Право на одночасне встановлення доплат провідному фахівцю ВНЗ
Антоніна КЛИМЕНКО, начальник Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
Працівнику вищого навчального закладу ІІІ — ІV рівня акредитації, який обіймає посаду провідного фахівця з капітального ремонту будівель та споруд (10-й тарифний розряд за ЄТС), згідно з абзацом «а» п.п. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 установлено доплату за суміщення посади (професії) техніка-кошторисника I категорії в розмірі 50 % посадового окладу техніка (за 7-м тарифним розрядом).
Чи може бути встановлено такому працівнику ще одну доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (у нашому випадку керівника господарської служби на час його відпустки) у розмірі до 50 % посадового окладу?
Ураховуючи, що обмеження щодо неперевищення 50 % посадового окладу встановлено тільки для низки надбавок, зазначених в абзаці «а» п.п. 2 п. 4 наказу № 557, чи може бути встановлено працівнику дві доплати (за суміщення посади та за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника), кожна з яких буде, наприклад, дорівнювати 40 % його посадового окладу, а разом — відповідно 80 % посадового окладу за основною посадою?
(м. Харків)
Абзацом «а» п.п. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557) передбачено норму про можливість установлення працівникам закладів освіти доплати у розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):
— за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
— за суміщення професій (посад);
— за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
При цьому встановлено обмеження щодо зазначених видів доплат керівникам навчальних закладів, закладів освіти та наукових установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їх заступникам. А саме такі доплати не встановлюються працівникам, які обіймають зазначені посади.
Разом з тим ст. 105 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Підпунктом 6.3.6 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011 — 2015 роки , зареєстрованої у Міністерстві праці та соціальної політики України 06.07.2011 р. за № 37 (далі — Угода) , сторони Угоди рекомендують керівникам закладів та установ освіти встановлювати розміри доплат за суміщення професій, посад, розширення зони обслуговування, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників без звільнення від своєї основної роботи на підставі колективних договорів з використанням на цю мету всієї економії фонду заробітної плати за відповідними посадами.
Положення Угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов’язковими для включення до колективних договорів (п. 1.4 Угоди).
Тому доплати за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування чи за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників без звільнення від своєї основної роботи можуть встановлюватись у розмірах, передбачених у колективних договорах з використанням на цю мету всієї економії фонду заробітної плати за відповідними посадами.
Абзацом «а» п.п. 2 п. 4 наказу № 557 передбачені обмеження щодо встановлення працівникам лише надбавок: за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання). Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).
