11.04.2024
У попередніх статтях ви можете знайти інформацію про дії роботодавця при поновленні на роботі працівника рішенням суду (див. «Суд поновив працівника на роботі: оформлення та середній заробіток» // «Оплата праці», 2024, № 7), а також про оподаткування призначеного судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу (див. «Середня зарплата за час вимушеного прогулу: як оподаткувати?» // «Оплата праці», 2024, № 7). Як роботодавцю відобразити в Податковому розрахунку поновлення працівника на роботі за рішенням суду, а також середню зарплату, нараховану за час вимушеного прогулу?
Розберемо найбільш поширену ситуацію, коли неправомірне звільнення працівника та поновлення на роботі відбулися в різних звітних кварталах.
Для цього доведеться:
— по-перше, відкориговувати додатки Д5 та 4ДФ за минулий звітний період, в якому працівника було звільнено з роботи, — скасувати інформацію про звільнення;
— по-друге, заповнити додатки Д1, 4ДФ за поточний звітний період, в якому працівника поновлено на роботі та нараховано середню зарплату.
Які періоди виправляємо. Нагадаємо, що ми розглядаємо ситуацію, коли неправомірне звільнення і поновлення працівника на роботі відбулися в різних кварталах. І строк подання Податкового розрахунку, в якому було відображене таке звільнення, сплив.
При поновленні працівника на роботі маємо вилучити інформацію про звільнення працівника, яке раніше було зазначене в 4ДФ та Д5.
Для цього сформуємо Податковий розрахунок з типом «Уточнюючий» за той квартал, в якому прибиратимемо інформацію про звільнення працівника. У його складі формуємо два уточнюючі додатки:
— Д5 за той квартал, в якому вилучимо рядок з інформацією про звільнення;
— 4ДФ за відповідний місяць того кварталу, з якого треба прибрати дату звільнення працівника. Коригування проводимо в разі, якщо в місяці звільнення працівнику був нарахований/виплачений дохід і, відповідно, у рядку з цим доходом у розділі І в 4ДФ була зазначена дата звільнення у графі 08.
У заголовній (дотабличній) частині уточнюючого Податкового розрахунку заповнюємо рядки з 01 по 06. Його таблична частина буде порожньою, адже коригуватимемо несумові показники.
Тепер про проведення коригувань у кожному з додатків детальніше.
Додаток Д5. Коригування в Д5 з типом «Уточнюючий» проводимо за загальними правилами. У табличній частині цього додатка треба вилучити весь рядок з інформацією про звільнення.
Для цього повторюємо його (заповнюємо всі раніше подані дані) і в графі 20 «Ознака 0, 1» проставляємо ознаку «1» — виключення.
Додаток 4ДФ. У додатку 4ДФ нам треба прибрати тільки дату звільнення в рядку з інформацією про нарахований/виплачений дохід працівника. Коригування в уточнюючому 4ДФ проводимо за загальними правилами. Для цього в розд. I цього додатка на працівника формуємо два рядки:
— один — на виключення раніше поданої інформації з помилковою датою звільнення, в якому дублюємо всі графи раніше поданої звітності, а в графі 10 зазначаємо ознаку «1»;
— другий — на введення рядка з правильними даними на працівника без дати звільнення, в якому у графі «10» вказуємо ознаку «0».
Отже, про поновлення на роботі працівника відзвітували (скасували звільнення), тепер відобразимо нараховану середню зарплату за час вимушеного прогулу в Об’єднаній звітності. Її маємо показати в поточному звітному Податковому розрахунку та його додатках Д1 і 4ДФ.
Середня зарплата. У Д1 відображаємо середню зарплату в тому місяці звітного кварталу, в якому її сума була нарахована. Причому показувати її треба в розрізі місяців, на які припадає період вимушеного прогулу. Тобто суму нарахованого середнього заробітку ділимо на кількість місяців вимушеного прогулу (п. 1 розд. IV Порядку № 4*). У Д1 формуємо стільки рядків, на скільки місяців він припадає.
(ср. )У кожному рядку з частиною суми поділеного середнього заробітку зазначаємо:
— у графі 09 — код типу нарахувань «1»;
— у графі 10 — місяць і рік, до яких належить частина розподіленої суми середньої;
— у графі 14 — кількість днів перебування у трудових відносинах. При цьому кількість календарних днів за минулі звітні періоди відповідатиме кількості календарних днів у місяцях за календарем.
Зауважте: суму нарахованої зарплати за відпрацьований час після поновлення за поточний місяць і середню зарплату за вимушений прогул за поточний місяць відображаємо в одному рядку загальною сумою.
Додаткова база нарахування внеску. Розкидана таким чином середня зарплата формує нарахування ЄСВ. При цьому не забувайте за контроль помісячного розміру бази ЄСВ за максимальним і мінімальним розміром.
Якщо для цього працівника слід виконати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати, то окремими рядками треба буде зазначити суми різниць між мінімальною базою нарахування ЄСВ та фактичною базою за ті місяці, за які така потреба виникла. При цьому у графі 09 вказуємо код типу нарахувань «2».
Загальні суми з Д1 потраплять до розд. І Податкового розрахунку.
Середній заробіток, нарахований за рішенням суду за період вимушеного прогулу, відображаємо в розд. I 4ДФ у загальній сумі зарплати звітного місяця (за наявності) з ознакою доходу «101». Окремо його виділяти не потрібно.
Розглянемо приклад.
Приклад. Працівника Квітка С. І. (основний, без інвалідності, ПСП не користується) звільнили 30.08.2023 через відсутність на роботі понад 4 місяці поспіль (за п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП). За рішенням суду його було поновлено на посаді 19.03.2024 з виплатою середньої зарплати за час вимушеного прогулу (з 31.08.2023 по 18.03.2024) у розмірі 76487,84 грн. У серпні 2023 року (місяці звільнення) нарахована компенсація за невикористану відпустку становить 824,80 грн. За відпрацьовані дні березня 2024 року йому нараховано зарплату в сумі 4928,57 грн.
Скасовуємо звільнення працівника. Для цього подаємо уточнюючий Податковий розрахунок за 3 квартал 2023 року. До нього формуємо уточнюючі Д5 за 3 квартал 2023 року (див. рис. 1) та 4ДФ за серпень 2023 року (див. рис. 2).
Рис. 1. Фрагмент уточнюючого додатка Д5 за 3 квартал 2023 року
В уточнюючому Д5 за 3 квартал 2023 року вилучаємо звільнення працівника. Для цього ми повторюємо рядок із раніше введеною інформацією про звільнення і в графі 20 проставляємо ознаку «1» — виключення.
Рис. 2. Фрагмент уточнюючого додатка 4ДФ за серпень 2023 року
У 4ДФ ми вилучили дату звільнення у графі 8 шляхом видалення рядка з датою звільнення (дублюємо раніше поданий рядок із позначкою «1» у графі 10) і введення такого ж рядка без дати звільнення (у графі 10 — «0»).
Перейдемо до заповнення додатка Д1 за березень у звіті за 1 квартал 2024 року (поточний звітний період), в якому була нарахована середня зарплата за час вимушеного прогулу.
Спочатку розподілимо середній заробіток за місяцями, на які припав вимушений прогул, і визначимо базу нарахування ЄСВ у кожному з цих місяців (див. таблицю).
База нарахування ЄСВ з урахуванням розподіленого середнього заробітку
№ п/п | Період (місяць, рік) | Зарплата, грн | Середня зарплата, грн (76487,84 грн : 8 міс.) | База нарахування ЄСВ |
1 | Серпень 2023 | 824,80 | 9560,98 | 10385,78 |
2 | Вересень 2023 | 9560,98 | 9560,98 | |
3 | Жовтень 2023 | 9560,98 | 9560,98 | |
4 | Листопад 2023 | 9560,98 | 9560,98 | |
5 | Грудень 2023 | 9560,98 | 9560,98 | |
6 | Січень 2024 | 9560,98 | 9560,98 | |
7 | Лютий 2024 | 9560,98 | 9560,98 | |
8 | Березень 2024 | 4928,57 | 9560,98 | 14489,55 |
Після розподілу середнього заробітку здійснимо контроль максимальної та мінімальної бази нарахування внеску. Із даних таблиці видно, що в жодному з місяців сума заробітку не перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ і не менше МЗП.
Як відобразити в Д1 нарахування зарплати за березень, див. на рис. 3.
Рис. 3. Фрагмент звітного додатка Д1 за березень 2024 року
Розподілений за місяцями середній заробіток зазначений у Д1 у різних рядках з КТН «1» і місяцем, до якого належить.
Заповнимо 4ДФ за березень (див. рис. 4).
Рис. 4. Фрагмент звітного додатка 4ДФ за березень 2024 року
У 4ДФ без нюансів. Середній заробіток за час вимушеного прогулу і зарплату за березень відображаємо в одному рядку загальною сумою (76487,84 + 4928,57 = 81416,41 (грн)) з ознакою доходу «101» у графі 6.