(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/12
Радник старости
Радник старости
Листопад , 2017/№ 3

Практичні аспекти ініціювання та подання бюджету участі

Бюджет участі в Україні набирає популярності з кожним роком. Завдяки використанню польського досвіду цей інструмент вже дає перші позитивні результати: активізує громадську ініціативність та надає можливість покращити рівень життя в громаді. Ми вже писали про те, що сприяти навчанню мешканців щодо подання ними проектів за бюджетом участі може навіть староста. Сьогодні поговоримо, яким чином він має це робити та що повинен враховувати, виконуючи таку «відповідальну» роботу.

«Прокинься», або Як ініціювати бюджет участі

Польський досвід говорить про те, що бюджет участі — це процес, під час якого громадяни отримують можливість впливати на рішення органів місцевої влади, а опосередковано отримують можливість здійснювати громадський контроль за їхнім виконанням, якщо рішення безпосередньо або опосередковано торкаються інтересів громадян. Відтак, громадяни, отримуючи можливість брати участь у таких процесах регулювання, ще більш активно долучаються до розвитку своєї громади.

За практикою, населення майже не виступає ініціатором впровадження бюджету участі. Історія впровадження бюджету участі свідчить про те, що ініціаторами впровадження бюджету участі виступали або місцева влада, або представники громадських організацій.

Звичайно, найкращим варіантом є ініціювання ідеї бюджету участі саме на рівні місцевої влади. Зробити це можуть депутати або голова ОМС та/або його виконавчий комітет. Тобто ініціювати бюджет участі може навіть староста, оскільки він є посадовою особою місцевого самоврядування та членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою.

Нагадаємо: членом виконкому староста є на підставі ч. 5 ст. 141 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Тобто староста може проінформувати голову та депутатів ради про необхідність впровадження бюджету участі.

Якщо ідея не знайде підтримки через обмеженість фінансових ресурсів місцевого бюджету, вагомим аргументом на захист своєї ініціативи може бути те, що впровадити бюджет участі можна за рахунок бюджету розвитку. Саме з його ресурсів й можна профінансувати проекти-переможці відповідно до прийнятого Положення про бюджет участі (громадський бюджет, бюджет громадських ініціатив), затверджений рішенням ради.

Тобто частину бюджету розвитку реально спрямувати саме на потреби громади у рамках комунікації «влада-громада» за допомогою такого інструменту, як бюджет участі. Мінімальне фінансування, як правило, становить 0,1 % бюджету розвитку на проекти за бюджетом участі. Наголосимо, що відсоток фінансування може бути збільшено за рішенням місцевої ради.

«Починай рухатись», або Як активізувати населення

Найкращим варіантом для впровадження бюджету участі після схвалення ідеї впровадження бюджету участі місцевою радою є створення робочої (координаційної) групи, яка відповідатиме за перебіг процесу щодо бюджету участі та буде брати участь у розробці Положення про бюджет участі (громадський бюджет). Староста також може входити до складу такої групи та не лише брати участь у розробці Положення, але й сприяти навчанню мешканців у питанні подання ними проектів.

Що саме він може зробити?

Щоб активізувати населення та донести до нього саму сутність бюджету участі, необхідно почати з обговорення проблем тієї чи іншої місцевості. На сторінках видання ми вже неодноразово говорили про повноваження старости у сфері благоустрою, житлово-комунального господарства тощо. Тобто старості набагато простіше за усіх налагодити прямий діалог із мешканцями.

Нагадаємо: посада старости є виборною, а отже, він зацікавлений у тому, щоб сприяти мешканцям громади у вирішенні її проблем. Крім того, староста — лідер, якому громада виказала довіру на виборах. Отже, саме він уповноважений на відслідковування проблем громади та пропонування шляхів їх вирішення. А бюджет участі значно полегшує це завдання. Завдяки цьому демократичному процесу у подальшому мешканці самі зможуть пропонувати готові варіанти вирішення проблем своєї громади.

Бюджет участі опосередковано впливає на позитивну репутацію старости. Це так званий «живий» діалог між громадою та старостою. А оскільки посада старости є виборною, то проведення ним активного навчання мешканців щодо нюансів подання проектів відповідно до Положення про бюджет участі стане йому додатковим плюсом на наступних виборах (якщо староста планує знову подавати свою кандидатуру на цю посаду). Аби староста міг активно навчати мешканців, він спочатку має сам освоїти питання, що стосуються бюджету участі, та ази навчання інших. Для цього сьогодні присутніми донорськими організаціями в Україні реалізовується низка програм, що передбачають підвищення старостами рівня професійної підготовки (безпосередньо та дистанційно). Для громади це буде показником того, що староста дійсно не залишається осторонь проблем, що існують на ввіреній йому території, та бере активну участь у житті громади.

Як свідчить практика, після обговорення проблем громади у свідомості громадян автоматично з`являються й ідеї щодо самих проектів, тобто вони починають розуміти шляхи їх вирішення та пропонують найбільш оптимальні та реалістичні варіанти. Яким чином староста може обговорювати із громадою її проблеми?

Для прикладу наведемо досвід міста Варшави. Там активно проводять серед мешканців так звані зустрічі «за мапою». Це обговорення існуючих труднощів і розробка планів за картою відповідного населеного пункту (можна на рівні району, мікрорайону тощо). Результатами такої зустрічі є розробка спільного рішення, народження почуття впливу та власної участі в процесі кожного мешканця, що взяв участь у такій зустрічі.

Ефективним є варіант визначення переліку найважливіших проблем за сферами (благоустрій, комунальне господарство, освіта тощо), а вже потім проведення їх аналізу. Аналіз кожної проблеми має давати відповіді на такі запитання:

— Чию проблему потрібно вирішити? (тобто це проблема якої категорії мешканців громади: учнів, студентів, пенсіонерів тощо);

— У чому полягає проблема? (тобто короткий та змістовний опис проблеми);

— У чому причина виникнення проблеми?

— Чи є кілька причин виникнення проблеми?

— Чи взаємопов’язані ці причини?

— Які наслідки цієї проблеми?

— Які шляхи вирішення проблеми?

— Який шлях вирішення проблеми можливо обрати протягом бюджетного року?

Доречно визначитись із аудиторію. Найбільш поширеним методом є підхід, в основі якого лежить визначення аудиторії за приналежністю громадян до учнів, студентів, пенсіонерів, представників бізнесу тощо.

Зауважимо, різнобічна аудиторія може перетворити такі зустрічі на балаган та залишити проблеми без вирішення (неможливість обрати оптимальне та єдине рішення проблеми через вікову різницю, обсяг доходів, соціальний статус).

Примірний перелік форм, через які староста може співпрацювати з населенням щодо бюджету участі:

Аудиторія

Форми співпраці з аудиторією

пенсіонери

збори біля багатоповерхових та приватних будинків, спілкування з активними пенсіонерами

студенти та/або учні

відвідування виховних або класних годин, участь у конференціях та/або семінарах, ініціювання перед місцевою радою запровадження конкурсів на теми про те, як покращити життя в громаді (наприклад, «Зміни своє місто на краще!», «Подай проект — зміни життя на краще», «Хочеш змін? Змінюй!»)

фізичні-особи, які займаються підприємницькою діяльністю

зустрічі в асоціаціях приватних підприємців, на ринках, а також проведення анкетування, розповсюдження листівок (за сприяння місцевої ради)

Примітка. Староста може залучати до роботи із населенням об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, громадські організації, органи самоорганізації населення.

Після проведених зустрічей із мешканцями майбутні автори проектів зможуть отримати відповіді на усі свої запитання, скористатись методологічною допомогою та мати можливість доопрацювати свої існуючі ідеї проектів або створити нові. Водночас вони зможуть переконатись у тому, що їх ідеї почують і їх дійсно можна виконати саме у тій формі та локалізації, які ними й планувались, тобто через подання проекту.

На нашу думку, для організації зустрічей із мешканцями щодо обговорення проблем громади старості варто подумати над створенням власної сторінки у мережі Facebook. Навіщо вона потрібна?

Ведення такої сторінки допоможе:

1

вчасно доносити інформацію про заходи та зустрічі, що плануються (дату, час, місце проведення)

2

бути у курсі проблем громади (дати слово громаді висловлювати свої думки)

3

здійснювати щоденний моніторинг обізнаності мешканців щодо подій, які відбуваються в громаді

4

залучати мешканців до співпраці (активні мешканці у подальшому можуть самостійно організовувати та проводити зустрічі в громаді, що полегшить роботу старости)

5

заохочувати неактивне населення до висловлення власної думки (можливість залишати коментарі, зауваження, що підвищує інтерес таких мешканців до розвитку громади)

6

розміщувати цікаву та корисну інформацію про законодавчі ініціативи, діяльність місцевої ради, реалізовані проекти, досягнення активних мешканців громади

7

консультувати мешканців щодо бюджету участі в режимі онлайн (наприклад, допомогти знайти основну інформацію щодо бюджету участі, надати посилання на сайт місцевої ради, де розміщене Положення про бюджет участі, форма проектної заявки тощо)

Примітка. Мешканці повинні мати відкритий та постійний доступ до актуальної інформації, необхідної до підготовки проектів, зокрема до тематики проектів та основних вимог до складання проектів, а також термінів їх подання.

Зазначимо, що за таких умов робота старости буде відкритою та прозорою. Мешканці самі зможуть оцінити корисність діяльності старости на території, де проживають. Одночасно староста має враховувати, що інформаційні повідомлення мають бути орієнтованими на різні групи населення та адаптовані до них з точки зору форми, каналу та змісту повідомлення. Наприклад, учні та студенти можуть ознайомитись з інформацією і в мережі Інтернет, а от людям похилого віку цікавішими будуть саме зустрічі, де можна в режимі реального часу обговорити проблеми громади.

До речі, для більш повного інформування громади про бюджет участі перед місцевою радою староста може ініціювати активне використання «немедійних» каналів передачі інформації. Наприклад, на транспорті.

Відмітимо: вкрай важливо організовувати обговорення ідей проектів як перед початком їх розробки, так і під час їх подання, а також перед початком голосування за них.

Додамо, що в період:

розробки проектів

зустрічі допоможуть мешканцям:

— дізнатись про переваги своєї території та плани місцевої влади в цьому напрямі;

— зрозуміти, які саме заходи можуть доповнити дії місцевої влади;

— знайти чи удосконалити свої ідеї завдяки спілкуванню із авторами інших проектів, порівняти свої проекти з іншими, знайти однодумців для об`єднання схожих ідей в одну (подання спільної проектної заявки)

подання проектів

зустрічі покликані для представлення та обговорення тих проектів, які пройшли перевірку та представлені до голосування (автори таких проектів можуть виступати із презентацією свого проекту та демонструвати нюанси, на які зверталась увага при розробці проекту)

голосування за проекти

зустрічі надають можливість допомогти авторам проектів, які представлені до голосування, ефективно прорекламувати такі проекти, частково або повністю візуалізувати проект, а тим, хто не пройшов перевірку, — роз`яснити помилки та на реальних прикладах продемонструвати, як треба скласти проект, який відповідає вимогам Положення про бюджет участі.

На цьому етапі зустрічі також покликані ще раз донести до мешканців інформацію про необхідність не залишатись осторонь від проблем громади та активно голосувати за представлені до голосування проекти (бажано ще раз донести до населення усі можливі способи голосування, передбачені Положенням про бюджет участі)

Примітка. Планування кількості зустрічей залежить від активності/пасивності населення, територіальної одиниці (район, мікрорайон, житловий масив тощо). Саме цей інструмент допоможе удосконалювати Положення про бюджет участі (вносити до нього зміни, які зроблять процес більш прозорим та відкритим). Важливо під час таких зустрічей надавати можливість говорити тим мешканцям, які висловлюють критику щодо бюджету участі. Це дозволяє зацікавити бюджетом участі й тих, хто прийшов так би мовити «для кількості».

Старості не треба боятись дискусій між мешканцями (але треба контролювати їх хід), оскільки саме вони допомагають знайти найболючіші проблеми в громаді та змушують мешканців поміркувати над їх рішенням.

Мешканці можуть подавати проекти до місцевої ради різними способами, але вони мають бути чітко визначені у Положенні про бюджет участі.

Як правило, це:

1

особисте подання паперової форми проектної заявки, заповненої вручну

2

подання форми проектної заявки у паперовій формі шляхом надсилання поштою

3

створення проекту в електронному вигляді через відповідний інтернет-ресурс

За практикою, етап подання проектних заявок авторами триває не менше трьох тижнів і за підтримки інтенсивної інформаційної кампанії. Конкретний термін їх подання визначає Положення про бюджет участі.

Розробка проектів: чим допомогти авторам

Звичайно, кращим варіантом для подання автором проектної заявки є саме електронна платформа для автоматизації процесів бюджету участі. Але якщо місцева влада не має змоги виділити кошти на розробку такої е-платформи бюджету участі та з якихось причин не бере участі у вже готових проектах по впровадженню електронної платформи за міжнародними програмами (наприклад, Громадський проект), вона може приймати проекти у паперових формах.

До відома: громадський проект — онлайн-платформа, що робить бюджет участі технічно можливим для понад 50 міст в усіх куточках України (Київ, Чугуїв, Суми, Рівне, Львів, Дніпро, Горішні Плавні та інші міста). Дізнатись більше про платформу можна на сторінці Громадського проекту у мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/pb.org.ua/?fref=mentions

Незалежно від обраної місцевою радою форми подання проектної заявки (електронної чи паперової), яка закріплена у Положенні про бюджет участі, є узагальнені правила складення проектів. Саме про них староста може розповісти мешканцям та допомогти їм корисними порадами щодо заповнення форми проектної заявки.

Назва проекту

Назва проекту повинна бути короткою, виразною і відповідати змісту проекту. Як правило, назва проекту складає не більше 10 слів. Слід уникати занадто узагальнених, абстрактних чи «поетичних» назв, які потребують додаткових пояснень щодо змісту проекту.

Приклади вдалих назв: «Мобільний Street Workout», «Придбання та встановлення елементів благоустрою в зеленій зоні відпочинку на вулиці Васильківській», «Модернізація системи вентиляції дошкільного закладу «Бджілка», «Right food: модернізація харчового блоку у загальноосвітній школі I — III ступенів № 125»

Категорія проекту

Як правило, категорії проектів визначає місцева влада. Це такі категорії, як «Безпека та громадський порядок», «Благоустрій», «Дорожнє господарство», «Енергозбереження», «Комунальне господарство», «Культура та туризм», «Навколишнє середовище», «Охорона здоров’я», «Освіта», «Соціальний захист», «Телекомунікації, зв’язок та інформаційні технології». Кожна категорія має передбачати чіткий перелік складових, за якими можна подати проект.

Наприклад, категорія проекту «Комунальне господарство» відповідно до додатка «Роз’яснення до типів громадських проектів», затвердженого рішенням місцевої ради, може передбачати, наприклад, такі напрями: «Облаштування та озеленення територій. Облаштування дитячих майданчиків. Вуличне освітлення. Поводження з відходами».

Тобто при обранні ідеї, за якою буде складатись проект, автор має враховувати ці напрями обраної категорії. Якщо проект стосуватиметься напряму поліпшення якості питної води (бювети тощо), що також належатиме до категорії «Комунальне господарство», але такий напрям не затверджено місцевою радою, проект буде відхилено комісією, яка розглядає проекти, через його невідповідність заявленим напрямам у категорії «Комунальне господарство»

Локалізація проекту

Мається на увазі адреса, назва установи/закладу, будинку, мікрорайону (місце реалізації проекту). Тобто треба вказати, чи проект реалізовуватиметься в конкретному районі, чи є загальноміським, необхідно написати адресу об’єкта. Наприклад, локалізація проекту «Заміна вікон на енергозберігаючі у загальноосвітній школі I — III ступенів № 125» відбувається у Васильківському районі за адресою: Дніпровське шосе, 32, Васильківський район, м. Васильків

Короткий опис проекту

Як правило, такий опис становить не більше 50 слів. Тобто це 2 — 4 речення або приблизно 400 — 500 символів. Необхідно розкрити суть свого проекту і його ключову відмінність. З опису має бути зрозуміло, де саме планується об’єкт, чому він там потрібен, що він включатиме та чому цей проект більш конкурентний, ніж аналогічні.

Наприклад: проект «Сучасному закладу — безпечне подвір`я». Короткий опис проекту: Васильківська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів № 52 є однією з найстаріших шкіл міста — 60 років. У 2017 році за ініціативи міської влади та підтримки інвесторів розпочався капітальний ремонт будівлі закладу. З 2018/2019 навчального року на базі школи буде створено навчально-виховний комплекс. У зв’язку з цим з`явилась потреба термінового встановлення залізобетонного паркану

Проблема

Необхідно описати суть проблеми. Як приклад візьмемо попередній випадок із встановленням залізобетонного паркану на подвір`ї школи.

Опис проблеми буде таким: Васильківська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів № 52 розташована у Васильківському районі на вулиці Зеленій, 19. Контингент школи складає 200 учнів. Освітній процес забезпечують 20 вчителів та 10 працівників закладу. Особливість мікрорайону, в якому знаходиться школа, полягає у відсутності дошкільних навчальних закладів. Отже, створення на базі школи навчально-виховного комплексу «Васильківська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів № 52 — Дошкільний навчальний заклад» є вирішенням дуже важливого соціального питання. У 2018/2019 навчальному році до школи прийдуть не тільки діти шкільного віку, а й діти 3 — 5 років. Виникає об’єктивна потреба в огородженні шкільного подвір`я. Встановлення міцного залізобетонного паркану висотою 1,8 метра між навчально-виховним комплексом та житловим масивом сприятиме забезпеченню належного рівня освітнього процесу та безпеки його учасників. Реалізація проекту дозволить вирішити ряд проблем:

— збереження життя та здоров’я дітей;

— безпечне перебування учасників освітнього процесу на території закладу;

— поліпшення естетичного вигляду території школи

Мета проекту

Це відповідь на питання «Чого хочеться досягти за допомогою проекту?». Враховуйте, що заходи не є метою проекту. Заходи є засобом досягнення мети. На прикладі школи мета проекту: «Створення умов для безпеки дітей під час освітнього процесу в навчально-виховному комплексі «Васильківська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів № 52 — Дошкільний навчальний заклад»

Пропоноване рішення

Необхідно докладно розповісти, як саме пропонується вирішення проблеми. Чому автор вважає, що таке рішення найбільш оптимальне за співвідношенням «витрати — терміни — результат». Знову візьмемо за приклад школу: для досягнення мети передбачено виконання ряду завдань:

— демонтаж існуючих залишків паркану;

— доставка необхідних матеріалів;

— монтаж залізобетонного паркану

Для кого цей проект

Описують основні групи мешканців, які зможуть користуватись результатами реалізації проекту (школярі, пенсіонери, громада району тощо). На прикладі школи: у втіленні проекту зацікавлені:

1. Учні школи — 200 дітей.

2. Майбутні вихованці садочка — 40 дітей.

3. Працівники школи — 30 осіб.

4. Батьківська громада

План заходів

Прописується послідовність дій з реалізації проекту. Розглянемо на прикладі школи: методи реалізації проекту полягають у виконанні завдань проекту, для чого необхідно здійснити:

1. Пошук підрядної організації, яка здійснить встановлення залізобетонного паркану.

2. Пошук підрядної організації, яка має необхідну спецтехніку.

Реалізація проекту складається з етапів:

1-й етап: здійснюється демонтаж старого паркану.

2-й етап: готується територія для монтажу нового паркану.

3-й етап: здійснюється монтаж залізобетонного паркану.

4-й етап: виконуються роботи з благоустрою території біля встановленого паркану.

Батьківський комітет Васильківської загальноосвітньої школи І — ІІ ступенів № 52 зобов`язується контролювати якість виконаних робіт на всіх етапах

Ключові показники оцінки результату проекту

На прикладі школи: проект є сталим, оскільки його результати будуть необхідними для всіх учасників освітнього процесу довготривалий час, а саме:

— безпечне перебування дітей на подвір`ї під час навчально-виховного процесу;

— фізичний та гармонійний розвиток дітей в екологічній зоні, збереження та зміцнення здоров’я;

— усвідомлення громадою небайдужості органів місцевого самоврядування до вирішення їхніх нагальних проблем;

— збереження інфраструктури закладу як комунальної власності міста

Очікуваний термін реалізації проекту

Протягом бюджетного періоду

Ризики (перешкоди) у реалізації проекту

Опис причин, з яких може бути складно реалізувати проект, наприклад, з технічної точки зору

Упевнені, завдяки таким практичним рекомендаціям староста зможе надавати якісну допомогу мешканцям щодо бюджету участі.

Сподобалась стаття?

Виберіть свій варіант підписки, щоб отримати доступ до всіх номерів журналу «Радник старости».

journal_img
Електронна версія 0.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
бюджет участі, ініціювання бюджету, подання бюджету, розробка проектів додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті