Податкова соціальна пільга: правила застосування

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755­VI.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551­XII.

Порядок № 1227 — Порядок надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Докладний перелік податкових соціальних пільг (далі — ПСП), їх розмірів у 2013 році та документів, необхідних для їх отримання, було опубліковано в «ОП», 2013, № 1, с. 27.

Тому нижче наведемо стислу інформацію щодо розмірів ПСП, які надаються на підставі ст. 169 ПК.

Перш ніж навести числові приклади, нагадаємо основні правила застосування ПСП.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ПСП

1. ПСП застосовується тільки до доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати. ПСП не може бути застосовано до:

— доходів платника податків інших, ніж заробітна плата;

— заробітної плати, яку платник податків протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

— доходу самозайнятої особи від здійснення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності (п.п. 169.2.3 ПК).

Наприклад, ПСП не застосовується до винагороди за договором цивільно­правового характеру, оскільки вона не є заробітною платою.

2. ПСП застосовується до заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо її місячний розмір не перевищує у 2013 році 1610 грн. (п.п. 169.4.1 ПК).

Винятком у визначенні розміру граничної зарплати, що надає право на застосування ПСП, є збільшення його одному з батьків кратно кількості дітей. Це правило застосовується щодо платника податків, який:

— утримує двох чи більше дітей віком до 18 років — з розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 ПК);

— є одинокою матір’ю (батьком), удовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК);

— утримує дитину­інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПК).

Для перелічених вище осіб граничний розмір зар­плати, що дає право на застосування ПСП, визначається кратно кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 ПК). Для другого з батьків, котрий має право на ПСП на дітей на зазначених підставах, граничний розмір зарплати, що дає право на її застосування, становить 1610 грн.

3. ПСП застосовується до нарахованої платнику податків заробітної плати за місяць тільки за одним місцем її нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 ПК). Платник податків самостійно вибирає місце застосування ПСП (п.п. 169.2.2 ПК). Це означає, що в разі якщо фізична особа працює на двох місцях роботи (на одному як за основним місцем роботи, на іншому — за сумісництвом), то вона має повне право вибрати те місце роботи, на якому до її зарплати застосовуватиметься ПСП. Це може бути або основне місце роботи, або підприємство, на якому така особа працює як зовнішній сумісник. При цьому для визначення того, чи перевищує сума зарплати граничну величину зарплати, до якої застосовується ПСП, підсумовувати загальний заробіток за двома місцями роботи не потрібно. Водночас слід ураховувати: якщо працівник працює на тому самому підприємстві як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (внутрішній сумісник), при визначенні суми зарплати для порівняння її з граничним розміром зарплати, до якої застосовується ПСП, заробітки за основним місцем роботи і на роботі за внут­рішнім сумісництвом необхідно скласти.

4. ПСП починає застосовуватися до нарахованої заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про самостійний вибір місця застосування податкової соціальної пільги (далі — заява про застосування ПСП) і документів, що підтверджують таке право (п.п. 169.2.2 ПК). ПСП застосовується до заробітної плати в місяці подання працівником заяви та не залежить від числа місяця, в якому її було подано.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується без подання заяви, але з поданням підтверджуючих документів для встановлення розміру пільги (п.п. 169.2.3 ПК).

5. У разі якщо платник податків має право на застосування ПСП на двох та більше підставах, зазначених у п. 169.1 ПК, застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір (п.п. 169.3.1 ПК).

Винятком із цього правила є випадок, коли працівник утримує двох та більше дітей віком до 18 років, якщо одна дитина — інвалід. У цьому випадку ПСП підсумовуються: на дитину­інваліда (дітей­інвалідів) надається підвищена ПСП, на дитину (дітей), котра не є інвалідом, — звичайна ПСП.

6. Суми відпускних та лікарняних для цілей порівняння з граничною зарплатою, що надає право на ПСП, розподіляються за місяцями, на які припадає відпустка (хвороба) (п.п. 169.4.1 ПК).

7. ПСП припиняє надаватися з місяця, в якому працівник подає заяву про відмову від її застосування. Підвищена ПСП припиняє надаватися у зв’язку із втратою працівником відповідного статусу з моменту, визначеного п.п. 169.3.3 ПК.

