Теми статей
Обрати теми

Розраховуємо середню зарплату: практичні приклади

Редакція ОП
Стаття

Розраховуємо середню зарплату: практичні приклади

 

Приводом для написання цієї статті стала велика кількість листів, що надходять до нашої редакції із запитаннями про порядок розрахунку виплат, які здійснюються виходячи із середньої заробітної плати. У попередніх номерах ми розповідали про те, як розраховується середня зарплата для оплати періоду відрядження (див. статтю «Розраховуємо зарплату за час відрядження» // «Оплата праці», 2011, № 9) і оплати донорам днів медобстеження, здавання крові та додаткових днів відпочинку («Права працівників-донорів та обов'язки їх роботодавців» // «Оплата праці», 2011, № 13). А тепер, узагальнивши всі запитання наших читачів, розглянемо порядок розрахунку середньої зарплати для визначення розміру інших поширених виплат: відпускних та компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги, лікарняних і декретних.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 2240 —

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

 

Розрахунок середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100

 

Відпускні та компенсація за невикористані дні щорічної відпустки і додаткові відпустки працівникам, які мають дітей

Приклад 1

. Працівника підприємства прийнято на роботу 16.04.2008 р. У червні 2011 року він звернувся до керівництва підприємства з проханням надати щорічну основну відпустку з 18 липня 2011 року на 14 календарних днів. Таким чином, період перебування працівника у відпустці: з 18.07.2011 р. по 31.07.2011 р. (включно). Як оплатити період перебування працівника у відпустці?

Розрахунок сум відпускних працівникам за час перебування у відпустці здійснюється відповідно до

Порядку № 100.

Згідно з

п. 7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки здійснюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових та неробочих днів). Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.

У нашому випадку розрахунковим періодом є липень 2010 року — червень 2011 року.

Протягом розрахункового періоду працівнику було нараховано такі виплати:

— основну заробітну плату — 25291,35 грн.;

— відпускні за час попередньої щорічної основної відпустки (наданої в серпні 2010 року тривалістю 24 календарні дні) — 2028,17 грн.;

— матеріальну допомогу на оздоровлення — 1250 грн.;

— лікарняні — 1137,80 грн.;

— премію за I квартал 2011 року — 300 грн.;

— винагороду за підсумками роботи за 2010 рік (нараховану в січні 2011 року) — 1000 грн.

З 14.03.2011 р. по 28.03.2011 р. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати (відпустку тривалістю 15 календарних днів надано на підставі ст. 25 Закону про відпустки).

Для розрахунку середньої заробітної плати необхідно визначити, по-перше, кількість календарних днів у розрахунковому періоді, а по-друге, суму виплат, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати.

Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (липень 2010 року — серпень 2011 року) становить 365 календарних днів.

Із розрахункового періоду виключаються святкові й неробочі дні, передбачені ст. 73 КЗпП, що припадають на цей період, і час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (у нашому випадку це період перебування працівника у відпустці за свій рахунок).

Кількість календарних днів розрахункового періоду, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, становить: 365 - 10 - 15 = 340 (к. дн.),

де 10 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;

15 — кількість календарних днів, що припадають на період відпустки без збереження заробітної плати.

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, перелічено в

п. 3 Порядку № 100. Виплати, які до розрахунку не включаються, наведено в п. 4 Порядку № 100.

Порядок уключення окремих виплат до розрахунку середньої зарплати має певні особливості.

Премії за місяць, квартал, півріччя, дев'ять місяців уключаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату, тобто в тому місяці, в якому їх нараховано.

Одноразова винагорода

за підсумками роботи за рік і за вислугу років уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Отже, одноразова винагорода розподіляється не між місяцями того року, в яких її було нараховано, а між місяцями розрахункового періоду, за який провадиться розрахунок середньої заробітної плати. Звертаємо увагу: до розрахунку включається лише винагорода, нарахована в поточному році за попередній рік. Якщо винагорода за підсумками роботи за рік нараховується в поточному році за поточний рік (наприклад, у грудні 2010 року за підсумками роботи за 2010 рік), то, на думку Мінпраці, її не можна враховувати при розрахунку відпускних (див. листи Мінпраці від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 і від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08).

У цьому випадку винагорода за підсумками роботи за 2010 рік уключається до розрахунку середньої зарплати в повній сумі, оскільки в розрахунковому періоді 12 місяців, а її нараховано у 2011 році за 2010 рік.

Матеріальна допомога на оздоровлення не бере участі в розрахунку середньої зарплати (

п.п. «б» п. 4 Порядку № 100).

Відповідно до

абзацу четвертого п. 3 Порядку № 100 до розрахунку середньої заробітної плати для оплати періоду щорічної відпустки включаються виплати за період, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (зокрема, оплата періоду попередньої щорічної відпустки) і допомога по тимчасовій непрацездатності. При цьому календарні дні, на які припадає тимчасова непрацездатність працівника, уключаються до загальної кількості календарних днів розрахункового періоду. Це підтверджується в листі Мінпраці та Мінфіну від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826.

Ураховуючи викладене вище, визначимо суму виплат, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати: 25291,35 + 2028,17 + 1137,80 + 1000,00 + 300,00 = 29757,32 (грн.).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 29757,32 : 340 = 87,52 (грн./дн.).

Сума оплати періоду перебування працівника у щорічній основній відпустці становитиме: 87,52 х 14 = 1225,28 (грн.).

 

Приклад 2

. Працівника прийнято на роботу 11.10.2010 р. З 18.07.2011 р. йому надано відпустку тривалістю 20 календарних днів.

Оскільки працівник відпрацював на підприємстві менше 12 календарних місяців, обчислення середньої заробітної плати здійснюється за фактичний час роботи (з 1-го по 1-ше число), що передує місяцю надання відпустки. Отже, розрахунковим періодом є листопад 2010-го — червень 2011 року (8 повністю відпрацьованих місяців).

У розрахунковому періоді працівнику нараховано:

— заробітну плату в сумі 22400 грн.;

— винагороду за підсумками роботи за 2010 рік у сумі 2700 грн. (нараховану в січні 2011 року).

Визначимо кількість календарних днів, що включаються до розрахунку:

(30 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30 + 31 + 30) - 9 (1 і 7 січня, 8 березня, 24 квітня, 1, 2 і 9 травня, 12 і 28 червня) = 233 (к. дн.).

Винагорода за підсумками роботи за 2010 рік уключається до розрахунку середньої зарплати, оскільки її нараховано у 2011 році (

абзац другий п. 3 Порядку № 100). Однак до розрахунку вона потрапить не в повній сумі, оскільки розрахунковий період дорівнює 8 місяцям.

Розрахуємо суму винагороди за підсумками роботи у 2010 році, яка потрапить до розрахунку середньої зарплати: 2700 х 8 : 12 = 1800 (грн.).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

(22400 + 1800) : 233 = 103,86 (грн./дн.).

Сума відпускних становитиме: 103,86 х 20 = 2077,20 (грн.).

 

Приклад 3

. Працівницю прийнято на роботу до установи 06.02.2008 р. З 01.12.2010 р. по 10.12.2010 р. вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на підставі ст. 26 Закону про відпустки, з 16.03.2011 р. по 19.07.2011 р. — у відпустці по вагітності та пологах. На прохання працівниці відразу після закінчення відпустки по вагітності та пологах їй надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми відпускних є липень 2010 року — червень 2011 року.

У розрахунковому періоді нарахована працівниці заробітна плата за розрахунковий період склала 13008,70 грн. Загальна сума нарахованої допомоги по вагітності та пологах склала 10174,50 грн. Частина суми допомоги по вагітності та пологах, що припадає на розрахунковий період, дорівнює 8640,25 грн.

Перейдемо до розрахунку суми відпускних.

Згідно з роз'ясненням фахівця Мінпраці період відпустки без збереження заробітної плати, наданої на підставі

ст. 26 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду, як і період відпустки за свій рахунок, що надається відповідно до ст. 25 Закону про відпустки (див. консультацію, опубліковану в газеті «Праця і зарплата», 2011, № 15, с. 13).

За час перебування працівниці у відпустці по вагітності та пологах за нею зберігається середній заробіток (за цей час їй нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності).

У зв'язку з цим і час перебування у відпустці по вагітності та пологах, і допомога по вагітності та пологах беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати при обчисленні сум відпускних. Це підтверджується в листах Мінпраці від 22.06.2006 р. № 4201/0/14-06/13 та Мінсоцполітики від 17.06.2011 р. № 190/13/116-11.

Визначимо кількість календарних днів, що включаються до розрахунку: 365 - 10 - 10 = 345 (к. дн.),

де 10 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;

10 — кількість календарних днів, що припадають на період відпустки без збереження заробітної плати.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: (13008,70 + 8640,25) : 345 = 62,75 (грн./дн.).

Сума відпускних становить: 62,75 x 24 = 1506 (грн.).

 

Приклад 4

. Працівницю підприємства було прийнято на роботу з 10.01.2011 р. З 01.03.2011 р. її було переведено в режим неповного робочого тижня (3 дні на тиждень — понеділок, вівторок, середа) з ініціативи роботодавця. 25.07.2011 р. працівниця звільняється за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). У період роботи щорічна основна відпустка не надавалася. На підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень. Тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні.

Робота на умовах неповного робочого часу не спричинює жодних обмежень обсягу трудових прав працівників, у тому числі вони мають право на щорічну основну відпустку повної тривалості.

Таким чином, при звільненні, крім зарплати за відпрацьований час, працівниці має бути виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (

ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки).

Визначимо кількість невикористаних днів, за які має бути виплачено компенсацію:

24 х (197 - 7) : (365 - 10) = 13 (дн.),

де 24 — загальна тривалість відпустки;

197 — кількість календарних днів у поточному робочому році до дня звільнення;

7 — кількість святкових та неробочих днів, установлених

ст. 73 КЗпП, що припадають на поточний робочий рік до дня звільнення;

365 — загальна кількість календарних днів у поточному робочому році;

10 — загальна кількість святкових та неробочих днів у поточному робочому році.

У зв'язку з тим, що працівниця відпрацювала на підприємстві менше 12 місяців, середня зарплата обчислюється за час, фактично відпрацьований перед місяцем звільнення.

Розрахунковим періодом у цьому випадку є лютий — червень 2011 року.

У розрахунковому періоді працівниці нараховано заробітну плату в сумі 8174,64 грн.

Оскільки працівниця працювала в

режимі неповного робочого тижня з не залежних від неї причин, тобто з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП), то кількість робочих днів, протягом яких вона не працювала, виключається з розрахунку середньої заробітної плати для виплати відпускних (див. лист Мінпраці від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07).

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

150 - 7 - 35 = 108 (к. дн.),

де 7 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період;

35 — кількість робочих днів, протягом яких працівниця не працювала з березня по червень 2011 року у зв'язку з переведенням у режим неповного робочого тижня.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 8174,64 : 108 = 75,69 (грн./дн.).

Визначимо суму компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки: 75,69 х 13 = 983,97 (грн.).

Звертаємо увагу:

при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпустки (виплати компенсації за невикористані дні відпустки) працівника, який працює на умовах неповного робочого тижня відповідно до ст. 56 КЗпП, дні, протягом яких він не працював, не виключаються з розрахункового періоду.

 

Приклад 5

. Працівнику надано щорічну основну відпустку з 25.05.2011 р. тривалістю 24 календарні дні.

Розрахунковим періодом для визначення суми відпускних є липень 2010 року — червень 2011 року.

З 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р. працівник не працював у зв'язку з простоєм підприємства, що виник не з його вини. Оплата за час простою здійснювалася в розмірі 2/3 окладу працівника. Заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді, — 34000 грн., у тому числі за період із 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р.

4000 грн.

Відповідно до

абзацу шостого п. 2 Порядку № 100 із розрахункового періоду виключається час, який працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. На цій підставі із загальної кількості днів розрахункового періоду виключаються дні простою з вини підприємства, що оплачуються згідно з нормами ст. 113 КЗпП у розмірі не нижче 2/3 установленої працівнику тарифної ставки (окладу). Аналогічні роз'яснення було надано в листах Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24.04.2009 р. № 247/13/8409 // «Оплата праці», 2009, № 12.

Звертаємо увагу: у разі якщо

за час простою за працівником зберігався середній заробіток, період простою не виключається з розрахункового періоду.

Визначимо кількість календарних днів, що включаються до розрахунку: 365 - 10 - 31 - 30 = 294 (к. дн.).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: (34000 - 4000) : 294 = 102,04 (грн.).

Сума відпускних становитиме: 102,04 х 24= 2448,96 (грн.).

На цьому прикладі ми розглянули найпоширенішу на практиці ситуацію, коли простій стався з вини роботодавця. Зауважимо, що

в разі якщо простій стався з вини працівника, то дні такого простою з розрахункового періоду для розрахунку середньої заробітної плати не виключаються.

 

Приклад 6

. Працівниця підприємства 07.07.2011 р. вийшла на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З 25.07.2011 р. працівниці надано навчальну відпустку тривалістю 30 календарних днів. Згідно зі штатним розписом оклад працівниці в липні 2011 року становить 1800 грн.

Період, протягом якого працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виключається з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для визначення суми відпускних на підставі

абзацу шостого п. 2 Порядку № 100.

У нашій ситуації в розрахунковому періоді у працівниці немає жодного повністю відпрацьованого місяця. Тому розрахунок середньої зарплати здійснюється згідно з

абзацом третім п. 4 Порядку № 100, тобто виходячи з установленої в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Відповідно до роз'яснень Мінпраці (лист від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05) ураховується тарифна ставка (посадовий оклад), установлена на день виходу у відпустку.

Порядок розрахунку середньої зарплати в цьому випадку такий.

1. Визначимо розмір заробітної плати за 12 місяців: 1800 х 12 = 21600 (грн.).

2. Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 21600 : (365 - 10) = 60,85 (грн./дн.), де 10 — кількість святкових та неробочих днів у розрахунковому періоді.

3. Сума відпускних становить: 60,85 х 30 = 1825,50 (грн.).

Зауважимо: у разі якщо жінка, котра перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одночасно працює на підприємстві на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня), розрахунок відпускних має здійснюватися в загальному порядку виходячи із заробітної плати, нарахованої працівниці за розрахунковий період, і кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

 

Вихідна допомога

Приклад 7

. Працівника звільняють 15.07.2011 р. у зв'язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП).
З 23 по 31 травня 2011 року він хворів.

Відповідно до

ст. 44 КЗпП у разі припинення трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП вихідна допомога виплачується працівнику в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

У разі якщо середньомісячну зарплату визначено законодавством як розрахункову величину для нарахування виплат і допомоги, вона розраховується шляхом множення середньоденної зарплати, розрахованої згідно з

абзацом першим п. 8 Порядку № 100, на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді. Розрахунковим періодом у цьому випадку є останні два місяці роботи, тобто травень — червень 2011 року.

У розрахунковому періоді працівнику нараховано такі виплати:

— заробітну плату за фактично відпрацьовані дні травня 2011 року — 1705,26 грн.;

— заробітну плату за червень 2011 року — 2700 грн.;

— суму оплати лікарняного — 945 грн.;

— матеріальну допомогу на лікування — 500 грн.

Середньоденна (годинна) зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих

робочих днів (годин) (абзац перший п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячна кількість робочих днів

розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій п. 8 Порядку № 100).

Відповідно до

п. 4 Порядку № 100 сума матеріальної допомоги (500 грн.) і сума оплати лікарняного (945 грн.) не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати.

Кількість відпрацьованих днів за два останні місяці, що передували місяцю звільнення: у травні — 12 (7 робочих днів припадає на період хвороби працівника), у червні — 20.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату для нарахування вихідної допомоги:

(1705,26

грн. + 2700 грн.) : (12 роб. дн. + 20 роб. дн.) = 137,66 грн.

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи:

(19 + 20) : 2 = 19,5 (роб. дн.).

Розрахуємо середньомісячну заробітну плату:

137,66 х 19,5 = 2684,37 (грн.).

Якщо колективним договором підприємства не передбачено виплату вихідної допомоги в більшому розмірі, сума вихідної допомоги, нарахованої працівнику, який звільняється, дорівнюватиме 2684,37 грн.

 

Приклад 8

. Працівник звільняється 20 липня 2011 року у зв'язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП). З 04.05.2011 р. по 03.06.2011 р. працівник хворів, що підтверджено наданими ним листками непрацездатності, а з 06.06.2011 р. по 30.06.2011 р. він перебував у щорічній основній відпустці.

Відповідно до

ст. 44 КЗпП у разі припинення трудового договору на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП вихідна допомога виплачується працівнику в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно з

абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100 у разі якщо працівник протягом останніх двох календарних місяців не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

У нашому випадку розрахунковим періодом є травень — червень 2011 року. Однак працівник у цих місяцях не працював, оскільки перебував на лікарняному та у відпустці. Ураховуючи це, середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат, нарахованих у березні — квітні 2011 року. Наведемо додаткові дані для розрахунку середньої зарплати.

У березні 2011 року працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 1900 грн., у квітні 2011 року — 2100 грн. Кількість відпрацьованих днів у березні 2011 року склала 22, у квітні 2011 року — 20.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: (1900 + 2100) : (22 + 20) = 95,24 (грн./дн.).

Середньомісячна кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи становить: (22 + 20) : 2 = 21 (дн.).

Визначимо суму середньомісячної заробітної плати: 95,24 х 21 = 2000,04 (грн.).

У разі якщо колективним договором підприємства не передбачено виплату вихідної допомоги в більшому розмірі, при звільненні працівнику має бути виплачено вихідну допомогу в розмірі 2000,04 грн.

 

Приклад 9

. Працівника звільняють 29 липня 2011 року у зв'язку з реорганізацією підприємства (п. 1 ст. 40 КЗпП). З 04.05.2011 р. по 17.06.2011 р. працівник хворів, що підтверджено наданими ним листками непрацездатності. У червні 2011 року йому було нараховано заробітну плату в розмірі 920 грн. за 8 відпрацьованих днів.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньоденної заробітної плати є травень — червень 2011 року. Оскільки в розрахунковому періоді відпрацьовано лише 8 днів, розрахунок здійснюється виходячи з нарахованої за ці дні зарплати.

Правильність такого підходу до розрахунку середньої зарплати підтверджують роз'яснення Мінпраці, згідно з якими якщо в розрахунковому періоді працівник відпрацював хоча б один день, то розрахунок здійснюється виходячи з нарахованої за цей день зарплати (див.

лист Мінпраці від 15.12.2003 р. № 18-841).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 920 : 8 = 115 (грн./дн.).

Середньомісячна кількість робочих днів згідно з установленим на підприємстві режимом роботи становить: (19 + 20) : 2 = 19,5 (дн.).

Визначимо суму середньомісячної заробітної плати: 115 х 19,5 = 2242,50 (грн.).

 

Приклад 10

. Працівниця вийшла на роботу 12 липня 2011 року після закінчення відпустки для догляду за дитиною до трьох років. 29 липня 2011 року вона звільняється на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП (у зв'язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці — змінився режим роботи). Згідно зі штатним розписом посадовий оклад працівниці в місяці звільнення становить 2300 грн.

Із положень

абзацу четвертого п. 2 Порядку № 100 випливає: якщо протягом чотирьох місяців, що передують місяцю звільнення, працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Водночас згідно з роз'ясненнями фахівця Мінпраці (див.  консультацію в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 24, с. 26)

розрахунок середньомісячної заробітної плати в цьому випадку не провадиться. Виплата вихідної допомоги здійснюється в розмірі посадового окладу. Отже, працівниці при звільненні має бути виплачено вихідну допомогу в розмірі не менше 2300 грн.

 

Розрахунок середньої заробітної плати згідно з Порядком № 1266

 

Виплати по тимчасовій непрацездатності

Приклад 11. Працівника було прийнято на роботу 19 червня 2008 року З 11 по 21 липня 2011 року він хворів, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Страховий стаж працівника — 12 років 8 місяців.

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень) є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (

п. 4 Порядку № 1266).

У цій ситуації розрахунковим періодом є січень — червень 2011 року. Наведемо додаткову інформацію для розрахунку середньої зарплати.

З 17 по 28 січня 2011 року працівник хворів, з 11 по 24 квітня 2011 року перебував у щорічній основній відпустці. Виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Заробітна
плата, грн.

Відпускні,
грн.

Лікарняні,
грн.

Винагорода за підсумками роботи за 2010 рік, грн.

Матеріальна допомога на оздоровлення, грн.

Січень 2011 року

1184,21

1145,00

1000,00

Лютий 2011 року

2500,00

Березень 2011 року

2500,00

Квітень 2011 року

1250,00

1176,42

800,00

Травень 2011 року

2500,00

Червень 2011 року

2500,00

Разом

12434,21

1176,42

1145,00

1000,00

800,00

 

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), що визначаються згідно з

Інструкцією № 5, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, з яких частина єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) сплачувалася до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд).

Виплати за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток

, обчислений відповідно до Порядку № 100 (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня заробітна плата за період виконання громадських обов'язків у робочий час тощо), не беруть участі в розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати. Оскільки в зазначених випадках працівник фактично не працював, при розрахунку середньої заробітної плати не враховуються ні сума, ні дні, протягом яких за ним зберігалася середня заробітна плата. Такі роз'яснення надано Мінпраці в листі від 25.06.2004 р. № 20-338.

Сума лікарняних

також не бере участі в розрахунку середньої зарплати, оскільки лікарняні не входять до фонду оплати праці та з них не сплачується частина ЄСВ до Фонду.

Відповідно до

абзацу другого п. 9 Порядку № 1266 , якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), то для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Таким чином, дні, протягом яких працівник перебував у щорічній відпустці (з 11 по 24 квітня 2011 року), а також сума відпускних (1176,42 грн.) у розрахунку середньої заробітної плати участі не беруть.

Не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати дні тимчасової непрацездатності (з 17 по 28 січня 2011 року) та сума лікарняних (1145,00 грн.).

Що стосується винагороди за підсумками роботи у 2010 році, нарахованої в січні 2011 року, то вона до розрахунку середньої заробітної плати включається пропорційно відпрацьованому часу.

Розрахуємо частину суми винагороди, що братиме участь у розрахунку середньої зарплати: 1000 : 19 х х 9 = 473,68 (грн.),

де 19 — кількість робочих днів за графіком роботи, установленим на підприємстві;

9 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів.

Матеріальна допомога на оздоровлення включається до розрахунку середньої заробітної плати в повному обсязі, оскільки місяць, в якому її нараховано (квітень 2011 року), відпрацьовано не повністю внаслідок перебування працівника в цьому місяці в щорічній відпустці, що не є поважною причиною, перелік яких наведено в

п. 9 Порядку № 1266.

Інформацію, необхідну для розрахунку середньої зарплати, наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість фактично відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати,
що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Січень 2011 року

9

3329,21

1657,89

Лютий 2011 року

20

2500,00

2500,00

Березень 2011 року

22

2500,00

2500,00

Квітень 2011 року

10

3226,42

2050,00

Травень 2011 року

19

2500,00

2500,00

Червень 2011 року

20

2500,00

2500,00

Разом

100

16555,63

13707,89

 

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачуються страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату працівника: 13707,89 : 100 = 137,08 (грн./дн.).

Згідно з

п. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати, з якої сплачується частина ЄСВ до Фонду, з розрахунку на один день, що обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу в цьому місяці.

Визначимо межу, яку не повинна перевищувати середньоденна заробітна плата: 14400 : 20 = 720 (грн.).

Оскільки розрахована сума середньоденної зарплати (137,08 грн.) не перевищує граничну величину, розрахунок розміру виплат по тимчасовій непрацездатності здійснюється виходячи з 137,08 грн.

Розрахуємо суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства: 137,08 x 5 = 685,40 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становитиме: 137,08 x 4 = 548,32 (грн.).

 

Приклад 12

. Працівника було прийнято на роботу 4 травня 2011 року. З 11 по 19 липня 2011 року він хворів, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Страховий стаж працівника — 15 років 3 місяці.

Відповідно до

п. 5 Порядку № 1266 , якщо застрахована особа працювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку.

Згідно з роз'ясненнями Мінпраці (див.

лист від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07), якщо працівник відпрацював повний місяць, але був прийнятий на роботу не в перший календарний день місяця (наприклад, перший календарний день місяця є вихідним або святковим днем), то при визначенні розрахункового періоду місяць, що відпрацьовано не з 1-го числа, не враховується.

У цій ситуації працівника прийнято з 4 травня 2011 року, при цьому 1, 2, 3 травня — святкові та неробочі дні. Таким чином, хоча працівник повністю відпрацював травень 2011 року, до розрахункового періоду цей місяць не включається, і середня зарплата обчислюється виходячи із зарплати, нарахованої в червні 2011 року, оскільки це єдиний повністю відпрацьований місяць.

Кількість відпрацьованих днів у червні 2011 року становить 20, нарахована в червні 2011 року заробітна плата — 2600 грн.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 2600 : : 20 = 130 (грн./дн.).

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця становитиме: 130 х 5 = 650 (грн.).

Визначимо суму допомоги по вагітності та пологах: 130 х 2 = 260 (грн.).

 

Приклад 13

. Працівницю прийнято на роботу 14 червня 2011 року З 18 по 26 липня 2011 року вона хворіла згідно з наданим нею листком непрацездатності. Відповідно до штатного розпису оклад працівниці становить 2000 грн. Страховий стаж — 7 років 3 місяці.

Згідно з

п. 6 Порядку № 1266 у разі якщо працівник не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Інформацію, необхідну для розрахунку середньої зарплати, наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Кількість фактично відпрацьованих робочих днів

Загальна сума нарахованого доходу, грн.

Сума заробітної плати,
що включається до розрахунку лікарняних, грн.

Червень 2011 року

12

1200,00

1200,00

Липень 2011 року

11

1047,62

1047,62

Разом

23

2247,62

2247,62

 

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 2247,62 : 23 = 97,72 (грн./дн.).

Визначимо межу, яку не повинна перевищувати середня заробітна плата: 14400 : 20 = 720 (грн.).

Оскільки розрахована сума середньоденної зарплати (97,72 грн.) не перевищує граничну величину, розрахунок розміру виплат по тимчасовій непрацездатності здійснюється виходячи з 97,72 грн.

Оскільки страховий стаж працівниці понад 5 років, але менше 8 років, виплати по тимчасовій непрацездатності здійснюються в розмірі 80 % середньої зарплати.

Сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності становитиме: 97,72 х 0,8 х 5 = 390,88 (грн.).

Визначимо розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності: 97,72 х 0,8 х 2 = 156,35 (грн.).

Приклад 14

. Працівник хворів з 19 по 27 липня 2011 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. Згідно зі штатним розписом його оклад становить 2800 грн. З травня 2011 року працівника було переведено на роботу в режимі неповного робочого дня (0,5 норми робочого часу за місяць). Страховий стаж — 9 років 4 місяці.

Розрахунковим періодом у цьому випадку є січень — червень 2011 року.

Відповідно до

п. 15 Порядку № 1266 у разі якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, установлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Таким чином, у цьому випадку для визначення суми лікарняних необхідно розрахувати середньогодинну заробітну плату.

Дані про відпрацьовані години та нараховані в розрахунковому періоді суми зарплати наведемо в таблиці.

 

Місяць розрахункового періоду

Кількість фактично відпрацьованих годин

Сума заробітної плати, грн.

Січень 2011 року

151

2800,00

Лютий 2011 року

160

2800,00

Березень 2011 року

175

2800,00

Квітень 2011 року

160

2800,00

Травень 2011 року

76

1400,00

Червень 2011 року

80

1400,00

Разом

802

14000,00

 

Уся сума заробітної плати бере участь у розрахунку середньої заробітної плати.

Розрахуємо середньогодинну зарплату: 14000 : : 802 = 17,46 (грн./год.).

Сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності становитиме: 17,46 x 16 = 279,36 (грн.), де 16 — кількість робочих годин, пропущених за графіком роботи працівника протягом перших п'яти днів тимчасової непрацездатності.

Визначимо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності: 17,46 x 12 = 209,52 (грн.), де 12 — кількість робочих годин, пропущених за графіком роботи працівника, що оплачуються за рахунок коштів Фонду.

 

Приклад 15

. Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 5 липня 2011 року і цього ж дня захворіла. Згодом нею було надано листок непрацездатності, згідно з яким хвороба тривала з 5 по 8 липня 2011 року. Посадовий оклад працівниці на момент настання тимчасової непрацездатності склав 2300 грн. На підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (субота і неділя).

Страховий стаж працівниці — 10 років 5 місяців.

У розрахунковому періоді (січень — червень 2011 року) працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим у цей період вона не мала заробітку.

Згідно з

пп. 10 і 14 Порядку № 1266 якщо в розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, зазначених у п. 4 Порядку № 1266 (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо тимчасова непрацездатність настала в перший день роботи, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві або за індивідуальним графіком роботи.

При цьому з роз'яснень Мінпраці (див.

лист від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020) випливає, що середньомісячна кількість робочих днів розраховується шляхом ділення кількості робочих днів за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді (6 календарних місяців) на 6.

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів.

Загальна кількість робочих днів за балансом робочого часу підрозділу в розрахунковому періоді (січень — червень 2011 року) становить: 19 + 20 + 22 + 20 + 19 + 20 = 120 (роб. дн.).

Розрахуємо середньомісячну кількість робочих днів: 120 : 6 = 20 (роб. дн.).

Середньоденна заробітна плата складе: 2300 : 20 = 115 (грн.).

Визначимо суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності: 115 x 4 = 460 (грн.).

 

Приклад 16

. Працівник підприємства хворів з 18 по 27 липня 2011 року, про що свідчить наданий ним листок непрацездатності. На підприємстві А він працює за основним місцем роботи з 11.02.2008 р., на підприємстві Б — за сумісництвом з 01.03.2011 р. Стаж роботи — 8 років 6 місяців. І на підприємстві А, і на підприємстві Б установлено п'ятиденний робочий тиждень.

Відповідно до

п. 21 Порядку № 1266 , якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами й оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, засвідченого підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи (довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом, якщо застрахована особа працює на декількох місцях роботи за сумісництвом).

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення

нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи. Якщо особа в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала декілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, то середньоденна (середньогодинна) заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин) за місцем роботи за сумісництвом (абзац четвертий п. 21 Порядку № 1266).

Сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати з тимчасової втрати працездатності, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної бази нарахування ЄСВ.

Якщо в місяці (місяцях) розрахункового періоду загальна сума нарахованої заробітної плати за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом перевищує максимальну величину зарплати, з якої сплачувалася частина ЄСВ до Фонду, для розрахунку середньої заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом береться різниця між максимальною величиною зарплати і зарплатою за основним місцем роботи.

Розрахунковим періодом для працівника при розрахунку лікарняного за основним місцем роботи є січень — червень 2011 року. Інформацію про відпрацьовану кількість робочих днів та нараховану суму заробітної плати за основним місцем роботи зазначено в довідці про середню заробітну плату, виданій підприємством А і наданій працівником на підприємство Б.

Інформацію про відпрацьовану кількість робочих днів та нараховану суму заробітної плати за місцями роботи наведемо в таблиці.

 

Місяці розрахункового періоду

Підприємство А

Підприємство Б

Сумарна зарплата за двома місцями роботи, грн.

Максимальна база нарахування ЄСВ, грн.

кількість
відпрацьованих днів

сума нарахованої заробітної плати, грн.

кількість
відпрацьованих
днів

сума нарахованої заробітної плати, грн.

Січень 2011 року

19

3000,00

Лютий 2011 року

20

3000,00

Березень 2011 року

22

3000,00

22

1000,00

4000,00

14115,00

Квітень 2011 року

20

3000,00

20

1000,00

4000,00

14400,00

Травень 2011 року

19

3000,00

19

1000,00

4000,00

14400,00

Червень 2011 року

20

3000,00

20

1000,00

4000,00

14400,00

Разом

120

18000,00

81

4000,00

Х

Х

 

Оскільки в січні — лютому 2011 року працівник не працював за місцем роботи за сумісництвом, середня заробітна плата для визначення сум оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом обчислюється виходячи з кількості робочих днів, відпрацьованих у березні — червні 2011 року (22 + 20 + 19 + 20 = 81 роб. дн.) за основним місцем роботи.

Як видно з таблиці, сума загальної нарахованої заробітної плати за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом за місяцями розрахункового періоду не перевищує максимальної величини заробітної плати, з якої сплачувалася частина ЄСВ до Фонду. Тому в розрахунку середньої заробітної плати за сумісництвом бере участь уся сума заробітної плати, нарахована в розрахунковому періоді.

Розрахуємо середньоденну зарплату за місцем роботи за сумісництвом: 4000 : 81 = 49,38 (грн.).

Визначимо суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності: 49,38 х 5 = 246,90 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становитиме: 49,38 x 3 = 148,14 (грн.).

 

Допомога по вагітності та пологах

Приклад 17

. Згідно з наданим листком непрацездатності працівниця іде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 13.07.2011 р. по 15.11.2011 р. (126 календарних днів).

Згідно з

п. 14 Порядку № 1266 для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком).

У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень) є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (

п. 4 Порядку № 1266). При розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру допомоги по вагітності та пологах кількість календарних днів розрахункового періоду зменшується тільки на календарні дні, які не відпрацьовано працівницею з однієї з трьох поважних причин, а саме внаслідок:

— хвороби;

— відпустки по вагітності та пологах;

— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівницею в розрахунковому періоді з будь-яких причин (щорічна відпустка, відпустка за свій рахунок, простій тощо), уключаються до розрахункового періоду. Звертаємо увагу: цей показник не зменшується на святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період (див.

лист Мінпраці від 13.02.2010 р. № 36/18/99-10 // «Оплата праці», 2010, № 6).

Усі виплати, які включаються до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5 та з яких сплачувалися страхові внески до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності (з урахуванням обмеження щодо максимальної бази нарахування ЄСВ), уключаються до розрахунку середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Таким чином, до розрахунку середньої зарплати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах необхідно включати всі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час. До останніх, зокрема, належать відпускні, оплата простоїв не з вини працівника та інші виплати, зазначені в

п.п. 2.2.12 Інструкції № 5. Саме таку думку було висловлено Мінпраці в листах від 18.01.2010 р. № 396/0/14-10/18 («Оплата праці», 2010, № 3) та від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18 («Оплата праці», 2010, № 4).

Заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), уключаються до розрахунку середньої зарплати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах пропорційно відпрацьованим у такому місяці робочим дням (

абзац другий п. 9 Порядку № 1266).

У нашому випадку розрахунковим періодом є січень — червень 2011 року. Наведемо додаткові дані для розрахунку середньої заробітної плати.

У розрахунковому періоді з 14 по 27 лютого 2011 року працівниця була в щорічній основній відпустці. У лютому 2011 року працівниці нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 250 грн.

З 16 по 27 травня 2011 року працівниця хворіла (на період тимчасової непрацездатності працівниці припадають 12 календарних днів).

Наведемо в таблиці дані про зарплату і кількість календарних днів за шість місяців, що входять до розрахункового періоду (див. с. 22).

 

Місяці розрахункового періоду

Нарахований дохід, грн.

Дохід, що включається до розрахунку середньої зарплати, грн.

Загальна кількість календарних днів

Кількість календарних днів, що включається до розрахунку

Січень 2011 року

2400,00

2400,00

31

31

Лютий 2011 року

1200,00 — зарплата;
1135,82 — відпускні;
250,00 — матдопомога

2585,82

28

28

Березень 2011 року

2400,00

2400,00

31

31

Квітень 2011 року

2400,00

2400,00

30

30

Травень 2011 року

1136,84 — зарплата;
1137,90 — лікарняні

1136,84

31

19

Червень 2011 року

2400,00

2400,00

30

30

Разом

14460,56

13322,66

181

169

 

Надамо пояснення до таблиці.

Матеріальна допомога на оздоровлення включається до розрахунку середньої зарплати у повному обсязі, оскільки відпустка не належить до переліку поважних причин, зазначених у

п. 9 Поряду № 1266.

У розрахунку середньої зарплати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах беруть участь і кількість календарних днів, що припадають на період відпустки, і вся сума відпускних (1135,82 грн.).

Із розрахункового періоду виключається кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності (12 к. дн.). Сума лікарняних (1137,90 грн.) не включається до розрахунку середньої зарплати.

Згідно з

п. 20 Порядку № 1266 сума допомоги по вагітності та пологах розраховується шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах становитиме: 13322,66 : 169 = 78,83 (грн.).

Згідно з

п. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальної суми (граничної величини) заробітної плати, з якої сплачується частина ЄСВ до Фонду, з розрахунку на один день, що обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Визначимо межу, яку не повинна перевищувати середньоденна заробітна плата: 14400 : 30,44 = 473,06 (грн./дн.).

Оскільки середньоденна заробітна плата (78,83 грн.) не перевищила граничну величину (473,06 грн.), то розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюється виходячи з розрахованої суми середньоденної заробітної плати.

Допомога по вагітності та пологах виплачується в розмірі 100 % незалежно від страхового стажу.

Допомога по вагітності та пологах складе: 78,83 x х 126 = 9932,58 (грн.).

 

Приклад 18

. У період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінка надала листок непрацездатності по вагітності та пологах з 13.07.2011 р. по 15.11.2011 р. (126 календарних днів). До виходу у відпустку по вагітності та пологах жінка працювала бухгалтером. Згідно зі штатним розписом оклад працівниці на момент настання страхового випадку становить 1800 грн. Чи має жінка право на допомогу по вагітності та пологах? Якщо так, то як вона розраховується?

Згідно з

абзацом третім ч. 3 ст. 38 Закону № 2240 за період відпустки по вагітності та пологах, що збігається у відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до трьох років, що виплачується органами праці та соціального захисту. Таким чином, роботодавець зобов'язаний виплатити допомогу по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, хоча працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Зауважимо, що відпустка по вагітності та пологах не оформляється (лист Мінсоцполітики від 02.06.2011 р. № 175/13/116-11).

Відповідно до

пп. 10 і 14 Порядку № 1266 якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахованій особі не нараховувалася заробітна плата з поважних причин (таких, як тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на момент настання страхового випадку або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Зауважимо, що норма стосовно обмеження середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах (

п. 6 Порядку № 1266) середньою заробітною платою за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, у відповідному регіоні не поширюється на випадки, коли перед настанням страхового випадку застрахована особа перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичними показаннями (див. лист Мінпраці від 21.01.2010 р. № 11/18/99-10 // «Оплата праці», 2010, № 6).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 1800 : : 30,44 = 59,13 (грн./дн.).

Останнім місяцем розрахункового періоду в цьому випадку є червень 2011 року. Максимальна база нарахування ЄСВ у червні 2011 року становить 14400 грн. (960 грн. х 15).

Визначимо межу, яку не повинна перевищувати середньоденна заробітна плата: 14400 : 30,44 = 473,06 (грн./дн.).

Оскільки середньоденна заробітна плата (59,13 грн.) не перевищила граничну величину (473,06 грн.), то розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюється виходячи з розрахованої суми середньоденної заробітної плати.

Визначимо суму допомоги по вагітності та пологах: 59,13 х 126 = 7450,38 (грн.).

 

Приклад 19

. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надала листок непрацездатності по вагітності та пологах. Згідно з листком непрацездатності їй має бути надано відпустку по вагітності та пологах з 18.07.2011 р. по 20.11.2011 р. (126 календарних днів). До виходу у відпустку для догляду за дитиною до трьох років жінка працювала пакувальницею. Норма виробітку на годину становить 6 од. Відрядна розцінка за одиницю — 2,50 грн. Кількість годин у місяці настання страхового випадку (липень 2011 року) згідно з нормою робочого часу — 168.

У зв'язку з тим, що працівниця в розрахунковому періоді (січень — червень 2011 року) не мала заробітку, оскільки перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах має визначатися виходячи з місячної тарифної ставки, установленої працівниці на момент настання страхового випадку (

п. 10 Порядку № 1266).

Середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Оскільки працівниці встановлено відрядну форму оплати праці, тобто її заробітна плата залежить від виконання норм виробітку та відрядних розцінок, для розрахунку середньої заробітної плати необхідно визначити, скільки б вона заробила в місяці настання страхового випадку за умови виконання норми виробітку.

Визначимо заробітну плату працівниці в липні 2011 року за умови виконання місячної норми виробітку: 6 х 2,50 х 168 = 2520 (грн.).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 2520  : 30,44 = 82,79 (грн./дн.).

Оскільки максимальна база нарахування ЄСВ у червні 2011 року становить 14400 грн. (960 грн. х 15), визначимо межу, яку не повинна перевищувати середньоденна заробітна плата: 14400 : 30,44 =  473,06 (грн./дн.).

У зв'язку з тим, що середньоденна заробітна плата (82,79 грн.) не перевищила граничну величину (473,06 грн.), розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюється виходячи з розрахованої суми середньоденної заробітної плати.

Сума допомоги по вагітності та пологах, що підлягає виплаті працівниці, становитиме: 82,79 х 126 = = 10431,54 (грн.).

 

На цьому ми закінчуємо розгляд питань, пов'язаних з розрахунком середньої заробітної плати. Упевнені, що наша стаття допоможе вам, працівникам бухгалтерських служб, правильно застосовувати в різних ситуаціях положення

Порядку № 100 та Порядку № 1266. А якщо у вас виникли запитання, надсилайте їх до редакції і ми із задоволенням відповімо на них.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі