Необхідність затвердження нової форми Звіту та Порядку його заповнення виникла через такі основні новації у сфері справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), які відбулися з 1 січня 2016 року:
— скасовано утримання ЄСВ з усіх доходів;
— встановлена єдина ставка нарахування ЄСВ у розмірі 22 % на всі виплати та для всіх категорій страхувальників. Виняток становлять пільгові ставки для працівників-інвалідів (8,41 %, 5,3 %, 5,5 %);
— пішов у небуття понижуючий коефіцієнт до ставок нарахування ЄСВ у зв’язку із встановленням єдиної ставки ЄСВ.
Усі ці нововведення у результаті і призвели до необхідності приведення форми ЄСВ-звіту, а також Порядку його заповнення у відповідність до Закону № 2464. Для цього Мінфін наказом № 441 виклав у новій редакції Порядок № 435, а також підкоригував і саму форму ЄСВ-звіту.
До чого слід готуватися роботодавцям? Давайте розбиратися.
Звітуємо за новою формою в липні за червень
Нова редакція Порядку № 435 діє з 1 червня 2016 року. Звітувати за новою формою слід зі звітного періоду за червень 2016 року, яка подається в липні. Таке роз’яснення було надане фахівцями ДФСУ в листі від 30.05.2016 р. № 18633/7/99-99-13-02-01-17, а також на офіційному сайті (http://sfs.gov.ua/anonsi/13382.html).
Таким чином, Звіт з ЄСВ за червень 2016 року необхідно подати по 20 липня включно.
Нагадаємо, що строк подання Звіту за формою № Д4 з прийняттям наказу № 441 не змінився. Відзвітувати щодо ЄСВ потрібно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця ( пп. 1, 6 розд. ІІІ Порядку № 435). При цьому якщо останній день подання Звіту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то граничний строк подання переноситься на перший після нього робочий день ( п. 14 розд. ІІ Порядку № 435). Як бачите, тут усе залишилося, як і раніше.
А які новинки з’явилися у зв’язку з прийняттям наказу № 441? Розбираємося далі.
Забули відзвітувати за період до 2016 року — використовуйте стару форму Звіту
Пунктом 3 розд. V Порядку № 435 встановлений особливий порядок подання ЄСВ-звіту у разі його неподання за періоди до 01.01.2016 р. Так, якщо роботодавець не подавав Звіт за попередній звітний період (періоди), то в поточному звітному періоді не допускається відображення сум нарахованого ЄСВ за попередній звітний період (періоди). У цьому випадку необхідно подати Звіт за поточний звітний період та у разі потреби окремо за попередній період (періоди).
При цьому не наданий раніше Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року подається за формою, яка була затверджена попередньою редакцією наказу Мінфіну № 435 і діяла з 01.05.2015 р.
Такий Звіт подається тільки один раз за один звітний період.
Безумовно, необхідність подання ЄСВ-звіту за старою формою пов’язана зі скасуванням ставок нарахування ЄСВ залежно від класу профризику і ставки ЄСВ у частині утримання. Адже розмістити усю інформацію про нарахований та утриманий ЄСВ за звітні періоди до 01.01.2016 р., коли застосовувалися старі ставки справляння ЄСВ, у Звіті з ЄСВ за новою формою фізично не вдасться.
Титульний аркуш
Форму титульного аркуша дещо змінили. Тепер замість інформації про кількість аркушів і рядків таблиць, що подаються, в новій колонці «Відмітка про подання» просто ставитимемо відмітку навпроти тих таблиць, які заповнили, і подаватимемо.
Якусь таблицю Звіту не подаєте? Тоді в рядку з назвою «непотрібної» таблиці поле «Відмітка про подання»:
— залишаєте незаповненим — якщо подаєте Звіт в електронній формі;
— проставляєте прокреслення — якщо в паперовому вигляді.
Таблиця 1 — приємне скорочення
Цю таблицю формують і подають усі страхувальники, які у звітному місяці використовували працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) та/або за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) на виконання робіт (надання послуг).
Як і раніше, ця таблиця умовно поділяється на:
1) дотабличну частину. Вона потрібна для ідентифікації роботодавця як страхувальника. Крім того, тут вказують основні показники щодо чисельності працівників;
2) основну частину. У ній відображають базу для нарахування ЄСВ, а також суми нарахованих внесків у розрізі встановлених Законом № 2464 ставок.
Напевно, найприємніша для бухгалтерів зміна, що відбулася в таблиці 1 Звіту за формою № Д4, — істотне зменшення її обсягів. Це значно заощадить час на її заповнення.
По-перше, кількість рядків таблиці 1 скоротилася з 8 до 6. Пов’язано це з тим, що тепер ні суми доходів (рядок 2), на які нараховують ЄСВ, ні суми нарахованого ЄСВ (рядок 3) не потрібно відображати за видами виплат і залежно від категорій роботодавців-страхувальників. Адже з 01.01.2016 р. встановлена єдина ставка нарахування ЄСВ на усі види доходів і для усіх роботодавців.
Хоча також, як і раніше, у рядку 1 доведеться розшифрувати суму виплат, нарахованих фізособам. Єдина відмінність — в оновленій таблиці 1 зник рядок 1.4.1, в якому раніше вказували суму лікарняних, нарахованих за рахунок коштів ФСС НВВ. Тому не потрібно виділяти окремо суми таких лікарняних, вони будуть відображені у складі загальної суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС (рядок 1.4).
По-друге, з таблиці зникли рядки, в яких раніше відображали утриману суму ЄСВ (рядок 5 старої форми Звіту), а також суму виплат, з яких він утримувався (рядок 4 старої форми Звіту).
По-третє, таблиця 1 «схудла» на додаток до цієї таблиці. Нагадаємо, що в ньому відображали інформацію про заборгованість і виплату зарплати; про суми страхових внесків, нарахованих за період до 01.01.2004 р. і до 01.01.2011 р., що підлягають сплаті; про встановлені строки виплати зарплати.
Змінилася і заголовна частина таблиці 1. У ній тепер немає рядків для відображення інформації про:
— клас профризику виробництва;
— приналежність до підприємств суднобудівельної промисловості;
— розрахунок понижуючого коефіцієнта.
Однак порядок заповнення реквізитів таблиці 1 залишився тим самим. Тому не зупинятимемося на її заповненні.
А ось зміни в заповненні основної частини таблиці 1 є. Тому далі в таблиці наведемо інформацію по її заповненню.
| Номер рядка | Пояснення |
| 1 | 2 |
| Рядок 1 | Відображають загальну суму фактично нарахованих у звітному місяці виплат без обмеження максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому такі виплати необхідно розподілити за видами: — зарплата (рядок 1.1); — винагорода за ЦПД (рядок 1.2); — оплата перших п’яти днів хвороби за рахунок роботодавця (рядок 1.3); — допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС (рядок 1.4)*; — допомога по вагітності та пологах (рядок 1.5) |
| * Зверніть увагу: у новій таблиці 1 тепер не вказують окремо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС НВВ (раніше — рядок 1.4.1). Такі лікарняні показують у загальній сумі допомоги по тимчасовій непрацездатності на рахунок ФСС (рядок 1.4). | |
| Рядок 2 | Вказують базу нарахування ЄСВ звітного місяця з урахуванням її максимальної величини* (виплати та додаткова база). Зверніть увагу: в оновленій таблиці 1 ЄСВ-звіту в рядку 2 вказують загальну суму всіх нарахованих виплат (зарплата + винагорода за ЦПД + лікарняні + допомога по вагітності та пологах) без розподілу за видами. Залишився лише розподіл залежно від розміру ставки нарахування ЄСВ (звичайна і пільгові): — рядок 2.1 — для звичайних роботодавців (ставка ЄСВ — 22 %); — рядок 2.2 — на виплати працюючим інвалідам (ставка ЄСВ — 8,41 %); — рядок 2.3 — на виплати працівникам УТОГ і УТОС (ставка ЄСВ — 5,3 %); — рядок 2.4 — на виплати працюючим інвалідам всеукраїнських громадських організацій інвалідів (ставка ЄСВ — 5,5 %); — рядок 2.5 — додаткова база (ставка ЄСВ — 22 %) |
| * Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2016 році: у січні — квітні 34450 грн. (1378 грн. х 25), у травні — листопаді — 36250 грн. (1450 грн. х 25), у грудні — 40000 грн. (1600 грн. х 25). | |
| Рядок 3 | Показують загальну суму нарахованого ЄСВ, а також у розрізі ставок нарахування ЄСВ (22 %; 8,41 %; 5,3 %; 5,5 %), і вказують ЄСВ, нарахований на додаткову базу (аналогічно розподілу за рядком 2) |
| Рядки 4 і 5 | Відображають донарахований/доутриманий (рядок 4) і надміру нарахований/утриманий (рядок 5) ЄСВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Зверніть увагу: у цих рядках, крім нового розміру ставки нарахування ЄСВ (22 %) залишилися попередні ставки ЄСВ (36,76 — 49,7 %; 36,3 %; 45,96 %; 34,7 %; 33,2 %). Зберегли також рядки для виправлення помилок із застосуванням понижуючого коефіцієнта та з утриманим ЄСВ (3,6 %; 2,85 %; 6,1 %; 2,6 %; 2 %). Ці рядки потрібні, коли виникає необхідність коригувати раніше подану звітність. Наприклад, якщо дохід був нарахований, але з нього помилково не справляли/справляли ЄСВ (у Звіті також не був відображений або відображений помилково) або неправильно була застосована ставка ЄСВ (як у частині нарахувань, так і в частині утримань). Не забудьте в рядку «Зміст помилки» вказати зміст помилки, яка призвела до заниження/завищення суми ЄСВ у попередніх періодах, період, в якому ця помилка допущена, і розмір понижуючого коефіцієнта, якщо ви коригуєте суму ЄСВ у частині нарахувань за місяць, в якому застосовували такий коефіцієнт |
| Рядок 6 | Показують загальну суму ЄСВ, що підлягає сплаті. При цьому в рядках 6.1 — 6.14 наводите розшифровку сум ЄСВ у розрізі ставок. Показники визначаємо згідно з формулами, наведеними в назвах рядків |
Таблиці 5 і 6 — без змін
Таблиця 5 Звіту з ЄСВ не змінилася. Її, як і раніше, заповнюють при укладенні/розірванні трудового або цивільно-правового договору, а також вказують початок і закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 і 6 років.
Таблиця 6 Звіту з ЄСВ також не зазнала змін. У ній навіть залишили графу 20, яку заповнюють при виправленні помилок стосовно утриманого ЄСВ за періоди до 01.01.2016 р.
Увага! Порядок № 435 і Інструкція № 449 не містять норм щодо черговості обліку виплат працівнику для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ.
Причина — в єдиній ставці для різних виплат. Отже, незалежно від того, в якому порядку на них нарахувати ЄСВ і показати у Звіті, суму ЄСВ більше максимальної величини не сплатиш. Наша порада: за наявності декількох рядків щодо однієї застрахованої особи продовжуйте насамперед нараховувати ЄСВ і показувати у звітності зарплатні виплати (зарплата, відпускні). Адже вони надалі можуть брати участь у розрахунку соцстрахівських виплат. І якщо при визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ зарплату врахувати в останню чергу («обрізавши» її в межах максимуму нарахування ЄСВ), то це автоматично зменшить розмір середньої зарплати при обчисленні лікарняних і декретних.
Крім того, графу 15 про кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця вказують у рядку з даними про суми зарплати (за їх наявності). А це ще раз підтверджує, що в таблиці 6 ЄСВ-звіту насамперед потрібно показати зарплату, а черговість відображення інших виплат у наступних рядках не має значення.
А в іншому заповнюйте таблицю 6 ЄСВ-звіту так само, як і раніше. Водночас при заповненні графи 9 «Коди категорії застрахованих осіб» для деяких працівників слід бути уважніше. Про це далі.
Коди категорій застрахованих осіб
Деякі зміни є в додатку 2 до Порядку № 435. Підкоригували назви деяких категорій застрахованих осіб (далі — КЗО) та бази нарахування ЄСВ. Ці нововведення є точковими, і пояснення до них ми згрупували в таблиці, яка наведена далі.
| Код категорії | Найменування категорії | Пояснення |
| 1 | 2 | 3 |
| 47 | Виплати в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб | Під цим кодом відображають середній заробіток, нарахований усім працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, на строкову службу або прийнятим за контрактом на особливий період. Якщо згадати минулий досвід (до 01.01.2016 р.), то під кодом «47» раніше відображали тільки середній заробіток мобілізованих працівників, який роботодавець виплачував за свій рахунок. Причому цим кодом могли скористатися тільки ті роботодавці, які використовували ставку нарахування ЄСВ згідно з класом профризику (36,76 — 49,7 %). Інші роботодавці, наприклад бюджетні організації, установи, такий середній заробіток показували з кодом «1» |
| 48 | Виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану | З цим кодом показують середній заробіток працівників-бійців, який компенсують з бюджету та який звільнений від справляння ЄСВ. На жаль, починаючи з 1 січня 2016 року такі виплати не компенсують, а отже, звільнення від нарахування ЄСВ не передбачено |
| 49 | Наймані працівники, яким на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше ніж сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції, надана відпустка без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки | Для такої категорії уточнили, що база нарахування ЄСВ відсутня |
Інші коди не змінилися. Хоча ще одна зміна є — два останні стовпчики таблиці додатка 2 містять інформацію щодо ставок нарахованого та утриманого ЄСВ, які застосовувалися до 31.12.2015 р. і після 01.01.2016 р.
Перерахунок «бюджетних» зарплатних виплат: особливості відображення в ЄСВ-звіті
У червні 2016 року роботи у деяких бухгалтерів додалося. Річ у тім, що в цьому місяці проводили донарахування зарплати окремим працівникам у зв’язку з перерахунком зарплати за травень 2016 року та інших зарплатних виплат.
Так, наприклад, наказ № 515 (набув чинності з 10.06.2016 р.) щодо підвищення «схемних» окладів працівників, які обслуговують держоргани, був уведений в дію заднім числом — з 1 травня 2016 року. У зв’язку з цим довелося вносити зміни до штатного розпису з 01.05.2016 р. за тими посадами «обслуговуючих» працівників, за якими посадові оклади були підвищені. А зарплату таких працівників за травень 2015 року слід було перерахувати*. Такий перерахунок був здійснений у червні 2016 року.
* Див. додатково «ОП», 2016, № 12, с. 3 та 7.
Крім цього, у зв’язку з прийняттям нового Закону про держслужбу (Закон № 889) з 1 травня 2016 року змінилися умови оплати праці держслужбовців і працівників, які виконують функції з обслуговування держорганів. А нові штатні розписи були введені в дію у багатьох держорганах заднім числом, і перерахунок зарплати також здійснили в червні 2016 року.
При проведенні перерахунку в червні 2016 року суми донарахованих виплат слід відобразити у Звіті за формою № Д4. Причому відображення перерахунку зарплатних виплат має свої нюанси залежно від того, кому донараховують зарплату: працюючим і звільненим працівникам.
1. Відображення перерахунку зарплатних виплат працюючим.
Для працівників, які не переривають свої трудові відносини з роботодавцем, порядок відображення в ЄСВ-звіті донарахування зарплатних виплат потрібно розглядати окремо за сумами донарахувань зарплати (посадового окладу, надбавок і доплат тощо), матеріальної допомоги на оздоровлення і окремо за сумами донарахування відпускних.
Зарплата. Донарахування зарплати за попередній період уключаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування ( п. 9 розд. IV Порядку № 435). Таким чином, суми донарахувань зарплати за травень 2016 року включаються до бази обкладення ЄСВ червня 2016 року разом із зарплатою за червень. Таким чином, у таблиці 6 Звіту за формою № Д4 суми таких донарахувань відображаються разом із зарплатою за червень 2016 року.
Відпускні. Якщо в результаті перерахунку зарплати працівнику були донараховані відпускні, то їх відображають окремим рядком із зазначенням у графі 10 таблиці 6 ЄСВ-звіту коду типу нарахувань — «10», у графі 11 — місяця, за який здійснені такі донарахування (наприклад, 05.2016).
2. Відображення перерахунку зарплатних виплат звільненим працівникам.
Спочатку розглянемо, що обкладається ЄСВ, а що ні, а потім приступимо до відображення у звітності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2464 і п.п. 4 п. 3 розд. IV Інструкції № 449 зарплата (дохід) за відпрацьований час, нарахована колишнім працівникам після звільнення, є об’єктом справляння ЄСВ. Причому для такої донарахованої зарплати встановлений особливий порядок нарахування ЄСВ: єдиний внесок нараховують на суму, яка визначається шляхом ділення зарплати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.
У свою чергу виплати за невідпрацьований час, нараховані працівникам після їх звільнення, ЄСВ не обкладаються (див. листи ПФУ від 03.03.2011 р. № 4149/05-10, від 18.10.2011 р. № 22373/03-20, від 06.08.2013 р. № 20685/03-30, лист ДФСУ від 11.02.2016 р. № 2262/5/99-99-17-03-03-16).
Таким чином, для цілей справляння ЄСВ виплати звільненим працівникам розподіляються на виплати за відпрацьований і невідпрацьований час. А порядок відображення нарахованих виплат залежить від справляння ЄСВ.
Для донарахувань звільненим працівникам за зарплатою за відпрацьований час, що обкладається ЄСВ (донарахувань за окладами, надбавками, доплатами тощо), у таблиці 6 Звіту з ЄСВ у графі 10 проставляється код типу нарахувань «1» і у графі 11 — місяць, за який здійснені такі нарахування (05.2016). Майте на увазі: якщо ви донараховуєте колишньому працівнику матеріальну допомогу на оздоровлення, то така виплата також є об’єктом нарахування ЄСВ (згідно з п.п. 2.3.3 Інструкції № 5 належить до фонду оплати праці). Тобто її відображають у таблиці 6 ЄСВ-звіту у складі заробітної плати.
Якщо ж таким колишнім працівникам були донараховані суми відпускних та/або компенсації за невикористану відпустку, то такі виплати не є об’єктом справляння ЄСВ (зарплата за невідпрацьований час) і в ЄСВ-звіті не відображаються.
Практикуємося в заповненні ЄСВ-звіту
Підсумуємо: істотних змін у заповненні Звіту за формою № Д4 немає. Давайте на умовному прикладі заповнимо таблиці 1 і 6 такого Звіту за червень 2016 року.
Приклад. У червні 2016 року працівникам установи були нараховані такі виплати (умовно):
1. Кравченко О. О. — зарплата за червень 2016 року в сумі 2500 грн.
2. Шварку Д. Д. (працівник-інвалід) — зарплата за червень 2016 року в сумі 2700 грн.
3. Іванченко Н. М. — зарплата за 13 відпрацьованих днів червня 2016 року в сумі 1625 грн., лікарняних з 21 по 30 червня в сумі 819,70 грн., у тому числі сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності — 409,85 грн., сума допомоги по тимчасовій непрацездатності — 409,85 грн.
4. Сидоровій І. І. — зарплата за червень 2016 року в сумі 2400 грн.; сума допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з хворобою дитини з 16 по 27 травня 2016 року в сумі 865,56 грн.
5. Мацай І. В. — зарплата за 10 відпрацьованих днів червня в сумі 1300 грн. На період з 6 по 17 червня 2016 року їй була надана відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін.
6. Титаренку В. П. — середній заробіток на період проходження військової служби у зв’язку з прийняттям на контракт за червень 2016 року 2473,20 грн.
Наведемо в таблиці необхідні дані про суми нарахованого ЄСВ за червень 2016 року.
| П. І. Б. | КЗО | Вид доходу | Сума нарахованого доходу, грн. | Різниця між МЗП і нарахованим доходом за місяць | Сума нарахованого ЄСВ, грн. |
| Кравченко О. О. | 1 | Зарплата за червень 2016 року | 2500 | — | 550 (2500 х 22 %) |
| Шварко Д. Д. (працівник-інвалід) | 2 | Зарплата за червень 2016 року | 2700 | — | 227,07 (2700 х 8,41 %) |
| Іванченко Н. М. | 1 | Зарплата за 13 відпрацьованих днів червня 2016 року | 1625 | — | 357,50 (1625 х 22 %) |
| 29 | Лікарняні за червень 2016 року | 819,70 | — | 180,33 (819,70 х 22 %) | |
| Сидорова І. І. | 1 | Зарплата за червень 2016 року | 2400 | — | 528 (2400 х 22 %) |
| 29 | Лікарняні за травень 2016 року | 865,56 | — | 190,42 (865,56 х 22 %) | |
| Мацай І. В. | 1 | Зарплата за 10 відпрацьованих днів червня 2016 року | 1300 | — | 286 (1300 х 22 %) |
| 1 | Додаткова база за червень 2016 року | — | 150 (1450 - 1300) | 33 (150 х 22 %) | |
| Титаренко В. П. | 47 | Середній заробіток на період проходження військової служби у зв’язку з прийняттям на контракт | 2473,20 | — | 544,10 (2473,20 х 22 %) |
| Разом | х | х | 14683,46 | 150 | 2896,42 |
Наведемо деякі пояснення до таблиці.
На зарплату Шварка Д. Д. ЄСВ нараховуємо за ставкою 8,41 %, оскільки він є інвалідом (КЗО — 2).
У Мацай І. В. загальний дохід за місяць виявився менше мінімальної зарплати (1300 грн. < 1450 грн.), тому потрібно виконати вимогу ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки». ЄСВ потрібно нарахувати у два етапи:
— на зарплату (1300 грн. х 22 %);
— на визначену додаткову базу (1450 - 1300 = 150 грн.; 150 грн. х 22 %).
Як будуть заповнені таблиці 1 і 6 Звіту з ЄСВ, покажемо на рис. 1 і 2 відповідно.
Рис. 1. Фрагмент заповнення таблиці 1 Звіту за формою № Д4 за червень 2016 року
Рис. 2. Фрагмент заповнення таблиці 6 Звіту за формою № Д4 за червень 2016 року
Нормативні документи
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Наказ № 441 — наказ Мінфіну «Про внесення змін до порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 11.04.2016 р. № 441.
Наказ № 515 — наказ Мінсоцполітики «Про внесення змін до додатків до наказу Міністерства праці України від 02 жовтня 1996 року № 77» від 16.05.2016 р. № 515.
Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.
Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (у редакції наказу Мінфіну від 28.03.2016 р. № 393).
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