8. ПСП надається з урахуванням останнього податкового періоду, в якому платник податків помер, або оголошений судом померлим, або визнаний судом безвісти відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи. Це означає, що в місяці звільнення працівника ПСП надається на загальних підставах. На практиці часто трапляються випадки, коли працівник у тому самому звітному місяці звільняється з попереднього місця роботи і приймається на нове і при цьому подає новому роботодавцю в місяці прийняття на роботу заяву про застосування ПСП. У такій ситуації роботодавцю бажано поцікавитися у новоприйнятого працівника, чи застосовувалася на попередньому місці роботи до його заробітної плати ПСП у місяці, в якому його було звільнено. У разі якщо на попередньому місці роботи в місяці звільнення ПСП до заробітної плати працівника застосовувалася, такий працівник не має права на отримання ПСП на новому місці роботи в місяці, в якому його було звільнено з попереднього місця роботи і прийнято на нове. Це пов’язане з тим, що платник податків має право на отримання ПСП тільки від одного роботодавця. А в цьому випадку це право у звітному місяці було ним реалізовано на попередньому місці роботи. Починаючи з наступного місяця працівник матиме право на ПСП на новому місці роботи.

Перейдемо до розгляду числових прикладів.

ЧИСЛОВІ ПРИКЛАДИ

ПСП на дітей

На підприємстві працюють Сохненко Є. Н. та Сохненко В. Ю., які офіційно перебувають у шлюбі та мають трьох спільних дітей віком до 18 років. Заробітна плата за лютий 2013 року Сохненко Є. Н. склала 1610 грн., зар­плата за лютий 2013 року Сохненка В. Ю. — 3100 грн. На яку ПСП мають право такі працівники?

Згідно з п.п. 169.1.2 ПК платники податків, які утримують двох та більше дітей, мають право на ПСП у розмірі 573,50 грн. з розрахунку на кожну дитину.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, для одного з батьків визначається в розмірі 1610 грн., для другого — у розмірі, кратному кількості дітей віком до 18 років (1610 грн. x кількість дітей до 18 років). Хто з батьків користуватиметься правом на збільшення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей, вирішується ними самостійно. Той із них, хто вирішить, що таким правом скористається він, у своїй заяві на застосування ПСП має зазначити, що другий з батьків таким правом не користується.

У цій ситуації гранична зарплата, кратна кількості дітей, становить 4830 грн. (1610 грн. x 3). Виходячи з розміру зарплати за лютий 2013 року вигідніше саме батькові (Сохненку В. Ю.) використовувати право на збільшення граничної зарплати кратно кількості дітей, оскільки зарплата його дружини (Сохненко Є. Н.) і без того не перевищує 1610 грн.

Що стосується суми ПСП, то обидва з батьків мають право на суму ПСП у такому розмірі:

573,50 x 3 = 1720,50 (грн.).

ПДФО з нарахованої за лютий 2013 року зар­плати Сохненко Є. Н. не утримується, оскільки її сума (1610 грн.) менше суми ПСП (1720,50 грн.).

ПДФО з нарахованої за лютий 2013 року зарплати Сохненку В. Ю. становитиме:

(3100 ­- 111,60 ­- 1720,50) x 15 % = 190,19 (грн.),

де 111,60 грн. — сума утриманого із зарплати ЄСВ.

За лютий 2013 року працівниці нараховано зарплату в розмірі 2300 грн. Жінка розлучена та не перебуває в офіційному шлюбі. Вона має двох дітей віком до 18 років. На яку ПСП має право така працівниця?

Зауважимо, що згідно з п. 5 Порядку № 1227 одинокою матір’ю (батьком) чи опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК, маючи дітей віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому відповідно до закону.

Право на ПСП у цьому випадку працівниця має на двох підставах, а саме як:

— мати, яка утримує двох дітей до 18 років, — згідно з п.п. 169.1.2 ПК (573,50 грн. x 2);

— одинока жінка, яка має двох дітей, — згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК (860,25 грн. x 2).

У загальному порядку, якщо платник податків має право на застосування ПСП на двох та більше підставах, то до його зарплати застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір (п.п. 169.3.1 ПК). Тому в цій ситуації працівниця має вибрати найбільшу за розміром ПСП.

На другій підставі розмір ПСП на кожну дитину більший. Тому слід застосовувати ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК.

Що стосується граничного розміру зарплати, до якої застосовується ПСП, то він визначається для одного з батьків у розмірі, кратному кількості дітей до 18 років (1610 грн. x 2), а для другого з батьків — 1610 грн. У заяві в разі, якщо працівниця бажає скористатися правом на ПСП на дітей на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК, і щоб при цьому гранична сума зар­плати визначалася кратно кількості дітей, їй необхідно вказати, що таким правом на збільшення граничного розміру зарплати не користується її колишній чоловік.

У такому разі гранична сума зарплати, що дає працівниці право на застосування ПСП, становить 3220 грн.

Для застосування ПСП на дітей працівниця має подати роботодавцю такі документи:

— заяву про застосування ПСП;

— копії свідоцтв про народження дітей;

— копію паспорта.

У наведених у запитанні умовах зарплата працівниці не перевищує граничного розміру зарплати (3220 грн.). Тому якщо жінка скористається правом на ПСП як одинока мати, то розмір ПСП на двох дітей складатиме 1720,50 грн.

Сума ПДФО, утримана із зарплати працівниці, дорівнюватиме:

(2300 -­ 82,80 ­- 1720,50) x 15 % = 74,51 (грн.),

де 82,80 грн. — сума ЄСВ, утримана із зарплати.

На підприємстві працює жінка, котра має трьох дітей віком до 18 років, одна дитина з яких — інвалід. Зарплата працівниці становить 3000 грн. Який розмір ПСП застосовується до зарплати цієї працівниці?

Платникам податків, які утримують двох та більше дітей віком до 18 років, з розрахунку на кожну дитину надається ПСП у розмірі 573,50 грн. (п.п. 169.1.2 ПК).

Крім того, до зарплати платника податків у цій ситуації може бути застосовано ПСП у розмірі 860,25 грн. як особи, яка утримує дитину­інваліда, з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

У разі якщо платник податків має право на застосування ПСП на двох та більше підставах, зазначених у п. 169.1 ПК, у загальному порядку застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає найбільший розмір.

Винятком із цього правила є випадок, коли працівник утримує двох та більше дітей віком до 18 років, одна дитина з яких є інвалідом. У цьому випадку ПСП підсумовуються: на дитину­інваліда (дітей­інвалідів) надається підвищена ПСП, на дитину (дітей), яка не є інвалідом, — звичайна ПСП.

Для того щоб жінка змогла скористатися ПСП на дітей та ПСП на дитину­інваліда, вона має подати роботодавцю заяву про застосування ПСП і документи, що підтверджують право на застосування таких ПСП.

У разі якщо чоловік такої працівниці не користується правом на збільшення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей, про що необхідно вказати в заяві, то вона має право ще й на збільшення граничного розміру її зарплати кратно кількості дітей.

У підсумку виходить, що граничний розмір зар­плати, який дає право на застосування ПСП до зар­плати працівниці, у цьому випадку дорівнює 4830 грн. (1610 грн. x 3).

Сума ПСП становитиме:

573,50 x 2 + 860,25 = 2007,25 (грн.).

Сума ПДФО, утриманого із зарплати працівниці, складе:

(3000 ­- 108 -­ 2007,25) x 15 % = 132,71 (грн.),

де 108 грн. — сума утриманого ЄСВ.

На підприємстві працює одинока жінка (вдова), яка має двох дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда. Зарплата працівниці становить 2800 грн. Який розмір ПСП застосовується до зарплати цієї працівниці?

У цій ситуації теоретично працівниця має право на ПСП на трьох підставах:

— як платник податків, який утримує двох дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ПК);

— як одинока мати, котра має двох дітей віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК);

— як платник податків, який утримує дитину­інваліда віком до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПК).

У разі якщо платник податків має право на застосування ПСП на двох та більше підставах, зазначених у п. 169.1 ПК, у загальному порядку застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає найбільший розмір.

Винятком із цього правила є випадок, коли працівник утримує двох та більше дітей віком до 18 років, одна дитина з яких є інвалідом. У цьому випадку ПСП підсумовуються: на дитину­інваліда надається підвищена ПСП, на дитину, котра не є інвалідом, — звичайна ПСП.

У підсумку виходить: у разі якщо працівниця вирішить скористатися правом на ПСП на підставі п.п. 169.1.2 ПК і п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПК, загальний розмір ПСП складе:

573,50 + 860,25 = 1433,75 (грн.).

У разі якщо працівниця вирішить скористатися правом на ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК, розмір ПСП становитиме:

860,25 x 2 = 1720,50 (грн.).

Сума ПСП у разі, якщо працівниця вирішить скористатися правом на ПСП як одинока мати, є найбільшою. Тому необхідно вибрати саме її.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, у цьому випадку визначається кратно кількості дітей, тобто цей розмір складе 3220 грн. (1610 x 2).

Сума ПДФО, утриманого із зарплати працівниці, дорівнюватиме:

(2800 ­- 100,80 ­- 1720,50) x 15 % = 146,81 (грн.),

де 100,80 грн. — сума утриманого ЄСВ.

ПСП та винагорода за підсумками роботи за рік

Працівник користувався правом на ПСП протягом усього 2012 року на підставі п.п. 169.1.1 ПК. У січні 2013 року йому, крім зар­плати за січень у розмірі 1400 грн., було нараховано винагороду за підсумками роботи за 2012 рік у розмірі 700 грн. Чи застосовується ПСП до доходу такого працівника за січень 2013 року?

У 2013 році граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП на підставі п.п. 169.1.1 ПК, становить 1610 грн.

При цьому згідно з п.п. 14.1.48 ПК заробітна плата — це основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму. Оскільки з метою визначення складових заробітної плати податківці у своїх роз’ясненнях в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua), використовують норми Інструкції № 5, вважаємо за можливе й роботодавцям керуватися цією Інструкцією для визначення структури заробітної плати.

Відповідно до п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 винагорода за підсумками роботи за рік уключається до фонду оплати праці, тому її сума включається до загальної суми зарплати для цілей визначення права на застосування ПСП.

Виходить, що загальна сума зарплати за січень 2013 року становить 2100 грн. (1400 + 700), що перевищує граничну величину зарплати, до якої застосовується ПСП (1610 грн.). Тому до зарплати за січень 2013 року такого працівника ПСП не застосовується.

У наступному місяці, якщо зарплата працівника не перевищить 1610 грн., до неї можна буде застосувати ПСП у розмірі 573,50 грн. Звертаємо увагу, що положеннями ПК не встановлено необхідності періодичного оновлення заяви про застосування ПСП у разі втрати і подальшого придбання права на ПСП у будь­якому звітному місяці унаслідок зміни розміру оплати праці цього працівника. Інакше кажучи, перевищення сумою зарплати граничного розміру доходу, що дає право на ПСП в окремому звітному місяці, не повинне впливати на право працівника на ПСП у наступних місяцях.

Сума ПДФО за січень 2013 року складе:

(2100 -­ 75,60) x 15 % = 303,66 (грн.),

де 75,60 грн. — сума утриманого ЄСВ.

ПСП та винагорода за договором цивільно­правового характеру

Згідно з п.п. 169.4.1 ПК ПСП застосовується до доходу, нарахованого платнику податків протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує 1610 грн.

Інакше кажучи, ПСП застосовується виключно до доходу, нарахованого за трудовим договором, тобто до зарплати. До інших видів доходів, у тому числі й до доходу, нарахованого (виплаченого) в межах цивільно­правового договору, ПСП не застосовується. Тому попри те, що і зарплата, і винагорода за договором підряду нараховуються (виплачуються) тією самою юридичною особою, для цілей визначення права працівника на ПСП підсумовувати такі доходи не потрібно.

Розрахуємо суму ПДФО, яку має бути утримано із зарплати працівника:

(1550 -­ 55,80 ­- 573,50) x 15 % = 138,11 (грн.),

де 55,80 грн. — сума утриманого із зарплати ЄСВ.

Розрахуємо суму ПДФО, яку має бути утримано із суми винагороди за договором цивільно­правового характеру:

(2000 ­- 52) x 15 % = 292,20 (грн.),

де 52 грн. — сума утриманого ЄСВ з винагороди за договором цивільно­правового характеру.

ПСП та відпускні

Згідно з п.п. 169.4.1 ПК ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податків протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує граничної суми (1610 грн.).

При цьому для визначення права на застосування ПСП необхідно провести розподіл доходів відповідно до податкових періодів їх нарахувань. Якщо ж платник податків отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податків на лікарняному, то з метою встановлення граничної суми доходу, що надає право на отримання ПСП, та в інших випадках оподаткування такі доходи (їх частину) відносять до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 ПК).

У лютому 2013 року працівник має право на ПСП до доходу, нарахованого за лютий 2013 року, а саме до доходу в сумі 1382,70 грн. (825 + 557,70).

Сума ПДФО, яку необхідно утримати з доходу, нарахованого в лютому 2013 року, становитиме:

(1382,70 ­- 49,78 ­- 573,50) x 15 % = 113,91 (грн.).

(659,10 -­ 23,72) x 15 % = 95,31 (грн.).

Загальна сума ПДФО складе: 209,22 грн. (113,91 + + 95,31).

У березні 2013 року ПДФО з нарахованої зарплати за відпрацьовані дні березня 2013 року в розмірі 825 грн. дорівнюватиме:

(825 -­ 29,70 ­- 573,50) x 15 % = 33,27 (грн.).

ПСП для працівників­інвалідів

Пунктом 169.1 ПК передбачено право на ПСП:

1) у підвищеному розмірі (860,25 грн.) — для платників податків, які є інвалідами I або II групи, у тому числі з дитинства (п.п. 169.1.3 ПК);

2) у максимальному розмірі (1147 грн.) для платників податків — інвалідів I або II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Слід ураховувати, що працівники — інваліди III групи мають право на ПСП тільки на загальних підставах.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, становить 1610 грн.

Подавши заяву про застосування ПСП та відповідні документи, що підтверджують право на застосування ПСП, працівник з місяця подання такої заяви матиме право на пільгу.

Звертаємо увагу: пенсійне посвідчення і довідка медико­соціальної експертизи можуть мати граничний строк дії. У такому разі працівникам­інвалідам необхідно періодично оновлювати копії цих документів, що підтверджують право на отримання пільги, а роботодавцям — чітко відстежувати період дії пільги.

У нашому прикладі працівник має право на ПСП у розмірі 860,25 грн. (він подав заяву про застосування ПСП та відповідні документи).

Сума ПДФО, що утримується із зарплати за лютий 2013 року, становитиме:

(1400 -­ 50,40 -­ 860,25) x 15 % = 73,40 (грн.),

де 50,40 грн. — сума утриманого ЄСВ.

ПСП для працівників — учасників бойових дій в Афганістані

Згідно з п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПК платники податків — учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, мають право на підвищену ПСП (860,25 грн.).

Виняток із цієї норми передбачено для осіб, котрі є інвалідами I та II груп, із числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551. Такі особи відповідно до п.п. «б» п.п. 169.4.1 ПК мають право на ПСП у максимальному розмірі (1147 грн.).

Згідно зі ст. 6 розд. II Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн — військовослужбовці Радянської Армії, Військово­Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу та військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, які проходили службу, працювали або перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, та брали участь у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких країни та періоди ведення бойових дій на їх території затверджено постановою КМУ «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.94 р. № 63. До цього переліку включено й Афганістан (період бойових дій: квітень 1978 року — грудень 1989 року).

Таким чином, особам, які служили в Афганістані в зазначений період, може бути присвоєно статус учасника бойових дій. Цей статус підтверджується посвідченням, правила видачі якого затверджено постановою КМУ «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни від 12.05.94 р. № 302.

Для застосування ПСП у підвищеному розмірі (п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПК) працівник — учасник бойових дій в Афганістані має надати роботодавцю заяву на застосування ПСП та копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідним органом.

У разі якщо такий працівник є інвалідом I або II групи та претендує на отримання ПСП у максимальному розмірі на підставі п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПК, крім перелічених вище документів, він має надати також пенсійне посвідчення або довідку медико­соціальної комісії.

Слід ураховувати, що скористатися ПСП у розмірах, установлених п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПК або п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПК, працівник­афганець зможе за умови, що його заробітна плата за місяць не перевищить граничного розміру зарплати (1610 грн.).

Розрахуємо суму ПДФО, яку необхідно утримати із зарплати працівника за лютий 2013 року, виходячи з умови прикладу:

(1524,75 -­ 54,89 -­ 860,25) x 15 % = 91,44 (грн.),

де 54,89 грн. — сума утриманого ЄСВ.

ПСП для працюючих студентів

Відповідно до п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПК платник податків, який є студентом, має право на ПСП у підвищеному розмірі, тобто у розмірі 860,25 грн.

Водночас п.п. 169.2.3 ПК установлено заборону на застосування ПСП до заробітної плати, яку платник податків протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення студентів, що виплачуються з бюджету.

Із цього можна зробити висновок: якщо студент працює за трудовим договором і водночас навчається та отримує стипендію з бюджету, то він не має права на ПСП. Якщо ж студент стипендію не отримує або отримує спонсорську стипендію (не з бюджету), то, працюючи та отримуючи заробітну плату, він має право скористатися ПСП у зазначеному розмірі, за умови, що його зарплата не перевищить 1610 грн.

Для підтвердження права на застосування ПСП у розмірі 860,25 грн. працівник­студент зобов’язаний подати роботодавцю:

1) заяву про самостійний вибір місця застосування ПСП;

2) довідку з навчального закладу про те, що він дійсно навчається в цьому навчальному закладі та не отримує стипендію з бюджету.

ПСП застосовується до зарплати працівника­студента з податкового місяця, в якому такий працівник подав роботодавцю зазначену заяву й довідку.

Сума ПДФО, що утримується із зарплати за лютий 2013 року, становитиме:

(1600 -­ 57,60 ­- 860,25) x 15 % = 102,32 (грн.),

де 57,60 грн. — сума утриманого ЄСВ.

На закінчення хотілося б нагадати нашим читачам про можливість надіслати запитання до нашої редакції та отримати на нього відповідь на сторінках газети. Будемо раді вам допомогти!