Часто вагітна жінка, офіційно працевлаштована, ідучи в декретну відпустку, побоюється бути звільненою. Хоча, прямо скажемо — підстав для хвилювання в неї немає.
Так, у ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) визначено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Отже, з ініціативи роботодавця вагітну жінку, яка перебуває в декретній відпустці, звільнити не можна.
Водночас якщо жінка вирішить звільнитися за власним бажанням (ст. 38, 39 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП), то вона може це зробити і в періоді відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами на законних підставах.
Увага! Незважаючи на те, що працівниця звільнилася в період знаходження її у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, нарахування допомоги проводиться в період її перебування з роботодавцем у трудових відносинах. Тому роботодавець зобов’язаний нарахувати їй допомогу за всі 126 календарних днів відпустки і виплатити за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП).
А як же бути з оплатою за другим лікарняним листом по вагітності та пологах, що є продовженням першого, адже працівниця вже не перебуває з роботодавцем у трудових відносинах?
Давайте розбиратися.
Згідно з п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (уключаючи час випробування і день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
У цьому випадку право на матеріальне забезпечення (допомогу по вагітності та пологах) настало в період, коли працівниця перебувала у трудових відносинах з роботодавцем.
Відповідно до ст. 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно і надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості календарних днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Інакше кажучи, у разі ускладнених пологів жінці, яка на момент початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами перебувала у трудових відносинах з роботодавців, має бути сплачено допомогу по вагітності та пологах за 140 календарних днів. Проте факт виявлення ускладнення в пологах установлюється тільки після самих пологів, тому жінці, яка народила, додатково видається лікарняний лист на 14 календарних днів, що є продовженням першого лікарняного листа по вагітності та пологах, на підставі п. 6.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
Висновок: колишній працівниці роботодавець зобов’язаний нарахувати і виплатити за рахунок коштів Фонду допомогу по вагітності та пологах за 14 календарних днів. При цьому факт звільнення її за власним бажанням у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами значення не має.
ПРИМІТКА РЕДАКЦІЇ
Вважаємо за необхідне доповнити розглянуте запитання необхідною для бухгалтера інформацією.
Так, сума допомоги по вагітності та пологах за другим лікарняним листом по вагітності та пологах визначається виходячи з того ж самого показника середньоденного заробітку, що визначений для оплати першого листка по вагітності та пологах.
Призначають оплату допомоги по вагітності та пологах за лікарняним листом-продовженням протягом 10 календарних днів з дня звернення (надання листка непрацездатності) за його отриманням (п. 1 ст. 32 Закону № 1105).
Нарахувавши цю суму, подавайте заявку до ФСС з ТВП.
Сума допомоги має бути виплачена в найближчий день після надходження її на спецрахунок.
Тепер розберемося з оподаткуванням суми нарахованої допомоги за другим лікарняним листом по вагітності та пологах.
ЄСВ. Чи потрібно нараховувати ЄСВ на суму допомоги по вагітності та пологах, що нарахована колишній працівниці за 14 календарних днів? Для відповіді на це запитання звернемося до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Так, згідно з п. 2 ст. 7 цього Закону в разі нарахування виплат колишнім працівникам ЄСВ нараховується на заробітну плату за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — на середню зарплату за вимушений прогул.
Допомога по вагітності та пологах не належить до виплат за відпрацьований час. Це означає, що сума допомоги, нарахована колишній працівниці за 14 календарних днів, ЄСВ не обкладається (див. лист ПФУ від 11.02.2016 р. № 2262/5/99-99-17-03-03-16, лист ДФСУ від 24.02.2015 р. № 3931/6/99-99-17-03-01-15).
У зв’язку з цим вона не зазначається у Звіті за формою № Д4.
ПДФО і ВЗ. Допомога по вагітності та пологах, нарахована після звільнення працівниці, не обкладається ПДФО і ВЗ. Обґрунтування — допомога по вагітності та пологах не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.1, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, лист ДФСУ від 15.04.2016 р. № 3941/П/99-99-17-03-03-14).
У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ суму допомоги по вагітності та пологах, нарахованої вже після звільнення працівниці, за 14 календарних днів потрібно відображати окремим рядком з ознакою доходу «128».
Один момент! Стосується він ситуації, коли працівниця звільнена в одному звітному кварталі, а декретні за 14 днів за продовженим лікарняним листом нараховані в іншому. У такому разі при заповненні на «колишню» співробітницю рядка з донарахованими декретними у графі 7 розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ зазначте дату звільнення працівниці. Дата звільнення зазначається обов’язково, навіть незважаючи на те, що вона припадає на попередній квартал. Річ у тім, що графа 7 «Дата звільнення з роботи» Податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюється на фізичних осіб, звільнених у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнених до початку звітного періоду, але які отримували зарплату у звітному періоді (п. 3.7 розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку від 13.01.2015 р. № 4).
У розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ сума допомоги по вагітності та пологах відображається у складі загальних сум нарахованого та виплаченого доходу.
Нагадаємо! Починаючи зі звіту за І квартал 2016 року, у графах «Загальна сума нарахованого доходу» і «Загальна сума виплаченого доходу» розділу II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ зазначаємо загальну суму доходів, що були нараховані і відповідно виплачені фізособам, — як оподатковуваних, так і не оподатковуваних ВЗ.
