Щодо розрахунку середньої заробітної плати для обчислення лікарняних

В обраному У обране
Друк
Редакція ОП
Оплата праці Травень, 2014/№ 10
Лист від 05.03.2014 р. № 04-29-519

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Щодо розрахунку середньої заробітної плати для обчислення лікарняних

Лист від 05.03.2014 р. № 04-29-519

(витяг)

 

<…>

Що стосується обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, то згідно з частиною другою статті 53 Закону № 2240 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. Таким порядком є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок).

Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється відповідно до пункту 14 Порядку, а саме шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непраце­здатності за рахунок коштів роботодавця, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Оскільки у розрахунковому періоді (лютий — липень 2013) працівник протягом лютого — червня 2013 року був тимчасово непрацездатний з першого до першого числа місяця, а у липні 2013 року був тимчасово непрацездатний частину місяця, то відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку із розрахункового періоду виключаються місяці з лютого по червень 2013 року.

Отже, розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності, виданим працівнику з 05.08.2013 по 16.08.2013, повинен здійснюватися шляхом множення його середньоденної заробітної плати за розрахунковий період на кількість робочих днів, які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи).

Що стосується можливості розрахунку середньої заробітної плати відповідно до пункту 10 Порядку у разі відсутності відпрацьованих днів у розрахунковому періоді, то пунктом 10 Порядку однозначно визначено механізм його застосування, яким передбачено здійснення розрахунку середньої заробітної плати виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) лише у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи.

 

Заступник директора Т. Нагорна

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Оплачуємо лікарняний: у розрахунковому періоді немає жодного відпрацьованого дня

Листи Мінсоцполітики від 25.02.2014 р. № 1837/0/14-14/18 і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП) від 05.03.2014 р. № 04-29-519 (див. с. 6, 7), що коментуються, є відповіддю на запит такого змісту:

«Працівник перебував на лікарняному з 05.08.2013 р. по 16.08.2013 р. включно. У розрахунковому періоді (лютий — липень 2013 року) він 5 місяців був на лікарняному (з лютого по червень 2013 року), а в липні 2013 року мав таке: з 01.07.2013 р. по 17.07.2013 р. — щорічна відпустка, з 18.07.2013 р. по 29.07.2013 р. — тимчасова непрацездатність, з 30.07.2013 р. по 31.07.2013 р. — нез’явлення з нез’ясованих причин.

Чи можна середню заробітну плату для оплати листка непрацездатності обчислити виходячи з установленого такому працівникові місячного окладу (п. 10 Порядку № 1266*)?»

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Зауважимо, що на сторінках нашої газети ми вже розглядали цю ситуацію (див. «ОП», 2013, № 18, с. 24). При цьому під час відповіді керувалися усними роз’ясненнями фахівців ФСС ТВП. Однак тепер із цього питання у нас є офіційна думка не лише ФСС ТВП, а й Мінсоцполітики — органу, наділеного правом надавати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266.

Тому давайте ще раз з’ясуємо, у чому полягає складність запитання та яку позицію озвучено в листах відомств.

Нам відомо, що середньоденний заробіток для оплати листка непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої зарплати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих днів у такому періоді (п. 14 Порядку № 1266).

У викладеній ситуації розрахунковим періодом є лютий — липень 2013 року. Із них 5 місяців (лютий — червень 2013 року) ми повинні виключити з розрахункового періоду, оскільки вони не відпрацьовані з поважної причини (тимчасова непрацездатність). Таку вимогу містить п. 4 Порядку № 1266. Отже, у розрахунковому періоді залишається тільки один місяць — липень 2013 року.

Яку ж картину бачимо в місяці, що залишився? У липні 2013 року працівник не відпрацював жодного дня. До того ж не всі причини відсутності на роботі можна назвати поважними в розумінні Порядку № 1266. Частину цього місяця працівник перебував у щорічній відпустці (з 01.07.2013 р. по 17.07.2013 р.), частину — хворів (з 18.07.2013 р. по 29.07.2013 р.), також були нез’явлення з нез’ясованих причин (30 і 31 липня 2013 року).

Але відпускні не беруть участі в розрахунку лікарняних (ні сума, ні дні відпустки), оскільки їх нараховано за не відпрацьовані працівником дні (див. листи Мінпраці від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07 та від 25.06.2004 р. № 20-338). Не беруть участі в розрахунку лікарняних і виплати за період тимчасової непрацездатності, що припадає на розрахунковий період.

Що ж виходить? Нарахована за розрахунковий період зарплата дорівнює 0, і кількість відпрацьованих днів дорівнює 0. Тому формально напрошується фіскальний висновок: оскільки в розрахунковому періоді немає даних, необхідних для розрахунку середнього заробітку для оплати листка непрацездатності, то сума оплати такого лікарняного листка дорівнюватиме нулю.

Але ж це нонсенс! Працівник — застрахована особа позбавляється права на оплату днів хвороби! Тому потрібно шукати вихід із такої ситуації.

Чи можна в нашому випадку для розрахунку середнього заробітку застосувати п. 10 Порядку № 1266? Процитуємо цю норму:

«Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку… з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку».

У п. 4 Порядку № 1266 передбачено лише три поважні причини:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

А у випадку, описаному в запитанні, розрахунковий період не було відпрацьовано як з поважної причини (тимчасова непрацездатність), так і з неповажної в розумінні Порядку № 1266 (щорічна відпустка та інші нез’явлення). Що ж сказали з цієї нагоди ФСС ТВП та Мінсоцполітики?

Думка ФСС ТВП. Конкретної відповіді в листі ФСС ТВП від 05.03.2014 р. № 04-29-519 ми не знаходимо. Фахівці Фонду вказують, що в п. 10 Порядку № 1266 однозначно визначено механізм його застосування, яким передбачено здійснювати розрахунок середньої зарплати виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) тільки у випадках, якщо:

— у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, зазначених у п. 4 Порядку № 1266,

або

— страховий випадок настав у перший день роботи.

Отже, Фонд і не говорить прямо, що сума оплати такого лікарняного листка дорівнюватиме нулю, і не дає чітких роз’яснень, як розрахувати лікарняні в такому випадку.

Думка Мінсоцполітики. Радує, що відомство не підійшло до вирішення питання формально. Адже, окрім Порядку № 1266, слід урахувати ще й норми Закону № 2240*.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

Мінсоцполітики справедливо зауважило, що в цьому випадку застрахована особа має право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги від ФСС ТВП. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності визначені у ст. 36 Закону № 2240. Наш випадок не підпадає під ці підстави, а тому не може бути неоплаченим.

Рекомендації Мінсоцполітики чіткі: для подіб­них ситуацій п. 10 Порядку № 1266 можна застосовувати. Приємно, що хоча щорічну відпустку не зазначено в п. 4 Порядку № 1266, відсутність працівника у зв’язку із щорічною відпусткою Мінсоцполітики вважає також поважною причиною.

Звернемо увагу наших читачів і на те, що поява такої позиції Мінсоцполітики знімає питання щодо оплати допомоги по вагітності та пологах майбутнім матусям. Ідеться про ситуації, коли працівниці, котрі збираються в декрет, перед відпусткою по вагітності та пологах оформили відпустку без збереження зарплати. На сторінках нашого видання ми розглядали таку ситуацію та озвучували формальний підхід фахівців ФСС ТВП у листі від 27.07.2013 р. № 30-03/121 (див. «ОП», 2013, № 19, с. 4).

Тепер у таких ситуаціях можна сміливо стверджувати, що без допомоги по вагітності та пологах працівниці не залишаться. Адже аналогічно відпустку без збереження заробітної плати можна вважати поважною причиною. І тоді для розрахунку допомоги по вагітності та пологах у випадках, коли виплати в розрахунковому періоді не нараховувалися з поважних причин, можна застосовувати норми п. 10 Порядку № 1266.

І на завершення нашої розмови нагадаємо нюанси розрахунку середньомісячної кількості днів для застосування п. 10 Порядку № 1266. Адже саме на цей показник необхідно ділити тарифну ставку (посадовий оклад). У листі Мінсоцполітики від 23.12.2013 р. № 700/18/153-13 (див. «ОП», 2014, № 2, с. 6) містяться роз’яснення з цього приводу.

Отже, середньоденна зарплата розраховується шляхом ділення місячної тарифної ставки (посадового окладу) в місяці настання страхового випадку на:

середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі) або за індивідуальним графіком роботи, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівник не мав заробітку з поважних причин (абзац восьмий п. 14 Порядку № 1266). Середньомісячну кількість робочих днів (годин) розраховуємо шляхом ділення загальної кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства, установи за розрахунковий період на 6 місяців (див. листи Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 478/18/99-13 // «ОП», 2013, № 22, с. 5, і від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020). Цей підхід застосовуємо тільки у випадку, коли протягом розрахункового періоду працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем;

кількість робочих днів за графіком роботи працівника в місяці, в якому настав страховий випадок, якщо хвороба настала в перший день роботи (приклад до п. 10 Порядку № 1266). Цей порядок розрахунку пояснюється тим, що в нового працівника немає розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати.

Тепер наведемо приклад розрахунку середнього заробітку для нашої ситуації.

 

Приклад. Нагадаємо: працівник захворів у серпні 2013 року. Розрахунковим періодом є лютий — липень 2013 року. Припустимо, що посадовий оклад працівника у серпні 2013 року складав 1678 грн.

 

Оскільки протягом розрахункового періоду працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем, то застосовуємо норми абзацу восьмого п. 14 Порядку № 1266.

Розрахуємо середньомісячну кількість робочих днів, установлену на підприємстві, в установі в розрахунковому періоді (6 місяців: лютий — липень 2013 року):

(20 роб. дн. у лютому + 20 роб. дн. у березні + 22 роб. дн. у квітні + 19 роб. дн. у травні + 18 роб. дн. у червні + 23 роб. дн. у липні) : 6 місяців = 20,3 роб. дн.

Тоді середньоденна зарплата становитиме:

1678 грн. : 20,3 роб. дн. = 82,66 грн./роб. дн.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО,
 заступник головного редактора
 (e-mail:
l.trokhimenko@id.factor.ua)

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити