(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/10
Радник старости
Радник старости
Серпень , 2017/№ 2

Службові кримінальні порушення: що слід знати та чого уникати

Розділ 17 Кримінального кодексу України1 містить цілу низку кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. З огляду на те, що староста є посадовою особою органу місцевого самоврядування2, суто теоретично він може стати суб’єктом таких злочинів. Свого «ворога» слід знати в обличчя.

1 Далі за текстом — КК.

2 Далі за текстом — ОМС.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та ОМС, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці конституційні приписи поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової гілок влади, виконують свої службові обов’язки в державному апараті, в ОМС або об’ єднаннях громадян, здійснюють службову діяльність у юридичних особах публічного чи приватного права.

Не будь-яка службова особа може стати суб’єктом (тобто виконавцем) службових злочинів, а лише та, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представників місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в ОМС посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

До представників місцевого самоврядування належать особи, які перебувають на службі в ОМС, діють від їх імені (за їх дорученням) і у межах своєї компетенції здійснюють (реалізують) функції цих органів. З огляду на зазначене, староста (як і в. о. старости) як представник ОМС підпадає під ознаки службової особи в рамках КК.

Безпосереднім об’єктом злочинів, зазначених у розділі 17 КК, є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках апарату управління органів державного влади, місцевого самоврядування, в окремих юридичних особах публічного чи приватного права, а також суспільні відносини, які забезпечують нормальне здійснення тих конкретних видів професійної діяльності, які пов’язані з наданням публічних послуг.

Пропоную ознайомитись із конкретними складами злочинів, суб’єктом яких може стати староста під час виконання своїх службових обов’язків.

Зловживання владою або службовим становищем

Статтею 364 КК встановлено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем.

Зловживання владою або службовим становищем — умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Конкретні форми службового зловживання можуть бути різними і залежать від сфері діяльності службової особи, характеру, змісту і обсягу наданих їй повноважень. До службового зловживання можна віднести, зокрема, такі діяння, як неправомірне сприяння фізичним чи юридичним особам у здійснення господарської діяльності; нецільове використання фінансових коштів, службових приміщень, обладнання, транспорту; незаконна передача комерційним організаціям фінансів та кредитів, призначених для загальнодержавних цілей; потурання злочинам та їх приховування тощо. У всіх цих випадках протиправне діяння службової особи може бути кваліфіковане за ст. 364 КК лише за умови, якщо відповідальність за його вчинення не передбачена іншими — спеціальними нормами КК, які встановлюють відповідальність за спеціальні види службових зловживань.

Службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом і за ч. 1 ст. 364 КК визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб або державним чи громадським інтересам.

Істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян3.

3 Далі за текстом — нмдг.

Відсутність таких наслідків має оцінюватися за спрямованістю умислу винного і може свідчити про наявність або незакінченого злочину, або дисциплінарного проступку.

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони службового зловживання є мотив:

1

корисливі мотиви

2

інші особисті інтереси

3

інтереси третіх осіб

Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Інші особисті інтереси виявляються у прагненні шляхом використання службового становища здобути різноманітні вигоди нематеріального характеру (одержати нагороду, уникнути відповідальності за недоліки в роботі тощо). Особисті інтереси можуть бути обумовлені такими спонуканнями, як кар’єризм, протекціонізм, помста, заздрість, пихатість тощо.

Інтереси третіх осіб можуть мати як матеріальний, так і нематеріальний характер і полягати, наприклад, у прагненні догодити начальству, надати переваги, пільги та привілеї або звільнити від обов’язків родичів, членів сім’ї, знайомих та інших осіб. Третіми особами, в інтересах яких особа зловживає своїм службовим становищем, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

При кваліфікації діяння за ст. 364 КК достатньо встановити наявність у поведінці службової особи хоча б одного із зазначених мотивів. Можливе і поєднання різних мотивів при вчиненні цього злочину. Відсутність зазначених мотивів виключає кваліфікацію вчиненого за ст. 364 КК і свідчить лише про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку, а в окремих випадках — службової недбалості.

Якщо службове зловживання, яке вчинене з корисливих мотивів, не тільки спричинило наслідки, зазначені в ст. 364 КК, а й призвело до незаконного збагачення суб’єкта, тобто було способом одержання службовою особою неправомірної вигоди чи способом її передачі близьким родичам, вчинене кваліфікується додатково і за іншими статтями КК.

Мірою покарання за ч. 1 ст. 264 КК може бути: арешт на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від 250 до 750 нмдг.

За ч. 2 ст. 364 КК карається службове зловживання, яке спричинило тяжкі наслідки.

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують нмдг.

Покаранням за службове зловживання, яке спричинило тяжкі наслідки, є: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 500 до 1000 нмдг.

Службове підроблення

Наступним видом злочину у сфері службової діяльності, суб’єктом якого може стати староста, є службове підроблення, тобто:

1

складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів

2

видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів

3

внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей

4

інше підроблення офіційних документів

Складання неправдивих документів — це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа є і в тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був посвідчений службовою особою і виданий нею фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.

Інше підроблення документів передбачає повну або часткову зміну змісту документа чи його форми або реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань, зміни букв чи цифр тощо. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, бо неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються такі, вже наявні у документі відомості, що відповідають дійсності.

Предметом злочину, передбаченого ст. 366 КК, є офіційний документ.

Офіційним визнається документ, який відповідає таким ознакам:

1

змістом такого документа повинна бути певна інформація (дані, відомості, свідоцтва, показання)

2

ця інформація має бути зафіксована на будь-якому матеріальному носії (папері, магнітній, кіно-, відео- або фотоплівці, дискеті тощо)

3

документ, який містить таку інформацію, повинен складатися з дотриманням визначених законом форм (довідка, наказ, розпорядження, протокол, постанова тощо) і мати передбачені законом реквізити (бланк, штамп, печатка, підпис тощо)

4

інформація, яка міститься в документі, повинна підтверджувати чи посвідчувати певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, або може бути використана як документи — докази у правозастосовчій діяльності

5

документ має бути складеним, виданим чи посвідченим повноважними (компетентними) особами ОМС, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів

Об’єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою — діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища.

Суб’єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим).

Мотиви та мета службового підроблення можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. Загалом злочин є умисним. Внесення до документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, чи видача документа, невідповідність дійсності якого нею не усвідомлюється, виключає склад службового підроблення і за наявності необхідних умов може бути кваліфіковане за ст. 367 КК (службова недбалість).

Покаранням за вчинення службового підроблення є штраф до 250 нмдг або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За ч. 2 ст. 366 КК карається службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки (ознаки тяжких наслідків див. вище) у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 250 до 750 нмдг.

Декларування недостовірної інформації

Статтею 3661 КК передбачена відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Кримінально караним визнається діяння, яке полягає у поданні суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.

Об’єктивна сторона злочину може носити як активний характер — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, так і пасивний характер — умисне неподання декларації.

Суб’єктивна сторона кримінально караного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 3661 КК, характеризується тільки прямим умислом.

Таким чином, у разі якщо староста зазначив у декларації неправдиву інформацію помилково (автоматично вказав на 1 нуль більше тощо), такі дії не утворюють складу злочину.

Так само і у разі якщо сервер не працював у строки подання декларацій, унаслідок чого староста просто не мав об’єктивної можливості подати декларацію вчасно, кримінальна відповідальність виключається.

Важливо також зазначити, що відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Кримінальна відповідальність за вказаний злочин встановлена така: штраф від 2500 до 3000 нмдг або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Службова недбалість

Далі поговоримо про службову недбалість, відповідальність за яку встановлена ст. 367 КК.

Під службовою недбалістю слід розуміти невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Об’єктивна сторона службової недбалості характеризується:

1

діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов’язків через несумлінне ставлення до них

2

наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1) чи тяжких наслідків (ч. 2)

3

причинним зв’язком між вчиненим діянням та наслідками

Службова недбалість може виявлятися у формі бездіяльності, коли суб’єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов’язки, або дії, коли покладені на нього службові обов’язки хоча і виконуються, але неналежним чином — не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.

Зазначення закону на невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об’єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов’язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби.

Тому для наявності об’єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити:

1

нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов’язків, покладених на неї цим актом

2

які саме обов’язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах

3

чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов’ язки в умовах, що склалися

4

у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов’ язків і які наслідки вони спричинили

5

чи перебували службові порушення у причинному зв’язку з тими наслідками, що настали

Для кваліфікації злочину за ст. 367 КК діяння службової особи обов’язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона не виконала чи виконала неналежним чином, входили в коло її службових обов’язків.

Зазначення закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов’язків виключає можливість кваліфікації діяння як службова недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання покладених на неї службових обов’язків.

Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який за ч. 1 ст. 367 КК визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди, а за ч. 2 ст. 367 КК — спричинення тяжких наслідків. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку.

Суб’єктивна сторона службової недбалості найчастіше виявляється в необережній формі вини як щодо діяння, так і щодо його наслідків. Можлива й змішана форма вини — умисел до діяння і необережна вина до наслідків. Не виключається службова недбалість і тоді, коли умисне порушення службових обов’язків призводить до наслідків, спричинення яких службова особа хоча й не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Відповідальність за скоєння злочину, визначеного ч. 1 ст. 367 КК, передбачена у вигляді штрафу від 250 до 500 нмдг або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі якщо ж службова недбалість призвела до тяжких наслідків, то відповідальність визначена у такому обсязі: позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 250 до 750 нмдг або без такого.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, становить: прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Таким чином, об’єктивна сторона полягає у:

1

прийнятті пропозиції надати їй неправомірну вигоду для себе чи третьої особи

2

прийнятті обіцянки надати їй неправомірну вигоду для себе чи третьої особи

3

одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи

4

проханні надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи

Прийняття пропозиції надати неправомірну вигоду слід розглядати як згоду службової особи з приводу наміру на передачу або надання їй неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища і може бути здійснене в будь-якій формі (усній, письмовій, SMS-повідомленням тощо). Окрім того, зміст цієї форми фактично обмежується лише тим, що службова особа схвалює (не заперечує) намір того, хто прагне у майбутньому передати їй неправомірну вигоду.

Прийняття обіцянки надати неправомірну вигоду — схвалення (сприйняття) службовою особою добровільно даного зобов’язання (завірення) на передачу або надання їй неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії (передбачає коригування суми, форми чи виду неправомірної вигоди, місця, часу, способів та адресатів її майбутнього одержання).

Одержання неправомірної вигоди означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Прохання надати неправомірну вигоду може полягати у зверненні, умовлянні, схилянні адресата до бажаної поведінки.

Ключовим критерієм у вирішенні питання про наявність/відсутність ознак цього кримінального правопорушення є активна поведінка службової особи (я можу щось зробити на твою користь / користь інших осіб) або пасивна поведінка (я утримаюсь від вчинення тих дій, які я маю зробити) шляхом використання наданої влади чи службового становища. Наприклад, староста має право надавати характеристики на мешканців села/селища для органів пробації для вирішення питання про міру покарання особи, яка притягається до відповідальності. Тому прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди за надання позитивної характеристики є кримінальним правопорушенням. І навпаки, не містить складу злочину, передбаченого ст. 368 КК, прохання надати неправомірну вигоду за призначення меншого покарання засудженій особі, оскільки такі дії не належать до компетенції старости, разом із тим така поведінка підпадає під іншу статтю КК — шахрайство.

Санкція частини першої цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 нмдг або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода, у значному розмірі карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. При цьому неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує нмдг.

Якщо ж розмір неправомірної вигоди у двісті і більше разів перевищує нмдг, або вказаний злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або він був поєднаний з вимаганням неправомірної вигоди, то покарання варіюється від п’яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Вимагання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК) може бути вчинене як у формі прямого примушування, коли службова особа пред’являє вимогу надати неправомірну вигоду, погрожуючи у випадку невиконання цієї вимоги вчинити (або не вчинити) з використанням влади чи службового становища дії, які можуть заподіяти шкоди правам і законним інтересам того, до кого звернута ця вимога, так і в завуальованій формі — шляхом умисного створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати «хабара» з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів.

Діяння, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Особливо великий розміртакий, що у п’ятсот і більше разів перевищує нмдг.

Суб’єктивна сторона характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.

Незаконне збагачення

Статтею 3682 КК передбачена кримінальна відповідальність за незаконне збагачення, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі.

Службова діяльність особи в ОМС оплачується у встановленому законом порядку, а майно, доходи, витрати, зобов’язання фінансового характеру такої службової особи підлягають обов’язковому фінансовому контролю. Тому отримання нею шляхом порушення обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей неправомірної вигоди майнового характеру у передбаченому законом розмірі, наприклад, за рахунок одержання незаконних пільг, послуг або у зв’язку з порушенням обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю, внаслідок забороненого законом сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності або у зв’язку із входженням до складу керівних органів суб’єктів господарювання тощо, визнається незаконним і за умов, якщо зазначені діяння призвели до незаконного збагачення суб’єкта і не тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Передача активів — укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування на активи, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів.

Санкцією статті є позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Згідно з вимогами кримінального законодавства карається не лише та особа, яка бажає отримати неправомірну вигоду, а й та, яка її пропонує (дає).

Статтею 369 КК передбачена відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Опис об’єктивної сторони збігається з наведеною у ст. 368 КК з обумовкою лише на особи правопорушника (не той хто прийняв, а той хто пропонує).

Покарання за вказані дії передбачене у вигляді штрафу від 500 до 750 нмдг або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Якщо ж таке діяння вчинене повторно — карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від 500 до 1000 нмдг, з конфіскацією майна або без такої.

Ще однією кваліфікуючою ознакою є вчинення вказаного злочину за попередньою змовою групою осіб, що карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Провокація підкупу

Провокація підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду (ст. 370 КК).

Провокація підкупу вчиняється лише шляхом активної поведінки — дії та належить до злочинів із формальним складом, який визнається закінченим із моменту створення службовою особою обставин і умов (обстановки), незалежно від того, чи вчинила особа злочин, до якого вона провокувалась. Проте якщо такий злочин завдяки провокації (у зв’язку з її здійсненням) усе-таки був учинений, це не виключає відповідальності того, хто пропонував, передав, надав неправомірну вигоду або одержав неправомірну вигоду.

Конкретні способи провокації можуть бути різноманітними: натяки, поради, пропозиції, прохання, умовляння, рекомендації, вказівки тощо. Не виключається і використання такого способу провокації, як обман, коли винний здійснює провокацію підкупу, поширюючи неправдиву інформацію про можливість вирішення тих чи інших питань лише за допомогою підкупу.

Суб’єктивна сторона злочину полягає в прямому умислі, бо службова особа свідомо створює обстановку, яка зумовлює пропонування, давання або одержання неправомірної вигоди, переслідуючи при цьому спеціальну мету — викрити того, хто дав або отримав неправомірну вигоду. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію дій за ст. 370 КК (ср. 025069200).

Дані дії караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, та зі штрафом від 250 до 500 нмдг.

Сподіваюсь, що вказана стаття носитиме для вас суто інформативний характер та убереже від вчинення кримінальних правопорушень, адже незнання закону не звільняє від відповідальності, та, на перший погляд, незначні неточності (підписання пустого бланка; розмова, яка може бути сприйнята неоднозначно; а іноді й просто лінь) можуть мати досить серйозні та несприятливі наслідки.

службова діяльність, кримінальні правопорушення, зловживання владою, зловживання службовим становищем, службове підроблення, декларування недостовірної інформації, службова недбалість, неправомірна вигода, провокація підкупу додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті