У місяці жодного відпрацьованого дня: розраховуємо «непрацездатну середню»

Правила розрахунку лікарняних

Першим помічником бухгалтерові при оплаті лікарняного буде Порядок № 1266. На основі його норм здійснюється розрахунок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Суму лікарняних знаходимо за формулою:

Л = ДВ х К,

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів, що припадають на період непрацездатності.

У свою чергу, денну виплату знаходимо так:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;

С — відсоток оплати листка непрацездатності, який установлюється залежно від страхового стажу.

Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, беруть з даних листка непрацездатності. Причому оплаті підлягатимуть календарні дні хвороби, у тому числі й ті, що припадають на вихідні, святкові і неробочі дні. Тут проблем з підрахунком не буде.

Тому зупинимося детальніше на розрахунку середньоденної зарплати (ЗПсер), від якої залежатиме сума лікарняного. Цей показник обчислюють за допомогою формули:

ЗПсер = ЗП : Крп,

де ЗПсер — середньоденна зарплата;

ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

У загальному випадку середню зарплату розраховують за 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266).

При цьому місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), прибираємо з розрахункового періоду.

Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати.

Замінювати при цьому виключені з розрахункового періоду місяці новими не треба!

Крім того, при підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин. А ось інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів розрахункового періоду. Що з виплатами? У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази стягнення ЄСВ у складі заробітної плати (пп. 3 і 32 Порядку № 1266). Їх суми зазначені в графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4.

А ось лікарняні і допомога по вагітності та пологах не беруть участі у розрахунку середньої зарплати, попри те, що відомості про такі суми зазначають у Звіті з ЄСВ.

Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних / допомоги по вагітності та пологах. Тобто і виплатам, нарахованим за такі дні, там не місце. Крім того, вони не належать до зарплатних виплат.

Також викидаємо із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, зарплатні виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин (див. листи Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 та ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Крім того, врахуйте: суми відпускних включаються до розрахунку середньоденної зарплати в тій їх частині, в якій вони припадають на розрахунковий період.

У наведеному запитанні в обох працівників один з місяців розрахункового періоду повністю не відпрацьований, але в ньому нарахована щомісячна премія. Ситуація в них, на перший погляд, схожа, але розрахунок середньоденної зарплати для оплати лікарняного відрізнятиметься. І все через причину, за якої місяць був не відпрацьований.

Розглянемо ці ситуації по порядку на числових прикладах — і ви побачите різницю.

Причина відсутності поважна

Розрахунковим періодом є грудень 2018 року — листопад 2019 року. Дані для розрахунку наведемо в таблиці.

У наведеному прикладі працівник хворів з 1 по 11 жовтня і з 15 по 31 жовтня. Тобто увесь жовтень 2019 року він не працював з поважних причин.

А згідно п. 3 Порядку № 1266 з розрахункового періоду виключають місяці (з 1-го до 1-го числа), не відпрацьовані з поважних причин. При цьому виплати, нараховані в такому календарному місяці, не включаються до розрахунку середньої зарплати.

Це означає, що розрахунковий період зменшиться з 12 до 11 місяців (відповідно й кількість днів за розрахунковий період зменшиться на 31), а премія у розмірі 1750 грн., нарахована в жовтні, буде виключена з розрахунку «середньої» разом із жовтнем 2019 року.

Крім того, не бере участі в розрахунку і сума лікарняних (3741,36 грн.).

Розрахуємо середньоденну зарплату:

(68194,36 - 1750 - 3741,36) : (365 - 31_{жовтень}) = 187,74 (грн.).

Сума лікарняних становитиме:

(187,74 х 70 %) х 5 к. дн. = 657,10 (грн.),

де 5 — кількість календарних днів хвороби, що підлягають оплаті (з 9 по 13 грудня 2019 року);

70 — відсоток оплати ЛН (загальний страховий стаж працівника — від 5 до 8 років).

Причина відсутності НЕ поважна

Наведемо дані, необхідні для розрахунку, у таблиці:

У розрахунковому періоді немає невідпрацьованих з поважної причини днів. Дійсно, увесь жовтень 2019 року працівник не працював. Але причина цього — щорічна відпустка. Вона не належить до поважних у розумінні Порядку № 1266. Тому і дні щорічної відпустки, і премію, нараховану в такому місяці, враховуємо при розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного.

Знайдемо середньоденну зарплату:

70453 грн. : 365 к. дн. = 193,02 грн.

Сума лікарняних становитиме:

10 к. дн. х 193,02 грн. х 100 % = 1930,20 (грн.).