Одразу відповімо: ні, не можна. Далі наведемо пояснення і розглянемо нюанси, які супроводжують такий висновок.
Для початку нагадаємо догму: надання соцвідпустки на дітей прив’язане до календарного року (а не робочого року, як це передбачено при реалізації права на щорічну відпустку). Виходить, якщо у вас в установі є працівники — претенденти на соцвідпустку на дітей за ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), то за кожний календарний рік (незалежно від кількості відпрацьованих днів у ньому) ви повинні надати їм таку відпустку.
При розірванні трудових відносин із працівником роботодавець має закрити обов’язок щодо надання йому соцвідпустки на дітей одним із варіантів: надати можливість працівнику скористатися соцвідпусткою до дати звільнення або виплатити грошову компенсацію за усі невикористані дні цієї відпустки. Причому таку компенсацію треба виплатити безпосередньо працівнику. Тільки така альтернатива використання соцвідпустки на дітей при звільненні передбачена законодавством.
Зверніть увагу! Не дозволяється перераховувати грошову компенсацію за невикористані дні соцвідпустки на дітей до установи, до якої працівник перевівся. Причина: такий перерахунок допускається лише по відношенню до щорічних відпусток, про що прямо вказано у ч. 3 ст. 24 Закону № 504*.
* Такий висновок Мінсоцполітики наводило у листі від 24.03.2015 р. № 4053/0/14-15/18. — Прим. ред.
Повертаємось до запитання. За 2015 рік працівниця має право на соцвідпустку, передбачену ст. 19 Закону № 504, лише у роботодавця, в якого вона працювала до переведення. Проте до дати звільнення у зв’язку із переведенням на роботу до іншої установи працівниця не реалізувала таке право, а колишній роботодавець не виплатив їй грошову компенсацію за невикористані дні цієї відпустки.
Який вихід? Колишній роботодавець повинен виплатити працівниці грошову компенсацію за невикористані дні соцвідпустки на дітей-2015 уже після дати звільнення**.
Уперше за новим місцем роботи працівниця скористається правом на «дитячу» соцвідпустку у 2016 році. При цьому для реалізації такого права за новим місцем роботи працівниця не повинна надавати довідку, що розкриває стан використання соцвідпустки на дітей за попереднім місцем роботи. Адже якщо жінка із таким правом звільнилася і знову працевлаштувалася у рамках одного календарного року, то апріорі вважається: у колишнього роботодавця нею уже реалізоване право на соцвідпустку за ст. 19 Закону № 504 — вона скористалася днями цієї відпустки або отримала за них грошову компенсацію при звільненні.
Однак в окремих випадках згадана довідка доречна. Це актуально у ситуаціях, коли працівниця звільнена у порядку переведення до іншої установи, не виходячи із «декретної» відпустки, і під час такої відпустки набула права на соцвідпустку на дітей (наприклад, народила другу дитину, а першій ще не виповнилося 15 років). Щоб уникнути непорозумінь, після виходу із «декретної» відпустки працівниця може надати за новим місцем роботи довідку від попереднього роботодавця, де останній зазначає: у відповідного працівника не було підстав для надання соцвідпустки на дату звільнення з колишнього місця роботи.
