з особливостями їх розрахунку в деяких ситуаціях.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

 

ОДНОРАЗОВІ ВИПЛАТИ В РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ

Нагадаємо, що

абзацом другим п. 9 Порядку № 1266 передбачено особливий порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних.

Так,

якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, що не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

При визначенні таких заохочувальних та компенсаційних виплат необхідно керуватися

п. 2.3 Інструкції № 5. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06. Усі виплати, зазначені в цьому пункті , уключаються до фонду оплати праці як його складова частина. Серед таких виплат найчастіше зустрічаються на практиці:

— винагороди за підсумками роботи за рік;

— щорічна винагорода за вислугу років (стаж роботи);

— премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

— одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам’ятних дат як у грошовій, так і в натуральній формі);

— матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім чи більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом);

— оплата чи дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях;

— вартість путівок працівникам на лікування та відпочинок або суми компенсації, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім оплати путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення).

Наведемо приклад включення одноразових виплат до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних*.

* Про порядок включення одноразових виплат до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних та вимоги ФСС ТВП до такого порядку включення, що діють у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р., ми писали у статті «Одноразові виплати при розрахунку лікарняних» // «Оплата праці», 2008, № 9, с. 8 — 14.

Приклад 1.

Працівник підприємства перебував на лікарняному з 9 по 18 вересня 2009 року, на підтвердження чого надав листок непрацездатності. У розрахунковому періоді (березень — серпень 2009 року) працівнику були нараховані такі види доходу:

— у березні — заробітна плата (2000 грн.);

— у квітні — усього 3242,86 грн., у тому числі: зарплата за фактично відпрацьовані дні квітня — 857,14 грн., лікарняні — 280 грн. (хворів з 1 по 6 квітня), навчальні відпускні — 560 грн. (навчальна відпустка з 21 по 30 квітня), заохочувальна виплата до ювілею — 1500 грн.;

— у травні — заробітна плата (2000 грн.);

— у червні — усього 2500 грн., у тому числі: заробітна плата — 2000 грн., нецільова благодійна допомога — 500 грн.;

— у липні — заробітна плата (2000 грн.);

— у серпні — усього 2400 грн., у тому числі: зарплата за фактично відпрацьовані дні серпня — 1500 грн. (відпустка без збереження заробітної плати з 10 по 14 серпня), путівка за рахунок підприємства вартістю 900 грн.

Страховий стаж працівника — 7 років.

Розрахуємо суму лікарняних за період тимчасової непрацездатності працівника.

Для цього наведемо поетапний розрахунок суми лікарняних.

1. Проаналізуємо особливості, пов’язані із включенням окремих виплат до розрахунку середньої заробітної плати.

Згідно з роз’ясненнями Мінпраці (див.

лист від 25.06.2004 р. № 20-338) сума навчальних відпускних (560 грн.) не бере участі в розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати лікарняних, оскільки виплата провадиться за невідпрацьований час, протягом якого зберігається середній заробіток.

Оплата листка непрацездатності (280 грн.) також не бере участі в розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки лікарняні (що оплачуються як за рахунок роботодавця, так і за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, далі — ФСС ТВП) не включаються до фонду оплати праці (

пп. 3.2, 3.3 Інструкції № 5).

У квітні

працівнику було нараховано заохочувальну виплату до ювілею (1500 грн.). Така виплата згідно з п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 входить до фонду оплати праці, а отже, обкладається внесками до ФСС ТВП і «зверху», і «знизу». Якби у квітні працівник відпрацював усі робочі дні згідно з графіком, то сума цієї виплати брала б участь у розрахунку середньої зарплати в повній сумі. Але в нашому випадку у квітні працівник частину місяця хворів (не працював з однієї з трьох поважних причин), тому сума виплати братиме участь у розрахунку не в повному обсязі, а пропорційно відпрацьованому часу.

Також у квітні, крім хвороби, працівник не відпрацював ще 8 робочих днів у зв’язку з перебуванням у навчальній відпустці.

Отже, за

квітень маємо такі дані: з 21 робочого дня згідно з графіком роботи працівника фактично відпрацьовано 9 робочих днів (на дні хвороби припадають 4 робочі дні, на дні навчальної відпустки — 8 робочих днів).

Розрахуємо суму виплати до ювілею, що включається до розрахунку середньої зарплати:

1500 : 21 х 9 = 642,86 (грн.).

Таким чином, сума доходу за квітень 2009 року, що бере участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, становитиме:

857,14 + 642,86 = 1500 (грн.).

У червні

працівнику було виплачено нецільову благодійну допомогу в сумі 500 грн. Така виплата не входить до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 (ні в частині, що обкладається податком з доходів фізичних осіб, ні в частині, що не обкладається цим податком**), тому вона не включається до розрахунку середньої зарплати.

** Нагадаємо, що у 2009 році розмір нецільової благодійної допомоги, що не обкладається податком з доходів фізичних осіб, становить 940 грн.

У серпні

працівник 5 робочих днів перебував у відпустці без збереження заробітної плати, і ці дні як невідпрацьовані не беруть участі в розрахунку. У цьому місяці працівнику видано путівку вартістю 900 грн. (ця виплата входить до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 та обкладається соцвнесками). Відпустка без збереження зарплати не входить до трьох поважних причин, з яких такі дні виключаються з розрахункового періоду, тому вартість путівки за рахунок підприємства бере участь у розрахунку середньої зарплати в повному обсязі.

2. Розрахуємо середньоденну заробітну плату за розрахунковий період.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачуються страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді*.

* Основні правила розрахунку лікарняних, особливості визначення розрахункового періоду, виплати, що включаються (не включаються) до розрахунку, розглянуто у статті «Розраховуємо лікарняні» // «Оплата праці», 2009, № 16, с. 14 — 20.

Оскільки працівнику не було встановлено підсумований облік робочого часу чи облік часу в годинах, то при обчисленні суми лікарняних слід застосовувати середньоденну заробітну плату за відпрацьований час.

Наведемо дані для розрахунку в таблиці.

 

Місяць 2009 року

Кількість відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Зарплата, що береться до розрахунку середньої, грн.

Березень

21

2000

2000

Квітень

9

3197,14

(857,14 + 280 (лікарняні) + 560 (навчальна відпустка) + 1500*)

1500

(857,14 + 642,86)

Травень

18

2000

2000

Червень

20

2000 + 500**

2000

Липень

23

2000

2000

Серпень

15

1500 + 900

2400

(1500 + 900)

Разом

106

14097,14

11900

* Заохочувальна виплата до ювілею (п. 2.3 Інструкції № 5).

** Нецільова благодійна допомога (надання такої допомоги на підприємстві не має систематичного характеру, а відбувається в окремих випадках окремим працівникам).

 

Середньоденна зарплата

становитиме 112,26 грн. (11900 грн. : 106 дн.).

3. Визначимо кількість оплачуваних днів хвороби.

Працівнику оплачуються пропущені ним у зв’язку з хворобою робочі дні відповідно до його графіка роботи.

Оплаті за лікарняним листком підлягають 8 робочих днів, з них 3 (9, 10 і 11 вересня) — за рахунок коштів підприємства, а 5 днів (14 — 18 вересня) — за рахунок ФСС ТВП.

4. Розрахуємо суму лікарняних, беручи до уваги, що страховий стаж працівника — 7 років (тобто показник, що залежить від страхового стажу**, дорівнює 80 %):

— за рахунок підприємства — 112,26 х 3 х 80 % =

269,42 (грн.);

— за рахунок ФСС ТВП — 112,26 х 5 х 80 % =

449,04 (грн.).

** Що таке страховий стаж та як визначити цей показник, ми докладно розглянули у статті «Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності: загальні правила» // «Оплата праці», 2009, № 15, с. 20 — 21.

Разом працівнику буде нараховано лікарняні в сумі

718,46 грн.

Зробимо

висновки.

1. Якщо в розрахунковому періоді нараховано будь-які

виплати (у тому числі й одноразові) в місяці, який повністю не відпрацьовано працівником (немає жодного робочого дня) з однієї з трьох поважних причин, такі виплати, нараховані в цьому місяці, не враховуються при визначенні середньої зарплати для оплати лікарняних, оскільки такий місяць виключається з розрахункового періоду (абзац третій п. 4 Порядку № 1266).

2.

Розподіляти заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, пропорційно відпрацьованому часу необхідно лише в тих місяцях, в яких частину місяця не відпрацьовано працівником з однієї з трьох поважних причин. Але якщо в таких місяцях працівник не працював і з інших причин (перебував у щорічній, навчальній або творчій відпустці, відпустці без збереження заробітної плати тощо), то такі дні не враховуються, оскільки розподіл здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

3. Якщо працівник частину місяця або весь місяць не працював

з причини, відмінної від трьох поважних (наприклад, відпустка — щорічна, навчальна, за свій рахунок, прогули тощо), то одноразові виплати повністю беруть участь у розрахунку без жодного розподілу.

 

ДОТРИМАННЯ МАКСИМАЛЬНОГО ОБМЕЖЕННЯ ПРИ РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ

У статті «Розраховуємо лікарняні» // «Оплата праці», 2009, № 16, с. 19 — 20 ми зазначили діючі на сьогоднішній день обмеження при розрахунку лікарняних:

1. Сума доходу кожного окремого місяця в розрахунковому періоді, що включається до розрахунку середньої зарплати, не може перевищувати

максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування, установленої законодавством для кожного такого місяця (абзац перший п. 9 Порядку № 1266). Нагадаємо: у 2009 році максимальний дохід, з якого справляються соцвнески (Мах), становить 10035 грн. (протягом усього року).

2. Розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати лікарняних

не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються внески (Мах) із розрахунку на один день (годину) (абзаци четвертий — шостий п. 14 Порядку № 1266). Цей показник ми назвали Мах(1). Формула розрахунку показника Мах(1) має такий вигляд:

Мах(1) = Мах : Нрч

,

де

Мах — установлена максимальна величина, з якої справляються соцвнески, в останньому місяці розрахункового періоду (у 2009 році — 10035 грн.);

Нрч

— норма робочого часу в останньому місяці розрахункового періоду.

Розглядаючи обмеження, пов’язане з

Мах, слід зауважити таке: якщо в місяці розрахункового періоду, в якому перевищено Мах, є виплати, що включаються і не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, але при цьому і ті й інші обкладаються соцвнесками, то суму доходу, що береться до розрахунку, потрібно визначати за пропорцією.

Приклад 2.

Працівник хворів з 1 по 11 вересня 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. У розрахунковому періоді (березень — серпень 2009 року) працівнику були нараховані такі види доходу:

— у березні — заробітна плата (14000 грн.);

— у квітні — усього 13433,33 грн., у тому числі: зарплата за фактично відпрацьовані дні квітня — 11333,33 грн., лікарняні — 2100 грн. (хворів з 3 по 8 квітня);

— у травні — заробітна плата (14000 грн.);

— у червні — заробітна плата (14000 грн.);

— у липні — усього 17978,26 грн., у тому числі: зарплата за фактично відпрацьовані дні липня — 5478,26 грн., відпускні — 10000 грн. (відпустка з 6 по 23 липня);

— у серпні — заробітна плата (14000 грн.).

Страховий стаж працівника — 15 років. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень.

Розрахуємо суму лікарняних за період тимчасової непрацездатності працівника.

Дні, протягом яких працівник перебував у щорічній відпустці (з 6 по 23 липня), а також сума відпускних (10000 грн.) у розрахунку середньої заробітної плати для оплати лікарняних не враховуються.

Матеріальна допомога на оздоровлення (2500 грн.) має включатися до розрахунку середньої заробітної плати в повному обсязі, оскільки причину, з якої працівник відпрацював неповний місяць (липень), не включено до переліку поважних причин, зазначених у

п. 9 Порядку № 1266. Але при цьому необхідно враховувати таке.

У

липні працівнику було нараховано зарплату, відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення в загальній сумі, що перевищує Мах. Ураховуючи, що всі три виплати обкладаються соцвнесками, але в розрахунку середньої зарплати відпускні участі не беруть, необхідно визначити, яка сума зарплати може включатися до розрахунку:

10035 : 17978,26 х (5478,26 + 2500) = 4453,26 (грн.).

Наведемо дані для розрахунку середньоденної зарплати в таблиці.

 

Місяць

Кількість відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Зарплата, що включається до розрахунку середньої, грн.

Березень

21

14000

10035

Квітень

17

13433,33

(11333,33 + 2100 (лікарняні))

10035

Травень

18

14000

10035

Червень

20

14000

10035

Липень

9

17978,26

(5478,26 + 10000 (відпускні) + 2500 (матдопомога на оздоровлення))

4453,26

Серпень

20

14000

10035

Разом

105

87411,59

54628,26

 

Розрахуємо середньоденну зарплату працівника:

54628,26 : 105 =

520,27 (грн.).

Подивимося, чи не перевищив розрахований показник середньоденної зарплати величину

Мах(1) :

Мах(1)

= 10035 : 20 = 501,75 (грн.),

де

10035 — показник Мах у серпні 2009 року;

20

— кількість робочих днів згідно з нормою часу при 5-денному робочому тижні у серпні 2009 року.

У цьому випадку фактичний середній заробіток перевищив показник

Мах(1), тому дні хвороби необхідно оплачувати виходячи з показника Мах(1).

На період хвороби припадають 9 робочих днів. З них за рахунок роботодавця буде оплачено 4 дні (1, 2, 3, 4 вересня), за рахунок ФСС ТВП — 5 днів (7, 8, 9, 10, 11 вересня).

Сума лікарняних становитиме:

— за рахунок підприємства — 501,75 х 4 =

2007,00 (грн.);

— за рахунок ФСС ТВП — 501,75 х 5 =

2508,75 (грн.).

Зробимо

висновки.

1. Нараховані суми зарплати включаються до розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності лише в межах 10035 грн.

2. Якщо працівник частину місяця працював, а частину місяця перебував у відпустці (чи отримував виплати за невідпрацьований час) і при цьому загальна сума нарахованого доходу перевищувала максимальну величину, на яку нараховуються страхові внески, до розрахунку середньої зарплати включається сума зарплати, з якої сплачено страхові внески, у пропорційних розмірах між видами нарахувань.

 

ЯКЩО СТРАХОВИЙ СТАЖ ПРАЦІВНИКА МЕНШЕ ШЕСТИ МІСЯЦІВ

На сьогодні для працівників, які сплачують страхові внески менше 6 повних календарних місяців, немає обмежень щодо суми лікарняних, пов’язаних з розміром мінімальної заробітної плати, установленої на момент настання страхового випадку. Тому допомоги по тимчасовій непрацездатності для всіх працівників розраховуються однаково — відповідно до

Порядку № 1266.

Приклад 3.

Працівник підприємства хворів з 14 по 18 вересня 2009 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. На підприємство цього працівника прийнято з 15 червня 2009 року з окладом 1500 грн. Це місце роботи для працівника — перше.

Розрахуємо суму лікарняних.

Розрахунковим періодом у цьому випадку є липень — серпень 2009 року. Визначимо середньоденну заробітну плату:

(1500 + 1500) : (23 + 20) = 3000 : 43 = 69,77 (грн.),

де 23 — кількість робочих днів у липні;

20 — кількість робочих днів у серпні.

Кількість робочих днів за графіком роботи, протягом яких працівник хворів та які підлягають оплаті за рахунок коштів підприємства, дорівнює 5.

У зв’язку з тим, що страховий стаж працівника становить менше п’яти років, лікарняний листок підлягає оплаті в розмірі 60 % (

ст. 37 Закону № 2240).

Таким чином, сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства становитиме:

69,77 x 5 x 60 % = 209,31 (грн.).

 

ЯКЩО ПРАЦІВНИК — СУМІСНИК

Працівник, який працює на підприємстві, в установі, організації за сумісництвом, має повне право отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) як за основним, так і за неосновним місцем роботи. Це визначено у

ст. 50 Закону № 2240.

Перелічимо особливості, пов’язані з оплатою днів непрацездатності для працівника —

зовнішнього сумісника .

1. Відповідно до

п. 21 Порядку № 1266 підставою для оплати періоду тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють за сумісництвом, є:

— копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи;

— довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи за розрахунковий період.

