Перевірки з додержання трудового законодавства: правила і нюанси

Сьогодні на порядку денному постанова № 295. Вступила вона в силу 16 травня 2017 року. Саме цим документом були затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю і Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Особливий інтерес викликає перший із них — одіозний Порядок держконтролю. Він і стане об’єктом нашої пильної уваги.

Порядок держконтролю стосується дотримання законодавства про працю юрособами (уключаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) і фізособами, які використовують найману працю.

Поза сумнівом, сферою контролю є весь обсяг трудового законодавства. Проте після ознайомлення ближче з текстом цього нормативного акта з’ясовується, що

під контроль за охороною праці Порядок держконтролю не «заточений».

Що ж до решти порушень трудового законодавства — тут сумнівів немає. Застосовуємо положення Порядку держконтролю. Тут маються на увазі питання, що вже «полюбилися» всім: оплати праці, оформлення трудових відносин тощо.

Контролери і «штрафувальники»

Основним «контролером» у сфері трудового законодавства були і залишаються представники Держпраці і її територіальних органів. Однак у ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР визначено право виконкомів міськрад міст обласного значення і об’єднаних територіальних громад здійснювати на відповідних територіях контроль за додержанням законодавства про працю і накладати штрафи за порушення трудового законодавства.

Тому права «трудових» перевіряючих отримали інспектори праці виконкомів міськрад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад. Але коло питань, яким цікавитиметься місцева влада, обмежене найгострішими з них. Це своєчасна і в повному обсязі оплата праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин. Зауважимо, що для інспекторів праці виконкомів вказаних місцевих рад постанова № 295 має рекомендаційний характер (п. 3 цієї постанови).

Крім того, керівникам виконкомів вказаних місцевих рад та їх заступникам надається право накладати фінансові санкції згідно зі ст. 265 КЗпП. Відповідні зміни внесено до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (ср. ). Однак у ч. 4 ст. 265 КЗпП йдеться про те, що штрафні санкції накладає виключно Держпраці. Тобто у цій нормі не згадуються виконкоми вищевказаних місцевих рад. Тож наразі маємо правову колізію.

Окремо відзначимо: на думку Мінсоцполітики (лист від 26.04.2017 р. № 8830/0/2-17/28), у 2017 році на органи місцевого самоврядування поширюється мораторій на проведення перевірок. Але тут важливо також пам’ятати, що відповідно до Закону № 1728 органи місцевого самоврядування потрапляють під особливі умови проведення позапланових заходів (оскільки плановим інспекційне відвідування не назвеш, але про це нижче). Підстав у такому разі всього чотири: 1) звернення фізособи (для проведення контрольного заходу необхідне погодження від Державної регуляторної служби); 2) звернення самого госпсуб’єкта із заявою про проведення контрольного заходу; 3) за рішенням суду; 4) у разі аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з діяльністю госпсуб’єкта.

На жаль, Держпраці «офіційно» з цього питання не висловлювалося. Між тим позицію такого контрольного органу з приводу можливості проведення інспекторами праці виконкомів місцевих рад та поширення на них Закону № 1728 і Закону № 877 хотілося б почути…

Певною мірою «штрафні» повноваження дісталися й ДФСУ. Остання працюватиме в тандемі з Держпраці. Тепер штрафи можуть накладатися у тому числі на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС (її територіального органу), під час якої виявлено порушення законодавства про працю. У свою чергу, розглядом справ на підставі цих актів і застосуванням штрафних санкції займатиметься Держпраці. Ось так Кабмін і обійшов положення ч. 4 ст. 265 КЗпП.

Як бачите, Порядок держконтролю не передбачає і класичного поділу контрольних заходів на планові та позапланові. Хоча саме така класифікація передбачається Законом № 877. Тут принцип інший.

Увага! Серед контрольних заходів тепер виділяють інспекційні відвідування і невиїзні інспектування.

Для установ тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів (п. 10 Порядку держконтролю).

Судячи з того, що Порядок держконтролю не посилається на плани-графіки — ідеться про позапланові заходи, але зі своїми особливостями. Якими? Зараз розповімо.

Підстави

Розповімо про підстави для інспекційного відвідування. Вони закріплені в п. 5 Порядку держконтролю. Тут звичні всім звернення працівника, рішення суду тощо. Вони особливих запитань не викликають. Але з’явилися й «ноу-хау», що заслуговують на підвищену увагу.

Серед таких «зірок»:

— повідомлення від правоохоронних органів;

— «сигнал» посадових осіб органів держнагляду (контролю) про виявлені порушення під час реалізації ними контрольних повноважень;

— інформація цілої плеяди органів та інших суб’єктів (Держстат і його територіальні органи, ДФСУ і його територіальні органи, ПФУ і його територіальні органи, а також профспілки).

Серед інформаційних приводів у податківців:

— факти порушень законодавства про працю, виявлених під час здійснення контрольних повноважень;

— невідповідність пропорцій між кількістю працівників і обсягами виробництва роботодавця (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам з відповідного виду діяльності;

— факти здійснення господарської діяльності без держреєстрації;

— роботодавці із заборгованістю зі сплати ЄСВ більше мінімального страхового внеску за кожного працівника.

У «пенсійників» цікавих приводів не менше:

1) роботодавці:

— в яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

— які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

— у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 % і більше;

— у яких щодо працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР);

— у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати становить менше суми нарахованої індексації;

— у яких чисельність працівників становить 20 і більше і протягом місяця відбулося скорочення на 10 % і більше працівників;

— у яких 30 % і більше «найманців» працюють на умовах ЦПД;

2) працівники, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного роботодавця більше одного року.

Тут в одному реченні уміщаються взаємовиключні терміни — «працівник», «роботодавець» і «ЦПД». Звичайно, так хочуть виявити приховані трудові правовідносини.

А завершує «зоряну плетеницю» рішення керівника «контролера» про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин. І «фішка» в тому, що цей «вердикт» приймається за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ, інших джерел, доступ до яких не обмежено законодавством, і перелічених у п. 5 Порядку держконтролю джерел. Серед останніх:

— звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю;

— звернення фізособи про порушення щодо неї правил оформлення трудових відносин;

— рішення суду про порушення трудової «нормативки»;

— «дзвінок» від профспілок про порушення трудових прав їх членів;

— усі ті джерела, які ми детально обговорили з вами вище.

Тепер поговоримо про порядок проведення заходів контролю.

Усе у Порядку

У Порядку держконтролю, крім інших «сюрпризів», є ще одна неприємна деталь. Акцент зміщено на інспекційні відвідування, зате невиїзні інспектування в тексті «мелькають» украй рідко. Більше того, якщо права роботодавця в межах інспекційних відвідувань чітко прописані, то щодо невиїзних інспектувань Порядок держконтролю оминає цю тему. І це може призвести до зловживань з боку «трудових» інспекторів.

Єдиний нюанс:

невиїзне інспектування проводиться за рішенням керівника органу контролю або його заступника, що узгоджується з роботодавцем.

Про це вказано у п. 15 Порядку держконтролю. Але про такий «захід» можна забути, якщо йдеться:

— про звернення фізособи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин (п.п. 2 п. 5 Порядку держконтролю);

— про рішення керівника органу контролю щодо проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин (п.п. 3 п. 5 Порядку держконтролю).

Як справи з повідомленням про перевірку роботодавця? Відповідно до п. 8 Порядку держконтролю про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкт відвідування (тобто роботодавця) або уповноважену ним посадову особу. Якщо ж інспекційне відвідування стосується виявлення неоформлених трудових відносин, то інспектор праці попереджає на свій розсуд.

Інспектор праці вирішив навідатися до вас у гості? Що ж він повинен надати, перш ніж увійти? Відповідно до п. 9 Порядку держконтролю під час інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Зауважимо, що форму службового посвідчення інспектора праці уповноважено затверджувати Мінсоцполітики. Форма такого посвідчення затверджена наказом Мінсоцполітики від 24.05.2017 р. № 866 (набрав чинності 16.06.2017 р.).

А ось видає такі посвідчення усім інспекторам праці (у тому числі і виконкомів визначених місцевих рад) та веде реєстр цих посвідчень Держпраці (п. 3 Порядку держконтролю). Додамо: форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці (п. 4 Порядку держконтролю).

При цьому посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним. Більш того, роботодавець має право не допускати до проведення інспекційного відвідування інспектора праці, в якого відсутнє службове посвідчення (п.п. 2 п. 14 Порядку держконтролю).

Ложка меду в бочці дьогтю

Незважаючи на відвертий негатив, яким віє від обговорюваного документа, є все ж один позитивний момент.

Увага! У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи з притягнення до відповідальності не застосовуються.

Це передбачено п. 28 Порядку держконтролю.

Щоправда, таким «бонусом» не скористаєшся, якщо йдеться про:

— використання праці неоформлених працівників;

— несвоєчасну і не в повному обсязі виплату зарплати;

— недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

У такому разі притягнення до відповідальності відбувається одночасно з винесенням припису. Причому незалежно від усунення виявлених порушень під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 Порядку держконтролю).

«Супергеройські» повноваження

Повноваження «трудових контролерів» передбачено в п. 11 Порядку держконтролю. Зупинимося на найбільш резонансних із них. За наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення інспектор праці має право:

— під час проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Зробимо зауваження від себе. Відвідувати безперешкодно і без повідомлення можна тільки з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Так, обмеження слушне, але формальне. Причина в тому, що роботодавець ніяк не зможе проконтролювати мету візиту «дорогих гостей». Не виключено, що у предмет перевірки умисно можуть уключати саме питання щодо неоформлених «найманців»;

— на надання робочого місця з можливістю конфіденційної розмови із працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

Узагалі-то, «можливість конфіденційної розмови» — досить розпливчата характеристика для робочого місця. Це також може породити безліч різночитань з боку перевіряючих;

— фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки. Таке право закріплено й за тим, хто перевіряється (ч. 8 ст. 4 Закону № 877);

— наодинці або у присутності свідків ставити керівникові та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Увага! Інспектор праці не має права вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини.

Тобто інспектор праці самостійно «відібрати» у вас документи не може. А ось надати на вимогу інспектора праці документи та/або їх копії або витяги з документів, пояснень для ознайомлення ви зобов’язані (п. 12 Порядку держконтролю).

Маю право!

Права роботодавця відповідно до Порядку держконтролю (див. п. 14) помітно бідніші, ніж у Законі № 877. Серед найважливіших при проведенні інспекційного відвідування, на наш погляд, такі:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у випадку:

— відсутності службового посвідчення;

— якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форму службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, переліку питань, що підлягають інспектуванню;

— якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, установлені п. 10 Порядку держконтролю. Нагадаємо, що для установ тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів;

3) подавати у письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису.

Важливо! Зауваження до акта можуть бути подані роботодавцем не пізніше 3 робочих днів з дати підписання акта.

Відповідь інспектора праці надається також протягом 3 робочих днів з дати надходження зауважень (п. 21 Порядку держконтролю).

Чому ж так чітко тут прописано строки? Річ у тім, що тільки після розгляду зауважень інспектор праці може винести припис та/або притягнути до відповідальності за допущені порушення (п. 27 Порядку держконтролю);

4) оскаржити в установленому законом порядку неправомірні дії «трудового» інспектора;

5) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушень під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Оскарження

За загальним правилом оскаржити будь-яке рішення посадових осіб контролюючих органів можна двома способами:

1) у судовому порядку (через систему адміністративних судів);

2) в адміністративному порядку.

Адміністративний порядок оскарження становить особливий інтерес, оскільки п. 30 Порядку держконтролю передбачає деякі нюанси.

Припис або вимога «трудового» інспектора можуть бути оскаржені в 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

Якщо ви не згодні з рішенням керівника (заступника керівника) відповідного територіального органу Держпраці, його рішення можете оскаржити до керівника або заступника керівника Держпраці. І найважливіше.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Біг із перешкодами

Є ще один момент — створення перешкод діяльності «трудового» інспектора. Особливо важливе це питання у світлі абз. 6 і 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, якими передбачено штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у 3-кратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, і штраф за вчинення вказаних дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у 100-кратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Так ось, п. 16 Порядку держконтролю здіймає «завісу таємниці» над поняттям «створення перешкод для інспектора праці». Так, під створенням перешкод розуміють ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, і перешкоджання в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку держконтролю.

Виходячи з п. 16 Порядку, можна також стверджувати, що створенням перешкод не вважатиметься:

1) відсутність об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням;

2) відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Усе, що ви скажете, може бути використано проти вас

Торкнемося теми консультацій та інформаційного роз’яснення.

За письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання трудового законодавства і надавати рекомендації щодо його застосування. За результатами проведеного аналізу складається довідка (п. 31 Порядку держконтролю).

Роботодавці також можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників (п. 32 Порядку держконтролю). При цьому інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність «інформаційного» відвідування (п. 33 Порядку держконтролю).

Проте будьте обережні зі своїми проханнями роз’яснити що-небудь. Не забувайте, що це вписується в одну з підстав для проведення інспекційного відвідування (п.п. 3 п. 5 Порядку держконтролю).

Використані документи і скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 877 — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Закон № 1728 — Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII.

Постанова № 295 — постанова КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295.

Порядок держконтролю — Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.

ЦПД — цивільно-правовий договір.