Теми статей
Обрати теми

Звільнення через втрату довір’я

Носіков Олександр, завідувач відділу моніторингу соціальних процесів НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України, канд. соц. наук
Чи можна звільнити працівника через втрату довір’я? Якщо так, то яким чином це оформити?

КЗпП передбачає випадки звільнення працівника з ініціативи роботодавця (ст. 40 КЗпП). Крім того, законодавчо встановлені й додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника (ст. 41 КЗпП). Зокрема, вчинення винних дій з боку працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Підстави для звільнення працівника через втрату довір’я закон виписує доволі лаконічно й пов’язує із неналежним обслуговуванням працівником — грошових, товарних або культурних цінностей, внаслідок чого виникають підстави до недовір’я працівнику.

Більш детальне роз’яснення можна знайти у постанові Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 (далі — постанова № 9). Там зазначено, що звільнення з підстав втрати довір’я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій із матеріальними цінностями).

При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва та інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір’я до них й у тому випадку, коли зазначені дії не пов’язані з їх роботою (п. 28 постанови № 9). Тож діяльність працівника з обслуговування матеріальних цінностей має бути закріплена документарно (у посадовій інструкції). При цьому договір на повну індивідуальну матеріальну відповідальність із працівником може бути й не укладений.

Отже, якщо працівник свідомо або несвідомо порушує вимоги своєї посадової інструкції або вимоги локальних нормативних актів (стандартів, регламентів, інструкцій тощо), це може бути приводом до недовір’я з боку роботодавця й звільнення відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП.

Звісно, якщо неправомірні дії працівника фактично призвели до матеріальних збитків підприємству (установі, організації), то це, без сумніву, є безапеляційною підставою для звільнення через втрату довір’я. Але якщо роботодавець зможе довести, що дії порушника можуть потенційно привести до матеріальних збитків, то й така підстава є достатньою до втрати довір’я роботодавцем. Останній може у своїх діях керуватися положеннями постанови КМУ від 13.06.2000 р. № 950, тобто провести відповідне службове розслідування.

При цьому підставою для проведення створеною на підприємстві (установі, організації) комісією відповідних дій може стати доповідна записка, направлена керівництву керівником (працівником), який працює разом із порушником.

Насамкінець зазначимо, що хоча звільнення за втратою довір’я згідно з п. 2 ст. 41 КЗпП не є засобом дисциплінарного стягнення та не вимагає надання порушником будь-яких пояснень, доречно буде отримати такі письмові пояснення. На їх підставі й буде оформлюватися акт службового розслідування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі