Згідно зі ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, у тому числі на період карантину, запровадженого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Ось і виходить, що в період простою за працівником зберігається заробіток, але не в повному обсязі (лише частково). А такі дні виключаються із розрахункового періоду згідно з вимогами п. 2 Порядку № 100.
Проте період простою може бути оплачений і в розмірі середньої зарплати. У такому разі період простою з розрахункового періоду виключати не треба. Адже в цей проміжок часу за працівником зберігався заробіток у повному обсязі.
А що, як період простою був оплачений у розмірі окладу? У листі від 04.08.2020 р. № 3511-06/48200-07 фахівці Мінекономіки вирішили так: якщо час простою оплачений у розмірі, меншому ніж середня зарплата працівника, то цей період виключається з розрахункового періоду.
Тобто якщо оклад — це єдина складова загальної зарплати працівника, то, імовірніше, оплата за період простою в розмірі окладу буде не менше ніж середня зарплата. Отже, при розрахунку відпускних такий період виключати не треба.
Якщо оклад — це складова загальної суми зарплати (до неї входять й інші складові), то виходить, що зарплата працівника в період простою зберігалася частково. Цей відрізок часу при розрахунку суми відпускних треба виключити.
Дар’я Кравченко, експертка з питань оплати праці
