Щодо гарантій для працівниці на період відпустки для догляду за дитиною

<…>

Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Штатний розпис — це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати й посадові оклади працівників.

Враховуючи зазначене, прийняття на роботу працівників має відбуватись згідно із штатним розписом і з посадовим окладом, визначеним штатним розписом.

Тому роботодавець не вправі вивести працівницю поза штат (зокрема і під час її перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років).

Звертаємо <…> увагу, що на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка надається відповідно до норм статті 18 Закону України «Про відпустки» (на підставі медичного висновку — до 6 років, ст. 25 Закону України «Про відпустки»), за працівником зберігається місце роботи (посада) (стаття 2 Закону України «Про відпустки»).

Зазначена категорія працівників не може бути звільнена з ініціативи власника або уповноваженого ним органу , крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (частина третя статті 184 КЗпП).

Відповідно до статті 179 КЗпП та статті 18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За бажанням жінки у період перебування її у відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Отже, частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною надається жінці повністю або частково протягом строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти в таку відпустку або, перебуваючи у такій відпустці, приступити до роботи на умовах неповного робочого часу.

Слід зазначити, що на період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, що знаходиться у відпустці. З таким працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП).

У разі коли у працівника закінчилась відпустка для догляду за дитиною або ж такий працівник виявив бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу, перебуваючи у цій відпустці, то він виходить на посаду, яку обіймав до отримання цієї відпустки. Інший працівник, який на час перебування зазначеного працівника у відпустці працював на цій посаді за строковим трудовим договором, підлягає звільненню за пунктом 2 статті 36 КЗпП (закінчення строкового трудового договору).

Директор Департаменту О. Товстенко

У листі, що коментується, Мінсоцполітики нагадало роботодавцям про гарантії працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (до 6 років — на підставі медичного висновку), а також розглянуло права роботодавців щодо таких працівників.

Гарантії для працівників:

1. На період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (на підставі медичного висновку — до 6 років) за працівником зберігається місце роботи (посада). У зв’язку з цим роботодавець не має права вивести працівницю зі штату.

2. Зазначена категорія працівниць не може бути звільнена за ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Винятком є випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. У такій ситуації дозволяється звільнення цієї категорії осіб із обов’язковим їх працевлаштуванням.

3. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, має право вийти на роботу на умовах неповного робочого дня. При цьому право на отримання допомоги по догляду за дитиною до трьох років за нею зберігається.

4. У період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінка має право на свій розсуд припинити таку відпустку чи знову піти в неї.

Щодо прав роботодавця, то на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку він має право прийняти на роботу іншого працівника до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці.
З таким працівником має бути укладено виключно строковий трудовий договір (див. лист Мінпраці від 10.03.2011 р. № 78/06/186-11).

Коли строк дії строкового трудового договору закінчується, працівника звільняють з роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП в останній робочий день перед виходом працівниці, яка до цього моменту перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ситуація для роботодавця дещо ускладнюється, коли нова працівниця, яку було прийнято за строковим трудовим договором, також пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Рекомендації Мінпраці щодо дій, які має зробити роботодавець у разі звільнення вагітної працівниці у зв’язку із закінченням строкового трудового договору, було викладено в листі від 15.04.2011 р. № 3961/0/14-11/10. З цього листа випливає, що відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок за ініціативою власника або уповноваженого ним органу не дозволяється, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли дозволяється звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору, а не з дня звільнення.

Отже, якщо працівницю прийнято за строковим трудовим договором і вона надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, власник або уповноважена ним особа зобов’язані попередити працівницю, що після закінчення строкового трудового договору її до роботи допущено не буде і що на період пошуку відповідної роботи вона може перебувати вдома. Така працівниця має з’явитися на підприємство, коли буде знайдено можливість її працевлаштувати для продовження роботи (у разі працевлаштування на цьому підприємстві) або для отримання трудової книжки та розрахунку із зарплати (у разі працевлаштування на іншому підприємстві).

Як бачимо, на власника покладено обов’язок працевлаштування вагітної працівниці на цьому ж підприємстві або на іншому відповідно до її фаху. При цьому розрив у часі між звільненням та працевлаштуванням у цьому випадку не допускається.

Із цього випливає, що звільнення вагітних жінок у зв’язку із закінченням строку трудового договору можливе тільки за умови, що вони відмовляються від працевлаштування за фахом без поважних причин. У такому разі їх звільняють на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП (у зв’язку із закінченням строку трудового договору), навіть якщо після закінчення строку трудового договору минув певний час.

Тетяна РУДА, головний редактор
(e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)