Працівникові встановлено інвалідність: оплата лікарняного листка

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Міністерством охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 (див. «ОП», 2012, № 4, с. 10).

Інструкція № 532 — Інструкція про порядок запов­нення листка непрацездатності, затверджена спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (див. «ОП», 2012, № 4, с. 29).

Порядок № 439 — Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності унаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.

Перш ніж з'ясувати, які існують особливості оплати листка непрацездатності в разі встановлення працівнику інвалідності, вважаємо за необхідне навести загальні положення, що стосуються оплати лікарняного листка.

Відповідно до Порядку № 439 перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності (далі — ФССТВП) починаючи з шостого дня хвороби за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності.

Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, є:

— виданий в установленому порядку листок непрацездатності (п. 3 Порядку № 439 та ч. 1 ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III), якщо для працівника це місце роботи є основним;

— копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, та довідка про середню заробітну плату з основного місця роботи, довідка про середню заробітну плату з місць роботи за сумісництвом (якщо застрахована особа працює в декількох місцях роботи за сумісництвом) (п. 21 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266).

Слід зазначити, що згідно з п. 2.2 та п.п. 3.1.1 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25, до обов'язку комісії з соціального страхування входить перевірка як правильності видачі, так і правильності заповнення листка непрацездатності та інших документів, що є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Тому розглянемо, як правильно має бути оформлено листок непрацездатності в разі встановлення працівнику інвалідності.

Для цього звернемося до документів, що регламентують порядок видачі листка непрацездатності та порядок заповнення листка непрацездатності, —
Інструкції № 455 та Інструкції № 532 відповідно.

Згідно з п. 2.1 Інструкції № 455 листок непраце­здатності видається на весь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення групи інвалідності МСЕК.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 455 направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюється лікарсько-консультаційною комісією (далі — ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання або лікування за наявності стійкого або непоправного характеру захворювання, а також у разі, коли хворого було звільнено від роботи протягом чотирьох місяців із дня настання тимчасової непрацездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим же захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні туберкульозом — протягом десяти місяців із дня настання непрацездатності.

Згідно з новою редакцією п. 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317, унесеною постановою КМУ від 31.05.2012 р. № 485, комісія проводить огляд тимчасово непраце­здатної особи, яка звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п'яти робочих днів із дня надходження направлення ЛКК та приймає рішення про наявність або відсутність інвалідності.

За наявності підстав для заочного проведення МСЕК комісія проводить експертизу впродовж трьох робочих днів із дня надходження направлення ЛКК.

Якщо хворий визнається інвалідом, листок непрацездатності закривається в день надходження документів хворого в МСЕК. При цьому дата встановлення інвалідності має збігатися з днем надходження (ре­єстрації) документів у МСЕК (п. 3.11 Інструкції № 532) і вона обов'язково має вказуватися в листку непраце­здатності (п. 4.3 Інструкції № 455).

Отже, період, протягом якого документи хворого розглядалися в МСЕК (уключаючи день, яким закрито листок непрацездатності і встановлено інвалідність), оплаті не підлягає. Це також випливає з листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230 (див. «ОП», 2010, № 10, с. 9).

У табелі обліку використання робочого часу в цьому випадку згідно з  наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489, на нашу думку, слід указати таку причину неявки на роботу в періоді, протягом якого розглядалися документи на МСЕК, що не підлягають оплаті, як «Інші причини неявок», буквенне позначення — «І».

Безпосередньо щодо заповнення деяких граф лікарняного листка в разі встановлення інвалідності відзначимо таке.

У графі «Направлений до МСЕК» здійснюється запис дати направлення документів до МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК.

У графі «Оглянутий у МСЕК» указують дату огляду хворого.

У графі «Висновок МСЕК» робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК:

«визнаний інвалідом певної групи та категорії»;

«інвалідом не визнаний, потребує долікування»;

«інвалідом не визнаний, працездатний».

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності має збігатися з днем надходження (реєстрації) документів до МСЕК.

Щодо заповнення графи «Стати до роботи», то в разі встановлення працівнику інвалідності за усними роз'ясненнями фахівців ФССТВП у ній необхідно вказати групу інвалідності та дату її встановлення, наприклад «інвалід третьої групи з вісімнадцятого липня 2012 р.»

У разі тривалої хвороби працівнику може видаватися кілька листків непрацездатності. Від другого лікарняного кожен наступний листок непрацездатності буде продовженням попереднього, якщо в першому лікарняному підкреслено «Продовжує хворіти» та зазначено номер нового листка непрацездатності, а в наступних лікарняних підкреслено «продовження» та зазначено номер і серію попереднього лікарняного.

У такій ситуації перший листок непрацездатності оплачується так: перші п'ять днів хвороби оплачуються за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня хвороби виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФССТВП. Наступні листки непрацездатності, що є продовженням, оплачуються за рахунок коштів цього Фонду.

Рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства на підставі листка непрацездатності протягом 10 днів із дня його надходження.

Слід урахувати, що в разі оплати лікарняних, що є продовженням для обчислення середньої зарплати, береться той самий розрахунковий період, що й для першого листка непрацездатності (див. лист Мінпраці від 02.11.2007 р. № 623/020/99-07). Тобто оплата листка непрацездатності, що є продовженням, здійснюється виходячи з тієї ж середньої зарплати, яку було розраховано і для оплати першого лікарняного листка.

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФССТВП здійснюється після отримання грошей від цього Фонду на спеціальний рахунок, відкритий для цих цілей. Процедуру отримання грошових коштів від ФССТВП визначено Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 26. Згідно з п. 8 цього Порядку робочі органи ФССТВП фінансують страхувальників упродовж 10 днів із дня надходження заявки-розрахунку.

Наведемо умовний числовий приклад із оплати листка непрацездатності, у якому працівнику встановлено інвалідність.

Приклад. Працівник бюджетної організації хворів протягом чотирьох місяців, після чого був направлений для огляду до МСЕК. Останній листок непраце­здатності (продовження попереднього) було надано працівником у липні 2012 року. Листок непрацездатності свідчить про те, що тимчасова непрацездатність продовжувала тривати з 25.06.2012 р. Згідно з листком непрацездатності 18.07.2012 р. його було направлено до МСЕК, оглянуто в МСЕК — 24.07.2012 р. За результатами огляду працівнику було встановлено III групу інвалідності з 18.07.2012 р. Попередні листки непрацездатності було надано й оплачено раніше.

Середньоденна зарплата, виходячи з якої оплачувалися попередні лікарняні, складає 163,60 грн. Страховий стаж — 11 років і 7 місяців.

25.07.2012 р. працівник вийшов на роботу, надав лікарняний і копію довідки МСЕК про встановлення йому інвалідності.

У зв'язку з тим, що наданий листок непрацездатності є продовженням попереднього, він оплачується за рахунок коштів ФССТВП і розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється виходячи з тієї ж середньої зарплати, що й попередні листки непрацездатності.

Згідно з листком непрацездатності працівнику оплачуються 16 робочих днів (25, 26, 27, 29 червня 2012 року, 2 — 6 липня 2012 року, 9 — 13 липня 2012 року, 16 і 17 липня 2012 року включно). День встановлення інвалідності (18.07.2012 р.), а також 19, 20, 23, 24 липня 2012 року не оплачуються за рахунок коштів ФССТВП. Так само, оскільки працівник не працював, йому за цей період з 18 по 24 липня 2012 року зарплата не нараховується.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності складе:

163,60 x 16 = 2617,60 (грн.).

Сума лікарняних обкладається єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) у частині нарахувань (33,2 %) та утримань (2 %) і податком на доходи фізичних осіб.

Податком на доходи фізичних осіб суми лікарняних обкладаються в загальному порядку за ставками 15 та 17 %.

При цьому слід урахувати положення п.п. 169.4.1 Податкового кодексу України, згідно з яким у випадку, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі на період відпустки або на період перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає права на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Щодо обкладення суми лікарняних ЄСВ необхідно врахувати такий момент. Справа в тому, що на суму лікарняних працівників-інвалідів нараховується ЄСВ за спеціальною (зменшеною) ставкою (8,41 %). Водночас, оскільки в цій ситуації йдеться про лікарняний, який надає працівник-інвалід, але за період до встановлення йому інвалідності, на такий лікарняний необхідно нараховувати загальну ставку ЄСВ (33,2 %) (див. роз'яснення фахівця Пенсійного фонду на с. 13).

Щодо суми зарплати, що нараховується працівнику вже після встановлення йому групи інвалідності, то у випадку надання ним копії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності на суму зарплати підприємство має право нарахувати спеціальну ставку (8,41 %).

На підставі наведеного вище прикладу розглянемо порядок оподаткування суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та зарплати працівника-інваліда.

Приклад. 25.07.2012 р. працівник бюджетної організації вийшов на роботу, надав лікарняний і копію довідки МСЕК про встановлення йому інвалідності.

Сума лікарняних за листком непрацездатності, наданим у липні 2012 року, склала 2617,60 грн.

Сума заробітної плати за відпрацьовані (5) днів липня 2012 року склала 818,18 грн.

Працівник не має права на податкову соціальну пільгу.

Відзначимо, що сума лікарняного в цьому випадку обкладається ЄСВ у частині нарахувань за ставкою 33,2 %, у частині утримань — 2 %. Сума зарплати за відпрацьовані дні липня обкладається ЄСВ у частині нарахувань за ставкою 8,41 %, оскільки працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення йому інвалідності, у частині утримань — 3,6 %.

Перш ніж навести в таблиці бухгалтерський облік, зазначимо, що в бюджетній організації прийнято таку додаткову аналітику до субрахунків:

1) 661 — для обліку:

— зарплати та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності (661/1);

— лікарняних, оплачуваних за рахунок коштів ФССТВП (661/2);

2) 641 — для обліку:

— ПДФО, утриманого із зарплати та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності (641/1);

— ПДФО, утриманого з лікарняних, оплачуваних за рахунок коштів ФССТВП (641/2);

3) 651 — для обліку розрахунків за ЄСВ залежно від ставки внеску та джерела його сплати:

— нарахованого ЄСВ за ставками 36,3 % (651/1), 8,41 % (651/2), 34,7 % (651/3), 33,2 % (651/4);

— утриманого ЄСВ за ставками 3,6 % (651/5), 2,6 % (651/6), 2 % (651/7), 6,1 % (651/8), і, крім того, утриманого ЄСВ за ставкою 2 % з суми допомоги, що виплачується за рахунок коштів ФССТВП (651/9).

У бухгалтерському обліку операції з нарахування та виплати лікарняних і зарплати за липень 2012 року відображаються так: