(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 10
  • № 9
  • № 8/1
  • № 8
  • № 7
  • № 6/1
  • № 6
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/12
Оплата праці
Оплата праці
Травень , 2016/№ 10/1

Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку

Наказ від 03.03.2016 р. № 50
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 р. за № 457/28587

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типові правила внутрішнього службового розпорядку, що додаються.

2. Департаменту нормативно-правової роботи та юридичного забезпечення Національного агентства України з питань державної служби в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Голова К. Ващенко

Затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 р. № 50

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 р. за № 457/28587

Типові правила внутрішнього службового розпорядку

I. Загальні положення

1. Ці Типові правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку органу державної влади, іншого державного органу, його апарату (далі — державний орган), режим роботи, умови перебування державного службовця в органі державної влади та забезпечення раціонального використання його робочого часу.

2. Службова дисципліна в державному органі ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх обов’язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.

3. Правила внутрішнього службового розпорядку в державному органі затверджуються загальними зборами (конференцією) державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби в державному органі (далі — керівник державної служби) і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі цих Типових правил.

4. Правила внутрішнього службового розпорядку державного органу доводяться до відома всіх державних службовців, які працюють у цьому органі, під підпис.

II. Загальні правила етичної поведінки в державному органі

1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.

2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.

3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.

4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

III. Робочий час і час відпочинку державного службовця

1. Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.

2. У державних органах, як правило, встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер — по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця — 7 годин; вихідні дні — субота і неділя.

Режим роботи державного органу встановлюється з урахуванням загальноприйнятого режиму роботи підприємств, установ і організацій у певній місцевості.

У зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у відповідному органі державної влади (його структурному підрозділі), може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.

3. Початок та кінець робочого часу, перерва, що надається для відпочинку і харчування, встановлюються для державного службовця з урахуванням режиму роботи державного органу.

Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить, як правило, 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

4. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

5. Працівникам забороняється відволікати державного службовця від виконання його посадових обов’язків.

6. Облік робочого часу у державному органі здійснюється у відповідному журналі обліку робочого часу / табелі робочого часу (далі — журнал) або за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель державного органу (далі — система обліку робочого часу).

Для забезпечення контролю своєчасного прибуття на роботу відомості зазначених систем обліку робочого часу подаються відповідальною особою до служби управління персоналом державного органу.

7. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі державного органу у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. У державному органі може вестися журнал реєстрації місцевих відряджень.

IV. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність

1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.

3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника державної служби щодо причин своєї відсутності.

V. Перебування державного службовця в органі державної влади у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

1. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

2. Керівник державної служби за потреби може залучати державних службовців цього державного органу до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється службою управління персоналом і затверджується керівником державної служби за погодженням виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності).

3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.

4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається службою управління персоналом керівнику державної служби для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.

5. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у державному органі запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.

За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

VI. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті такого державного органу.

VII. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

1. Керівник органу державної влади зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником органу державної влади покладені відповідні функції в такому органі.

2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.

3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в органі державної влади відповідає керівник державного органу та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

VIII. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем

1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у відповідному державному органі особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.

2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного державного органу, керівником служби управління персоналом цього органу та державним службовцем, який звільняється.

Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

IX. Прикінцеві положення

1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються керівником державної служби, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації у разі її наявності.

Директор Департаменту нормативно-правової роботи та юридичного забезпечення А. Заболотний

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Правила внутрішнього службового розпорядку для держоргану: сучасні вимоги

Перетворення у сфері державної служби торкнулися майже всіх аспектів цієї сфери. Не оминули вони і трудовий «регламент» держслужбовця. В епоху Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII у такому питанні у більшості випадків слід було керуватися нормами КЗпП.

А от з 01.05.2016 р. про правила внутрішнього службового розпорядку йдеться у спеціальному законодавстві про державну службу — у ст. 47 (стане в нагоді і ст. 56) Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон № 889) та Типових правилах, що коментуються.

Важливо! Правила внутрішнього службового розпорядку в держоргані затверджуються загальними зборами (конференцією) держслужбовців держоргану за поданням керівника держслужби в держоргані і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності).

При розробці цих правил у вашому держоргані користуйтеся нормами Типових правил, що коментуються.

Відзначимо: правила внутрішнього службового розпорядку доводять до відома всіх держслужбовців під підпис ( ч. 3 ст. 47 Закону № 889, п. 4 розд. I Типових правил, що коментуються). Про цей припис сказано і в ч. 5 ст. 31 Закону № 889.

Підкреслимо: недотримання держслужбовцем правил внутрішнього службового розпорядку може розглядатися як дисциплінарний проступок, що загрожує йому притягненням до дисциплінарної відповідальності ( ст. 65 Закону № 889).

Що визначають правила внутрішнього службового розпорядку? Про це вказано у ч. 1 ст. 47 Закону № 889: початок та кінець робочого часу державного службовця; перерви, що надаються для відпочинку та прийму їжі; умови і порядок перебування держслужбовця в держоргані у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу; порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань; загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки; загальні правила етичної поведінки в державному органі; порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі; порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем; інші положення, що не суперечать Закону № 889 та іншим актам законодавства.

Ці елементи розкриті у Типових правилах, що коментуються. Ми розглянемо основні з них.

Робочий час держслужбовця. Подробиці з такого приводу наведені у ст. 56 Закону № 889 і розд. III Типових правил, що коментуються. Так, тривалість робочого часу держслужбовця становить 40 годин на тиждень.

У держорганах, як правило, установлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер — по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця — 7 годин; вихідні дні — субота і неділя. Формулювання «як правило» тут вказано не дарма — Типові правила, що коментуються, передбачають шестиденний робочий тиждень у тих держорганах, де це обумовлено специфікою їхньої діяльності.

А ось ч. 3 ст. 56 Закону № 889 передбачено можливість за згодою керівника держслужби установлення для держслужбовця неповного робочого дня або неповного робочого тижня. При цьому вказана норма містить перелік категорій держслужбовців, на прохання яких керівник держслужби зобов’язаний установити їм «неповний» режим роботи. До цих категорій держслужбовців віднесені: вагітна жінка, одинокий держслужбовець, який має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Перерви. Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить, як правило, 45 хвилин. Перерва не включається до робочого часу, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи (п. 3 розд. III Типових правил, що коментуються).

«Позапланові» роботи. У ст. 56 Закону № 889 вказано, що держслужбовець за наказом керівника держслужби, про який повідомлено профспілку, зобов’язаний з’явитися на службу та відпрацювати понад тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. При цьому загальна тривалість роботи у зазначений «позаплановий» час не може перевищувати 4 годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Про це йдеться і в п. 1 розд. V Типових правил, що коментуються.

Також п. 2 розд. V цих Типових правил передбачено залучення держслужбовців до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні. Таке чергування здійснюється на підставі графіка, який розроблений службою управління персоналом і затверджений керівником держслужби за погодженням із профспілкою.

Про способи компенсації такої «позапланової» роботи йдеться у п. 5 розд. V Типових правил, що коментуються. Тоді як п. 6 розд. V цих Типових правил містить перелік категорій держслужбовців, яких не можна залучати до таких надурочних робіт або допустимо залучати тільки за їх згодою.

Олександра ОЛЬХОВСЬКА, експерт з питань оплати праці (e-mail: ot@id.factor.ua)

внутрішній службовий розпорядок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті