Міністерство праці та соціальної політики України
Щодо діяльності територіальних центрів соціального обслуговування
Лист від 23.07.2010 р. № 7920/0/14.10/014
(витяг)
Міністерство праці та соціальної політики розглянуло звернення <…> з питань організації діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) і повідомляє.
<…>
Питання
: Чи мають право на отримання додаткової відпустки за роботу у шкідливих умовах праці перукар та кухар територіального центру?Відповідь
: Згідно зі ст. 7 Закону України «Про відпустки» працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, надається щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 1 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679).Кухарі, які працюють біля плити
, відповідно до позиції 77 розділу XXXIII «Загальні професії в усіх галузях господарства» Списку мають право на таку відпустку тривалістю до 4 календарних днів.Перукарі
територіальних центрів не передбачені як цим Списком, так і Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додаток 2 до зазначеної вище постанови), отже, права на щорічну додаткову відпустку вони не мають.Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.
Згідно з Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованим Міністерством юстиції України 30.01.98 р. за № 57/2498 (із змінами), додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Заступник Міністра В. Маслаков
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Кухар територіального центру має право на додаткову відпустку, перукар — ні
У листі, що коментується, Мінпраці роз'яснило окремі питання стосовно діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Одне з них стосується права на надання щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими умовами праці працівникам територіального центру, зокрема кухарю та перукарю.
Нагадаємо: діяльність територіальних центрів з 20.01.2010 р. регулюється Типовим положенням про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженим постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417.
З 10.06.2010 р. набрали чинності Типові штатні нормативи чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджені наказом Мінпраці від 10.06.2010 р. № 134 // «ОП», 2010, № 15, с. 12. Згідно з цими Типовими нормативами визначається гранична чисельність працівників територіального центру. Так, штатним розписом може бути передбачено:
— у стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання (на 30 ліжко-місць) — 2,5 одиниці кухаря (кухонного робітника);
— у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги (де 500 і більше осіб потребують різних видів допомоги) — 1 одиниця перукаря.
Відповідно до ст. 7 і 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР і ст. 76 КЗпП за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці працівникам надається щорічна додаткова відпустка.
Право працівника на щорічну додаткову відпустку і максимальна тривалість такої відпустки визначаються згідно з додатками 1 і 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290:
— за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці — відповідно до Списку виробництв, робіт, цехів, професій та посад, зайнятість працівників на яких дає право на щорічну додаткову відпустку (далі — Список № 1);
— за особливий характер праці — відповідно до Списку виробництв, робіт, професій та посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (далі — Список № 2).
Конкретна
тривалість таких відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.Таким чином, віднесення робіт до категорії зі шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, здійсненої відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442 (далі — Порядок № 442).
Відповідно до Порядку № 442 атестація здійснюється атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, сировина й матеріали, що використовуються, можуть бути потенційними джерелами шкідливих та небезпечних факторів.
Перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна комісія підприємства.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Результати атестації використовуються підприємствами та організаціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці кухаря є наявність цієї професії у Списку № 1.
Так, зокрема, Список № 1 включає позицію 77 розділу XXXIII «Загальні професії в усіх галузях господарства» —
«кухарі, які працюють біля плити». Тому така категорія працівників має право на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими умовами праці тривалістю до 4 календарних днів.Перукарів
у територіальних центрах не передбачено ні Списком № 1, ні Списком № 2. Отже, права на щорічну додаткову відпустку вони не мають.Порядок застосування Списків № 1 та № 2 затверджено наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16.
Згідно з пп. 9 і 10 Порядку застосування Списку № 1 додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. До розрахунку часу, що дає працівнику право на додаткову відпустку,
зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, професій, посад.Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником чи уповноваженим ним органом.
Потрібно додати, що роз'яснення стосовно права працівника на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці
при неповному робочому часі Мінпраці надало в листі від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10: розрахунок часу, що дає працівнику право на додаткову відпустку, має здійснюватися від нормальної або скороченої тривалості робочого дня, установленої законодавством для певного виду виробництв, професій, посад. Тому якщо для певного виду робіт на підприємстві, в установі, організації нормальна тривалість робочого дня становить 8 годин, то, відпрацювавши не менше 4 годин робочого дня, працівники, які виконують цей вид роботи, матимуть право на додаткову відпустку. Якщо ж працівнику в такій ситуації буде встановлено неповний робочий день тривалістю 3 години на день, то права на щорічні додаткові відпустки він не матиме.
Людмила ТРОХИМЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
