Переводимо працівника на легшу роботу за станом здоров’я

Особливості переведення

Перевести працівника на легшу роботу за станом здоров’я дозволяє ст. 170 КЗпП. Відповідно до цієї норми працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

Таке переведення має певні особливості.

1. Згода. Перевести працівника на легшу роботу за станом здоров’я можна лише за його згодою.

Незважаючи на те, що ст. 170 КЗпП зобов’язує роботодавця перевести працівника на легшу роботу через стан здоров’я, він не може цього зробити, доки не отримає згоди працівника на такі дії.

Попереджаємо: якщо працівнику було запропоновану іншу (легшу) роботу згідно з рекомендаціями медвисновку, але він від такої роботи відмовився (є акт про відмову) або на підприємстві немає вакантних посад, які може обіймати працівник відповідно до медичного висновку, роботодавець може звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП (через невідповідність його займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я).

При цьому пам’ятайте, що при звільненні працівника за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець повинен нарахувати та виплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Детальніше про нюанси такого звільнення читайте у статті «Звільнення через невідповідність» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8.

Зауважте, якщо на підприємстві, в установі, організації є профспілка, то від цієї організації доведеться попередньо отримати згоду на звільнення працівника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП. Але за умови, що такий працівник:

— у мирний час — є членом профспілки;

— у період дії воєнного стану — був обраний до профспілкових органів (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136*).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

2. Час переведення. Переведення на легшу роботу може бути тимчасовим або на постійній основі.

3. Підстави. Підставою для переведення на легшу роботу є відповідний медичний висновок або листок непрацездатності.

Медвисновок про необхідність переведення на легшу роботу видає:

— або медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) — у разі переведення на легшу роботу на постійній основі;

— або лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК), а за її відсутності в лікувальному закладі — лікар з дозволу головного лікаря — у разі тимчасового переведення (п. 2.13 Інструкції № 455*).

* Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455.

До речі, у медвисновку можуть зазначити й роботи, на які рекомендується перевести працівника.

Зауважте, у разі тимчасового переведення на легшу, нижчеоплачувану роботу (посаду) замість довідки ЛКК/МСЕК працівнику може бути видано листок непрацездатності.

Переходимо до документального оформлення такого переведення.

Оформлюємо переведення

Ініціатор — працівник. Якщо ініціатором переведення на легшу роботу за станом здоров’я є сам працівник, то для цього потрібно зробити лише кілька кроків.

Крок 1. Працівник надає роботодавцю:

— виданий у відповідному порядку медичний висновок (лікарняний лист);

— заяву про переведення на легшу роботу.

Зразок заяви на переведення на легшу роботу за станом здоров’я наведемо на рис. 1.

Рис. 1. Зразок заяви на переведення на легшу роботу за станом здоров’я

Крок 2. Керівник підприємства, установи, організації видає наказ (розпорядження) про переведення працівника на легшу роботу.

У цьому документі радимо зазначити:

— строк переведення — якщо працівника переводять тимчасово;

— строк збереження попереднього заробітку — якщо працівника переводять на нижчеоплачувану посаду.

Із наказом (розпорядженням) про переведення на іншу роботу працівника ознайомлюють під підпис.

Зразок наказу про переведення на легшу роботу шукайте на рис. 2.

Рис. 2. Зразок наказу про переведення працівника на легшу роботу

Крок 3. На підставі наказу (розпорядження) про переведення на легшу постійну роботу роботодавець вносить відповідні записи:

— до особової картки працівника (типова форма № П-2), а точніше, до її розділу IV «Призначення і переведення»;

— до трудової книжки працівника (якщо вона досі зберігається на підприємстві або якщо цього вимагає працівник). Як це зробити, читайте у статті «Заводимо трудову книжку та вносимо записи про прийняття, переведення, сумісництво» // «Оплата праці», 2024, № 8;

— до додатку Д5 Об’єднаної звітності.

Увага! У разі тимчасового переведення записи про переведення на легшу роботу до особової картки та трудової книжки не вносять (п. 2.14 Інструкції № 58*). Також таке переведення не відображають у Об’єднаній звітності.

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58.

Але не забувайте, що в будь-якому разі (є то переведення постійним чи тимчасовим), роботодавець також має внести відповідні зміни (доповнення) у трудовий договір працівника (оформити додаткову угоду).

Ініціатор — роботодавець. Якщо ініціатором переведення виступає роботодавець, то для його оформлення треба зробити такі кроки.

Крок 1. Керівник підприємства, установи, організації, отримавши медвисновок за результатами медогляду працівника, письмово звертається до нього з пропозицією про переведення на легшу роботу (посаду), а також інформує його про умови праці за новою посадою.

Із зразком такого документа можна ознайомитись у статті «Переведення на іншу постійну роботу в межах підприємства: оформлюємо» // «Оплата праці», 2024, № 10.

Крок 2. Працівник надає згоду на переведення (або відмовляється від нього).

На наш погляд, таку згоду (або відмову) можна або оформити окремою заявою працівника, або зафіксувати у наказі (розпорядженні) про переведення чи пропозиції про переведення.

Крок 3. Якщо працівник погоджується на переведення, керівник підприємства, установи, організації видає відповідний наказ (розпорядження). У цьому документі він зазначає:

— роботу (посаду відповідно до штатного розпису), спеціальність, кваліфікацію, структурний підрозділ (місце роботи), до якого переводиться працівник;

— причину переведення;

— строк переведення (якщо працівника переводять тимчасово);

— умови оплати праці, а також пільги та компенсації.

Якщо працівника переводять на постійну нижчеоплачувану посаду, у наказі (розпорядженні) зазначають про збереження середнього заробітку за попередньою посадою (див. наступний розділ).

З наказом (розпорядженням) про переведення працівника обов’язково ознайомлюють під підпис.

Якщо ж працівник відмовляється від запропонованої згідно з рекомендаціями медвисновку посади (роботи) або на підприємстві немає вакантних посад, які може обіймати працівник відповідно до медичного висновку, керівник видає наказ (розпорядження) про звільнення працівника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП.

Крок 4. Якщо працівника переведено на легшу роботу на постійній основі, на підставі наказу (розпорядження) про переведення вносяться відповідні записи до особової картки працівника та його трудової книжки (якщо вона досі зберігається на підприємстві або якщо цього вимагає працівник).

Також відомості про переведення зазначають у додатку Д5 Об’єднаної звітності.

Крім того, не забудьте внести відповідні зміни (доповнення) й у трудовий договір (оформити додаткову угоду).

Переходимо до найцікавішого — оплатних питань.

Оплатні гарантії

Тимчасове переведення. Тимчасове переведення працівника (застрахованої особи) відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу є страховим випадком (п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону про соцстрахування*).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

В цій ситуації:

— лікар формує медвисновок категорії «Переведення на легшу роботу» на підставі медичних записів про стан здоров’я пацієнта та висновку про тимчасову непрацездатність;

— працівник отримує е-лікарняний (з причиною непрацездатності «9»);

— роботодавець призначає працівнику допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі такого листка непрацездатності.

Зауважте, у цьому випадку допомога (ч. 8 ст. 15 Закону про соцстрахування):

1) надається за рахунок ПФУ з першого дня роботи працівника на легшій, нижчеоплачуваній роботі (посаді), але не більш як за 2 місяці;

2) обчислюється за загальними правилами, тобто відповідно до вимог Порядку № 1266*, але (!) надається в розмірі, який разом із зарплатою за тимчасово виконувану роботу не перевищує суму зарплати працівника до часу переведення.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Нюанс. Якщо тимчасове переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу пов’язано з професійним захворюванням або нещасним випадком на виробництві, тоді спрацьовують вимоги ст. 33 Закону про соцстрахування.

Відповідно до цієї норми роботодавець зобов’язаний:

1) за згодою працівника надати йому рекомендовану ЛКК/МСЕК роботу (за умови наявності відповідних вакансій);

2) зберігати за ним середньомісячну зарплата на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкого обмеження життєдіяльності.

Увага! Якщо у встановлений ЛКК/МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, працівнику здійснюються страхові виплати в розмірі його середньомісячної зарплати. Такі виплати проводяться роботодавцем за рахунок коштів ПФУ (п. 6 розд. VII Порядку № 4-1*).

* Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджений постановою Правління ПФУ від 26.01.2024 № 4-1.

Постійне переведення. Якщо працівника переведено на легшу нижчеоплачувану роботу (посаду) відповідно до медичного висновку на постійній основі, то тут у дію вступають гарантії, передбачені ст. 170 КЗпП. Відповідно до цієї норми, якщо працівника переведено за станом здоров’я на легшу роботу (посаду) і така робота (посада) є нижчеоплачуваною, то роботодавець має зберігати за таким працівником попередній середній заробіток:

— протягом 2 тижнів з дня переведення — у загальному випадку;

— на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи — у випадках, передбачених законодавством України, або такому працівнику надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Як визначити розмір такої виплати та які нюанси при цьому слід урахувати, читайте у статті «Переведення на нижчеоплачувану роботу (посаду): дотримуємось гарантій» // «Оплата праці», 2024, № 10.

Нюанс. Якщо постійне переведення працівника на легшу нижчеоплачувану роботу пов’язано з професійним захворюванням або нещасним випадком на виробництві, то (пп. 4, 5 розд. VII Порядку № 4-1):

1) роботодавець має зберігати за таким працівником попередній середній заробіток протягом 2 тижнів з дня переведення (за власні кошти);

2) починаючи з 15-го дня переведення на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який працівник мав до ушкодження здоров’я) проводяться роботодавцем за рахунок коштів ПФУ на строк, установлений ЛКК/МСЕК.