Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) установлено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Питання роботи за сумісництвом регулюється, зокрема, такими документами:
• постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245);
Пунктом 1 постанови № 245 установлено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.
Разом з тим пунктом 2 цієї постанови передбачено певні обмеження щодо роботи за сумісництвом. Зокрема, установлено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Пунктом 4 постанови № 245 передбачені також обмеження щодо категорій осіб, які не мають права на роботу за сумісництвом. Зокрема, установлено, що не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327, посада заступника директора з господарської роботи належить до керівників.
Тому
працівник, який обіймає посаду заступника директора з господарської роботи, не має права працювати за сумісництвом на посаді агента з постачання.
Але зважаючи на відсутність заборони щодо виконання професіоналами, фахівцями, службовцями, робітниками роботи за сумісництвом, агент з постачання може виконувати роботу за сумісництвом на посаді заступника директора з господарської роботи.
Крім того, наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43 затверджено також Перелік робіт, які не є сумісництвом. До роботи, яка не вважається сумісництвом, зокрема, віднесено іншу роботу, яка виконується у випадках, коли за основною роботою працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний посадовий оклад (ставку заробітної плати), якщо оплата його праці за основною та іншою роботами не перевищує повного посадового окладу (ставки заробітної плати) за основним місцем.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 посадовий оклад агента з постачання встановлюється на рівні 4 — 5 тарифних розрядів, а заступника директора з господарської роботи на 5 — 15 % нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника.
Тому виконання агентом з постачання роботи на 0,5 штатної одиниці ще додатково обов’язків заступника директора з господарської роботи з обсягом, за який нарахована заробітна плата в сумі із зарплатою за посадою агента складає повний посадовий оклад, не вважається сумісництвом.
Решту штатної одиниці посади заступника директора такий працівник може обіймати на умовах сумісництва з дотриманням вимог щодо її обсягу, тобто не більше половини місячної норми годин.
Та обставина, що заступник директора з господарської роботи є матеріально відповідальною особою, не впливає на реалізацію права працівника, який працює на посаді агента з постачання, виконувати як роботу на умовах сумісництва, так і ту, яка не вважається сумісництвом.
