Кому виплатити компенсацію за невикористану відпустку померлого працівника

Кому виплатити компенсацію за невикористану відпустку померлого працівника

Тетяна ГУЛЬ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» (e-mail: t.gul@id.factor.ua)

Так, дійсно, ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР передбачає, що в разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. Зазначена норма була встановлена відразу в момент прийняття цього Закону і досі не змінювалася.

Водночас коло осіб, які мають право на отримання заробітної плати померлого працівника, було окреслено Мін’юстом у листі від 02.07.2007 р. № Ш-10310. У ньому роз’яснювалося, що з 01.01.2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ). Особливості успадкування сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги по тимчасовій непрацездатності, інших соціальних виплат, що належали спадкодавцю (тобто померлому працівнику), але не були отримані ним за життя, визначає ст. 1227 зазначеного Кодексу. Згідно з цією статтею ЦКУ такі суми, за загальним правилом, не включаються до складу спадщини, а мають бути виплачені членам сім’ї померлого.

Коло осіб, які належать до членів сім’ї, визначене у ст. 3 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі — СКУ). Так, до складу сім’ї належать особи, які одночасно:

– спільно проживають;

– пов’язані спільним побутом;

– мають взаємні права та обов’язки;

– перебувають у шлюбі чи об’єднані кровним спорідненням, усиновленням, а також іншими підставами, що не заборонені законом та не супе­речать моральним засадам суспільства.

При цьому подружжя вважається сім’єю і в разі, якщо дружина та чоловік не проживають разом у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин.

Членом сім’ї своїх батьків є дитина навіть у тому випадку, коли вона не проживає з ними. При цьому згідно з ч. 1 ст. 6 СКУ правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття (18 років). Верховний Суд України у рішенні «Про отримання статусу члена сім’ї» від 26.12.2007 р. зауважив: у разі якщо особа, котра є донькою (сином) спадкодавця, на момент виникнення заборгованості із зарплати перед померлим працівником є повнолітньою, при цьому не пов’язана з ним спільним побутом і проживає окремо, така особа не має права на отримання сум зарплати, що належали спадкодавцеві, але не були отримані ним за життя.

Таким чином, до складу сім’ї слід відносити дружину (чоловіка) померлої особи, а також її дітей, котрі не досягли повноліття, незалежно від того, чи проживали вони спільно з померлим. Повнолітні діти вважаються членами сім’ї за умови спільного проживання з батьками. Крім того, до членів сім’ї можуть бути віднесені особи, пов’язані з померлою особою кровним спорідненням або на інших підставах, установлених законом (утримання тощо), за умови, що виконуються такі вимоги, як спільне проживання, ведення спільного побуту і наявність загальних прав та обов’язків.

Для отримання належних виплат член сім’ї має звернутися до роботодавця з відповідною заявою та всіма підтвердними документами. До них належать:

– паспорт чи інший документ, що засвідчує особу та її місце реєстрації;

– копія свідоцтва про смерть;

– копія свідоцтва про одруження або паспорт з відміткою про реєстрацію шлюбу (для другого члена подружжя померлого);

– копія свідоцтва про народження (про всиновлення) (у разі звернення дитини померлого працівника).

Інші члени сім’ї повинні підтвердити своє кровне споріднення і факт спільного проживання з померлим. Для документального підтвердження спільного проживання використовується довідка з ЖЕКу.

На практиці можливий також випадок, коли ніхто з родичів не звернеться за зарплатою (у тому числі й компенсацією за невикористану відпустку) померлого. У такому разі цю суму буде включено до складу спадщини. Якщо членів сім’ї так і не вдасться виявити в розумний строк, доцільно заробітну плату померлого внести на депозит державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини, після чого обов’язок підприємства щодо виплати зарплати померлого буде виконано (ст. 537 ЦКУ). Розумним строком умовно можна вважати строк для прийняття спадщини – шість місяців з часу відкриття спадщини (дня смерті працівника) (ст. 1270 ЦКУ).