ПСП та частини заробітної плати: де контакт
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
Працівниця установи користується правом на ПСП на підставі п.п. 169.1.1 ПКУ. Сума ПДФО, що утримується з авансу, більша, ніж сума ПДФО, що утримується із заробітної плати за місяць. Як бути з такою переплатою податку?
(запитання з електронної пошти редакції: ot@id.factor.ua)
Спочатку нагадаємо, що заробітну плату виплачують не рідше двох разів на місяць. Тобто окремо за першу (аванс) та другу половини місяця (ст. 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.). При цьому податковий агент сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) до бюджету під час кожної виплати оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ). Так, установа сплачує ПДФО окремо під час виплати авансу та заробітної плати.
Тоді як податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) застосовують до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 169.2.1 ПКУ). Це підтверджує й роз’яснення, наведене у категорії 103.08.04 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Міністерства доходів і зборів України (zir.minrd.gov.ua) (далі — ЗІР).
Виходить, що при утриманні ПДФО із заробітної плати за першу половину місяця (авансу) не можна застосовувати ПСП.
Як утримати ПДФО з авансу в такому випадку? ПДФО з авансу визначають таким чином: заробітна плата за першу половину місяця х ставку ПДФО. Це підтримує й Міндоходів (категорія 103.07 ЗІР), яке вважає: алгоритм розрахунку ПДФО (із застосуванням ставок 15 % та/або 17 % та зі зменшенням суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) і ПСП) до авансу не застосовується. При цьому спеціалісти відомства спираються на п. 164.6 ПКУ.
До речі, роботодавець може й не сплачувати ЄСВ у частині утримань за першу половину місяця. Нагадаємо, що роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ, утриманий із зарплати, не пізніше 20-го числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).
Настав час нараховувати заробітну плату за другу половину місяця. При визначенні бази оподаткування суму заробітної плати за місяць зменшуємо на суму ЄСВ (у частині утримань) та ПСП у належній сумі. Після цього до бази оподаткування застосовуємо ставку ПДФО.
Різницю між сумою ПДФО, утриманою з усієї заробітної плати, та сумою ПДФО, утриманою з авансу, перераховуємо при виплаті заробітної плати за другу половину місяця.
На практиці спостерігаються випадки, викладені у запитанні. Так, цілком імовірно, що після проведених розрахунків сума вже сплаченого з авансу ПДФО є більшою, ніж сума ПДФО, утримана з усієї заробітної плати. Актуально це при установленні заробітної плати на рівні мінімальної або меншому від неї розмірі — при запровадженні неповного робочого часу.
Що ж робити? При наступному утриманні ПДФО врахувати таку переплату. Тобто при розрахунку ПДФО з авансу зменшити суму податку на суму такої переплати.
Підкріплює такий висновок норма п. 87.1 ПКУ: сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).
Приклад. В установі визначено, що розмір авансу становить 60 % усієї заробітної плати. Розмір заробітної плати одного із працівників — 1218 грн. Він користується правом на ПСП. У звітному місяці такий працівник відпрацював усі робочі дні.
1. Розраховуємо розмір авансу: 1218,00 х 60 % = 730,80 (грн.).
2. Визначаємо розмір ПДФО, що утримується з авансу: 730,80 х 15 % = 109,62 (грн.).
3. Розраховуємо ПДФО, що утримується з усієї заробітної плати: (1218,00 - 43,85 - 609,00) х 15 % = 84,77 грн.,
де 43,85 грн. — сума ЄСВ, утримана із заробітної плати працівника при застосуванні ставки 3,6 %;
609,00 грн. — розмір «звичайної» ПСП для 2014 року, на яку має право працівник.
4. Знаходимо різницю між сумою ПДФО, сплаченою при авансі, та сумою ПДФО, розрахованою з усієї заробітної плати: 109,62 - 84,77 = 24,85 (грн.).
Таким чином, за умовами нашого прикладу очевидна переплата ПДФО. Тоді при наступному нарахуванні авансу ми зменшимо розрахований податок на 24,85 грн.
