Присвоєння водію класу кваліфікації

Перш за все зауважимо, що класність водія підтверджує його кваліфікацію. Кваліфікація — це рівень загальної та спеціальної підготовки.

Класи (III — найнижчий, II — середній, I — найвищий) — це критерій оцінки рівня професійної майстерності водіїв. Вони залежать від складності керування транспортними засобами, професійної підготовки і досвіду (стажу) роботи водія.

Обов'язковою умовою для встановлення водіям III, II та I класу кваліфікації є наявність у посвідченні водія позначок, що дозволяють керувати відповідними категоріями транспортних засобів.

Згідно з п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.93 р. № 340 (далі — Положення № 340), транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів та призначення поділяються на категорії:

B — автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, — восьми;

C1 — призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кг (від 7700 до 16500 фунтів);

C — призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг (16500 фунтів);

D1 — призначені для перевезення пасажирів автобуси з кількістю місць для сидіння, за винятком сидіння водія, не більше 16;

D — призначені для перевезення пасажирів автобуси з кількістю місць для сидіння, за винятком сидіння водія, більше 16;

BE, C1E, CE, D1E, DE — состави транспортних засобів з тягачем категорій B, C1, C, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

T — трамваї та тролейбуси.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу.

Відповідно до п. 27 Положення № 340 посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24.09.2008 р. № 586-VI, може бути обміняне на нове згідно з п. 25 Положення № 340. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії:

A1, A — відповідає категорії A;

B1, B — відповідає категорії B;

C1, C — відповідає категорії C;

D1, D — відповідає категорії D;

BE — відповідає категоріям B і E;

C1E, CE — відповідає категоріям C і E;

D1E, DE — відповідає категоріям D і E;

T — відповідає категоріям «Трамвай», «Тролейбус».

У посвідченні водія III класу має бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій В або С або лише D.

Порядок присвоєння водіям кваліфікацій визначено в п. 4 розд. II Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск № 69 «Автомобільний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 14.02.2006 р. № 136 (далі — Довідник), і п. 8.7 Методичних рекомендацій з питань безпеки автомобільних перевезень, затверджених наказом Державного департаменту автомобільного транспорту від 19.09.2003 р. № 111, згідно з якими водію в процесі роботи на автотранспорті може бути присвоєно кваліфікацію I або II класу після направлення на перепідготовку (підвищення кваліфікації).

Для присвоєння II класу в посвідченні водія мають бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, С, Е або D або ж категорії D та Е, а також безперервний стаж роботи водієм III класу на підприємстві не менше трьох років.

Для присвоєння I класу мають бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, С, D і Е, а також безперервний стаж роботи водієм II класу не менше двох років на цьому підприємстві (в установі, організації).

Крім зазначених вимог, для присвоєння кваліфікації II та I класів водії автомобілів повинні мати хороші показники в роботі, дотримуватись трудової та виробничої дисципліни, а також не мати порушень правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортних пригод або позбавили водія прав, порушень правил технічної експлуатації, техніки безпеки та робочих інструкцій.

Таким чином, водій, якого приймають на роботу на підприємство, до установи, організації, вважається водієм III класу, а згодом (у процесі роботи) йому може бути присвоєно вищу кваліфікацію.

Присвоєння водіям I та II класів здійснюється кваліфікаційними комісіями підприємства, установи, де вони працюють. До складу таких комісій повинні входити інженер з техніки безпеки або працівник служби безпеки руху. Водіям, які пройшли перепідготовку (підвищення кваліфікації), видається відповідне посвідчення.

Рішення кваліфікаційної комісії (підвищення або пониження класу кваліфікації) затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця про встановлення кваліфікації певного класу з унесенням запису до трудової книжки.

Звернемо увагу: кваліфікаційною комісією може бути прийнято рішення про присвоєння водіям кваліфікації II або I класу і в коротші терміни, ніж визначені Довідником, або про зниження класу кваліфікації, якщо водій не виконує кваліфікаційні вимоги. Для цього роботодавцю необхідно зафіксувати порядок установлення класності в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, установи.

Стосовно вимоги до наявності безперервного стажу, що висувається Довідником до водіїв, які керують транспортними засобами категорій C1, C, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE, зауважимо таке. До безперервного стажу керування автотранспортним засобом уключається робота водієм на автотранспортному засобі з максимально допустимою перервою, що не перевищує одного місяця (абзац другий п.п. 2.3.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджених наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 02.07.2010 р. № 427).

Безперервний стаж підтверджується витягом із трудової книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого автотранспортного засобу та його номерного знака, засвідчених підписами посадових осіб та скріплених печаткою. Цей показник впливає на можливість допуску водія до здійснення певних видів перевезень.

Для водіїв, які керують автотранспортними засобами категорії В, вимоги до стажу відсутні.

Слід зауважити, що вимоги, які висуваються до зарахування працівника на робоче місце «водій автотранспортного засобу», навели Міносвіти, МВС, Мінпраці та Мінтрансзв’язку у спільному листі від 19.02.2010 р. № 1/12-625, № 141/0/15-10/021, № 3184/14, № 869/05/14. Відомства роз'яснили, що право керування автотранспортним засобом підтверджується посвідченням водія, виданим відповідно до Положення № 340. Для здійснення професійної діяльності, пов'язаної з керуванням транспортними засобами, необхідною умовою зарахування на відповідне робоче місце, крім посвідчення водія, має бути свідоцтво про присвоєння (підвищення) робочої кваліфікації, видане згідно з Положенням про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженим спільним наказом Мінпраці та Міносвіти України від 31.12.98 р. № 201/469.

У разі якщо осіб було прийнято на роботу лише на підставі посвідчення водія і допуску до керування транспортними засобами, то роботодавцю необхідно потурбуватися про отримання такими особами професійної кваліфікації водія в установленому порядку.

Виходячи з викладеного вище працівнику, якого приймають на посаду водія, установлюється III клас кваліфікації. У процесі роботи в цій організації на підставі наявних у посвідченні водія позначок (В, С1, С, D1, D) кваліфікаційною комісією організації йому може бути встановлено II клас кваліфікації за умови виконання перелічених вище вимог.