Якщо застрахована особа працює на декількох роботах за сумісництвом, додатково до зазначених вище документів додаються довідки про середню заробітну плату за всіма місцями роботи за сумісництвом.

2.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

3. Згідно з

абзацом четвертим п. 21 Порядку № 1266, якщо в розрахунковому періоді за сумісництвом працівник не відпрацював кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, то в такому разі середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за сумісництвом. Це означає: якщо в розрахунковому періоді за основним місцем роботи працівник відпрацював робочих днів більше, ніж за цей же період за сумісництвом, то середня зарплата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді зарплати на кількість робочих днів за місцем роботи за сумісництвом.

4. При розрахунку оплати періоду тимчасової непрацездатності слід мати на увазі, що

сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, у кожному місяці розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати максимального розміру доходу, з якого сплачуються страхові внески (Мах) (у 2009 році — 10035 грн.).

Якщо ж загальна сума заробітної плати, нарахована за основним місцем роботи і за сумісництвом, перевищує

Мах, до розрахунку включається різниця між установленим законом граничним розміром доходу і заробітною платою за основним місцем роботи.

Наведемо приклад розрахунку лікарняних за сумісництвом.

Приклад 4.

Працівник підприємства хворів з 22 по 28 вересня 2009 року. На підприємстві А він працює за основним місцем роботи, на підприємстві Б — за сумісництвом. На підприємстві А для працівника встановлено 5-денний робочий тиждень, на підприємстві Б — неповний робочий час: 3-денний робочий тиждень (понеділок, вівторок і середа).

До комісії із соціального страхування підприємства Б було надано:

— копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи;

— довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату розрахунковим періодом на підприємстві А є квітень — серпень 2009 року (у березні 2009 року працівник змінив основне місце роботи, тому березень не увійшов до розрахункового періоду за останнім основним місцем роботи). Страховий стаж працівника — 10 років.

Розрахуємо суму лікарняних, що підлягає виплаті працівнику на підприємстві Б, де він є сумісником.

Дані для розрахунку страхових виплат наведемо в таблиці.

 

Місяць 2009 року

Відпрацьовано, днів

Заробітна плата, з якої сплачено страхові внески, грн.

Заробітна плата, з якої обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат за сумісництвом, грн.

за основним місцем роботи

за сумісництвом

за основним місцем роботи

за сумісництвом

Квітень

21

12

6800

3500

3235

Травень

18

10

4000

1500

1500

Червень

20

12

4000

1500

1500

Липень

23

13

4000

1600

1600

Серпень

20

12

4000

1600

1600

Разом

102

59

22800

9700

9435

 

У квітні 2009 року сумарна заробітна плата за основним місцем роботи і за сумісництвом (6800 + 3500 = 10300 грн.) перевищувала максимальний розмір доходу, з якого сплачувалися страхові внески (10035 грн.). Тому в цьому місяці для розрахунку середньої заробітної плати береться різниця між граничною сумою доходу, з якого справляються страхові внески, та заробітною платою за основним місцем роботи (10035 - 6800 = 3235 грн.).

Виплати за сумісництвом у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи. При цьому в розрахунку бере участь кількість відпрацьованих робочих днів за сумісництвом згідно з

абзацом четвертим п. 21 Порядку № 1266.

У такому разі середньоденна заробітна плата сумісника за розрахунковий період (за один відпрацьований день за сумісництвом) становитиме:

9435 грн. : 59 роб. дн. = 159,92 грн.

Виходячи з графіка роботи за сумісництвом на період хвороби працівника припадають 3 робочі дні (22, 23 і 28 вересня 2009 року). З них за рахунок роботодавця буде оплачено тільки ті робочі дні, що потрапляють у перші 5 календарних днів (з 22 по 26 вересня), тобто це будуть 2 робочі дні — 22 і 23 серпня. За рахунок коштів ФСС ТВП буде оплачено тільки 1 день (28 вересня).

Сума лікарняних становитиме:

— за рахунок підприємства — 159,92 х 2 =

319,84 (грн.);

— за рахунок ФСС ТВП — 159,92 х 1 = 159,92 (грн.).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити