Щодо права на додаткову відпустку працівників, які мають дітей

<…>

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Статтею 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних відпусток, то вона надається повною тривалістю у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після.

Отже, враховуючи вищезазначене, у наведеному у листі випадку при звільненні за попереднім місцем роботи <…> мала бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки.

Що стосується права на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, у період перебування працівника у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (на підставі медичного висновку — до 6 років), то, як випливає із норми статті 19 Закону України «Про відпустки», для отримання такої відпустки жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років чи бути одинокою матір'ю і т. д., вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов'язки).

Оскільки відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (на підставі медичного висновку — до 6 років) та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 Закону України «Про відпустки»), належать до виду соціальних відпусток, установлених статтею 4 Закону України «Про відпустки», то жінка, перебуваючи у соціальних відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має права на соціальну додаткову відпустку, передбачену статтею 19 Закону України «Про відпустки».

Право на отримання вищезазначеної відпустки у працівниці настає після фактичного її виходу на роботу.

Директор Департаменту О. Товстенко

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Перш за все нагадаємо, що особливості надання додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей (далі — додаткова відпустка на дітей), ми розглядали на сторінках нашої газети (див. «ОП», 2011, № 10, с. 23; № 12, с. 12).

У листі, що коментується, Мінсоцполітики звернуло увагу на два важливі моменти, пов'язані з наданням додаткової відпустки на дітей.

1. Працівницю, яка має право на додаткову відпустку на дітей, у середині року було звільнено з одного підприємства та прийнято на інше підприємство .

Для того щоб розібратися в цій ситуації, наведемо умовний приклад.

Працівниця, яка має двох дітей віком до 15 років, після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення молодшою дитиною трирічного віку, стала до роботи на підприємстві з 1 березня 2011 року. 1 липня 2011 року вона звільнилася з цього підприємства. З 2 серпня 2011 року її було прийнято на роботу на інше підприємство.

Розглянемо, що ж відбувається з правом працівниці на додаткову відпустку на дітей у такій ситуації.

Оскільки додаткова відпустка на дітей є соціальною відпусткою та не належить до щорічних відпусток, то вона надається в будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу й дати народження дитини — до або після.

Тому підприємство, з якого працівницю було звільнено 1 липня 2011 року, мало виплатити їй компенсацію, у тому числі за невикористану додаткову відпустку на дітей. Причому звертаємо вашу увагу, що виплату компенсації за таку відпустку покладено саме на підприємство, з якого працівницю було звільнено.

На новому підприємстві, на яке працівницю було прийнято 2 серпня 2011 року, до кінця поточного року вона права на додаткову відпустку на дітей не має. Причому такого права вона не має незалежно від того, виплатив їй попередній роботодавець компенсацію за таку відпустку чи ні.

Водночас слід ураховувати, що якби працівниця до прийняття її на роботу 2 серпня 2011 року ніде у 2011 році не працювала, її роботодавець був би зобов'язаний надати їй додаткову відпустку на дітей за 2011 рік.

2. Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (на підставі медичного висновку — до 6 років) .

Як справедливо відзначає Мінсоцполітики в листі, що коментується, для того щоб працівниця мала право на додаткову відпустку на дітей, вона повинна працювати. Тому, перебуваючи в соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (на підставі медичного висновку — до 6 років) і фактично не працюючи, права на додаткову відпустку на дітей така працівниця не має.

Слід ураховувати, що викладене не поширюється на випадок, коли жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює на умовах неповного робочого часу. У такому разі вона має право на додаткову відпустку на дітей.

Тетяна РУДА, головний редактор