* Див. статтю «Середня педагогам, які воюють: чи зберігати й надалі?» // «Оплата праці», 2022, № 18.
Коротко нагадаємо ситуацію. Закон № 2352* вніс зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Тому з 19.07.2022 роботодавці більше не повинні зберігати середній заробіток за працівниками, які перебувають на військовій службі. Їм залишають лише місце роботи та посаду.
Водночас залишилась норма ч. 2 ст. 57 Закону про освіту*. Її приписом середній заробіток зберігається за педагогічними та науково-педагогічними працівниками у разі проходження певних видів військової служби. Йдеться про такі види військової служби:
— за призовом під час мобілізації, на особливий період;
— за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Паралельно ще існує припис ч. 2 ст. 39 Закону № 2232*. Він надає гарантії зі збереження середнього заробітку педагогам, які перебувають на військовій службі. Виходить така схема: ч. 2 ст. 57 Закону про освіту гарантує збереження за педагогами середнього заробітку, а ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 надає право користуватися цією гарантією. Але види цієї служби дещо відрізняються.
* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.
100-відсотковий збіг із Законом про освіту є лише за військовою службою за призовом під час мобілізації, на особливий період. Але ще в Законі № 2232 згадано про строкову службу та службу за контрактом при виникненні кризової ситуації, що загрожує нацбезпеці, оголошенні мобілізації та/або введенні воєнного стану. Тож збереження середнього заробітку за педагогами, які проходять строкову службу та службу за контрактом, залишалось під великим питанням.
Спочатку за справу взялись фахівці Мінекономіки. У листі від 27.09.2022 № 4711-06/66974-03 вони зазначили: за педагогічними та науково-педагогічними працівниками зберігається середній заробіток, у тому числі тими, які призвані на строкову військову службу або прийняті на військову службу за контрактом.
Хоча логіка та послідовність були досить дивними. Фахівці Мінекономіки у своєму листі згадали про норму ч. 2 ст. 57 Закону про освіту, якою не передбачено збереження середньої за строковиками та контрактниками. Далі — перелічили всі види військової служби, наведені у ч. 6 ст. 2 Закону № 2232. І, опираючись на це, зробили висновок, що за педагогами — строковиками та контрактниками слід зберігати середній заробіток. При цьому про припис ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 ані слова.
Інша сторона медалі — фінансування збереження середньої. За чий кошт бенкет?
Згідно з приписом ч. 1 ст. 43 Закону № 2232 фінансове забезпечення заходів, пов’язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов’язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Це наводить на думку, що збереження середнього заробітку має фінансуватись із бюджету.
Однак у листі від 27.09.2022 № 4711-06/66974-03 фахівці Мінекономіки зазначили: виплати компенсації роботодавцям у межах середнього заробітку працівників, призваних або прийнятих на військову службу в особливий період, за рахунок коштів державного бюджету чинним законодавством не передбачено.
І не дивно. Такої компенсації немає уже з 2016 року. Тож і надалі у випадках, коли середній заробіток все ще треба зберігати, «бенкет» оплачує роботодавець.
Але на цьому історія не закінчилась. У справу вступили фахівці МОН і все «переграли». У своєму листі від 04.10.2022 № 1/11636-22 вони зауважили: у ч. 2 ст. 57 Закону про освіту наведене дещо вужче коло осіб, за якими зберігається середній заробіток, ніж було передбачено ч. 3 ст. 119 КЗпП. І висновок: за педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які призвані на строкову військову службу або прийняті на військову службу за контрактом, не зберігається середній заробіток у закладі освіти.
Знову ж таки припис ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 залишився за кадром. Хоча ж сам він надає право строковикам і контрактникам користуватись гарантіями, наданими ч. 2 ст. 57 Закону про освіту (зокрема, і збереженням середнього заробітку). Однак маємо що маємо: за строковиками і констрактиками середню не зберігаємо. Хоча не факт, що питання закрите.
Ще один момент, на який фахівці МОН звернули увагу у своєму листі від 04.10.2022 № 1/11636-22: стаж для щорічної основної відпустки. Чи зараховується до нього час військової служби?
Виходячи з норм п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, усе залежить від збереження зарплати:
— до стажу входить час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково. Сюди фактично підпадає період військової служби, коли за працівником зберігається середня;
— до стажу не зараховується час, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися лише місце роботи і посада на підприємстві на час призову. Тут явно простежується зв’язок з оновленою ч. 3 ст. 119 КЗпП.
