Теми статей
Обрати теми

Працівник звільняється в середині облікового періоду: як оплатити надурочні

Гузенко Оксана, головний спеціаліст відділу оплати праці Департаменту заробітної плати та умов праці
На підприємстві працюють сторожі. Для них установлений підсумований облік робочого часу, обліковий період — рік. Один із сторожів звільнився 30.11.2018 р., тобто до закінчення річного облікового періоду. За період з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р. включно він відпрацював 1909 год. Оклад — 4500 грн. Чи потрібно такому працівникові при звільненні сплатити надурочні години, якщо не відпрацьований обліковий період — 1 рік? Якщо так, то яким чином?

При звільненні працівника роботодавець зобов’язаний із ним розрахуватися в останній день роботи або день звільнення, тобто виплатити усі суми, що належать йому. Про такі суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед їх виплатою (ст. 116 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р., далі — КЗпП).

Як відбувається нарахування зарплати працівникам із підсумованим обліком робочого часу? Щомісяця їм виплачують зарплату за відпрацьований час, оплату за роботу в нічний час, у святкові (неробочі) або вихідні дні (якщо такі були), премії (якщо вони передбачені положенням про преміювання або іншим локальним документом підприємства про оплату праці), індексацію тощо. Тільки надурочні години оплачують у кінці облікового періоду.

Якщо обліковий період місяць, то й оплата за роботу в надурочний час нараховуватиметься щомісячно, якщо обліковий період квартал — то у кінці кварталу, обліковий період дорівнює року — у цьому випадку надурочні години буде підраховано та сплачено у кінці року.

Таким чином, усі перелічені вище суми, що належать працівникові (а також компенсація за невикористану відпустку), мають бути виплачені йому при звільненні.

З основними виплатами все зрозуміло — їх нараховують кожен місяць. Як бути з оплатою надурочних годин при звільненні працівника до закінчення облікового періоду? Як у такому разі визначити для цього працівника його норму робочого часу? Як визначати кількість годин надурочної роботи? Яким чином розрахувати годинну тарифну ставку для їх оплати?

Давайте розбиратися.

Порядок та умови застосування такого обліку робочого часу наведені в Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138 (далі — Методрекомендації № 138). Особливість підсумованого обліку робочого часу полягає в тому, що норму робочого часу визначають за підсумками облікового періоду (місяця, кварталу, року). При цьому переробка в одні дні (тижні) може погашатися недоробкою в інші дні (тижні) з тим, щоб у межах певного облікового періоду загальна тривалість робочого часу не перевищувала нормальної кількості робочих годин для цього періоду. Таким чином, виконання норми робочого часу забезпечується не за тиждень (виходячи з 40-годинного робочого тижня), а за триваліший період.

Важливо!

При підсумованому обліку норма робочого часу визначається за обліковий період.

При підсумованому обліку робочого часу вихід на роботу регулюється графіком виходу на роботу (змінності), який розробляє роботодавець і погоджує з профспілкою, а якщо вона не створена — з іншим уповноваженим на представництво органом. Графіки виходу на роботу (змінності) розробляють так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальну кількість робочих годин, передбачену в ст. 50 та 51 КЗпП. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства та охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку.

Обліковим періодом, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовують інші облікові періоди — квартал, півріччя, рік.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним і оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП. Тобто кількість надурочних годин (якщо вони є) визначають у кінці облікового періоду. Для цього визначають різницю між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з Табелем і нормою тривалості робочого часу за обліковий період.

Важливо!

Підрахунок надурочних годин та їх оплату здійснюють у кінці облікового періоду.

Норму робочого часу за обліковий період визначають за календарем з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 год і напередодні святкових та неробочих днів — на 1 год.

Можна також норму робочого часу визначати і за графіком 5-денного робочого тижня. Не забудьте тільки передбачити це в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства, організації, установи.

При цьому пам’ятайте, що при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду потрібно виключити дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (через відпустку, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасової непрацездатності тощо) (п. 12 Методрекомендацій № 138).

Як визначити норму годин при звільненні до завершення облікового періоду? Для цього згадаємо, що при звільненні працівника припиняються взаємні зобов’язання сторін трудового договору. Тобто із закінченням дії трудового договору припиняються всі його умови, які стосуються тривалості облікового періоду, зокрема встановлення підсумованого обліку робочого часу.

Таким чином, при звільненні працівника обліковий період закінчився для нього в останній день його роботи. А отже, й норма робочого часу для нього буде визначатися на період часу з моменту початку облікового періоду і по день звільнення.

Увага!

При звільненні працівника до закінчення облікового періоду норма робочого часу розраховується по день звільнення включно.

Якщо загальна кількість годин, відпрацьованих працівником з початку облікового періоду до моменту звільнення, перевищить нормальну тривалість робочого часу у зазначеному періоді, то робота понад нормальну кількість робочих годин визнаватиметься надурочною та оплачуватиметься в подвійному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП.

Зверніть увагу: якщо працівник звільняється до закінчення облікового періоду, то 120-годинний ліміт, установлений ст. 65 КЗпП для надурочних робіт, ділити пропорційно відпрацьованому періоду не потрібно. Просто визначте кількість надурочних годин на дату звільнення і, якщо вони є, сплатіть їх у подвійному розмірі.

У наведеному запитанні сторож звільнився 30.11.2018 р. За 11 місяців він відпрацював 1909 год. Обліковий період для такого працівника закінчився 30.11.2018 р., і норма робочого часу визначатиметься для нього за період з 01.01.2018 р. по 30.11.2018 р. включно.

Припустимо, що на підприємстві норму робочого часу для сторожів визначають за графіком 5-денного робочого тижня (вихідні — субота, неділя). У цьому випадку (за умови, що у такого працівника немає часу, не відпрацьованого на підставах, визначених законом) для такого працівника норма робочого часу дорівнює:

168січень + 160лютий + 167березень + 152квітень +166травень + 159червень + 176липень +175 серпень + 160вересень + 176жовтень + 176листопад = 1835 (год).

Кількість надурочних годин складе:

1909 - 1835 = 74 (год).

Далі потрібно визначити годинну тарифну ставку.

Для особи, яка працює за підсумованим обліком та якій установлений оклад (місячна тарифна ставка), її визначають таким чином. Якщо обліковий період:

дорівнює місяцю: годинну тарифну ставку розраховують шляхом ділення окладу на місячну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (див. також листи Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12, від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12);

перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року, годинну тарифну ставку розраховують шляхом ділення посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, установлений з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП (див. лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07 та Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282).

Обчислимо годинну тарифну ставку за умовами наведеного прикладу. Для цього спочатку визначимо середньомісячну кількість годин.

Оскільки обліковий період для працівника, який звільнився, закінчився 30 листопада 2018 року, потрібно розрахувати середньомісячну кількість годин за 11 місяців. При цьому використовуємо кількість годин за нормою по дату звільнення включно.

Середньомісячна кількість годин складає:

1835 : 11 = 166,82 год.

Годинна тарифна ставка дорівнює:

4500 грн. : 166,82 год = 26,98 (грн./год),

де 4500 — місячний оклад, установлений у листопаді 2018 року (в останньому місяці облікового періоду).

Сума оплати надурочних годин складає:

26,98 х 2 х 74 = 3993,04 (грн.).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі