(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/10
Оплата праці
Оплата праці
Грудень , 2017/№ 24/1

Про що розповість святкування на роботі

У характерах своїх підлеглих і колег, звісно ж, потрібно розбиратися… Щоб взаємодіяти з ними ефективніше, їх важливо розуміти. Часто керівники використовують для цього різні спеціальні інструменти, тести або ж звертаються за консультацією до фахівців. Водночас один із цікавих групових феноменів, завдяки якому багато людей можуть розкритися по-новому, знаходиться в них прямо під носом. Ідеться про спільні, організаційні святкування, їх ще називають «корпоративами», «сабантуями» і «посиденьками»… Що може розповісти і показати таке святкування? На що звернути увагу? Давайте обговоримо!

Чому святкування важливе

Напевно, не варто обґрунтовувати важливість спільних святкувань для колективу, це і так усім зрозуміло, але ми все-таки приділимо цьому трохи часу, ну тобто місця в нашій статті.

Спільні свята допомагають підвищити згуртованість колективу, проявитися тим рисам особистості працівників, які зазвичай перебувають у прихованому стані, обговорити не лише професійні питання… Загалом, завдяки таким заходам ми можемо познайомиться один з одним не лише як з професіоналами, але й як із цікавими людьми.

Тут ми повинні торкнутися далеко не загальновідомого аспекту.

Будь-яке свято згідно з нашою концепцією для будь-якої групи (сім’я, професійний колектив) є міні-кризою.

Адже у свято повністю змінюється режим повсякденності, тобто проявлятимуться доволі важливі для організації способи поведінки, які у звичайний час працівник приховує, не хоче демонструвати. Свято — веселощі, звичайно, приємні емоції і таке інше, але водночас воно вихоплює людину зі звичайного, рутинного і вимагає від неї певних перебудов, адаптації, змін. Природно, з’являється стрес, на опанування якого і будуть кинуті найкращі, найсильніші сторони особистості людини. Іноді, правда, виявляється, що ці сторони не дуже-то і подобаються всім іншим.

Наприклад, тихий тихоня раптом виявляється шумним і театральним балагуром, а супермега-товариський заводій раптом узагалі відмовляється святкувати з усіма, тобто аутизується, уникає зайвих контактів і замикається у собі.

Отже, завершуємо частину теоретичну і переходимо відразу ж до практичної.

Стосунки між співробітниками

Як спілкуються співробітники між собою, хто з ким комунікує, а кого уникає, між ким є напруження? Перше, що може повідати вам свято, які реальні взаємовідносини в колективі.

Наприклад, Іван Іванович узагалі-то повинен сидіти за третім столиком разом з усіма співробітниками з його відділу, і він дійсно випиває разом з ними цілий один келих шампанського, а потім пересідає за п’ятий столик, який призначений для іншого відділу. Там він і залишається на весь вечір. При цьому за своїм столиком Іван Іванович стриманий, спокійний і веде тільки інтелектуальні бесіди. Зате за п’ятим він жартує, розповідає непристойні анекдоти, розмахує руками і постійно сміється. Як думаєте, кому він більше довіряє, з ким почуває себе комфортніше, перед ким може розкритися? Питання риторичне… Що робити, помітивши подібний факт? Звичайно ж, не треба силою пересаджувати Івана Івановича за його столик. Навпаки, потрібно знайти м’які і доброзичливі методи допомогти йому розкритися саме з його колегами. Можливо, відділу варто коли-небудь виїхати на спільну вилазку тільки своєю компанією, можливо, Івану Івановичу варто показати, що у вашому відділі теж можуть достатньо вільно жартувати. Так, керівник легітимізує певний рівень гумору своїми жартами. Зазвичай підлеглі не можуть жартувати більш розкуто, ніж їх начальник.

Візьмемо іншу ситуацію. Ганна Петрівна постійно підколює Семена Семеновича. Як би ненавмисно. «Ой, ви так добре їсте. Якщо б ви ще і працювали так само!», «Що це ви не танцюєте? Вам щось заважає? Те ж саме, що заважає здавати звіти вчасно?». Подібні репліки, відпущені як би між іншим, з посмішкою до вух, ну як би жарт святковий, насправді, можуть бути виразником прихованої агресії, існуючої напруги між двома співробітниками. Варто взяти це на замітку і в майбутньому обговорити з Ганною Петрівною, чи є в неї якесь невдоволення Семеном Семеновичем, яке вона з якоїсь причини не змогла виразити безпосередньо. Якщо ігнорувати приховану агресію, з часом весь колектив може прийняти подібний стиль комунікації, де непрямі послання з прихованим підтекстом будуть основними. Уявляєте, якою високою буде продуктивність такого колективу, де основне завдання співробітників — уколоти іншого якомога сильніше?

Отже, спостерігаючи за спілкуванням співробітників на святі, ви також розумієте особливості їх стосунків, хто кому більше довіряє, хто і від кого, що приховує. Часто на святкуваннях прориваються не лише приховані агресивні почуття, але і, навпаки, приховані симпатії.

Вам варто звернути увагу також на коаліції. Іншими словами, в які маленькі підгрупки об’єднуються співробітники. Ось Валя і Маша, наймолодші, щойно прийняті співробітниці ніколи не розлучаються: і за столом сидять поруч, і в туалет разом ходять. При цьому з іншими спілкуються доволі стримано. Подумайте про те, як допомогти їм з адаптацією в колективі. Ось Аня, Гриша й Оля весь час разом, щось обговорюють. А ось Ганна Петрівна, Семен Семенович та Іван Іванович дискутують про економіку.

Будьте уважні до цих стійких, стабільних об’єднань співробітників на святкуванні.

Чим частіше міняє працівник групи людей, з якими він спілкується на святі, тим краще. Чим з більшим числом людей він спілкується в цілому, тим краще.

Усе це показує розвиненість загальної системи організаційної комунікації, певний, однаковий рівень довіри всіх до всіх. Саме тому, коли групки стають занадто стійкими, вони перетворюються на коаліції, в яких хтось може «дружити» проти когось. Обов’язково подумайте, що спільного в людей у коаліціях, чому вони разом, що їх об’єднує. Так, про Валю і Машу ми визначилися, вони просто все ще почувають себе «чужинками», не освоїлися ще. Що робити з ними, теж, загалом, зрозуміло.

Що ж об’єднало Аню, Гришу й Олю? Спільні спортивні інтереси? Чи, скажімо, незадоволення зарплатою? Якщо ви дійшли останнього висновку, то після святкування, у вже, так би мовити, звичайний, робочий період варто обговорити з кожним з них підвищення зарплати та їх незадоволення.

Чому згрупувалися Ганна Петрівна, Семен Семенович та Іван Іванович? Вік, звичайно ж. Усім уже за 50. Що робити? Насправді, різниця у віці між співробітниками може виступати комунікативним бар’єром. Подоланню останніх ми обов’язково присвятимо одну зі статей. Поки лише зазначимо, що комунікативні бар’єри заважають ефективній роботі співробітників, а значить, потрібно допомогти цій «навченій досвідом» групі знайти загальні інтереси з так нешанованим ними «молодняком».

Отже, стосунки співробітників на святі можуть багато що розповісти вам і про їх стосунки в повсякденній професійній обстановці, хто і з ким спілкується, хто кому довіряє, які існують приховані симпатії й антипатії в колективі, а також які існують стійкі коаліції.

Від обговорення стосунків перейдемо до аналізу окремих особистостей. Як проявляються конкретні люди на святах?

Люди, які грають ролі

Кожна людина грає певну роль у колективі, в тій професійній команді, до якої вона належить. Її роль проявляється в тих функціях, які вона виконує стосовно цієї групи.

Зараз ми розглянемо ті ролі, які можуть брати на себе співробітники. При цьому відразу зазначимо, що на святі повсякденні ролі проявляються яскравіше, а крім того, працівник може зайняти як би додаткову, ресурсну роль, яку він зазвичай не бере на себе, але вона, проте, йому властива.

Концепцію функціонально-ролевого розподілу запропонував Пітер Келлерман. Існує дві основні осі: домінування-підпорядкування і приязнь-ворожість, що характеризують поведінку в групі, перетин яких утворює 8 типів ролей. Розглянемо кожен із типів, а також те, як вони можуть проявитися на святкуванні.

«Ментор». Маючи високі показники за шкалою домінування, він, проте, не найприязніший. У вітчизняній класифікації ми б назвали таку людину лідером. До його думки всі прислухаються, усі його поважають. При цьому він може давати іншим людям доручення і лаяти за їх невиконання. Вони готові приймати і вислуховувати його незадоволення, а також мінятися.

Зазвичай ментори проявляють себе ще на етапі підготовки до святкування. Саме вони ставлять перед групою питання, де і як проходитиме свято, що потрібно купити тощо. Вони ж відбирають «найправильніші» остаточні рішення.

Буває так, що зазвичай ваш співробітник так не поводиться, а ось на святі всі чекають його останньої думки, коментаря за кожним тостом тощо. Його не забувають запросити в будь-яку компанію. При цьому лідер не шумить і взагалі поводиться стримано, але він чомусь завжди в центрі.

Придивіться до таких співробітників, саме вони, навіть не обіймаючи посади керівника, управляють багатьма процесами, будучи неформальними лідерами колективу. Таких працівників вам потрібно тримати ближче до себе, дружити з ними, переманювати їх на свою сторону. У колективі від них дуже багато залежить.

«Сектант». А ось це дуже цікава роль. Ця людина має не лише виражену домінантність у групі, тобто прагнути керувати й управляти іншими, вона ще і демонструє більш високу, ніж ментор, приязнь. Такий співробітник конкурує з лідером. Він прагне завоювати визнання всієї групи, постійно щось їм обіцяє. Сектант хоче бути зіркою, бути в центрі уваги…

На вечірці сектанта помітити доволі легко. Він постарається поспілкуватися з усіма, але кожному в результаті приділить зовсім небагато уваги. Він як би з усіма, але насправді один такий «зоряний» і «чудовий».

З ним також варто бути обережним, хоча в цілому люди, що грають таку роль, виконують важливу функцію, вони можуть запалювати і мотивувати колектив. Крім того, якщо ви допоможете йому отримати визнання в групі, обрости якимись особливими повноваженнями, він стане вашим союзником.

«Романтик». Помірна домінантність при достатньо вираженій приязні. Це людина-жартівник, але жарти в нього дуже стримані і приємні для всіх. Він піклується про стосунки в колективі, прагне зробити так, щоб у всіх був гарний настрій. «Друзі, ми все зможемо!», «Ми — одна команда», «У нас у всіх такий гарний настрій». Чому романтик? Та тому що часто бачить світ у рожевому кольорі і намагається допомогти іншим побачити його так само.

Корисна функція - вселяє колективу віру в здатність вирішувати ті чи інші завдання. Негативний аспект - сам часто нічого толком не робить.

Зверніть увагу на святкуванні і на таку людину. Вона буде в центрі компанії, але не як сектант, що показує себе, але як той, хто підтримує інших, тримає когось за руку, поплескує по плечу. До речі, саме романтик буде тим, хто витягне найсумнішу пані або найбільш скутого пана танцювати. Саме романтик запропонує колезі взяти участь у смішному конкурсі, запевнивши його в тому, що нічого ганебного в затисканні повітряної кульки між двома танцюючими або в передачі апельсина від шиї до шиї немає ☺.

Як використати романтика потім у повсякденному професійному житті? Дуже легко — захопіть його якоюсь ідеєю і він обов’язково захопить усіх інших.

«Безневинна жертва». Дуже виражена приязнь при середній домінантності. Пасивний, мовчазний учасник вашого святкування. Радше постарається відмовчатися, ніж активно брати участь у чомусь, відсидітися десь з усіма, щоб ні від кого не відрізнятися.

Схоже, саме його вмовлятиме романтик покинути столик і відправитися на танцпол. Адже заради хороших стосунків безневинна жертва, звичайно ж, піде на це. Заради загальної справи, так би мовити, потрібно. Самому йому не дуже-то і хочеться, не цікаво і не приносить задоволення, але раз потрібно — значить потрібно.

Насправді, і в робочій обстановці безневинна жертва може поводитися так само. Це явна людина-виконавець. Ніколи вам не скаже, що не знає, як виконати поставлене завдання, і взагалі сумнівається в його значущості, адже цим можна зіпсувати з вами стосунки і навіть скривдити вас. Ось тільки за підсумком виявиться, що завдання взагалі не виконане або виконане погано.

Звертайте увагу на поведінку, властиву ролі безневинної жертви. З одного боку, ви розумітимете, що доручати складні й ініціативні завдання такому співробітникові безглуздо, з іншого — прості завдання він обов’язково виконає, щоб не образити вас і колектив.

Крім того, саме такі люди ведуться на класичну маніпуляцію менеджера: «Ви ж мене не підведете?». Як варіант: «Ви ж не підставите весь колектив, правда?».

«Дитина». Низька домінантність при достатньо вираженій приязні. Його можна розглянути як ще більш пасивний і емоційний варіант безневинної жертви. Ось тільки там, де після провалу на танцполі безневинна жертва промовчить, дитина може влаштувати сльозливу істерику і звинуватити романтика в тому, що це було жорстоко, жахливо і так з хорошими співробітниками не поступають.

Як і безневинна жертва, дитина належить до типу співробітників-виконавців. Водночас вона любить бути в центрі уваги, залежна від усього, ображається, коли не отримує достатньо уваги.

Саме вона може жартувати дивно і навіть образливо, часто хворіє (це радше про повсякденність, ніж про свята), виставляє свої життєві складнощі напоказ, обговорює їх з усіма.

Кого там заспокоює романтик на святі? Кого тримає за ручку? Чиї проблеми вислуховує? Радше за все, це все він проробляє з дитиною.

У цілому, звичайно, це ті співробітники, з якими носиться весь колектив, про них піклуються, але при цьому завжди в них щось трапляється. То саме в його страві муха, то саме йому забули покласти якусь шоколадку в подарунок тощо.

Навіщо він вам потрібний? Беззаперечно виконує доручення, підкоряється, легко керований.

«Об’єднувач». Низька домінантність при середній приязні. О, це людина «депресія на ніжках». Він завжди чимось невдоволений, йому все не подобається. Так буває і в трудові будні, й у свята. Занадто довго довелося добиратися до місця святкування, якось усе не цікаво цього року, не те, що в минулому, хоча в минулому теж було не дуже цікаво. Це та людина, яка першою кричить: «У нас нічого не вийде! Чому? Та просто я так відчуваю».

Як же його такого назвали об’єднувачем? Зазвичай, вислухавши думку об’єднувача, команда точно розуміє, що все не так уже і погано, настільки він згущує фарби, й об’єднується у своїх цілях і прагненнях.

Зверніть на нього увагу. Хоч він і завжди висловлює негатив, частина його негативу належить усій команді, а значить, має бути вами почута й узята на замітку.

«Буквоїд». Достатньо низька домінантність при помірній ворожості. У вітчизняній психології ми називаємо його експертом. Він не просто невдоволений як об’єднувач, він точно знає, чому невдоволений. Потрібно було замовляти інші салати, а це шампанське продається значно дешевше в іншому магазині. Буквоїд знає все і краще за всіх. Проблема часто тільки в тому, що робити він нічого не хоче. Тобто, якби ви його послали за шампанським у магазин, він би його не купив, а ось покритикувати він може.

Проте у вашому колективі буквоїди дуже потрібні. Вони завжди готові розкритикувати будь-яку ідею, результати роботи, а значить, здатні допомогти іншим працювати ефективніше.

Ваше завдання, як завжди, помітити буквоїда, хоч би і під час святкування, розпізнати його, і в майбутньому доручати ті завдання, які підходять саме йому.

Цікаво, що команда часто не любить експерта, особливо за те, що він, почувши якесь завдання від керівника і таки погодившись з ним, наполягатиме на тому, щоб усе було виконано відповідно до намічених планів, критеріїв, строків і в тому обсязі, в якому потрібно. Правда ж, корисний персонаж?

«Козел відпущення». Останній герой нашої п’єси. Висока ворожість при середній домінантності. Людина, схильна до провокацій, пліток, щотижневих революцій. Любить посперечатися просто, щоб посперечатися.

На святі може легко влаштувати бійку, затіяти будь-яку склоку, встигнути пересварити всіх з усіма.

Чому ж він козел відпущення? Тому що і такі, виявляється, групі потрібні. Вони дозволяють усім іншим співробітникам скидати негативне напруження. Ополчаючись проти чергового випаду козла відпущення, весь колектив йому щось висловлює, якось з ним бореться, при цьому залучаючись емоційно.

У силу своєї домінантності козел відпущення достатньо активний, а значить, і керівник його помічає і схильний винити в багатьох бідах організації. Загалом, козел відпущення — це той, хто радий старатися, щоб ми на нього розсердилися, виразили йому свій гнів і навісили на нього всіх собак.

Агресивний, провокативний і незговірливий, дістаючий усіх на святі своїм злісним норовом, козел відпущення, проте, вирішує важливі групові завдання, як бачите.

Ось ми й обговорили не лише те, які стосунки можуть проявитися між співробітниками на святкуванні, але й те, які ролі вони можуть відігравати. А найголовніше — як, насправді, ці ролі пов’язані з професійною діяльністю. Підкреслимо, в колективі потрібні всі ці «товариші». Якщо у вас не набереться 8 осіб у відділі, то комусь доведеться виконувати одразу дві ролі, наприклад, і буквоїда, і козла відпущення. Так, агресивні експерти не так уже і рідко зустрічаються в наших реаліях.

Веселих свят! Упевнені, що з новими знаннями вони будуть особливо веселими ☺. Розбирайтеся в людях і в собі!

організаційні святкування, корпоративи, стосунки між співробітниками додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті