(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 14
  • № 13
  • № 12/1
  • № 12
  • № 11
  • № 10/1
  • № 10
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/11
Оплата праці
Оплата праці
Липень , 2016/№ 14/1

Щодо нових вимог до порядку проведення атестації лікарів

Лист від 10.05.2016 р. № 11.02-11/23/11480

Управлінням кадрової політики та освіти розглянуто звернення редакції газети «Оплата праці» щодо надання роз’яснення порядку проведення атестації лікарів.

Механізм проведення атестації лікарів визначено Положенням про порядок проведення атестації лікарів, затвердженим наказом МОЗ України від 19 грудня 1997 року № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» (у редакції наказу МОЗ України від 02.10.2015 р. № 650 (далі — Положення).

Повідомляємо, що за пунктом 10 розділу І Положення атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Отже, якщо лікар виявив бажання атестуватися на присвоєння кваліфікаційної категорії, він має право подати до атестаційної комісії необхідні документи, визначені у пункті 4 розділу III Положення.

Рішення атестаційних комісій оскаржується в установленому законодавством порядку, а саме у судовому.

Начальник Управління кадрової політики та освіти С. Григоровська

Коментар редакції

Оновлені норми про механізм атестації лікарів: перші роз’яснення від МОЗ

Для початку нагадаємо: наказом МОЗ від 02.10.2015 р. № 650 викладено у новій редакції Положення про порядок проведення атестації лікарів, затверджене наказом МОЗ від 19.12.97 р. № 359 (далі — Положення). Нова редакція цього Положення багато в чому схожа на свою попередницю. Проте й без новинок не обійшлося. Ми аналізували нові норми Положення у статті «Нова редакція Положення про атестацію лікарів: розглядаємо корективи» // спецвипуск «ОП», 2016, № 6/1, с. 7.

Тоді при вивченні оновлених норм Положення у нас виникло чимало запитань. За роз’ясненням щодо «білих плям» у цьому нормативному документі ми звернулися до МОЗ. І ось отримали лист, що коментується. У своєму листі МОЗ роз’яснило не всі проблемні моменти, на які ми звернули увагу у запиті. Сподіваємося, що найближчим часом ми отримаємо відповіді й на інші «закадрові» аспекти Положення у новій редакції. Зараз пропонуємо ознайомитися із висновками МОЗ з приводу застосування окремих проблемних норм нової редакції Положення, викладеними у листі, що коментується.

Атестація на присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії лікарю зі «статусом» — за його бажанням. Положення у новій редакції передбачає норми про звільнення від проходження атестації окремих категорій лікарів. При цьому норми розд. III Положення, який присвячений атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії, і норми розд. IV Положення, у якому йдеться про атестацію на підтвердження кваліфікаційної категорії, у питанні звільнення від атестації є ідентичними.

Як зазначено у п. 21 розд. III і п. 2 розд. IV Положення у новій редакції, від чергової атестації (переатестації) / атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються:

— працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;

— одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;

— вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці для догляду за дитиною або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства згідно з чинним законодавством, за наявності у них кваліфікаційної категорії.

Відповідна кваліфікаційна категорія підтверджується наказом органу охорони здоров’я, при якому створена комісія, за поданням керівника підприємства, установи, організації.

Виходить, що лікарі із вказаними вище статусами не підлягають атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії. Це прямо випливає з норми п. 2 розд. IV Положення, який власне і присвячений саме цьому виду атестації.

А ось у розд. III Положення уже йдеться про атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії. Як бачимо, його п. 21 також містить норму про звільнення від атестації (щоправда, тут уже сказано про чергову атестацію/переатестацію) окремих категорій лікарів. Тоді виникає цілком закономірне запитання: чи може лікар, який віднесений до однієї із категорій, визначених п. 21 розд. III Положення, за власним бажанням атестуватися на присвоєння йому більш високої кваліфікаційної категорії, незважаючи на свій статус, або його атестацію взагалі заборонено? МОЗ у листі, що коментується, відповідає:

Якщо лікар виявив бажання атестуватися на присвоєння кваліфікаційної категорії, він має право подати до атестаційної комісії необхідні документи, визначені у п. 4 розд. III Положення.

У своєму висновку МОЗ спирається на норму п. 10 розд. I Положення, де вказано: «Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря».

Виходить, якщо лікар потрапляє до категорії працівників, які згідно з п. 21 розд. III Положення звільнені від проходження чергової атестації (переатестації), він за бажанням може атестуватися на присвоєння йому більш високої кваліфікаційної категорії. Тим паче що наявність кваліфікаційної категорії більш високого рівня приведе до збільшення розміру його зарплати.

Оскарження рішення атестаційної комісії — у судовому порядку. У попередній редакції Положення містилися норми, якими було врегульовано механізм оскарження рішення атестаційної комісії про відмову у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста (п. 2.8), а також порядок оскарження рішення атестаційної комісії за результатами атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії (п. 3.20) або на підтвердження кваліфікаційної категорії (п. 4.8).

Тоді як нова редакція Положення у питанні оскарження рішення атестаційної комісії про відмову у присвоєнні (підтвердженні) звання «лікар-спеціаліст» (п. 8 розд. II), а також про відмову у присвоєнні кваліфікаційної категорії (п. 20 розд. III) більш лаконічна. Так, вказані рішення атестаційної комісії оскаржують в установленому законодавством порядку.

Яким чином лікар може оскаржити результати проведеної атестації? У листі, що коментується, МОЗ зазначає: «Рішення атестаційних комісій оскаржуються в установленому законодавством порядку, а саме у судовому». Тобто лікар, який бажає оскаржити рішення атестаційної комісії, має звернутися із позовом до суду.

Підкреслимо, що Положення у новій редакції не містить жодних посилань стосовно оскарження рішення атестаційної комісії за результатами атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії. Імовірно, це пов’язане з таким: зараз (на відміну від норм Положення у попередній редакції) взагалі не передбачено випадків, коли атестаційна комісія приймає рішення про те, що лікар не підтвердив наявної у нього кваліфікаційної категорії. Тоді який «вердикт» має винести атестаційна комісія, якщо за результатами атестації лікар не підтверджує наявну у нього кваліфікаційну категорію? Про це ми також запитали у МОЗ, тож залишається дочекатися ще однієї «порції» роз’яснень.

Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)

лікарі, атестація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті