(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/5
Оплата праці
Оплата праці
Квітень , 2017/№ 8/1

Ознаки брехні

Розуміти, коли тебе обманюють, — одне з найбільших сподівань усіх людей. А головне — це корисний життєвий навик у безлічі ситуацій, у спілкуванні з колегами, підлеглими, партнерами, з друзями та близькими… Ось тільки зробити це не так і просто. Пол Екман, дослідник брехні, який був реальним прототипом доктора Лайтмена, героя серіалу «Обдури мене» (Lie to me), описав низку ознак, на які варто звернути увагу, щоб передбачити брехню. Давайте їх розглянемо!

І ми, і Екман просимо вас бути обережними! Хоча ті ознаки, які ми розглядатимемо, і отримані науковим шляхом, вони не гарантують виявлення обману, швидше, підвищують імовірність цього. Панацею учені наразі не винайшли… Як думаєте, друзі, може, воно й на краще? Адже якби всі почали говорити правду, суспільству прийшов би кінець. Гаразд, залишимо філософію та поглянемо, чого нас може навчити доктор Екман.

СЛОВА

Незважаючи на те що найчастіше брехуни продумують свої слова до дрібниць, якщо у них, звичайно, є можливість, інколи необережні вислови їх підводять.

Перше, на що варто звернути увагу, — протиріччя в інформації.

Вони трапляються не так часто, та все ж таки трапляються. Якщо співрозмовник стверджує, що вчора нікуди не виходив, у відповідь на вашу репліку про те, чому він не покликав вас гуляти, а потім раптом став яскраво описувати новий фільм, який почали показувати в кіно тільки вчора, схоже, він бреше… Або, скажімо, ви працюєте з діловим партнером над деяким проектом і партнер усе обіцяє, що вам зателефонують іноземні колеги, але вам надходять одні лише листи, а під час перевірки виявляється, що IP-адреса іноземців збігається з адресою партнера. Параноя, скажете ви? Усе продумати неможливо — відповімо ми, це і видає брехуна з головою. Тож не забувайте зіставляти те, що він вам говорить, з фактами, які ви спостерігаєте.

Інший момент, який може видати брехню, — обмовки.

Так, ті самі, про які так любив говорити дідусь Фрейд і навіть написав про них цілу книгу. І тоді «Я уб’ю тебе» замість «Я люблю тебе» дійсно видає істину, що ховається за милим і лицемірним підлещуванням.

Ще одна ознака, яка відображається у словах людини, — надмірність або недостатність деталей. Брехун, який сам надихнувся своєю вигадкою, опиняється у своєрідному потоці натхнення, його несе. «Чому ви спізнилися на роботу? — Тому що у мене розболівся зуб… Мені довелося дзвонити лікарю Іванову. За телефоном 701-22-11, а Іванов приймає тільки зранку, а телефон у мене розрядився, і вам я передзвонити і попередити не міг, тим більше, мені незручно телефонувати вам так рано. Не телефонувати рано мене навчила моя мама Варвара Петрівна, ми з нею були дуже близькі». Загалом, зайва деталізація, повідомлення фактів, які, як здається брехуну, підвищують достовірність його інформації, насправді можуть свідчити про її неістинність. Інший бік медалі: «Я спізнився, тому що мені було потрібно до лікаря». «До якого? — Ну до того, який зуби лікує. — Чого не попередив учора? — Забув…» Тут деталей немає, їх доводиться продумувати у ході п’єси, а отже, фактично описувані події не відбувалися.

Важливий ще й такий нюанс — була у брехуна можливість підготуватися заздалегідь чи ні? Якщо була — чекайте зайвої деталізації і багатослівності, не було — отримаєте розмиті, двозначні, узагальнені формулювання. Інструмент, який вам допоможе у прояві брехні в такій ситуації, — несподівані запитання. Несподівані в тому сенсі, що брехун про них не встиг подумати. Якщо вам удасться поставити таке запитання, то ви і зупините надмірну балакучість підготовленого брехуна, і остаточно зіб’єте з пантелику вигадника.

З іншого боку, слова явно не найкращий маркер брехні, ними дуже легко управляти, їх можна продумати і спланувати, позбавившись від усіх невідповідностей. Що ще є у видатного спеціаліста з брехні у потайничку?

ГОЛОС

Доктор Екман стверджує, що на користь обману свідчить збільшення кількості або тривалості пауз у мовленні, так що у випадку, якщо ваш співрозмовник «гальмує», запинається чи заминається, будьте обережні. До ознак брехні можна віднести також мовні помилки, усі ці «гм», «ну», «е-е», «я, я, я маю на увазі, що я», «мені дуже по-сподобалося».

«Чому ви не підготували звіт своєчасно? — Я, я, гм, хотів… А тут… Я, загалом, запрацювався…» Чи бреше людина в нашому прикладі? Можливо, що так, але ми згодні з Екманом: запинки, заминки, паузи, мовні повтори, насиченість мови словами-паразитами не стільки прямий і безумовний маркер обману, скільки маркер хвилювання. З одного боку, звичайно, непідготовлені брехуни часто хвилюються, і ми можемо використовувати цей стан, щоб вивести їх на чисту воду. У підготовленого брехуна хвилювання буде меншим. З іншого боку, хвилюватися той, хто відповідає, може не тільки в ситуації обману, але ще й тому, що в нього щось сталося вдома, ситуація спілкування є для нього особливо значимою, він боїться оцінки запитувача тощо. Крім того, не забувайте враховувати, що деякі люди за природою своєю (влаштуванням та особливостями процесів, що відбуваються в нервовій системі) говорять швидше, а інші повільніше, одні схильні заповнювати своє мовлення словами-паразитами, паузами, мугиканням, інші є більш досвідченими ораторами і ніколи так не зроблять.

Отже, навіть ці, здавалося б, менш контрольовані, ніж слова, маркери (паузи, запинки, слова-паразити) досвідчений брехун приховає без зусиль, він просто підготується заздалегідь і продумає всі ваші запитання. Але якщо брехня не підготовлена або вам удасться поставити запитання, на яке брехун не продумав відповіді, тобто якщо ви зможете створити у брехуна враження, що його брехня звучить неправдоподібно, картина мовних ознак (помилок, повторів, запинок) розвернеться в усій своїй яскравій красі. Отже, до Екмана та його ознак волай, а рук докладай.

На наш погляд, виявлення брехні багато в чому залежить не від спостереження ознак, але від спостереження реакцій, тобто постановки провокаційних запитань верифікатором, тим, хто намагається виявити обман, тому, хто хоче щось приховати або спотворити.

Інша непряма ознака, що свідчить на користь брехні, — підвищення тону голосу. Чому вона непряма? Тому що також відображає хвилювання, переживання стресу тим, хто говорить. Тож на брехню вона вказує тільки тоді, коли брехун ще не досяг високої кваліфікації в академії обманних наук, але навіть якщо ваш обманщик значиться там в академіках, «розгойдувати» його неприємними запитаннями і спостерігати за змінами тону голосу ви все одно можете.

ПЛАСТИКА

Найбільше довіри у доктора Лайтмена, ой, тобто Екмана ☺, викликають рухи тіла, які складніше контролювати, а отже, вони видають брехуна трохи краще.

Однією з найважливіших невербальних ознак обману є ненавмисна емблема.

Емблеми — це жести, значення яких усім відоме, наприклад, виставлений середній палець («А йшов би ти…»), піднятий великий («Лайк, чудово»), знизування плечима («я не знаю») тощо. Ознаками брехні вони стають тоді, коли виявляються в поведінці людини ненавмисно, а отже, не повністю, у вигляді деякої тілесної обмовки, промаху… Замість того, щоб послати свого професора і дійсно показати йому середній палець, гордо виставивши всю руку вперед перед собою, студентка говорить йому про те, наскільки важливий для неї його предмет, контролює голос і посмішку, але її руки… Так, вони складені на колінах, але середній палець на правій руці зрадницьки випрямлений, а решта зігнуті… Найцікавіше, що студентка про це не знає. Поява неумисних емблем — хороша ознака обману, використовуйте її.

Інший приклад. Керівник підрозділу у присутності керівника вищого рівня відчитує свого підлеглого за те, що той записався в якийсь додатковий проект, щоб заробити грошей, і став менше часу приділяти своїй основній роботі. При цьому руки його складені за спиною, кулак правої руки лежить у долоні лівої… Керівник серйозний, грізний, однозначний. Мовляв, як ви могли так з нами вчинити, зрадили нашу довіру, не повідомили, і як тепер з вами працювати?! Але при всьому тому великий палець його правої руки розпрямлений, немовби показуючи «клас». Чому так відбувається? Тому що керівник вимушений усе це говорити, він частина системи, а десь глибоко або не дуже в душі він захоплюється досягненнями цього підлеглого, його хваткою, амбіціями, цілеспрямованістю або чимось іще, схвалює їх. Урахуйте: палець він розпрямляє ненавмисно, неусвідомлено, інакше це буде не емблема, а прихована невербальна демонстрація істини. Таке теж могло би бути. Наприклад, керівник вичитував би підлеглого, але в той момент, коли відвернувся керівник вищого рівня, підморгнув би йому.

Ще один тип рухів тіла — ілюстрації — жести, які допомагають нам щось розповідати.

Ми ставимо руками наголоси або підкреслюємо щось, малюємо шлях від дому до роботи, немовби диригуємо своїм мовленням, тощо. Так-от, якщо людина бреше, кількість ілюстрацій, швидше за все, зменшуватиметься… Жести не встигають за словами, а брехун значно більше зосереджений на других. Екман наводить приклад з викладачем, який готує важливу лекцію вперше. Коли він читатиме її слухачам, текст може бути чудовим, а от жестикуляція, швидше, бляклою, скутою чи недоречною. А ось коли він говоритиме про це вдруге, розслабиться та відволічеться від змісту своїх слів, ілюстрації виникнуть і стануть цікавими.

Проте для того, щоб виявлення обману було надійним, вам важливо знати звичайну манеру жестикуляції цієї людини і порівнювати з нею, адже є більш активні махальники руками і стриманіші у своїй жестикуляції. Відсутність ілюстрацій свідчить про обережність людини, необхідність підбирати кожне слово, нерішучість тощо. Та все ж емблемам варто довіряти.

Ви знаєте, що Петров емоційна людина, він любить показувати, якої величини рибу він зловив і як пройти до красивого будинку на площі, але коли ви запитуєте його про те, що він робив учора, він безсило опускає руки і зосереджено починає розповідати, використовуючи тільки мовні засоби? Варто припустити обман!

А як же всі ці почухування носа, вух, вертіння скріпки чи ручки, які так люблять описувати в популярних книжках з психології як ознаки обману? Екман називає ці дії маніпуляціями: обтрушування, почухування, пощипування, масажування, колупання, закручування і розкручування волосся, покусування губ тощо. Дослідження доктора показали, що це лише красива, але безпідставна туфта! По-перше, маніпуляцій існує величезна безліч і перелічити їх усі просто неможливо, по-друге, багато хто думає, що маніпуляції видають обман і досвідчений брехун легко їх приховає, і так, по-третє, що випливає з «по-друге», контролювати маніпуляції дуже легко. Тобто, якщо ви читали десь, що коли людина прикриває рот рукою або почухує ніс, вона бреше, можете про це забути. Наукові дослідження це спростовують, як спростовують і спостереження автора у психологічній практиці. Сьогодні кожен клієнт знає, що якщо він схрестив руки на грудях, то психолог може сприйняти це як ознаку закритості, небажання спілкуватися або переживання незручності моменту, сам психологу про це розповість, помітить, коли психолог зробить так само, тощо. Маніпулятивним діям довіри немає!

МІМІКА

Те, що відбувається з обличчям людини, також дозволяє нам передбачити брехню. Наприклад, усім відома різниця між посмішкою одними губами і посмішкою, до якої підключаються очі. Друга вважається щирішою, на відміну від першої.

Екман стверджує, що, спостерігаючи за особою, ми можемо зрозуміти, чи відповідає те, що говорить людина, її переживанням. Наприклад, співрозмовник говорить, що дуже радий вас бачити, посмішка є, а очі не звужуються? Фальшивить чолов’яга. Або стверджує, що боїться начальника, а брови при цьому не зсунулися і не підведені, на лобі не з’явилися зморшки? Страх не справжній.

Важлива ознака приховуваних емоцій, відкрита Екманом, — мікровираз.

Він з’являється на обличчі зовсім ненадовго (наприклад, на одну двадцять п’яту частку секунди), щоб виразити справжню, щиру, спонтанну і мимовільну емоцію, перед тим, як його змінить керований і контрольований вираз обличчя. Наприклад, ви запитали людину про померлого батька, у відповідь вона посміхнулася і сказала, що все нормально. Чи помітили ви печаль, що промайнула? Або ви запитали когось, як він ставиться до знайомого Подпєвалкіна: «Та як? Добре я до нього ставлюся». Знов рятівна посмішка на обличчі, але перед цим можна було помітити нотки презирства: невеликий вигин губ угору і зухвале випинання їх куточків, зморщений ніс тощо.

На фальшивість будь-якої емоції вказує асиметрія, емоція виявляється на одній стороні обличчя сильніше, ніж на іншій.

Посмішка, яка з одного боку ширша, ніж з іншого, — несправжня радість. Брови нерівномірно підведені при здивуванні — несправжнє здивування. Нерівномірне стиснення губ — несправжній гнів тощо. Загалом природа любить симетрію, погляньте на крила метеликів, форму яблук, квітку соняшника, вулик бджіл, хвіст павича, павутину павука… Усе природне — симетричне, усе штучне — асиметричне. Вираз обличчя, який людина тільки конструює для вас, буде асиметричним, варто лише придивитися до нього уважніше.

Наступна ознака брехні — тривалість мімічного виразу.

Доктор Екман помітив, що щирі вирази обличчя змінюються досить швидко, виключаючи сильні або тривалі відчуття (ненависть, любов, депресію, лють), досить усього декількох секунд, щоб зовнішні прояви одних відчуттів змінилися іншими. Для суспільного життя цього явно недостатньо! Закоханому слід висловлювати захоплення своєю дівчиною постійно, тільки-но вона поверне лице, підлеглому — сміятися над анекдотом начальника голосно, довго, помітно, від цього може залежати його підвищення, підданому — виражати упокорювання всім своїм виглядом перед королем, а то останній може і забути про своє особливе призначення. Отже, вирази обличчя, що тривають більше 10 секунд, — фальшиві, ті, що тривають більше 5 секунд, — фальшиві з дуже великою часткою вірогідності!

Помітили, що коли б ви не поглянули на людину, вона вам посміхається? Думаєте, рада вас бачити? Швидше, їй щось від вас потрібно і вона з усіх сил намагається справити враження. Добре, якщо в неї і справді була до вас та сама 2-секундна симпатія, тоді вона її просто підсилює для своїх цілей, але ж вона могла й відчувати до вас презирство чи неприязнь. Уявляєте, як вона втомиться ввечері, підтримуючи цілий день цей щасливий вираз обличчя?

Інший приклад. Співробітник скаржиться на втому та нездужання. Прикриває очі, опускає голову, дивиться вбік, потирає лоб, зітхає… Ми трохи перебільшуємо, адже говоримо вже не тільки про вираз обличчя, але така надмірність проявів, безумовно, свідчить про неістинність стану людини.

Загалом, помітили, що вираз обличчя людини «застоявся», «заморозився», триває дуже довго, швидше за все, він нещирий, ним вона прикриває своє справжнє ставлення до того, що відбувається.

Остання і найважливіша ознака —

невідповідність у часі виразів обличчя мовленню чи рухам тіла.

Наприклад, начальник з нашого прикладу вище, який відчитує свого підлеглого і при цьому десь глибоко в душі захоплюється його досягненнями, говорить: «Усе! Ви остаточно вивели мене з себе, я дуже злий!» Якщо він бреше, то гнівний вираз обличчя з’явиться десь у кінці його тиради або навіть дещо пізніше за неї, адже він «налаштовується» на потрібний стан за допомогою слів, його мозок потихеньку згадує, як повинен виглядати гнів, і відображає його на обличчі, хоча справжнього гніву там немає і близько. Справжній вираз обличчя повинен був з’явитися безпосередньо під час проговорення фрази або навіть трохи раніше за неї. Тут гнів направляє людину на те, щоб сказати щось, а не з’являється в результаті ретельного і тонкого «самоналаштування».

Зайдемо з іншого боку. Виголошуючи вже згадану фразу, начальник ще й стукнув кулаком по столу. Тут логіка така сама, тільки правило працює ще жорсткіше. Тобто якщо гнівний вираз обличчя присутній у момент здійснення дії, удару по столу, то це щира емоція, щирий удар, щирий стіл тощо ☺. Якщо ж гнівний вираз виник тільки після удару, то цей вираз несправжній, зіграний, викликаний відповідною дією.

Спостерігайте за такими розсинхронізаціями. Якщо вираз обличчя виникає пізніше за говоріння чи рух тіла, це несправжній вираз обличчя! Хоча Екман і не говорить про це, у нашій практиці ми стикаємося з іще одним видом розсинхронізації — комунікативною розсинхронізацією. Ви розповідаєте другу або подрузі про щось сумне, складне, таке, що тривожить вас, його (її) обличчя залишається спокійним, ви вже переходите до тієї частини, де знайшли вихід і якось пережили важку ситуацію, як раптом на обличчі приятеля нарешті з’являється співчуття. Справжнього співчуття там немає, але суспільство вимагає, щоб друзі співчували друзям, а тому цей вираз потрібно ретельно підготувати, сконструювати і тільки потім вам видати. У тонких випадках ви навіть не помітите затримки, але придивіться, таке трапляється нерідко. У грубих випадках це помітно дуже-дуже добре. І ви, і той, хто виражає підроблену емоцію, яка повинна була відповідати вашим словам, помічаєте, що він трохи «пригальмував», його вираз обличчя більше відповідає попередньому особистісному сенсу, який ви намагалися донести, ніж тому, що розгортається зараз. Загалом і в цілому емоції визначаються контекстом, в якому вони з’являються. І якщо людина реагує на те, що відбувається, з відстроченням, то це тому, що їй потрібен час на підготовку «правильного» виразу обличчя.

Що ж, нехай ці ознаки допоможуть вам, хоча пам’ятайте, що довіряти чи не довіряти — вирішуєте ви самі, а обдурити може будь-хто, навіть дуже перевірена людина, так що особистий вибір автора — все ж таки більше довіряти і менше перевіряти…

ознаки брехні додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті