Структура робочого часу
Робота водія полягає не лише в «крутінні баранки». Що входить до робочого часу водія, визначає п. 2.1 Положення № 340* (див. табл. 1).
* Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340.
Таблиця 1. Структура робочого часу водіїв
Складові частини робочого часу водія | Пояснення |
Змінний період керування | Змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, в загальному випадку не повинен перевищувати 9 годин, а при перевезенні великовагових та/або великогабаритних, та/або небезпечних вантажів — 8 годин. Збільшити тривалість змінного періоду керування водієм (не планового, а фактичного) можна тільки при виникненні непередбачених обставин (технічна несправність автомобіля, несприятливі погодні умови тощо) (пп. 3.1 — 3.3 Положення № 340) |
Підготовчо-заключний період | Склад робіт підготовчо-заключного періоду, час на їх виконання і час на проведення медогляду водія роботодавець установлює за погодженням з профспілкою |
Час проведення медоглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) і після повернення | |
Час простоїв не з вини водія | |
Час простоїв (у пунктах навантаження і розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів) | |
Час проведення робіт з усунення технічних несправностей транспортного засобу на маршруті (у рейсі) | |
Час охорони транспортного засобу з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих і проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов’язки передбачені трудовим договором | Час охорони транспортного засобу з вантажем або без нього зараховують водієві в розмірі 1/3 робочого часу. Конкретну тривалість часу охорони вантажу і транспортного засобу, що зараховується водіям до робочого часу, встановлює роботодавець за погодженням з профспілкою |
Половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на транспортному засобі, обладнаному спальним місцем | Час присутності на робочому місці водія, коли він не керує транспортним засобом, при направленні в рейс двох водіїв, зараховують йому в розмірі не менше 50 % робочого часу. Конкретну тривалість часу присутності на робочому місці, яка зараховується до робочого часу, встановлює роботодавець за погодженням з профспілкою |
Інший час, передбачений законодавством |
Облік робочого часу залежно від умов роботи водія може бути поденний, щотижневий або підсумований. Його ведуть на основі табеля обліку використання робочого часу. Щомісячно складають графіки змінності водіїв, ведуть відомість обліку робочого часу і відпочинку водія, в якій за кожною робочою зміною зазначають планові та фактичні дані про маршрут, час початку і закінчення робочої зміни.
Тривалість робочого часу
Тривалість щоденної роботи (зміни) водіїв визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, встановленими в установі, з дотриманням вимог трудового законодавства (див. табл. 2).
Таблиця 2. Нормальна тривалість робочого часу водіїв
Період | Тривалість робочого часу | |
при 5-денному робочому тижні | при 6-денному робочому тижні | |
Тиждень(1) | Не більше 40 годин | |
День (зміна) | Визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою, з дотриманням установленої тривалості робочого тижня | Не більше 7 годин, напередодні вихідних днів — не більше 5 годин |
День (зміна) напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) | Скорочується на 1 годину від установленої тривалості робочого часу в цей день (зміну) | |
Зміна при роботі в нічний час(2) | ||
День при підсумованому обліку робочого часу(3) | Не більше 10 годин за умови, що тривалість робочого часу за обліковий період не перевищує нормальної кількості робочих годин | |
(1) Робочий тиждень водія — це період часу з 00:00 у понеділок до 24:00 у неділю (п. 1.5 Положення № 340). (2) Нічний час — період з 22:00 до 06:00. (3) Підсумований облік робочого часу застосовують, якщо за умовами роботи не може бути дотримана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Більше про підсумований облік робочого часу читайте далі. |
Для водіїв автобусів, зайнятих на регулярних пасажирських маршрутах, з їх згоди може встановлюватися робочий день (зміна) з розподілом на дві частини. Причому кожна частина не повинна перевищувати 4 годин з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки (п. 2.9 Положення № 340). Перерва між частинами зміни має бути не менше 2 годин без урахування часу на відпочинок і харчування. Час перерви між двома частинами зміни до робочого часу не включають.
Змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 годин, а при перевезенні великовагових, та/або великогабаритних, та/або небезпечних вантажів — 8 годин. Лише при виникненні непередбачених обставин (технічна несправність ТЗ, зупинка руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо) змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшено.
Тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин.
На автобусні маршрути протяжністю більше 500 км направляють 2 водіїв. Причому період керування кожного повинен становити половину загального періоду керування.
Підсумований облік робочого часу
Якщо за умовами роботи не може бути дотримана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, за погодженням з профспілкою допускається встановлення підсумованого обліку робочого часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин (ст. 61 КЗпП, п. 2.3 Положення № 340).
Обліковий період установлюють у колективному договорі. Зазвичай він дорівнює одному місяцю. В окремих випадках, у зв’язку з особливостями виконуваної роботи, він може дорівнювати кварталу, півріччю або року.
Обліковий період охоплює як робочий час, так і години роботи у вихідні та святкові дні й години відпочинку.
Праця водіїв при підсумованому обліку робочого часу регулюється графіками змінності (додаток 1 до Положення № 340). Графік складають на весь обліковий період і доводять до відома кожного водія не менше ніж за 2 тижні до початку облікового періоду.
Складаючи графік, врахуйте, що нормальна тривалість щоденної роботи (зміни) водія не повинна перевищувати 10 годин. Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування в транспортному засобі чи на робочому місці або якщо водієві потрібно дати можливість доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин. Але за умови, що час керування транспортним засобом протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин (п. 2.3 Положення № 340).
Норму робочого часу за обліковий період визначають так: норму тривалості робочого часу, встановлену законодавством для водіїв транспортних засобів, множать на кількість робочих днів за календарем 5-денного робочого тижня, що припадають на обліковий період (з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів).
Години роботи, що перевищують робочий час, передбачений в обліковому періоді, вважають надурочними. Порядок застосування підсумованого обліку робочого часу регламентують Методрекомендації № 138**.
** Методрекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.
Ненормований робочий день
Водіям легкових автомобілів (крім водіїв таксі) в разі виробничої необхідності можна встановити ненормований робочий день. Ця норма закріплена в п. 2.10 Положення № 340. Чи варто розуміти цю норму так, що такий режим роботи не може встановлюватися водієві автобуса або ж вантажного автомобіля?
На наш погляд, ні. Установа самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день. Це підтвердило й Мінсоцполітики в листі від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13 (ср. ). Тому установа може включити до такого переліку посаду водія як легкового, так і вантажного автомобіля, а також водія автобуса.
При встановленні ненормованого робочого дня керуються, зокрема, Рекомендаціями № 7***. Нагадаємо основні ознаки цього режиму роботи:
*** Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.
1) виконувати роботу на умовах ненормованого робочого дня можуть тільки окремі працівники, для яких неможливо нормувати час трудового процесу (час роботи не можна врахувати точно).
При цьому працівникам з неповним робочим днем (зокрема, сумісникам) ненормований робочий день не встановлюють;
2) ненормований робочий день означає вихід за межі нормальної тривалості робочого часу. Таку роботу не вважають надурочною і додатково не оплачують;
3) ненормований робочий день не може бути встановлений працівникам з підсумованим обліком робочого часу;
4) список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.
На водіїв, які працюють на умовах ненормованого робочого дня, поширюється встановлений в установі режим робочого часу. Тому роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють у такому режимі, до роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Надурочні роботи
Запитання | Відповідь |
Які роботи вважають надурочними? | Роботи понад установлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП) |
Коли можна залучити водія до надурочних робіт? | Тільки у виняткових випадках, визначених законодавством і ч. 3 ст. 62 КЗпП, і тільки з дозволу профспілки |
Кого не можна залучати до надурочних робіт? | Перелік таких осіб визначений ст. 63 КЗпП |
Яку роботу водія не вважають надурочною? | 1. Робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня (абз. 2 п. 16 постанов № 13*). 2. Робота з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, яка не входить до переліку його обов’язків (абз. 3 п. 16 постанови № 13). 3. Робота, що виконується в порядку відпрацювання днів відпочинку, наданих відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП. 4. Робота, що виконується понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період (при підсумованому обліку робочого часу) |
Чи є обмеження за тривалістю надурочних робіт? | Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного водія 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Виняток: настання непередбачених обставин (технічна несправність ТЗ, зупинка руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо) |
* Постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.
Робота у вихідні, святкові та неробочі дні
Залучити водіїв до роботи у вихідні дні можна тільки у виняткових випадках, визначених ч. 2 ст. 71 КЗпП, на підставі письмового наказу (розпорядження) керівника. Отримання дозволу на це від профспілки обов’язкове.
У святкові та неробочі дні, знову-таки за погодженням з профспілкою, допускаються роботи, зупинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі установи, організації), та роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. Залучають до роботи в ці дні в порядку й у випадках, передбачених ст. 71 КЗпП (тобто як і у вихідні дні).
Якщо ви ведете підсумований облік робочого часу водіїв, роботу у святкові та неробочі дні, передбачену графіком змінності, включають до розрахунку норми робочого часу облікового періоду.