Теми статей
Обрати теми

Вихід на роботу в день прибуття з відрядження

Редакція ОП
Відповідь на запитання

Вихід на роботу в день прибуття з відрядження

 

Алла ШУШМАН, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Працівник бюджетної установи перебував у відрядженні кілька днів. Повернувся потягом, який прибув у робочий день о п’ятій годині ранку. Чи зобов’язаний працівник вийти на роботу в день прибуття з відрядження, якщо режим роботи установи — з 9:00 до 17:00?

Чи можна у такому разі вважати невихід працівника на роботу прогулом?

Чи виплачуються добові за цей день у разі виходу на роботу?

(Полтавська обл.)

 

Щодо виходу працівника на роботу у день прибуття (вибуття) з відрядження колишня редакція

Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), відповіді на це запитання не надавала. На думку Мінпраці, висловлену в листі від 05.10.2007 р. № 327/13/116-07, працівник узагалі не повинен перебувати на роботі в день від’їзду у відрядження та в день прибуття з нього, оскільки Інструкцією № 59 такий обов’язок обумовлено не було.

Водночас у письмових роз’ясненнях Мінфін вказував на те, що питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (див

. лист Мінфіну від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854).

Як відомо,

наказом Мінфіну «Про внесення змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 17.03.2011 р. № 362 Інструкцію № 59 викладено у новій редакції (див. «ОП», 2011, № 8, с. 5). Головною зміною стало її поширення лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з

п. 13 оновленої Інструкції № 59 питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Так і в нашому випадку, оскільки працівник працює у бюджетній установі, то необхідність виходу на роботу буде залежати від правил внутрішнього трудового розпорядку такої установи.

Саме цей документ може містити норму, яка визначає обов’язок працівника щодо виходу на роботу в разі повернення з відрядження до певної години, та надати відповідь на поставлене запитання.

Нагадаємо, що при розробленні таких правил можливо використовувати

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та узгоджені з ВЦРПС від 20.07.84 р. № 213, які є чинними на сьогоднішній день.

Пункт 8

нової редакції Інструкції № 59 зазначає, що днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи такого працівника.

При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

На нашу думку, якщо вихід на роботу у день прибуття з відрядження передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку і працівником цей день був відпрацьований, то у цей день за працівником зберігаються гарантії, передбачені

ст. 121 КЗпП. Відповідно до нововведень цієї статті (з 13.05.2011 р.) оплата праці за період відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, при цьому розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку (див. «ОП», 2011, № 13, с. 25).

Тепер що стосується оплати добових. Для бюджетників з квітня 2011 року згідно

п. 4 розд. ІІ Інструкції № 59 за кожний день (уключаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні й час перебування в дорозі (разом із вимушеними зупинками), виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні, крім випадків, коли працівник прибуває з одного відрядження і від’їжджає у наступне одного й того самого дня. У цьому разі добові витрати компенсуються йому за один день. Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідним первинним документом

(п. 4 розд. ІІ Інструкції № 59). За відсутності наказу добові не виплачуються.

Таким чином,

підставою для виплати добових є:

— наказ керівника про направлення у відрядження. Зауважимо, що в ньому має бути чітко зазначено дату вибуття у відрядження та прибуття до місця постійної роботи;

— первинні документи (наприклад, проїзні квитки). Вважаємо, що дати на транспортних квитках і дати вибуття працівника у відрядження та повернення з нього згідно з наказом керівника про направлення у відрядження повинні збігатися.

Приклад.

Згідно з транспортними квитками працівник:

— вибув у відрядження в понеділок 26 вересня о 23:45;

— прибув з відрядження в середу 5 жовтня о 5:00. Датою прибуття згідно з транспортним квитком у цьому випадку буде середа 5 жовтня.

Відповідно до наказу керівника працівника направлено у відрядження з 26 вересня по 5 жовтня.

У такому випадку тривалість відрядження визначається за наказом керівника та транспортними квитками і становить 10 днів (з 26.09.2011 р. по 05.10.2011 р. включно).

Проте, звертаємо увагу, що норми

Інструкції № 59 є обов’язковими лише для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, які частково або повністю фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Для госпрозрахункових підприємств ці питання службових відряджень на нормативно-правовому рівні не врегульовані.

Єдине, що чітко визначено для госпрозрахункових підприємств, — це граничні норми добових. Так, з 01.04.2011 р. згідно з

п.п. 140.1.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI госпрозрахункові підприємства усіх форм власності можуть віднести до складу витрат добові для відряджень у межах України — не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку на кожний календарний день (у 2011 році — 188,20 грн. (941 х 0,2)). У межах цієї суми підприємство може встановлювати будь-який розмір добових для своїх працівників (див. «ОП», 2011, № 7, с. 31).

Усі інші «відряджувальні» питання, у тому числі визначення днів вибуття у відрядження та прибуття з нього, необхідності виходу на роботу і ці дні, розміру добових тощо, необхідно врегулювати на рівні внутрішніх документів підприємства (колективного договору, положення про відрядження, наказу керівника).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі