Засади бюджету участі
Давайте для початку взагалі розберемося, що ж таке бюджет участі.
Бюджет участі — це демократичний процес дискусії та прийняття рішень, у якому кожен мешканець населеного пункту вирішує, у який спосіб витрачати частину місцевого бюджету. Синонімами поняття «бюджет участі» є партиципаторний бюджет (фр. participation – участь, співучасть), громадський бюджет та учасницьке бюджетування.
Основна ідея бюджету участі полягає у тому, що найактивніші члени територіальної громади беруть безпосередню участь у процесі ухвалення відповідною радою рішень з розподілу бюджетних коштів на реалізацію запропонованих громадянами проектів.
Бюджет участі може бути реалізований на різних адміністративних рівнях: регіону, муніципалітету, міста, району, мікрорайону.
Також слід зазначити, що бюджет участі повинен провадити не тільки до визначення, як витрачати бюджетні кошти, але в першу чергу до активації територіальної громади, формування громадянського суспільства, взаємного розуміння потреб та планів мешканців і влади, створення соціального капіталу, вибору громадських лідерів, а також просвіти жителів щодо процедур управління.
«Партиципаторний бюджет», «громадський бюджет» або «бюджет участі» — це словосполучення з’явилось у термінології українського місцевого самоврядування приблизно три роки тому разом із проектом польсько-української фундації ПАУСІ «Партиципаторний бюджет — можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади».
У результаті проекту в трьох містах України — Черкасах, Чернігові і Полтаві — був упроваджений бюджет участі.
Позитивний досвід перших міст викликав неабияку цікавість до цього інструменту прямої демократії. На сьогодні вже понад півсотні громад в Україні запроваджують партиципаторне бюджетування. І їх кількість постійно збільшується.
Хоча сама назва «Партиципаторний бюджет» в Україні досить нова, різні елементи партиципаторного бюджетування застосовуються в практиці місцевого самоврядування вже не перший рік.
Слід зазначити, що бюджетні слухання, які прописані в бюджетному регламенті майже в усіх громадах, — це теж елемент партиципаторного бюджетування. На жаль, часто вони проводяться формально, для «форми», і мешканці не виявляють бажання брати активну участь у подібних заходах.
І саме староста може на це вплинути й активізувати жителів рідного населеного пункту.
Застосування бюджетів участі
Безумовно, впровадження учасницького бюджетування в Україні має значні переваги, зокрема, воно сприяє: прозорості бюджетного процесу загалом; зменшенню корупційної складової у витрачанні бюджетних коштів; підвищенню активності мешканців та зростанню обізнаності в питаннях місцевого самоврядування; збільшує довіру між владою і громадою, що дає можливість успішної реалізації спільних програм і проектів розвитку громади.
Впровадження партиципаторного бюджетування в новостворених об’єднаних громадах може стати дієвим інструментом з вирішення завдання, яке виникає в кожній другій громаді — реальне, а не формальне об’єднання громади, створення конструктивного діалогу між усіма мешканцями, напрацювання вміння знаходити компроміс у спірних питаннях і формування у кожного члена громади відчуття спільноти та відповідальності за те, що відбувається в громаді.
Загалом партиципаторне бюджетування має здатність піднести демократичне врядування в Україні на якісно новий рівень.
Разом з тим існують і певні ризики цього процесу, на які варто звернути увагу.
Насамперед це непрозоре впровадження і низька мотивація влади. Без наявності політичної волі, особливо на початку, процес запровадження бюджету участі приречений на провал. Влада на місцях часто-густо не бажає створювати собі завий клопіт, вважаючи, що вона краще знає, що потрібно робити і як витрачати бюджетні кошти. Партиципаторне бюджетування за правильної реалізації має низку преференцій, а саме: сприяє підтримці дій влади, зростанню рівня задоволення діями органів місцевого самоврядування, підвищенню рівня поінформованості громадян, появі відчуття відповідальності за наслідки партнерства, зростанню рівня довіри мешканців до органів влади, уникненню соціальних конфліктів та можливості конструктивно вирішувати наявні проблеми. Безперечно, усе це варто того, щоб звернути увагу на цей інструмент прямої демократії. При недотриманні принципу прозорості ідея бюджету участі повністю нівелюється. Укріплюється недовіра до влади, а сам бюджет участі сприймається як чергова гра в демократію.
Ще один ризик — це копіювання досвіду інших громад без урахування місцевих особливостей. Бюджет участі не має чітких правил. Існують різні моделі. Наприклад, у місті Порту-Алегрі (Бразилія) бюджет участі базується на декількох ключових принципах: мешканці беруть участь у створенні бюджету шляхом вибору проектів на сусідських і тематичних зустрічах; рішення мешканців з юридичної точки зору не є обов’язковими, перш ніж створений мешканцями проект бюджету участі буде прийнятий, він повинен бути поданий на розгляд голови і затверджений відповідною радою. Процес впровадження партиципаторного бюджету складався з таких етапів:
— просвітницько-інформаційний;
— обговорення мешканцями нагальних проблем і створення інвестиційних пропозицій;
— розробка проекту бюджету.
В Україні переважно запроваджується Польська модель, яка передбачає, що проекти, подані громадянами, перевіряють працівники місцевої ради, які відповідальні за цей напрямок.
Проекти повинні відповідати таким критеріям: входити до компетенції населеного пункту, а також відповідати місцевім стратегіям і програмам, мати загальнодоступний характер, бути реалізованими протягом року, відповідати бюджету в межах заявленої суми, бути реалізовані на ділянці, що є власністю міста. Якщо це приватна територія, то має бути дозвіл від приватної особи. Проект, що не відповідає вимогам, відхиляється. Відхилення проекту можна оскаржити, а ще його можна доопрацювати відповідно до зауважень працівників місцевої ради.
Важливим моментом є те, що бюджет участі не регламентується на законодавчому рівні, а лише затверджується на місцевому рівні рішеннями ради у вигляді Положення про бюджет участі. Кожна громада запроваджує його по-своєму, розробляючи власні правила і документальні форми.
Це має як плюси, так і мінуси. З одного боку, є можливість створити свій унікальний інструмент, у якому будуть максимально враховані всі місцеві особливості і який буде відповідати пріоритетам і сприяти вирішенню завдань саме вашої громади. З іншого боку, за відсутності досвіду, не маючи чітких інструкцій, можна легко наробити помилок.
На підставі досвіду, уже напрацьованого в Україні, існують загальні рекомендації, яких можна дотримуватись при запровадженні партиципаторного бюджету. Зазначимо їх:
| 1 | Бюджет участі — це не одна з програм місцевої ради, це ключовий циклічний процес органу місцевого самоврядування громади. Примітка. Саме циклічний і повторюваний характер — одна з головних умов партиципаторного бюджетування. |
| 2 | Обов’язково повинна бути визначена чітка сума, або відсоток бюджету громади, який буде спрямований на фінансування обраних проектів. Примітка. Зазвичай це від 0,1 % до 1 % загального фонду бюджету громади. У майбутньому цей відсоток може бути збільшений. |
| 3 | Повинна бути проста і зрозуміла редакція правил, за якими здійснюється весь процес, щоб люди розуміли, що і як відбувається. Примітка. Правила не повинні бути незмінними, має бути передбачена можливість вносити зміни і корективи, якщо в ході виконання якийсь із інструментів виявився недосконалим. Єдина вимога — правила можуть коригуватись лише до початку нового циклу (до нового бюджетного періоду), а протягом усього циклу повинні залишатись незмінними. |
На першому етапі дуже важливо забезпечити широку інформаційну кампанію із залученням інтернет-ресурсів і місцевих ЗМІ. Принцип партиципації повинен бути реалізований на кожному кроці процесу, у тому числі й при створенні робочої групи, яку доречно все ж таки буде сформувати на основі проведеного відкритого конкурсу. Обов’язково має бути людина, або підрозділ у раді, який буде забезпечувати комунікацію з усіма, хто цікавиться процесом і хоче отримати інформацію. Саме староста і має стати такою людиною.
Потрібно одразу призначити відповідальних за впровадження бюджету участі, визначити, яким документом буде регламентуватись процес (положенням чи програмою), обрати модель бюджету участі і чітко прописати всі правила гри:
— які проекти будуть допускатись до конкурсу;
— чи вимагати обов’язкового співфінансування проекту, якщо так, то якої частки;
— як проходитиме голосування (в електронному вигляді чи шляхом заповнення паперових бюлетенів);
— хто може брати в ньому участь і як ідентифікуватиметься особа тощо.
