ВІДПУСТКА ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ТРЬОХ РОКІВ
Сьогодні дуже багато батьків зважуються і на другу, і на третю дитину. Тому на підприємствах, в установах, організаціях працюючі матусі йдуть у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а згодом — у відпустку для догляду за дитиною до трьох років. Які трудові гарантії та права передбачено для жінок, котрі перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, розглянуто у пропонованій статті.
Тетяна РУДА, головний редактор (e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.
Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.
Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
Статтею 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки встановлено право жінки після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами піти в частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Така відпустка належить до соціальних відпусток і за бажанням жінки може бути надана їй повністю або частково в межах установленого періоду.
Тривалість відпустки для догляду за дитиною
Жінка може оформити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відразу після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Інколи на практиці трапляється, що після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами працівниця оформляє щорічну основну і додаткову відпустки. У цій ситуації працівниця має право оформити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відразу після закінчення щорічних основної та додаткової відпусток.
У загальному випадку відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку закінчується в день виповнення дитині трьох років. Отже, жінка повинна буде стати до роботи на наступний робочий день після дня досягнення дитиною трьох років (див. лист Мінпраці від 17.08.2010 р. № 246/13/116-10 // «ОП», 2010, № 20, с. 5, а також «ОП», 2012, № 5, с. 20).
Наприклад, дитині працівниці, яка перебуває у відпустці до досягнення дитиною трьох років, три роки виповнюється 3 квітня 2013 року. Стати до роботи працівниця має 4 квітня 2013 року (якщо, звичайно, вона не оформить відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку).
Слід зауважити, що чинне законодавство дозволяє працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на свій розсуд неодноразово переривати таку відпустку і виходити на роботу, а потім знову її оформляти.
Документальне оформлення відпустки для догляду за дитиною
Для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, жінка має подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої вона йде у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. До заяви потрібно додати копію свідоцтва про народження дитини.
На підставі отриманих документів роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки (ст. 181 КЗпП, ст. 20 Закону про відпустки).
У разі якщо жінка вже перебуває у відпустці для догляду за першою дитиною, наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною має бути видано з наступного дня після дати виповнення першій дитині трьох років (див. лист Мінпраці від 12.07.2010 р. № 201/13/116-10 // «ОП», 2010, № 15, с. 17). Видавати такий наказ відразу після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не потрібно, оскільки чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою та другою дитиною до трьох років (у цьому випадку працівниця вже й без того перебуває у відпустці для догляду за дитиною).
Як уже зазначалося, жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право неодноразово переривати таку відпустку і виходити на роботу, а потім оформляти її знову. Для цього їй необхідно подати письмову заяву на ім’я керівника із зазначенням дати виходу на роботу (дати відновлення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
У період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінці виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що є одним із видів державної допомоги сім’ям з дітьми (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 2811). Допомога по догляду за дитиною призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання жінки за рахунок коштів державного бюджету.
Працюючим жінкам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається, зокрема, на підставі виписки з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 3 ст. 14 Закону № 2811). Тому роботодавцю бажано після підписання наказу (розпорядження) про надання працівниці відпустки для догляду за дитиною підготувати відповідну виписку з наказу.
Допомога виплачується від дня настання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і по день її закінчення (тобто по день народження дитини включно) (п. 18 Порядку № 1751).
Маючи дитину віком до трьох років, жінка може:
1) перебувати у відпустці для догляду за дитиною та не працювати;
2) перервати відпустку для догляду за дитиною і вийти на роботу в режимі повного робочого часу;
3) перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною, працювати на умовах неповного робочого часу.
Розглянемо нижче пільги та гарантії, установлені чинним законодавством для жінок, котрі мають дітей віком до трьох років, для кожного з перелічених вище випадків.
Жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не працює
У період відпустки для догляду за дитиною за жінкою зберігається її робоче місце (ст. 2 Закону про відпустки).
Стаж. Період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до (ч. 2 ст. 181 КЗпП):
— загального стажу роботи;
— безперервного стажу роботи;
— стажу роботи за фахом.
Також період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу для призначення пенсії, оскільки в цей період страхові внески за працівницю сплачують органи праці та соціального захисту населення (абзац тридцять п’ятий ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, лист Мінсоцполітики від 16.05.2011 р. № 166/18/99-11).
Окремо хотілося б відзначити питання визначення стажу держслужби. Згідно з п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283, до стажу державної служби включається в тому числі період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зауважимо, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Як передбачено п. 1 постанови КМУ «Про порядок та умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250, посадовим особам, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, котрі мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го
року ця відпустка збільшується на 2 календарні дні за кожен наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Час, протягом якого працівниця не працює, а перебуває у відпустці для догляду за дитиною, не враховується при визначенні:
— стажу роботи, що дає право на щорічну (основну, додаткову) відпустку (п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки);
— страхового стажу для оплати лікарняних за період з 01.01.2011 р. (листи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.05.2011 р. № 04-29-1068, від 11.07.2011 р. № 04-29-2003).
Відпустки. Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не працює, у період такої відпустки не має права на щорічну і додаткову відпустку на дітей, установлені ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки.
Що стосується оплачуваної навчальної відпустки, то для того щоб скористатися правом на неї, жінка має перервати відпустку для догляду за дитиною до 3 років. Переривання відпустки для догляду за дитиною оформляється на підставі заяви працівниці наказом (розпорядженням) роботодавця. Копію наказу (розпорядження) про переривання відпустки для догляду за дитиною роботодавець зобов’язаний надати до органу праці та соціального захисту населення за місцем отримання жінкою допомоги по догляду за дитиною протягом п’яти днів після видання зазначеного наказу (розпорядження) (п. 20 Порядку № 1751). Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період перебування працівниці в навчальній відпустці не надається.
Для отримання навчальної відпустки працівниці-студентці необхідно буде:
— написати заяву з проханням про надання навчальної відпустки;
— надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій мають бути зазначені: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому навчається працівниця; період сесії, установлений навчальним закладом; підстава для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановних занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи).
Після закінчення навчальної відпустки на підставі заяви працівниці роботодавець видає наказ про надання їй відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Для відновлення права на отримання допомоги по догляду за дитиною працівниці необхідно буде надати до органу праці та соціального захисту копію наказу (розпорядження) про надання їй відпустки для догляду за дитиною.
Допомога по тимчасовій непрацездатності. Жінці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не оплачуються періоди тимчасової непрацездатності, оскільки під час такої відпустки вона не працює і за неї не сплачуються страхові внески. Однак якщо ця жінка захворіла, у зв’язку з чим за висновком лікаря певний час не може здійснювати догляд за дитиною, п. 3.13 Інструкції № 455 передбачає можливість видачі лікарняного іншій працюючій особі, яка здійснюватиме догляд за дитиною віком до 3 років замість її матері. Лікарняний виписується лікарем-педіатром на підставі довідки з поліклініки або стаціонару, що засвідчує захворювання матері.
У разі хвороби дитини віком до трьох років, у відпустці для догляду за якою жінка перебуває, лікарняний листок для догляду за такою дитиною не видається (п. 3.15 Інструкції № 455).
Якщо жінка, крім дитини віком до трьох років, за якою вона здійснює догляд, має ще одну дитину, котра захворіла, то іншому працюючому члену сім’ї (наприклад, батьку) у разі потреби може бути видано листок непрацездатності для догляду за другою хворою дитиною (див. консультацію Ольги Коллякової, головного спеціаліста Департаменту лікувально-профілактичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України, в газеті «ОП», 2012, № 5, с. 21).
Допомога по вагітності та пологах. На практиці часто трапляються випадки, коли в жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, виникає право на відпустку по вагітності та пологах. Листок непрацездатності у зв’язку вагітністю та пологами в такому разі видається жінці та оплачується за місцем її роботи на загальних підставах. Нагадаємо, що виплата допомоги по вагітності та пологах здійснюється з першого дня відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд). Докладно про особливості розрахунку, нарахування та надання допомоги по вагітності та пологах у ситуації, коли жінка, не виходячи з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, іде у другий «декрет», читайте в матеріалі фахівця Мінсоцполітики (див. «ОП», 2012, № 6, с. 20).
При цьому слід ураховувати, що для догляду за дитиною віком до 3 років видається листок непрацездатності іншій працюючій особі, яка здійснюватиме цей догляд, на період, коли мати не може здійснювати догляд за старшою дитиною. Листок непрацездатності в цьому випадку видається на підставі довідки зі стаціонару, що засвідчує пологи матері, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років.
Жінка, яка має дитину віком до трьох років, вийшла на роботу
Трудове законодавство передбачає спеціальні норми, що встановлюють гарантії під час прийняття на роботу, заборони на звільнення, додаткові відпустки та інші пільги для працюючих жінок, котрі мають малолітніх дітей. Основні з них наведемо в таблиці.
| № з/п | Пільга/гарантія | Підстава |
| 1 | 2 | 3 |
| Прийняття на роботу | ||
| 1 | Заборонено відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з наявністю дітей віком до 3 років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда | Ст. 184 КЗпП |
| Відмова у прийнятті на роботу зазначених категорій жінок можлива в разі, якщо вона є обґрунтованою . У такому разі роботодавець зобов’язаний повідомити у письмовій формі причину відмови. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено жінкою в судовому порядку. | ||
| Умови праці | ||
| 2 | Заборонене застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування) | Ст. 174 КЗпП |
| Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджено наказом МОЗ від 29.12.93 р. № 256. | ||
| 3 | Заборонено залучення жінок до піднімання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми | Ст. 174 КЗпП |
| Граничні норми піднімання та переміщення важких речей жінками затверджено наказом МОЗ від 10.12.93 р. № 241. | ||
| 4 | Не допускається залучати жінок, які мають дітей віком до 3 років, до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти їх у відрядження | Ст. 55, 63, 176 КЗпП |
| 5 | Жінки, які мають дітей віком до 3 років, у разі неможливості виконання колишньої роботи мають бути переведені на іншу роботу на строк до досягнення дитиною 3 років. Підставою для такого переведення можуть бути як медичний висновок, так й інші об’єктивні дані, що свідчать про неможливість виконання колишньої роботи. При цьому слід ураховувати, що тимчасове переведення таких жінок на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливе виключно за їх згодою (ч. 3 ст. 33 КЗпП) | Ч. 3 ст. 178 КЗпП |
| Звертаємо увагу: якщо заробіток на новому місці роботи нижчий від того, який такі жінки отримували до переведення, | ||
| 6 | Жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку | Ст. 183 КЗпП |
| Строки та порядок надання перерв для годування встановлюються роботодавцем за погодженням із профспілковим комітетом та з урахуванням побажань матері. Перерви для годування включаються до робочого часу та оплачуються за середнім заробітком. | ||
| 7 | На прохання жінки, яка має дитину віком до 14 років, роботодавець зобов’язаний установити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень | Ст. 56 КЗпП |
| У цьому випадку оплата праці здійснюватиметься пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. | ||
| 8 | У разі потреби роботодавець має видавати вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу. Порядок надання таких пільг та гарантій установлюється колективним договором підприємства | Ст. 185 КЗпП |
| Відпустки | ||
| 9 | Жінка, яка має двох та більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, має право піти у щорічні відпустки за бажанням у зручний для неї час | Ст. 10 Закону |
| 10 | Жінці, яка працює та має двох чи більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, або яка всиновила дитину, одинокій матері, а також жінці, котра взяла дитину під опіку, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не повинна перевищувати 17 календарних днів | Ст. 1821 КЗпП, ст. 19 Закону |
| Звільнення | ||
| 11 | Заборонено звільняти жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням | Ст. 184 КЗпП |
| При звільненні у зв’язку з повною ліквідацією (п. 1 ст. 40 КЗпП) жінці має бути виплачено заробітну плату за фактично відпрацьований час (якщо жінка, котра має дитину до трьох (шести) років, працювала), компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). | ||
| 12 | У разі звільнення після закінчення строкового трудового договору жінок, які мають дітей віком до 3 (6) років, одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, роботодавець зобов’язаний їх працевлаштувати. На період працевлаштування за жінками зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців від дня закінчення строкового трудового договору | Ст. 184 КЗпП |
У разі прийняття жінкою, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, рішення вийти на роботу роботодавцю слід насамперед установити її наміри: хоче вона вийти з відпустки на своє колишнє робоче місце на умовах повного робочого часу або збирається працювати на умовах неповного робочого часу, залишаючись у відпустці для догляду за дитиною. Від вибраного режиму роботи жінки залежить не тільки оплата її праці, а й право на отримання тієї чи іншої виплати.
Жінка, яка має дитину віком до 3 років, працює в режимі повного робочого часу
Жінка має право в будь-який час перервати відпустку для догляду за дитиною і вийти на роботу в режимі повного робочого часу. Переривання такої частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною необхідно належним чином оформити. Жінка має подати роботодавцю заяви з проханням:
1) перервати надану їй раніше відпустку для догляду за дитиною. Тож у цьому випадку виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде припинено;
2) дозволити розпочати виконання своїх обов’язків, обумовлених трудовим договором. У цій заяві також зазначити бажаний (повний) режим роботи.
На підставі отриманих заяв роботодавець видає накази (розпорядження) про припинення відпустки для догляду за дитиною і про вихід працівниці на роботу в режимі повного робочого часу. При цьому строковий трудовий договір з особою, яку було прийнято на робоче місце жінки на період її відпустки для догляду за дитиною, розривається*..
* Річ у тім, що до цього трудового договору відразу має бути включено умову, згідно з якою він укладається на час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до дня фактичного виходу на роботу такої працівниці.
Звертаємо увагу: день подання працівницею заяви про достроковий вихід на роботу і день виходу на роботу не повинні збігатися. Це пов’язане з тим, що до виходу працівниці а роботу роботодавець має видати наказ (розпорядження) про такий вихід і наказ (розпорядження) про звільнення працівника, який тимчасово обіймав її посаду. Адже такого працівника було прийнято на період відпустки для догляду за дитиною, отже, і звільнити його роботодавець має в останній день зазначеної відпустки, тобто в день, що передує дню виходу працівниці з відпустки для догляду за дитиною.
Протягом 5 днів після видання наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років роботодавець зобов’язаний повідомити про це орган праці та соціального захисту населення, що призначив раніше допомогу по догляду за дитиною працівниці (абзац п’ятий п. 20 Порядку № 1751). Форму такого повідомлення на сьогодні не затверджено. На практиці роботодавці складають її в довільній формі у вигляді листа, долучаючи до нього копію наказу (розпорядження) про припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Від дня переривання відпустки для догляду за дитиною і виходу на роботу в режимі повного робочого часу:
1) жінці припиняється виплата органами праці та соціального захисту населення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. У цьому випадку оформити отримання такої допомоги може особа, яка надалі продовжить фактично доглядати таку дитину до досягнення нею трирічного віку. Слід ураховувати, що переоформлення документів на виплату допомоги можливо тільки на працездатну особу, яка не отримує пенсію та перебуває в сімейних стосунках з дитиною;
2) на неї, як і на інших працівників підприємства, поширюються норми чинного законодавства, з урахуванням пільг та гарантій, наведених у таблиці на с. 23 — 24;
3) вона має право на оплату лікарняного листка у зв’язку як зі своєю хворобою, так і з хворобою своєї дитини.
Далі розглянемо особливості роботи в режимі неповного робочого часу жінки, яка продовжує перебувати у відпустці для догляду за дитиною.
Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, працює на умовах неповного робочого часу
У період перебування у відпустці для догляду за дитиною жінка може працювати на умовах неповного робочого часу і вдома. При цьому право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не втрачається (абзац сьомий п. 23 Порядку № 1751).
Жінка, яка бажає працювати у відпустці для догляду за дитиною, може звернутися з відповідною заявою до будь-якого роботодавця, а не лише до того, в якого вона перебуває у відпустці для догляду за дитиною.
Стосовно тривалості робочого дня жінки зауважимо таке. Згідно з ч. 8 ст. 179 КЗпП працівниця, якщо вона не припиняє відпустку для догляду за дитиною, може працювати виключно на умовах неповного робочого часу або вдома. Трудове законодавство допускає можливість установлення неповного робочого часу шляхом:
— зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);
— зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);
— одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня та кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня).
При цьому чинне законодавство не містить норм, які б указували на те, якої ж конкретно тривалості має бути робочий день або робочий тиждень, щоб за працівницею збереглося право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Певний висновок можна зробити з положень ст. 56 КЗпП, відповідно до яких неповним вважатиметься робочий час, що має меншу тривалість, ніж установлена нормативними актами, у тому числі розпорядчими актами підприємства. Отже, для того щоб робочий час працівниці вважався «неповним робочим часом», достатньо, щоб він був менше нормальної тривалості для такої працівниці, а на скільки менше (на годину, дві три тощо) — вирішувати працівниці та роботодавцю.
У разі якщо працівниця висловила бажання працювати на умовах неповного робочого часу на тому самому підприємстві, з якого йшла у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і на тій самій посаді, то окремий трудовий договір можна не укладати (див. лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06 // «ОП», 2008, № 1, с. 11).
Далі розглянемо, які наслідки для жінки матиме робота в режимі неповного робочого часу.
Допомога по догляду за дитиною. Працюючи в режимі неповного робочого часу в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працівниця має право на отримання допомоги по догляду за дитиною (ст. 179 КЗпП, ст. 18 Закону про відпустки, ч. 7 ст. 14 Закону № 2811). Про вихід на роботу в такому режимі працівниця має повідомити орган праці та соцзахисту населення, подавши довідку з місця роботи (копію наказу) про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах (абзац третій п. 20 Порядку № 1751).
Оплата праці. Оплата праці жінок, які працюють на умовах неповного робочого часу в період відпустки для догляду за дитиною, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
При цьому якщо така працівниця виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не вважається надурочною та оплачується в одинарному розмірі (див. абзац другий п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13).
Відпустки. Робота на умовах неповного робочого часу не спричинює будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому, працюючи неповний робочий день або неповний робочий тиждень, працівниця має право на щорічну відпустку і додаткову відпустку на дітей повної тривалості (ч. 1 ст. 9 і ст. 19 Закону про відпустки).
Допомога по тимчасовій непрацездатності. У разі хвороби матері дитини, яка працює у відпустці для догляду за такою дитиною в режимі неповного робочого часу, їй медичною установою видається листок непрацездатності, що за місцем її роботи підлягає оплаті на загальних підставах (див. листи Мінпраці від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 і від 26.06.2007 р. № 412/020/153-07). При цьому в загальному випадку перші п’ять днів хвороби працівниці оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з шостого дня — за рахунок коштів Фонду.
У разі хвороби дитини до 3 років, у відпустці для догляду за якою перебуває працівниця, листок непрацездатності не видається на підставі п.п. «б» п. 3.15 Інструкції № 455. А оскільки підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є лікарняний, то через його відсутність допомога не виплачується. Якщо на порушення вимоги Інструкції № 455 листок непрацездатності все-таки було видано, то згідно з роз’ясненнями Фонду, наданими в листі від 26.03.2009 р. № 04-06/3-5/з-74 (див. «ОП», 2009, № 9, с. 19), підприємство не має права його оплачувати. Також слід зауважити, що в ситуації, коли хворіє дитина до 3 років, часом постає питання з підтвердженням причини відсутності матері дитини на роботі, оскільки часто саме вона доглядає хвору дитину. Підтвердженням у цьому випадку могла б бути довідка довільної форми, аналогічна тій, що видається за потреби догляду за хворою дитиною старше 14 років при стаціонарному лікуванні (п. 3.16 Інструкції № 455). Однак МОЗ у листі від 21.08.2009 р. № 3.07-58/2365 (див. «ОП», 2009, № 24, с. 9) зауважив, що чинним законодавством не передбачено документа, який видається матері, котра доглядає хвору дитину, якщо мати перебуває в частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до 3 років та працює на умовах неповного робочого тижня (дня). Тому якщо медустанова не видасть матері довідку, то на цей період за домовленістю з роботодавцем жінка може піти у щорічну відпустку або відпустку без збереження заробітної плати.
Якщо ж у працівниці, яка працює у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, захворіла її старша дитина віком до 14 років, то листок непрацездатності видається та оплачується в загальному порядку. Аналогічну думку висловило Мінпраці в листі від 17.07.2009 р. № 197/18/99-09 (див. «ОП», 2009, № 24, с. 8). У цьому випадку допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок коштів Фонду з першого дня непрацездатності.
Як бачимо, чинним законодавством передбачено досить великий перелік трудових гарантій для жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Упевнені, що запропонований матеріал допоможе роботодавцю забезпечити їх дотримання.
