Нещодавно розмір трудових штрафів був зменшений. Ідеться про Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. № 378-IX, який набрав чинності з 02.02.2020 р.*
* Див. детальніше у статті «Трудові» штрафи по-новому: чи стане легше роботодавцям» // «ОП», 2020, № 3. — Прим. ред.
Так-так, за неоформлених працівників та недопуск до перевірки з «особливих питань» відтепер доведеться платити менше, платники єдиного податку 1 — 3 груп за деякі порушення взагалі отримають тільки попередження. А ось чи стало легше жити бюджетникам? Давайте подивимося.
10 МЗП за кожного працівника
Цей штраф застосовується за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплати зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків. Незважаючи на те, що теоретично у бюджетних установах не може буди неофіційно працевлаштованих працівників, однак і там інспектори праці знаходять такі поодинокі випадки.
Наприклад:
• охоронники та прибиральники в школах, які працюють за кошти батьків (такі працівники згодом, виходячи на пенсію та не маючи достатнього страхового стажу, пишуть скарги);
• працівники, які виконують роботи за договорами ЦПХ, але при цьому договір ЦПХ носить всі ознаки трудового договору.
4 МЗП за кожного працівника
Цей розмір штрафних санкцій застосовується за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3 МЗП
Це порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за 1 місяць, виплата їх не в повному обсязі. До кола цих порушень можна віднести, наприклад, затримку розрахунку при звільненні більше ніж на 1 місяць.
А ось у разі, якщо затримка розрахунку при звільненні становить менше ніж на 1 місяць, на роботодавця може бути накладено штраф відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 1 МЗП, установленої на момент виявлення такого правопорушення.
2 МЗП за кожного працівника
Цей штраф застосовується за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Це саме той випадок, коли штрафний тиск на роботодавців-бюджетників було дійсно зменшено. Але це порушення є одним із найкапосніших, оскільки якщо підприємство не дотримується хоча б якоїсь мінімальної гарантії в оплаті праці, то воно найчастіше не дотримується її за всіма працівниками (тобто системно).
У результаті розмір штрафу зростає. Про які порушення йде мова?
Наведемо найпопулярніші приклади.
1. Ненарахування оплати за роботу в надурочний час.
2. Ненарахування оплати за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні.
3. Ненарахування оплати за роботу в нічний час.
У цих випадках запитань щодо їх кваліфікації як порушень мінгарантій в оплаті праці не виникає. Річ у тому, що вони передбачені ст. 12 Закону про оплату праці.
А ось із тими, що прямо не передбачені в цій статті, ситуація цікавіша.
4. Ненарахування вихідної допомоги.
Судова практика виходить з того, що вихідна допомога є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (наприклад, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 р. № 818/1729/18).
5. Непроведення індексації заробітної плати.
Незважаючи на те, що індексація прямо не названа в ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці, це гарантія, яка закріплена ст. 95 КЗпП .
1 МЗП за кожне порушення
Отримати такий штраф можна за порушення інших вимог законодавства про працю, ніж ті, що прямо зазначені в ст. 265 КЗпП.
Наведемо «стандартні» порушення, які були виявлені у бюджетників та які вважаються цими «іншими» порушеннями трудового законодавства.
1. Несвоєчасно подане повідомлення про прийняття на роботу працівника. До речі, таке порушення не належить до фактичного допуску працівника без оформлення трудового договору.
2. Неповідомлення працівників не пізніш як за два тижні до встановленого графіком строку про дату початку щорічної відпустки.
3. Порушення правил ведення трудових книжок. Найпоширеніше порушення — відсутність в особових картках особистих підписів в ознайомленні з інформацією.
Так, дійсно, існує думка про те, що ці питання не входять до трудового законодавства, але судова практика виходить з того, що це порушення перш за все Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 (ср. ).
4. Ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль. Сюди можна додати ще й, наприклад, примусове відправлення у відпустку без збереження заробітної плати, порушення вимог Класифікатора професій ДК 003:2010, порушення вимог про надання безперервної частини щорічної відпустки в 14 днів тощо.
Виконали припис: а штраф буде?
Звісно, з урахуванням усіх цих штрафів, виходить не райдужна картина. Ба більше, коли з постанови КМУ «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 р. № 823 зник принцип «виконання припису звільняє від відповідальності»**, багато хто з роботодавців злякався, підраховуючи майбутній розмір санкцій.
** Про ці зміни ми розповідали у статті «У новий рік із новим Порядком трудових перевірок!» // Спецвипуск «Оплата праці + Кадровик», 2020, № 2/1. — Прим. ред.
Але насправді зараз цей принцип закріплений в ст. 265 КЗпП.
ВАЖЛИВО!
Тож у разі виконання припису та усунення виявлених порушень у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Розглядаючи це правило крізь вищезазначені порушення, не пощастить саме тим бюджетникам, у яких будуть виявлені порушення, що коштують 10 МЗП (що малоймовірно), та у разі наявності тих порушень, що усунити неможливо. В усіх інших випадках вищеназваних порушень, якщо їх можна виправити, то краще це зробити.
Протидія коронавірусу: стоп трудовим перевіркам?
Нещодавно набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-IX.***
*** Детальніше про це ви можете прочитати у статті «Антикоронавірусні» закони: вивчаємо і застосовуємо» // «ОП», 2020, № 6. — Прим. ред.
Однією з його новацій є заборона планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Теоретично, оскільки у сфері контролю за додержанням трудового законодавства Держпраці здійснює наразі тільки позапланові перевірки, у тому числі й інспекційні відвідування, заборона на їх проведення не поширюється.
УВАГА!
Держпраці все ж призупиняє проведення всіх планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Це стосується також інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Підстава — постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (у редакції постанови КМУ від 16 березня 2020 р. № 215), якою на всій території України установлений карантин з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року (див. повідомлення на сайті Головного управління Держпраці у Харківській області kh.dsp.gov.ua від 17.03.2020 р.).
